СКАНДАЛ НАВКОЛО ЗАПОВІДНИКА «БУША» НА ВІННИЧЧИНІ: «МОЛДАВСЬКИЙ СЛІД»

Аналітика Боротьба з корупцією Вінничина Оборудки

Наміри невідомих спритників розпочати видобуток корисних копалин на Вінниччині у районі історичних та природних пам’ятників державного історико-культурного заповідника «Буша» вже спричинили величезний скандал. Як відомо, Державна служба геології та надр України провела аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами родовища «Бушанське» у районі заповідника. Вже чимало людей висунули підозри щодо імітаційності аукціону, який проводився виключно задля перемоги створеної за місяць до цього фірми-пустушки.

В свою чергу, «Ми Вінничани» мають підозру, що за оборудкою у Буші крім інтересів вітчизняних корупціонерів можуть стояти інтереси мільйонера з Молдови Сергія Кисельова. І ось чому.

Керівником і бенефіціаром створеної у лютому 2024 р. київської фірми- пустушки ТОВ «Сі-Еволюшн» є така собі киянка Наталія Гибелинда. Невідома широкому загалу жіночка має акаунти у соцмережах, і якось вона не дуже схожа на людину, яка хоч колись цікавилася бізнесом, пов’язаним з добуванням кремнистої крейди та вапняку.

Ось так нині виглядають старателі та добувачі корисних копалин

Тим не менш, ледве з’явившись на світ, ТОВ «Сі-Еволюшн» Наталії Гибелинди одразу ж потрапило на аукціон Державної служби геології та надр з продажу спецдозволу на 10 років на користування надрами родовища «Немійське» (вид корисних копалин: трепел, кремниста крейда та фосфатвмісні і малофосфатні вапняки).

Аукціон мав відбутися 7 березня 2024 р., але не відбувся, бо окрім ТОВ «Сі-Еволюшн» ним ніхто більше не зацікавився. У цей же день з тих же причин не відбувся і аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами родовища «Бушанське», – заявку подало теж лише ТОВ «Сі-Еволюшн».

Більш вдалим для Наталії Гибелинди виявився аукціон 26 березня 2024 р., заявку на купівлю спецдозволу на розробку родовища «Бушанське» крім ТОВ «Сі-Еволюшн» подало ще харківське ТОВ «Техніка і гаджети» з основним видом діяльності «Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення». І аукціон завершився перемогою ТОВ «Сі-Еволюшн», бо основним видом діяльності фірми-одноденки значилося «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів».

Родовище «Немійське» розташоване на північній околиці села Немія, а родовище «Бушанське» – на північному заході від села Буша, це Могилів-Подільський район Вінницької області. І це на самому кордоні з Молдовою.

Завдяки порталу ImportGenius, де розміщені данні про світові експортні та імпортні торгівельні операції, можна зробити висновок, що попередня діяльність Наталії Гибелинди саме з Молдовою і пов’язана. Але не в якості бенефіціара ТОВ «Сі-Еволюшн», а як фізособи-підприємця. Наталія Гибелинда багато чого експортувала у Молдову. Тут тобі і обладнання для сортування, просіювання, сепарації, промивання, подрібнення, розмелювання, змішування або перемішування ґрунту, каміння, руд чи інших мінеральних копалин, і машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування вантажів, і електродвигуни з генераторами.

Наталія Гибелинда  працювала виключно з молдовською фірмою ТОВ «TELIUS-C.C.C. S.R.L.», яку очолює Олена Кисельова. ТОВ «TELIUS-C.C.C. S.R.L.» входить у групу  компанії «Telius», яка належать крупному молдавському бізнесмену Сергію Кисельову (Олена Кисельова – відповідно, його дружина). Окрім «Telius», Сергій Кисельов володіє рестораном-боулінгом, мережами доставки суші, піци, бургерів та імпорту продукції для сегменту громадського харчування та готельного господарства. Бізнес Кисельова сконцентрований у місті Бельці (160 км до українсько-молдовського кордону). Це місто неофіційно називають північною столицею Молдови, і у місті розташоване Консульство України. Сергій Кисельов був депутатом парламенту Молдови минулого скликання та власником футбольного клубу «Олімпія» у Бельцях.

З урахуванням того, що аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами родовища «Бушанське» пройшов у режимі «під килимом» із заздалегідь запрограмованим результатом, «молдавський слід» виглядає цілком органічною версією. Принаймні, поки не буде доведено протилежне.

Історія питання.

Історичним та природнім пам’яткам державного історико-культурного заповідника «Буша»загрожує знищення чи, принаймні, паплюження. Про це одним з перших повідомив у своєму блозі політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик,

«Користуючись тим, що в Україні йде війна, і людям не до контролю за загребущими руками чиновників, Державна служба геології та надр України виставила на аукціон родовище «Бушанське», — наголосив Віталій Кулик.

«Видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ). Поміж сіл Буша, Дорошівка та Слобода Бушанська». Звичайно, що за відсутністю громадського обговорення. Людей лише поставили перед фактом. Планується вирити кар’єр на 13 гектарів. Під загрозою жителі сіл, зелений туризм, історико-культурний зповідник «Буша», дитячий садок села Дорошівка, басейни річок Мурафа та Бушанка, геологічна природна пам’ятка загальнодержавного значення урочище «Гайдамацький Яр», реабілітаційний центр екопоселення «Бушанська Толока», унікальний бушанський проєкт «Захист Корів» тощо», – також зазначив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.

Ще Віталій Кулик зауважив:

«Нагадаю, що перед цим прикордонна служба заборонила в’їзд осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років включно, до прикордонних територій в межах Яришівської, Могилів-Подільської, Ямпільської, Студенянської територіальних громад Могилів-Подільського та Тульчинського районів Вінницької області. Буша — це село у Ямпільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. З одного боку хочуть варварським способом зруйнувати заповідник та розрити природний парк, добити археологічну спадщину. А з іншого — не дати людям висловити свою громадянську позицію».

Повідомлення про загрозу Буші викликало у соціальних мережах широкий резонанс. Вже відомо, що відстояти заповідник від «кар’єристів» мають намір і самі мешканці села Буша. Бушанці організувались і провели збори громади, створили ініціативну групу, написане звернення до органів місцевого самоуправління, районної та обласної адміністрації. Ще готуються депутатські запити на усіх рівнях, публікації та журналістські розслідування по дані проблемі. Є підтримка громадських організацій, екологічних рухів, рідновірів, краєзнавців, істориків, журналістів.

«Загасити» скандал навколо «Буші» інтересанти видобутку корисних копалин намагалися звичними для підкилимного «рішалова» аргументами на кшталт «Не все так однозначно» або «Заповідник ніхто не продавав».

У громадській організації «Бушанська Толока» (спільнота яка виступає за розвиток українського села в стилі ЕКО) упевнені, що все якраз дуже однозначно.

Еко-активісти пояснюють, що трикутник сіл Буша-Дорошівка -Слобода Бушанська називають кремнієвою долиною. Саме тут хочуть добувати кремнезем, – між трьома селами, де дорога, по якій діти ходять у школу, садочок, а їх батьки – в амбулаторію.

За родовище «Бушанське» на Вінниччині (вапняк фосфатвмісний, вапняк малофосфатний, трепел, кремниста крейда), яке Державна служба геології та надр України виставила на аукціон (він пройшов 26 березня 2024 р.), змагалися двоє учасників: харківське ТОВ «Техніка і гаджети» запропонувало за лот 1 620 000 грн, а київське ТОВ «Сі-Еволюшн» – 2 666 800 грн.

Переможцем аукціону стало ТОВ «Сі-Еволюшн». Це дивне товариство із статутний капіталом усього у 1 000 грн. було засноване (вірогідно спеціально під цей аукціон) 19 лютого 2024 р. на київській квартирі власниці і керівниці ТОВ – Наталії Гибелинди. Спецдозволи на користування надрами у ТОВ «Сі-Еволюшн» відсутні.

Трохи історії для розуміння про яке місце йдеться від директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика:

Люди на цій землі з’явилися ще у період пізнього палеоліту. В Буші виявлено поселення трипільської культури, скіфське городище, києворуські поселення та середньовічне місто. На початку нової ери тут було поселення Антаварія (Антополь, Пронськ), а у середньовіччі — місто Краснопіль; у ХІІ-ХIII століттях Буша входила до складу Галицько-Волинського князівства, потім — Великого князівства Литовського, з 1569 р. — Речі Посполитої. Саме у 1654 р. тут відбулася битва відома нам як «облога Буші». Тут відновлена могила героїні облоги Мар’яни (історики кажуть, що її звали Олена), вдови вбитого козацького сотника Завісного. Вона підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків.

~~~~~~~~    ~~~~~~~~

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:

1 thought on “СКАНДАЛ НАВКОЛО ЗАПОВІДНИКА «БУША» НА ВІННИЧЧИНІ: «МОЛДАВСЬКИЙ СЛІД»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *