Випуск №2
Серпень 2023

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

Ліга Справедливості України проти корупціонерів-бандитів Деребанщина, грабіж вінничан, злочини проти людей – жахіття, з якими зіштовхуємось майже щодня. Засекречені схеми розподілу земель, майна вінничан та «набиті» людськими грішми кармани. А тепер ще й війна. Куди може бути гірше? Безладу є причина – безкарна корупція у коридорах влади. Тож, основна наша мета – здолати корупцію, щоб панувала законність і справедливість, та можливості були однаковими для всіх. – заявляє громадська організація «Ліга Справедливості України». №2, серпень 2023 р. Приєднуйтесь до Ліги Справедливості України: info@ligaspravedluvosti.com ПАТРІОТИ МАЮТЬ ПРИЙТИ ДО ВЛАДИ Стор. 5 ЧИ ПРАЦЮВАВ ЕКСДИРЕКТОР ОБЛЕНЕРГО на російського олігарха? стор. 3 Розслідування наших журналістів читайте на ЧИ БУДЕ ДЕРЖАВНА МЕДИЦИНА У ВІННИЦІ? Стор. 7 НЕБЕЗПЕЧНЕ МУНІЦИПАЛЬНЕ ЖИТЛО У ВІННИЦІ Стор. 6 ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся в передчутті недовідомих верств. Що жив-любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі доземно поклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі, і чесними сльозами обіллюсь. Так хочеться пожити хоч годинку, коли моя розів’ється біда. Хай прийдуть в гості Леся Українка, Франко, Шевченко і Сковорода. Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі, уже не ремствуй, позирай у глиб, у суще, що розпукнеться в грядуще і ружею заквітне коло шиб. Василь Стус Стусе, твоя жертва була не даремна. Ти той, хто дав настанови та приклад майбутнім поколінням. Ти показав, що значить любити Україну. Твоя відданість та принципи, твоя боротьба вражають. Людина без шкіри. Ти гостро відчував фальш, брехню та чужий біль. Назавжди в нашій пам’яті... Вінничани, закликаємо Вас приєднуватись до громадської організації «Ліга Справедливості України». Бути активними та свідомими громадянами. Тільки разом ми зможемо подолати корупцію. Викривайте злодіїв, повідомляйте шокуючі історії та факти на нашу електронну пошту info@ligaspravedluvosti.com. Анонімність гарантуємо! Тільки тоді зламається корумпована система чиновників Людей поселять на пороховій діжці? Факти та опитування

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

2 №2, серпень 2023 р. ФАКТИ приєднуйтесь до Ліги Справедливості України. Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ВІННИЦЯ ЕНЕРГЕТИЧНА Всі ми пам’ятаємо “блекаути”, які псували вінничанам життя та роботу. Через які люди втрачали бізнес, не могли дітей завести у садочок та навіть вчасно прийняти душ. І всі ми пам’ятаємо, як різко з’явилась електроенергія в лютому. Це пов’язали із приїздом американців, але чи було так насправді? Чи торгував електроенергією екс-директор обленерго Поліщук та чому пішов із посади? – читайте далі. Написання цієї статті почалося ще у січні 2023 року. Це був період довгих і постійних блекаутів. Ситуація у Вінниці була критична. Населення було на межі виживання, адже деяким вінничанам електрика подавалася лише по 6 годин на добу. Інтервалами по 1-2 години. За цей час неможливо було ні приготувати їжу, ні нормально працювати. Люди масово звинуватили державу та енергетиків у продажі електрики за кордон. Сторона обвинувачення спростувала експорт електрики. Тодішній керівник Вінницяобленерго Андрій Поліщук, він же представник партії “Українська стратегія Гройсмана” у обласній Раді, прийняв рішення закрити можливість коментарів і комунікації зі споживачами в соціальних мережах компанії. Коментатори писали суцільні прокльони та погрози. В січні 2023-го року ми дослідили відкриті джерела, які свідчили, що експорту електроенергії з України не було, а те, що люди сприймали як експорт, насправді лише перетоки між енергомережами країн наших сусідів і Україною. Але, чи була провина Поліщука в тому, що вінничани сиділи без електрики по 18 годин на добу? Сам директор обленерго Поліщук скаржився на ліміти Укренерго для області та показував себе жертвою ситуації, яка склалася в країні. Звичайно не забував повторювати, що у всьому винен агресор, а він лише скромний топ менеджер.. ЮРИСТ ІЗ ДКВ ДОПОМАГАЄ КОСИТИ ВІД АРМІЇ заявляє учасниця скандальної справи “білих квитків” Правоохоронці розкрили чергову схему “білих квитків”, але на відміну від історії про Івана Івановича, цю схему не винесли на загальний осуд. Обшуки по цій справі пройшли ще у лютому 2023-го. Та лише в червні фігурантам справи оголосили підозри. Цього разу СБУ та поліція запідозрили членів ДКВ. За інформацію від наших джерел, у юриста та лікаря, які провертали дану схему, під час обшуків, вдома знайшли сотні тисяч доларів та євро. Дана справа знаходиться під слідством. Але, як стало нам відомо, вся вина впала на працівницю освітніх закладів, яка запевняє, що немає жодного відношення до організаторів цієї схеми. В неї також проводились обшуки вдома, правоохоронці знайшли лише 10 тисяч гривень. Вчителька стверджує, що це її зарплата. Ми публікуємо офіційну позицію СБ України у Вінницькій області: – Служба безпеки встановила шістьох зловмисників, які допомагали чоловікам призовного віку виїжджати з України без законних на це підстав. Вартість їхніх «послуг» коливається від 2 до 4 тис. доларів США залежно від «складності» схеми та ступеня ризику для «замовника». За матеріалами спецслужби організатори та учасники ще двох схем ухилення від призову українських громадян на військову службу на Вінниччині отримали повідомлення про підозру. У ході слідчо-оперативних дій їх протиправну діяльність було викрито та припинено ще на початку поточного року. За даними слідства, в одному випадку, ділки за гроші пропонували потенційним призовникам уникнути мобілізації на підставі підроблених документів про стан їх здоров’я. Серед учасників схеми – викладач місцевого навчального закладу та «айтішник». Вони підробляли для своїх «клієнтів» медичні довідки із реквізитами лікарень, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях півдня та сходу України. В іншому випадку, у Вінниці місцеві мешканці займалися підробкою офіційних документів, що нібито засвідчували непридатність «клієнтів» до військової служби. Ділки запевняли, що ці підроблені документи, дають право особам призовного віку безперешкодно перетинати державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану.– йдеться в інформації від СБУ. Нам вдалось розшукати “вчительку”, про яку йде мова у даній справі. Вона розповіла багато шокуючих подробиць. Ми ж публікуємо її відверті слова та пряму мову: Я готова пройти поліграф та довести свою непричетність до торгівлі “білими квитками”. Мене хочуть зробити організатором схеми давні “друзі”. Будь-яка нормальна людина зрозуміє, що на мене просто хочуть повісити чергову схему ДКВ. Про яку я знаю багато подробиць, адже зі справжніми організаторами я знайома понад 10 років. Одного разу я зустріла юриста із ДКВ і він мені розповів про свою чергову “роботу”, в якій допомагає чоловікам отримувати “білі квитки”. Розповів як проходить процедура. Людина звертається до юриста. Тобто до нього. Першим кроком дає обговорені кошти, потім надсилаються документи. “Айтішник” готував справки з окупованих територій, адже їх ніде не можна перевірити. Лікарпсихіатр колишньої Вінницької районки давав старі історії хвороби. Юрист та “айтішник” їх фотографували та “ставили” діагнози. Адже цей самий юрист за першою освітою медик. І чудово знає порядок у медицині. Ситуація наступна: психіатр вигадав схему, як за допомогою цих довідок зробити так, щоб люди були списані з військового обліку. Психіатр брав старі історії своїх пацієнтів та документи з закритої психіатричної лікарні. В нього були звідти підписи лікарів та печатки. От він і надавав їх. Дизайнер, він же “айтішник”, робив печатки у фотошопі. На основі цих довідок людина з воєнкомату списувала людей. Юрист вирішував це у Хмільнику, а Психіатр вирішував у Вінниці. Юрист сам розповів мені, що вони відкрили автошколу у Хмільнику. Це зроблено на випадок того, якщо знайдуть довідки, то сказати, що ці документи робились для водійських прав. Юриста з ДКВ у Хмільнику знають як “відкос від 130-ї”. Я готова відповідати за свої слова та вчинки. Адже не відкосила від служби ні чоловіка, ні брата і ніколи не заробляла на цьому грошей… Це гидко, гроші на крові. Та як не дивно, для членів ДКВ це нормальна практика. Тепер їх хочуть зробити невинними, а весь бруд повішати на мене, адже не маю 30 000 євро занести в прокуратуру, щоб відкупитись, як це зробили інші фігуранти справи… Я вирішила дати коментар, адже мені “приписали” епізод, що я зробила юристу ДКВ відкос від армії. Тепер вінничани знають ситуацію та нехай самі роблять висновки.– розповідає “вчителька”. Від редакції: з етичних міркувань ми не називаємо ім’я вчительки, яка надала нам свій коментар, та імена інших ключових осіб цієї справи. Проте, хочемо додати, що в юристі з ДКВ, про якого йде мова, жителі Хмільника впізнали Івана Маташа, який працює юристом у громадській організації “Дорожній контроль”. Про це заявили у соціальних мережах. Звертаємось до правоохоронних органів Вінниччини з проханням об’єктивно розслідувати дану справу. Соломія Бойко Гроші, які знайшли у лікаря та юриста під час обшуків

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

приєднуйтесь до Ліги Справедливості України. Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ВІННИЦЯ ЕНЕРГЕТИЧНА №2, серпень 2023 р. 3 ШАХРАЙСЬКІ СХЕМИ ДИРЕКТОРА: кому продавались ліміти, надані Укренерго? Через масову атаку ворожих російських ракет у жовтні 2022 року, Україна практично втратила 60% генеруючих потужностей. Ворог практично знищив ТЕС та ГЕС. В цей період відбувався плановий ремонт та обслуговування атомних енергоблоків. Дані події і створили дефіцит в об’єднаній енергосистемі, що призвело до відключень світла. Пригадаємо, що світло відключали як за графіками, так і без них. Але ситуація різко змінилася вже у лютому. Так, 11 лютого завершили середній планово-попереджувальний ремонт 4-го енергоблока Рівненської АЕС і перевантажили ядерне паливо. Енергоблок під’єднали до електромережі. Тобто, в енергосистемі України запрацювали усі дев’ять енергоблоків атомних електростанцій, розташованих на підконтрольній державі території. Тоді міністр енергетики Герман Галущенко заявив – “Станом на березень ми маємо профіцит в енергосистемі, виробництво електроенергії повністю забезпечує споживання. Ми маємо певні резерви і в принципі маємо плани і надалі так підтримувати нашу енергосистему, щоб люди не відчували обмежень постачання”. Але повернемося у “блекаутну” Вінницю грудня-січня 22-23 років. Вінницяобленерго отримувала ліміти на добове споживання кожного дня. А як розподіляти ці ліміти вирішувало саме підприємство на чолі з Поліщуком. За даними наших джерел на підприємстві, Поліщук вирішував кому постачати електроенергію, а кому відключати. Під рубильник пішло населення, хоч його частка споживання, за даними середньоукраїнського споживання по галузях, всього 30,5%. Нам розповіли працівники Обленерго про суть схеми. Вартість електроенергії для бізнесу у 2-3 рази вища за ціни для населення, тому директору Поліщуку продавати електроенергію бізнесу було куди вигідніше, ніж населенню, але це ще не все. Навіть великі фабрики і заводи зупиняли свою роботу через відсутність світла. Потрібно було пройти спеціальну процедуру, щоб підприємство внесли у реєстр критично важливих підприємств. Зупинка бізнесу коштувала дуже дорого, тому бізнес йшов домовлятися, щоб мати постійний доступ до електроенергії. За що керівництво, ймовірно, отримувало певну “подяку”. А населення почекає, для чого йому електрика. Ось так заробляв Поліщук на простих людях прикриваючись війною. Напевно Поліщук розумів, що імідж депутата-енергетика сильно постраждає від таких дій, тому піарники йому порадили заснувати у 2022 році благодійний фонд, завданням якого було реанімувати імідж Поліщука і ввести його у ранг святих за благодійну діяльність. Тобто купити собі індульгенцію за рахунок сотень фотографій, де він роздає гуманітарну допомогу військовим. Цілком справедливо ходять чутки у Вінниці, що Поліщук став гаманцем Гройсмана з 2015 року і фінансував усі політичні активності “стратегів” Гройсмана. Ймовірно, вони вирішили, що вінничани все стерплять, адже значну частину вкрадених коштів витрачають на пропаганду. Купують всеукраїнські рейтинги, міські та обласні ЗМІ та створюють враження найкомфортнішого міста в Україні. Поки ми проводили розслідування та збирали матеріали по обленерго, надсилали запити до правоохоронних органів, події розвивалися настільки швидко, що ми все не могли закінчити статтю. У квітні-травні Вінницею прокотилися чутки про масові обшуки правоохоронцями у Гройсмана та Поліщука. Інформації від правоохоронців було обмаль, прес-релізи обмежувалися заявами про викриття масової крадіжки електроенергії топ посадовців обленерго та моно-більшості владної партії на чолі її власника Гройсмана. Тоді ж від активістів ГО Доста з’явилось відео де стверджувалося, що у Поліщука знайшли багато готівки та наркотичні речовини. У Вінниці це мало кого здивувало, так як чутки про любов Поліщука до заборонених речовин, ходили багато років. Вінничани неодноразово бачили, як посадовець дивакувато себе поводив на сесіях та публічних заходах. Правоохоронці розповідали, що посадові особи обленерго вступили у злочинний зговір з певними підприємствами для крадіжки електроенергії. Ходили чутки, що саме такою схемою користувалися для своїх підприємств Гройсман і Моргунов. Підключали поза лічильники свої торгові центри. Працівник обленерго розповів, як влаштована дана злочинна схема. Насправді вона не нова, як каже співрозмовник, а діє вже десятки років. Укренерго надає Вінницяобленерго електричну енергію, яку обленерго розподіляє по своїм мережам в межах області. Укренерго рахує ту кількість, яка зайшла в енергетичне обладнання обленерго, а обленерго рахує енергію в тих сотнях тисяч лічильників своїх абонентів. Електроенергія увійшла в мережу обленерго та вийшла у споживача. По балансу мало б все співпасти. Але тут починається найцікавіше. По перше, обленерго не купує оптом і продає в роздріб, обленерго лише розподільник електроенергії та заробляє свою частину прибутку саме за розподілення, частинка якого закладена в тариф. Баланс звичайно не співпадає по входу і виходу, адже на то є цілком природні причини, такі як технологічні втрати мереж. За даними енергетиків з відкритих джерел, ми дізналися про середні втрати мережі, які списуються, в межах 10% по Україні. Для кожної мережі та для кожного обленерго вони свої. Одна із схем крадіжки електроенергії – це завищення відсотка технологічних втрат в межах області, методом скручування лічильників великих споживачів електроенергії. За це керівництво обленерго отримувало відсоток. 1% від споживання – це вже 50 млн. грн. в рік. Але в більшості випадків і скручувати лічильники не потрібно, просто підключали споживачів оминаючи лічильники. Наш співрозмовник розповідає про десятки мільйонів гривень скручених кіловатів щомісяця для обленерго. Частина вкраденої електроенергії у держави компенсується списанням технологічних втратат, але і це не все. Велику частину взагалі не списують, а накопичують як борг обленерго перед державою в особі укренерго. І раз на 5-8 років держава законодавчо пробачає такі борги обленерго. Таким чином було списано боргів на 24 мільярди гривень у 2011 році законопроектом №8351 за який проголосувало 253 народних депутати, та законопроектом № 8352 – за який проголосувало 263 народних депутати. А в 2020 році Верховна Рада України 17 червня ухвалила законопроект №2386 про заходи, спрямовані на погашення заборгованості на суму 30,9 млрд. гривень. Як бачимо грабувати українців не так складно. Схеми доволі прості та дієві. Тепер ви знаєте чому тарифи дорощають удвічі з аргументацією – енергосистема збиткова. Марина Грушевська ХТО ВОЛОДІЄ ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО? Найцікавіше, хто після 9 років війни України з Росією досі володіє стратегічним підприємством Вінницяобленерго. Реєстри власників надають інформацію що це 3 юридичні особи -ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» з часткою 50%, ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНА» з часткою 24,99% і GARENSIA ENTERPRISES LIMITED з часткою 22,44% зареєстрованою на Кіпрі. За інформацією медіаресурсу forbes.ua в статті за 15 вересня 2022 року головним бенефіціаром Вінницяобленерго називається Костянтин Григоришин, який контролює дві з трьох компаній власників загальною часткою 72,4%. Юридична особа ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» взагалі в стані банкрутства з жовтня 2019 року. У публічних джерелах значиться що Костянтин Григоришин російський олігарх, що має комерційні інтереси в Україні в царині енергетики. Президент групи «Енергетичний стандарт». Де-факто контролює державну компанію «Укренерго». У 2009 році поріднився з сім’єю Андрія Деркача, віддавши свою дочку за брата дружини Андрія Деркача. Нагадаємо Андрій Деркач колишній проросійський політик з України, сепаратист, народний депутат III-IX скликань від Партії Регіонів. Агент Росії, внесений до персонального санкційного списку США з формулюванням «російський агент з більш ніж десятирічним стажем». За даними СБУ, керував в Україні агентурною мережею ГУ Генштабу РФ, котра повинна була допомагати ворогу в захопленні України. Чи залишились сумніви хто саме володіє Вінницяобленерго в 2023 році? Чи не знав Андрій Поліщук на кого працює? Чи не тому російські ракети завжди влучали по цілі в енергетичні об’єкти України? КОМУ ЗАВДЯЧУЄ ПОЛІЩУК політично-енергетичній кар’єрі? Свою політичну кар’єру, за даними порталу chesno.org, Поліщук починав у 2010 році в статусі кандидата в депутати у вінницьку міську раду 6-го скликання, як мажоритарник. Саме в цей період, як видно з офіційної біографії, він працював заступником директора з енергозбутової роботи Вінницьких міських електричних мереж з 2003 по 2012 роки. Ймовірно, саме в цей період Поліщук потрапив у політичний пул Гройсмана, так як з 2012 року, кар’єра Поліщука почала стрімко зростати. У 2012 році він починає працювати комерційним директором ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». Те саме підприємство що є власником 50% акцій Вінницяобленерго, і за даними forbes. ua, власником якого є російський олігарх Костянтин Григоришин. З вересня 2014 року Поліщук стає генеральним директором ПАТ «Вінницяобленерго». Вже у 2015 році балотується у Вінницьку обласну раду 7-го скликання від Блоку Петра Порошенка, та успішно стає депутатом. Як бачимо, ні Гройсмана ні Поліщука, не бентежили фактичні власники Вінницяобленерго з родичами агентами РФ та зрадниками України, тому що всі заробляли, а гроші для цієї компанії найсвятіше. Цілком справедливо ходять чутки у Вінниці, що Поліщук став гаманцем Гройсмана з 2015 року і фінансував усі політичні активності “стратегів” Гройсмана. Ймовірно, вони вирішили, що вінничани все стерплять, адже значну частину вкрадених коштів витрачають на пропаганду. Купують всеукраїнські рейтинги, міські та обласні ЗМІ та створюють враження найкомфортнішого міста в Україні.

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

4 №2, серпень 2023 р. СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ приєднуйтесь до Ліги Справедливості України. Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ЗАХИСНИКІВ КАТУВАЛИ ТА МОРИЛИ ГОЛОДОМ, поки місцеві олігархи збагачувались на війні Вінничани, прочитайте історію нашого героя – азовця. Його катували у тій зловісній тюрьмі в Оленівці, хотіли вбити, але він не здався, не скорився ворогу. Повернувся у Вінницю. Він пройшов Маріуполь у 2022-му, потім полон…Ось така людина – легенда живе у нашому місті, де спокійно та забезпечено живуть і ті, хто робить бізнес на крові, торгує «білими квитками» та безсоромно вивозить своїх сватів та кумів закордон. І перш, аніж вітатись із цими торгашами на вулицях, згадайте історію Дмитра, згадайте про жахи російського полону та не забувайте, що триває війна. Війна за нашу з Вами незалежну Україну! Читайте про героя, про гордість нашої української нації, захисника Маріуполя, бійця полку Азов. – Я людина з осколками біля серця. Як в прямому так і в переносному сенсі. – розповідає старший солдат Збройних Сил України Дмитро Глухенький. Він – один із тих полонених українців, яких обміняли на олігарха Віктора Медведчука. 21-го вересня 2022 року він повернувся в Україну. Зараз проходить реабілітацію та починає нове життя у місті Вінниця разом із дружиною та новонародженими дітьми. І ось, що він розповідає про жахи російського полону: – Конвой зав’язав мені руки, вдарив по обличчі та повів строєм. Це було 20 травня 2022 року на заводі Азовсталь. Тоді весь світ спостерігав за подіями, немов за фільмом. Але я до кінця життя буду пам’ятати цей день та всі інші проведені у полоні. Росіяни забрали нас, коли українське керівництво дало вказівку вийти всім військовим із підвалів заводу. Ми розуміли, що йдемо здаватись ворогу, але вибору у нас не було. Маріуполь був у блокаді. Росіяни розтрощили всі будівлі та вбили всіх, кого змогли. Вони дивились на нас, українських військових, немов на худобу. Постійно повторювали, що змусять нас відповісти на каторзі за те, що не здались відразу. – Де росіяни переховували Вас? Які саме тортури відбувались там? – Всіх полонених доправили у стару колонію у Оленівці. Це територія окупованої Донецької області. Тепер називається ДНР. Там і відбувались тортури. Чоловіків та жінок, молодих та старих обпікали розжареним залізом, катували відкритим струмом та били палками, ланцюгами. Шрами від побоїв не сходили. Про деякі навіть не пам’ятаю. Можливо тому, що був непритомний через побиття. Частіше всього били у пахові ділянки. Іноді прикріплювали струм до інтимних місць та били током, аж допоки чоловік не втрачав свідомість. Окрім того, дуже сильний був психологічний тиск. Росіяни морили голодом полонених і постійно нав’язували російську пропаганду, а саме говорили, що українські військові винні у війні. Вони постійно повторювали, що українці самі вбивають своїх людей. – Як відбувались допити? – Полонених по одному виводили у різні кімнати. Там закривали і забивали ледь не до смерті. Робили так, щоб ніхто не бачив цього, але всі чули. Бо муки були такими страшними, що кожна людина там кричала аж поки не починала втрачати сили. А потім – ледь бездиханного повертали у камеру, кидали на підлогу та обливали водою. Не дозволялось навіть говорити з мучеником чи допомагати йому. За це також били. – Чи виводили на допити Вас? Що Ви відчували в ті моменти? – Так, виводили… Мені доставалось стільки скільки і іншим. Я звичайний солдат, який міг загинути ще в боях за Азовсталь, але врятувався і потрапив у російський полон. Там – мене ледь не розірвало під час теракту у в’язниці. Нагадаю, що на території колонії в Оленівці було розірвано декілька бомб. Росіяни влаштували це для того, щоб приховати сліди своїх злочинів. А саме катувань полонених. Серед тих, хто загинув були мої побратими та посестри, з якими я роками служив у війську. Мені ж розірвало частину тіла. Уламки від скла та заліза застрягли у тілі, а саме коло серця. Та росіяни не звертали на це увагу. Продовжували знущатись. Єдине, що мене мотивувало жити – це надія знову побачити свою сім’ю. Моя дружина Катерина за місяць до війни народила мені двох доньок двійнят. Вони були недоношеними. Тому, коли окупували Маріуполь, вони ще перебували в пологовому будинку під наглядом лікарів. І я зміг побачити їх декілька разів після пологів… Кожну мить в полоні, я вірив, що вони живі, згадував їхні обличчя та мріяв ще хоча б раз їх побачити. Я думаю, що лише думка про них мене і врятувала… – Розкажіть про Вашу дружину? Що їй довелось пережити? – Катерина – відважна. Коли почалась війна, я поїхав до своїх новонароджених діточок та дружини в лікарню. Разом із товаришем ми привезли харчування для мамочок та дітей пологового. Вже тоді починалась гуманітарна криза у місті, але ми ще мали ресурси. Я обіймав свою дружину, цілував діток, обіцяв, що все буде добре, але це була наша остання зустріч… Вже наступного дня пологовий будинок розбомбили. Катерина з двома дітками на руках побігла у підвал сусіднього району. А я ж кинувся шукати її під завалами лікарні. Їхніх тіл не побачив. Лиш дізнався, що в первинному списку загиблих їх не має. Сказали, що мою Катю забрали росіяни, і зараз вона в окупації. Я рвався, щоб побачити її востаннє, проте мене стримали. Побратими не пустили, адже розуміли, що для українського військового – це вірна смерть. Вона каже, що для неї кожен день у Маріуполі тягнувся дуже довго, ніби рік. Катерина з новонародженими дітьми постійно ховалась у підвалах. Більше голодними були, аніж нагодованими. Соломія Бойко СВАТ ГРОЙСМАНА ТОРГУЄ “БІЛИМИ КВИТКАМИ” У ВІННИЦІ Іван Іванович надає повний пакет фальсифікованих документів за таку собі скромну ціну – 5 000$ – про це заявили журналісти програми СТОПКОР. Окрім того, своє розслідування вони зняли на камеру і тепер про рішалу з Вінниці знає не тільки область, а і вся Україна. Проте, наші колеги не повідомили інформацію про те, хто ж такий цей Іван Іванович та звідки в нього такі зв’язки, щоб робити махінації з документами на всеукраїнському рівні? Ось тільки почитайте, які сміливі заяви він робив журналістці: “У мене в Одесі кум Саша, він же і мій племінник, якого я перевів в Одесу, щоб він порішав вопроси. Він там заступником начальника поліції зараз..” – заявив Іванович… То хто ж такий цей Іван Іванович Продивус, що дозволяє собі займатись нахабним беззаконням ? У місті його знають як власника всіх автовокзалів Вінниці та Вінницької області. Тобто людиною, яка вважає себе царем і Богом у світі обласного транспорту, адже вирішує, куди та який маршрут запускати, з кого та скільки грошей за хороші маршрути брати. Хоч в реєстрах він числиться лише як один із багатьох членів правління приватного акцiонерного товариства «Вiнницьке обласне пiдприємство автобусних станцiй 10599». Хто ж дав йому таку потужну корупційну владу? І мова йде не тільки про область, а і про всю Україну. Уявіть собі, який політичний вплив потрібно мати, щоб організувати таку сіру схему “білих квитків”. Щоб військовозобов’язаних зі своєї України відмазувати у Вінниці, та щей через Одесу, від служби у ЗСУ. І тут, як кажуть, ні сорому, ні совісті немає. У кожного із нас є знайомі, які виїхали за кордон у зв’язку з повномасштабним вторгненням. І ці ж знайомі розповідають про тисячі українських чоловіків, які їздять там, по Європах, на дорогих машинах, відкривають бізнеси та купують нерухомість. Вони не багатодітні батьки, не доглядають за людьми з інвалідністю, не мають жодних вад, але мають гроші, щоб відкупитись від захисту своєї країни. І всі, як один, без секрету розповідають, що виїхати з країни з “білим квитком” коштує 5-7 000 доларів. Більшість каже, що “білі квитки” брали собі через Одесу, мовляв так швидше було… І в кожного із нас є знайомі, які вже похоронили єдину дитину, що загинула на війні. Є знайомі, які точно розказують Вам про те, що мають серйозні вади зі здоров’ям, що ніколи не служили в армії, що немає на кого залишити стареньких батьків, але воєнкоми вручали їм повістки під дверима будинків, на роботі, на вулиці та забирали на службу. То питання тепер до військкомату, що ж це за справедливість така? Чому багатіям, мажорам та своїм продаєте “білі квитки”, а звичайних людей без грошей та зв’язків відправляєте на фронт? Скільки вже наших патріотів загинуло, скільки молодих хлопців, які ще не відчули солодких поцілунків дружини, не народили доньку чи сина, не зробили кар’єру, а вже навіки залишаться в нашій пам’яті як загиблі воїни. Ми всі вже отримували телефонні дзвінки із фразою “…ВАШ 200-ТИЙ”, плакали та кричали, проводили у останній шлях.. Але є і ті, кому все людське – чуже, далеке, незнайоме. Вони, як кажуть, готові і власну матір за гроші продати, не те, щоб брати хабарі. От вінницький Іванович саме із таких. Він входить до наближеного кола мерії міста, тієї самої команди “стратегів”. Доларовий мільйонер, адже завідує всіма автовокзалами міста та області. Окрім того, щей сина свого одружив на доньці очільника партії Гройсмана. Так і поріднився з експрем’єр – міністром України Володимиром Гройсманом. Тепер очевидно звідки в нього такі зв’язки та можливості, що свого племінника зробив заступником начальника поліції у Одесі. І через нього малював “білі квитки” для мажорів, поки найкращі сини та доньки української нації щодня гинуть на фронті… Тепер стає зрозуміло, чому Гройсман та його син не служать у ЗСУ. Іван Іванович напевне допоміг? Все ж таки родичі… Сергій Марущак Щаслива Катерина зі своїми дітками Воїн Маріуполя, захисник Азовсталі, герой українського народу Дмитро Глухенький Той самий Іван Іванович, який є сватом Гройсмана

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

БОРЕМОСЬ ЗА МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ РАЗОМ №2, серпень 2023 р. 5 ПАТРІОТИ МАЮТЬ ПРИЙТИ ДО ВЛАДИ Тільки тоді зламається корумпована система чиновників – заявляє лідер громадської організації “Ліга Справедливості України” Віталій Дужак Потрібно давати дорогу молодим, освіченим вінничанам, а старі обличчя регіоналів та фігури “стратегів” – ігнорувати. Саме вони призвели країну до такого жахливого стану, коли щодня гинуть найкращі сини та доньки української нації. Наша свята українська земля вже вмита кров’ю, а ненажери все ще дерибанять її. Яйце за 17 гривень – це всім відомий факт, а скільки ще тих, про які ми навіть не здогадуємось ? – каже Віталій. – Чому Ви вирішили займатись громадською діяльністю? Вам часто дорікають, що допомагаєте людям для того, щоб дорватись до “корита”, прийдете до влади і станете такими ж як і ці бандити? – Звичайно, регулярно це чую. Та більше всього від коментаторів у соціальних мережах. В реальному житті, хто мене знає, так не вважає. За моє життя у мене було багато можливостей влитись у систему, заробити статків. Але моя принциповість і загострене відчуття справедливості завжди заважало. Я став білою вороною, той, що не може мовчати, коли інші покірно приймають такий стан речей. Мабуть тому і не нажив великих статків за своє життя. Останні 4 роки, хто тільки не пропонував мені “продатися”, працювати з ними. Зізнаюсь, були дуже важкі часи, коли надія і віра в себе майже покидали мене, з’являлися думки покинути країну і шукати щастя за кордоном. Проте, у мене з’явилися однодумці, які в скрутні часи підтримали і вселили віру у себе. З кожним днем їх стає все більше і більше. Це дає сили і надію. Я вірю, що за темними часами української історії прийдуть світлі, часи розквіту. Війна людей сильно змінила, таких, що скажуть “ми поза політикою” буде менше. Кожен усвідомив, що від їх громадської позиції залежить їх доля і доля країни. – Чим Ви та Ваша команда принципово відрізняєтесь від тисяч інших громадських діячів і політиків? Яка ваша мета? – Ми готові брати на себе відповідальність за наші слова і дії. Відстоюємо лише суспільні інтереси, так як відчуваємо себе частиною суспільства. Буде добре людям, буде добре і нам. Моя команда однодумців складається з творчих і професійних людей, кожен досягнув певного успіху у своїй сфері. Зізнаюсь, що більшість із нашої команди не хоче потрапити у діючу систему, щоб стати її частиною. Сьогодні ми належимо самі собі, існуюча влада не має на нас прямого впливу, хоч намагається це робити через репресивні інструменти. Але кожен розуміє, що чекати вічно на месію, який прийде і за нас все зробить ми не можемо. Тому ми готові пожертвувати частиною себе, часом, силами, роками життя. Влада – це не інструмент збагачення, не ресурс живлення свого его та амбіцій, це відповідальність і самопожертва. Всі ж розуміють, якщо б державні посади не приносили матеріальних благ, туди б не йшло 99% з бажаючих. Але є той 1% який хоче змін на краще, справжніх, докорінних. Я відповім на Ваше питання, – “ чим ми краще інших? ”. Скажу, що ми не краще інших, у нас просто інші цілі та прагнення. Нам близькі європейські цінності, коли до управління державою йдуть люди, які хочуть змінювати все на краще. Коли до влади йде молодь з палаючими очима, бажанням реалізовувати свої творчі та професійні таланти. Коли влада і бізнес не сумісні, але співпрацюють і допомагають один одному. – Ви мабуть чули вислів, що систему побороти неможливо, її можна лише очолити. За 32 роки незалежності України багато хто намагався змінити систему, але нічого не вийшло. Чому Ви думаєте що зможете? в Чому Ваш секрет? – Я ніколи не погоджуюсь, що зусилля людей даремні. Мільйони дочок і синів української нації боролись за Україну всі 32 роки. Це люди з міст мільйонників та маленьких сіл. Це ті, хто був у коридорах влади та працював на заводах та фабриках. Це ті, хто не крав, не відмивав державні кошти у офшори, а навпаки чесно працював на розбудову та розквіт нашої України. Таких було багато, згадаймо, для прикладу, вихідців із Народного Руху. Їх сотні тисяч. І всі вони йшли до однієї мети – незалежної України. Так, тоді, у страшних 90-х, вбили лідера В’ячеслава Чорновола, але вони не здались. Багато українців працювали на своїх місцях, чесно та віддано. Виховували нові покоління патріотів, які зараз є надією на краще майбутнє України. Всі ми бачимо, хто зараз лізе у політику та до влади. Це ті самі обличчя регіоналів, соратників януковича та інших кремлівських фігур. Пригадаємо минулі вибори. Скільки підтримки отримало проросійське ОПЗЖ з лідером медведчуком? Та свідомість людей прокидається, і вже зараз, в період жорстокої війни, вся країна раділа, що кремлівського злочинця медведчука посадили у в’язницю, а потім обміняли на героїв Азовсталі. Ми знаємо, що він не поніс гідного покарання за свої злочини, адже був головним організатором російської агентурної сітки в Україні. Але, його недолуге життя врятувало наших захисників. І, навіть ті, хто на минулі вибори кричав “ми поза політикою”, зараз розуміють наскільки важливо підтримувати справжніх патріотів, націоналістів. Тих, хто з перших днів війни захищає нашу Україну на фронті, тих, хто займається волонтерством та тих, хто бореться із корупцією у середині країни. Наша мета – подолати корупцію. Хоч розуміємо, що це дуже складно, але готові на вівтар справедливості покласти власні ресурси та можливості. Наша діяльність вже дає свої плоди. Після наших розслідувань та звернень проводились обшуки у чиновників та злодіїв. Національна спілка журналістів України, Український інститут майбутнього, та “УКРТЮТЮН” вже відзначили нашу редакцію за найкраще висвітлення проблематики у регіоні. Ми долучаємось до протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами на Вінниччині. Проводимо громадські експертизи та слухання. Допомагаємо жителям міста Вінниці відстоювати свої права. Кожне звернення до організації “Ліга справедливості України” детально вивчаємо та надаємо всю можливу допомогу у боротьбі з корумпованими органами влади. Українці, ми пережили страшні 90-ті, двохтисячні вже були кращі. Пережили дві революції. Кожна дала свій поштовх до змін. Це були повільні, хаотичні зміни. Нажаль 10-ті роки принесли страшну велику війну в Україну. І в цій війні ми повстали за свою свободу, кожен бореться там, де може. Напад росії демонструє, що зміни лише прискорилися. Мова йде про зміни у свідомості людей. Війна не обійшла жодну українську сім’ю, в мільйони сімей вона принесла страшне горе. Люди не зможуть жити так, як жили до війни. Тому я вважаю, що після перемоги, в якій ми не сумніваємося і до якої прикладаємо всі зусилля, Україна матиме шанс стати ще кращою. Ми все робимо для того, щоб цей шанс не був втрачений. Щоб усі жертви українців не були марними. Ми просто не маємо права цього допустити.. Найперше, що заважає розвитку нашої країни, це корупція. Допомагає успішному функціонуванню корупційного механізму – висока толерантність до корупції серед громадян. Люди сприймають хабарі як належне. Вже нікого не дивує те, що чергового чиновника зловили на хабарі. Адже скільки з тих, кого зловили, відповідають за це? Одиниці! А більшість отих корумпованих чиновників відпускають, як тільки стихає резонанс. Вони відправляються на свої закордонні вілли та чудово живуть там на вкрадені гроші українців. Далі – безвідповідальність. Вона присутня як виборцям, які не хочуть відповідати за свій вибір, так і виборним, які отримавши мандат довіри від народу, втрачають з ним зв’язок. Наша ідея полягає у створенні фільтрів, які унеможливлять потрапляння у владу людей з низькими моральними цінностями. Неважливо, що кандидати говорять до виборів, а люди вдають що вірять. Головне, що після виборів немає жодної відповідальності за брехню та несправджені сподівання. Люди на 5 років забувають, що саме вони є єдиним джерелом влади в Україні. Що з їхніх податків платиться зарплата чиновникам. Люди згинають голову перед системою і далі коло повторюється. Ми просуваємо ідею проходження поліграфу усіх кандидатів на посади, виборні та не виборні. Також, перед поліграфом, усі кандидати мають пройти психологічну та нарко експертизу. Це необхідно тому, що людей з психологічними відхиленнями та під дією наркотичних речовин поліграф визначити не може. Повірте, з нашого досвіду громадської роботи, добра половина кандидатів після двох експертиз вже до поліграфу не дійдуть. Ці заходи мають забезпечити проходження до виборів лише доброчесних кандидатів. Ми розуміємо, що зробити цей фільтр і експертизи обов’язковими неможливо. Тому наполягаємо, щоб кожен кандидат, який заявляє про свою доброчесність, повинен сам ініціювати цю перевірку. Чесним людям немає що приховувати. – Цікава у Вас пропозиція. Чи має юридичну силу така експертиза? Що буде, якщо кандидат відмовиться її пройти? Хто буде її проводити? Це можливо сфабрикувати? – Ви праві. Дійсно, результат усіх перевірок залежить від мети цих перевірок та якості поліграфолога. Перевіряючий має бути фахівцем. Щодо мети, то ми вже бачили кілька років тому, як деякі народні депутати розіграли шоу з поліграфом. Їх метою була не перевірка, а навпаки, дискредитація цього ефективного методу перевірки. Тому ми офіційно заявляємо, що готові модерувати цей процес та брати відповідальність за його результат. Так як поліграф дає 99% ефективності, він не є 100% інструментом та не має повної юридичної сили, але ми знаємо, що навіть в судовій експертизі, результати поліграфу мають значний вплив на прийняття рішень судом. Також поліграф використовують усі спецслужби світу для особливих завдань. Звичайно, примусити усіх до проходження такої експертизи неможливо, це добровільне волевиявлення. Даний процес яскраво буде демонструвати кандидатів, виборцям буде легше приймати рішення. – Ви особисто готові пройти поліграф? На Вашу думку, скільки депутатів Вінницької міської ради змогли б пройти цей детектор брехні. – Звісно, я готовий пройти поліграф та всі необхідні експертизи. Було б дивно, якби ми пропонували це робити іншим, а самі відмовились. Своє життя живу чесно. Шаную Закон, як суспільний договір між людьми для мирного співіснування. Мій принцип, якщо закони не влаштовують, ініціюй зміни або підкорюйся. Життя спокушало мене, пропонувало легкі рішення. Не раз мене намагались втягнути у різні сірі схеми. Завжди є спокуса піддатися слабкості, отримати все і зараз. Та розплачуватися рано чи пізно прийдеться, якщо не нам то дітям. Вважаю, що гідність людини проявляється у її вчинках. Стосовно інших депутатів, питання не складне. Адже всі ми знаємо, що є посадовці та політики, які вживають наркотичні речовини, деякі з них мають явні психічні відхилення. Є ті, хто в коридорах влади накрав стільки грошей, що звичайним людям і не снилось. На мою думку, лише одиниці наважились би пройти поліграф. Адже практично кожен місцевий політик має темні плями на своїй біографії. Тому я і заявляю, що у владу мають прийти справжні патріоти. Ті, хто не буде красти, щоб наїстись та напитись. Хто не буде дерибанити бюджет по своїх карманах, а потім замилювати людям очі фотографіями у вишиванках. Саме справжні, я вважаю, що у політику мають іти справжні, молоді та амбітні, які не імітуватимуть партоітизм перед фотокамерами. З якісною освітою та бездоганною репутацією. Це єдина надія на успішне майбутнє України. Спілкувалась Марина Грушевська

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

6 №2, серпень 2023 р. МІЛЬЙОНИ ТА МІЛЬЯРДИ НА БРУКІВКУ, ПЛОЩІ ТА АСФАЛЬТ, коли щотижня повертаються десятки загиблих героїв на Вінниччину? Жителів міста шокує нахабне ставлення до бюджетних коштів. Влада міста вирішила провести декілька капітальних ремонтів у місті, змінити бруківку, реконструювати площі та парки. І все це тоді, коли найкращі сини та доньки української нації з Вінниччини щодня віддають свої життя, щоб наблизити перемогу для нашого з Вами майбутнього. То як зрозуміти такі дії мерії? Війна для них вже закінчилась? Чи волонтери і далі мають збирати по нитці з миру, щоб допомагати військовим, а ви будете плитку змінювати біля міської ради? Останні пів року українці стали свідками небаченого марнотратства керманичів міст на статті витрат, які не мають нічого спільного з військовими. Тендери на сотні мільйонів і мільярдів по реконструкції площ та вулиць, укладання тротуарної плитки, ремонти комунальних закладів. Звідки такі кошти у бюджетах та чому сім’ї військових досі останнє віддають, щоб купити необхідне спорядження для своїх чоловіків в той час, коли мільярди витрачаються на вітер? Давайте розбиратись, колосальні кошти опинились у бюджеті міста Вінниці від самих же військових. Держава виплачує заробітну платню усім військовим офіційно з донорського фінансування країн партнерів. Практично, країна існує при зовнішній підтримці. І це все заради перемоги. І ці податки, які приходять у бюджет виключно завдяки військовим, мали б йти на фінансування самих же військових. Але влада Вінниці так не вважає. За останні кілька місяців вінничани стали свідками “великого будівництва” по-вінницьки. Оголошені багатомільйонні тендери на реконструкцію площ, доріг, тротуарів, комунальних закладів та парків. З бюджету Вінниці на останній сесії виділили вісьмом громадам області багато мільйонів гривень, що за кулісами, назвали підкупом лояльних голів до партії Гройсмана. В минулому році влада накупила військових облігацій на 400 млн грн, цього року лише на 150 млн грн. Який висновок зробили вінничани? Грошей у бюджеті багато, але вони працюють на піар існуючої влади? Люди, як збирали копійки на підтримку ЗСУ самотужки так і роблять це далі. За весь рік у Вінниці не збудовано жодного бомбосховища. Влада живе в паралельній реальності, де війна давно закінчилась, або і не починалась. Апетити витрат, з яких звичайно, хороший відсоток залишається в кишенях чиновників, лише зростає. Навіть війна тут не перешкода. Вінничани цілком справедливо запитують під кожною інформацією у ЗМІ чи соціальної мережі – “Поясніть мені війна вже закінчилася?” “Гроші мають йти лише на захист країни, парки почекають, це ганьба !”, “С..ки схаменіться, в країні війна”, “Я проти, спочатку потрібно закінчити війну”, “кому ваші парки потрібні у такий важкий час, схаменіться”, “дерибан продовжується, а військовим і далі мають збирати волонтери?” Родичі воїнів обурюються, навіщо такий бенкет під час війни? Стосовно запланованої реконструкції площі Шевченка, сестра загиблого брата, створила петицію, де просить скасувати реконструкцію площі, яка і так в чудовому стані і направити допомогу бійцям ЗСУ адресно. Але на петиції у Вінниці давно не реагують керманичі. Навіть резонансну справу Вінницька влада залишила без уваги. Реконструкція площі за 9 мільйонів вже почалася… Все ж і у 2022 році, і в 2023 році кошти вінницькою міською радою виділялися на певні підрозділи ЗСУ. Але військові скаржаться, до них ці кошти не дійшли, загубились. Поговорюють що схема виділення коштів схожа на субвенції іншим громадам – таке собі фінансування своїх людей, використання яких, звичайно не контролюється. Невже так важко почати допомагати нашим захисникам персонально? Не важко, але на думку влади Вінниці, неефективно. Вони готуються до виборів, а вибори роблять, як уже відомо, лише лояльні, “підкормлені” люди. Сподіваємось, що вінничани зроблять правильні висновки і дадуть гідну відповідь цим пройдисвітам у бюлетенях на майбутніх виборах після перемоги. Сергій Марущак ЛЮДЕЙ ПОСЕЛЯТЬ НА ПОРОХОВІЙ ДІЖЦІ Небезпечне муніципальне житло практично добудоване Скоро мине рік, як ГО Ліга справедливості України звернулася до Державної інспекції архітектури та містобудування. У зверненні було прохання провести перевірку дозволу на будівництво, яке надає департамент містобудування вінницької міської ради на побудову муніципального будинку по вулиці 600-річчя. Наші підозри були підкріплені розташуванням нового будівництва посеред промислової зони. Переписка з ДІАМ затягнулася на пів року. За цей час ми подали кілька запитів, замовили незалежну експертизу. Результат нас приголомшив. Будівництво ніяк не вписувалося у державні будівельні норми. А зміна санітарної зони, що призвело до внесення змін у генеральний план міста, мають усі ознаки підробки документів. Основний орган, який розглядає доцільність змін санітарних зон ДУ “Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва Національної Академії медичних наук України”. Згідно відповіді інституту, будь-які заявки подібні до цієї ділянки не розглядались. Всю наявну інформацію, ми прикріпили до нашого звернення в ДІАМ. Пройшло ще півроку, але перевірка так і не почалася. ДІАМ чекає погодження від міністерства. Тобто фактично, на сьогодні, ми маємо визнати, що вся державна вертикаль містобудівного контролю не працює. Для чого існують цілі міністерства, новостворена ДІАМ, якщо неможливо спинити навіть кричущі порушення містобудівного законодавства. Можливо міністерство покриває Вінницьку корупцію, в якій пов’язані і органи влади, і правоохоронна система? Все ж після виходу минулої газети, квола реакція від вінницької СБУ була. Прийшли спитати що там сталося, навіть щось робили. Але через тиждень припинили усі спроби та повідомили – “нам міська рада ніяких документів не надає”. Тим часом ми святкуємо рік наших спроб, вберегти людей від заселення у небезпечну багатоповерхівку. А бенефіціари цієї афери через 2 місяці планують святкувати здачу будинку в експлуатацію. Хто ж у них прийме цю будівлю? Вони ж самі і приймуть, бо самі собі дозволи і видавали. Констатуємо факт, повну анархію у місто будівельній галузі не тільки у Вінниці а і Україні в цілому. Подаємо заяву про злочин у НАБУ стосовно фальсифікації документів посадовими особами вінницької міської ради у розділі містобудівної діяльності. Соломія Бойко Ось це житло розташоване у небезпечному для людей місці ФЕОДАЛЬНИЙ ОКРУГ ВІННИЦЯ МІСЬКА РАДА НЕ ВИКОНУЄ РІШЕННЯ СУДУ Вінничанин Андрій виграв ще один суд після минулого виходу газети “Ми Вінничани”. Він оскаржував рішення міської ради що до плану зонування міста Вінниця. Ось номер справи 120/7322/20-а. Проте, він заявляє, що не побачив жодної реакції правоохоронних органів на зміни до зонування міста, які прийняла ВМР. Дане питання було піднято у минулому номері. Ми ще раз пояснимо жителям Вінниці наскільки сильно їх вводять в оману тим самим планом зонування міста. Адже маємо реальну історію одного вінничанина. Він роками судиться із міською радою через те, що йому не дозволяють будувати приміщення на купленій ним землі. Як заявляє Андрій, вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та заробляти кошти для своєї сім’ї дозволено не усім. Тобто, якщо ти не готовий “листати” місцевій владі дивіденди зі свого бізнесу або ж взагалі працювати під їхнім патронатом, то містобудівну документацію змінять стільки разів, скільки ти будеш опитарись системі феодального округу Вінниці. Ось пряма мова Андрія: Вінницька влада придумала нову зону у містобудівній документації. Це зона Ж-1-1. Такої не існує ніде в Україні. Даному факту є документальне підтвердження. Міська рада вигадала цю зону, а називає це підзоною, щоб контролювати будівництво неугодних підприємців. Цікаво те, що містобудівним законодавством передбачено лише зону Ж-1. Яка передбачає побудову приватної будівлі до 3-х поверхів. Але, якщо ти з наближеного кола мерії містає, то зону Ж-1- 1 зроблять доступною для будівництва п’ятиповерхівок та девятиповерхівок. Саме таким чином з’являються багатоповерхівки у приватних секторах. А якщо ти неугодний, то тобі навіть гараж спокійно побудувати не дадуть. Зізнаюсь, мені теж натякали на хабар. Але я відмовився. Та вирішив боротись із цією гнилою системою за своє право чесно вести бізнес. Як розповіли юристи, така схема заробітку на вінничанах існує понад 10 років. З цим зіштовхуються всі, хто хоче будувати приміщення. Більшість несуть “валізи з подяками” і продовжують плакати, що міська рада їх обдирає до нитки… Я не з таких і нікому не дозволю керувати мною у моїй країні! Кошти на землю я заробив чесною та важкою працею. І за законне будівництво ніяких хабарів платити не буду. Сергій Марущак

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

№2, серпень 2023 р. 7 ЗА ПОЛОГОВИЙ ТРИВАЮТЬ СУДИ проти команди Гройсмана Громадські активісти та небайдужі вінничани виступили проти місцевої мерії та продовжують боротись за те, щоб Пологовий будинок №2 функціонував як медичний заклад. Проте вінницька корумпована влада намагається його привласнити всіма шляхами. Лікарню роздерибанили та медичний персонал розігнали. Але ми не здаємось і далі будемо боротись за державну медицину у Вінниці. Наразі тривають суди за Пологовий №2. Детальніше розповідає правозахисник Юрій Хорт: – Мафіозна влада команди гройсмана має свої плани на Пологовий будинок. Як тільки стихне резонанс, вони знову будуть намагатись відібрати його у вінничан. Наразі судові процеси тривають по двох справах. Основна – за позовом профспілки. Дана справа тільки почалась. Наступне засідання 2-го серпня. Вінничани пам’ятають пацієнтку Анастасію, яка теж була позивачем та виступала на громадських слуханнях. В першій інстанції суду відмовлено. Кажуть, немає доказів, що її права порушено…Апеляційний суд скасував заходи забезпечення за скаргою Вінницької міської ради. Тобто дали дозвіл на дерибан майна. Ми ж хотіли домогтись забезпечення роботи цієї лікарні. Вимагаємо залишити будівлю для використання її у медичних цілях. І це для того, щоб Вінницька міська рада не змогла легко приломити суспільну думку та опір громадського сектору. По цій справі добре видно, хто кому Гройсман у цьому місті. Всі бачать, які активісти з Вінниці не підтримують цю справу. У значній мірі, ми можемо стверджувати, що ці люди є залежними від вінницького мафіозного клану. Закликаю поширювати інформацію про Пологовий, приходити на суди та громадські слухання, щоб довести мафіозному клану, що є сильні, непідкупні сини та доньки української нації. – заявляє Юрій Хорт. Мерія міста Вінниця медичний заклад Пологовий будинок №2 ліквідувала як юридичну особу. Окрім того, з приміщення вивезли все обладнання. Хочу наголосити, що всі ремонти та комфортні умови, які були у пологовому, проводились на кошти НСЗУ. Міська рада ні копійки не вклала у цей медичний заклад, але зуміла знищити його та розбазарити майно. Планували знищити і приміщення на Коцюбинського, 50, але ми написали звернення у НАБУ з усіма фактами, які свідчать про те, що планувалось знесення приміщення. Відповідно, НАБУ дало запити на міську раду стосовно цього питання. І вже на наступний день Моргунов прибіг у приміщення, де був пологовий, та публічно пообіцяв нічого не робити саме з цим приміщенням. Та використовувати його як медичний заклад. Влада міста вирішила перенести сюди гінекологію та жіночу консультацію, які знаходяться на сусідній вулиці. Для того, щоб забрати собі їхні приміщення? Тобто, з пологовим не вдалось, то урвемо хоча б щось? – розповідає громадська активістка ГО «Агрономічне без корупції. Громадський контроль» Тетяна Супрунова, яка бореться за пологовий будинок №2. Соломія Бойко ВЛАДА РОЗБАЗАРЮЄ ДЕРЖАВНІ ЛІКАРНІ Ось такої думки більшість жителів міста Вінниця. Адже на їхніх очах знищується державна медицина: дерибанять лікарні та виживають лікарів. Пригадаємо лише другий пологовий будинок, який громада вже рік відстоює. Бо ж наші чиновники вирішили і його привласнити. Хотіли “реорганізувати”, тобто забрати у свої руки. Кажуть, що вже зробили проєкт ТЦ, який планують побудувати на місці пологового. Зараз їх стримала обурена громада, але пройдуть чергові вибори, провладна зграя утримає свої позиції та далі візьметься за цей ласий шматок у центрі міста. Така доля чекає й інші медичні заклади Вінниці, якщо ми з Вами, однодумці, не об’єднаємось і не будемо відстоювати своє право на безкоштовну державну медицину, яке гарантує нам конституція. У ВІННИЦІ НЕМАЄ БЕЗКОШТОВНОГО МРТ? – Вже декілька років я маю проблеми зі спиною, тому відвідування травматологів, реабілітологів стали для мене звичайною справою. Останнім часом самопочуття стало значно гіршим. І ось, в черговий раз, я звернулась до лікаря – травматолога. Звісно, без результатів аналізів, МРТ, рентгену та детального обстеження лікар відмовився робити висновки та встановлювати діагноз. Першим ділом надав мені перелік обстежень, які я повинна пройти. Уважно переглянула цей список і зрозуміла, що мені потрібно витратити 12 000 – 15 000 тисяч гривень, щоб пройти всі вказані обстеження у приватних клініках. Я вирішила скористатися своїм правом на безкоштовну медицину та пішла до сімейного лікаря. Показала перечень потрібних мені обстежень та попросила дати направлення на всі процедури у державних лікарнях. Лікарка погодилась і підготувала електронні направлення на всі обстеження, окрім МРТ. Так як ця процедура, за її словами, проводиться безкоштовно тільки у Пироговці. Щоб потрапити на обстеження потрібно чекати 2-3 місяці. І жодні обурення тут не допоможуть..Тому направлення виписали на одну із приватних клінік міста… Я змирилась, і вже була готова записатись на МРТ у приватну, але бажання розібратись із недоступним державним МРТ просто зашкалювало. В той же день я відправилась в лікарню імені Пирогова. На території лікарні запитую працівників, де тут роблять МРТ? Заходжу у вказану будівлю, а там ледь штукатурка не падає на голову, все якесь пригнічене. Запитую у першого лікаря, чи можна зробити МРТ? Мені кажуть – заходьте, лягайте…І у мене шок! Як заходьте? Як лягайте? А черга 2 – 3 місяці? Це безкоштовно? У відповідь чую “ні”! Кажуть, черга буває 2-3 тижні, але точно не місяці. Якщо ви приходите по електронному направленню, то ставайте в чергу і чекайте своє місце. Але, якщо самостійно, то платите 500 гривень в касу та Вам можуть зробити прямо зараз. Скажу чесно, аж зніяковіла, окрім рентгенологів, жодної живої душі у приміщенні, де роблять МРТ не побачила. І це у будень, десь так о 14,00-15,00.. Деж ті черги по які розповідають сімейні лікарі?Звісно, апарат старий. Лікар зізнався, що його придбали в лікарню ще 20 років тому. І це в Пироговці – найбільшій лікарні в області.. Тепер залишаються тільки питання, чому у самому безпечному та комфортному місті для життя немає можливості швидко та безкоштовно зробити МРТ навіть у критичній ситуації? Чому сімейні лікарі направляють на приватні заклади? Чому єдиний державний апарат МРТ у Вінниці вже 20 років не оновлювався? Це знищення медицини чи просто переведення всього у приватні руки? – запитує наша читачка. Читачка Оксана ДЛЯ ЧОГО ЗНИЩУЮТЬ ДЕРЖАВНУ МЕДИЦИНУ? Безкоштовні медичні заклади міста знищують для того, щоб будувати свої приватні медичні центри. Тим більше, створюють умови такі, щоб люди не мали вибору. Адже термінові аналізи, обстеження, УЗІ, МРТ, КТ, рентген та інші у державних лікарнях оперативно зробити неможливо. Залякують чергами у 2-3 тижні та направляють у приватні заклади. Які належать людям, наближеним до місцевої мерії. І от Вам приклад. У Вінниці понад 30 приватних медичних центрів. З кожним роком їх відкривається все більше. А от державний кардіоцентр будують ще з 2015-го року. Цей Регіональний лікувально-діагностичний центр серцево– судинної патології був одним із найбільших проектів Європи, який фінансував Світовий банк. 32 мільйони доларів Світовий банк виділив на побудову цієї державної лікарні у Вінниці. Влада міста мала лише контролювати цей процес та сприяти якнайшвидшій побудові. Натомість, станом на 2023 рік центр так і не відкрили. І на це наша мерія має сотні причин. Одна з яких: не вистачає робочих на будівництві. Хоч підрядником по будівництву мерія обрала київську фірму. Або ж свою, яка просто зареєстрована в Києві. І скажіть тепер, чи це нормально? Коли чужі країни дають кошти на розвиток медицини у нашій Вінниці, а провладні ненажери все дерибанять собі до карманів, купують по декілька дорогих авто кожному члену своєї родини, дорогі вілли на берегах морів та океанів, дипломи у найпрестижніших університетах світу, а нам із Вами розповідають казки про те, що немає різноробочих, щоб закінчити будівництво державної лікарні… Ще одним прикладом знищення медицини нашою владою, є колишня районна лікарня. Після реформи про децентралізацію, Вінницька районка мала перейти на баланс Вінницького району, але так як вона знаходиться у місті Вінниця, у свої володіння її отримала Вінницька міська рада. Працівники лікарні пікетували районну раду, пікетували міську раду. Але їхньої думки ніхто не взяв до уваги. Наступним кроком після отримання на баланс районки, мерія вирішила провести зачистку – звільнили головного лікаря Кривов’яза. Причиною цього назвали систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором. Ось так позбуваються справжніх світил державної медицини у Вінниці… В лікарні імені Ющенка намагаються відібрати територію. Вже і так частину парку забудували багатоповерхівками, а по іншій території стоять таблиці із рекламою приватних клінік. Та керманичі міста не зупиняються і на цьому. Хочуть парк забрати у власність міста, щоб забудовувати його повністю. Чого не скажеш про інші міста. Наприклад у Дніпрі декілька років тому відбудували міську лікарню. Тепер вигляд і обслуговування цього медичного закладу не гірше, ніж у приватних клініках. Подібні випадки трапляються в багатьох районах, коли влада не дерибанить місцевий бюджет та не розбазарює лікарні, а систематично працює на покращення державної медицини. Мова йде про ремонти лікарень та закупівлі нового обладнання. Прикладом є Тростянецька міська лікарня, що на Сумщині. Виходить, що державні лікарні можуть працювати на рівні найкращих приватних клінік, з високопрофесійними лікарями та віп обслуговуванням. Тим паче фінансування здійснюється з державного бюджету на хорошому рівні, з податків, які ми вже сплатили. Але бізнесмени у владі вирішили, що їм потрібно заробляти на людському горі, все інше їх не хвилює. Марина Грушевська Юрій Хорт Тетяна Супрунова ВІННИЦЯ МЕДИЧНА

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

8 №2, серпень 2023 р. Друк: ТОВ «Регіна ЛТД» (м. Вінниця, вул. Пугачова, 1, druk33@ukr.net). Наклад 20 000 шт. Зам. №36331 Засновник: Громадська організація «Ліга справедливості України» info@ligaspravedluvosti.com, info@vinnychany.info Свідоцтво про державну реєстрацію ВЦ №1101-459-Р від 9 лютого 2022 р. ПИШІТЬ НАМ: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, а/с 352 КРИТИКА ДЛЯ ЧОГО ВОЛОНТЕРИТЬ КОМАНДА ГРОЙСМАНА? Більше року тому у Вінниці для координації процесу надання гуманітарної допомоги створили т.зв. Міжрегіональний гуманітарний штаб. На перший погляд, гарна ініціатива, але для чого ж насправді існує вказана організація та чи існує вона взагалі? Штаб за дивним збігом обставин запропонували очолити Володимиру Гройсману, а до його складу увійшли теж випадково виключно «його» люди. Відтак у списках гуманітарного штабу не знайдеш представника від будь якої іншої політсили, аніж «УСГ», так само, як і віддалених від політики осіб. Хоча питання списків структури досить риторичне, оскільки існує вона у повітрі. Структура вдало поєднує в собі використання прогалин у виборчому законодавстві та нормах щодо надання та обігу гуманітарної допомоги. Відтак, гумштаб хоча і створений згідно з розпорядженням Вінницької обласної ради та міської ради (нагадаємо, що обидві ради очолюють представники УСГ) №55/42 «Про створення міжрегіонального гуманітарного координаційного штабу» від 25 березня 2022 року, але жодних відомостей про його існування як юридичної особи в реєстрі юридичних осіб (ЄДРПОУ) не знайдеш. У Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги такої благодійної чи громадської організації як гумштаб також немає. Виходить, у існуючій за законом «Про гуманітарну допомогу» схемі обігу гуманітарної допомоги гумштаб займає роль посередника між отримувачем, зареєстрованою підзвітною юридичною особою, та громадянином-набувачем, а його роль зводиться лише до наклейки із власною символікою та фото на сторінках членів УСГ. Жодної звітності, а відтак і жодної відповідальності. Що ж до символіки. Неозброєним оком вбачається подібність логотипу штабу до партійної символіки УСГ та усіх інших дотичних до УСГ молодіжних та громадських проектів. Чи можна трактувати такий брендинг як політичну агітацію? Звісно ж ні, адже юристи УСГ добре обізнані у тому, що політична агітація здійснюється лише у передвиборчий період, а вітчизняне законодавство не містить відповідальності за політичну рекламу, тим більше приховану, у будь-який інший час. У підсумку маємо результат як і у політичної агітації – використання такої символіки підвищує впізнаваність партійного бренду та сприяє лояльності виборців до УСГ. Окрім окремих ознак т.зв. «підкупу виборців» гумштаб слугує непоганим прикриттям для проведення партійних заходів під час воєнного часу, адже на зборах структури крім передачі гуманітарки відбуваються наради територіальних осередків УСГ. Для чого ж тоді особиста участь голови обласного осередку партструктури Сергія Моргунова на «нарадах» у територіально віддалених від Вінниці Крижополі, Гнівані, Хмільнику, Липовцю, Дашеві та Махнівці (ще й у приміщенні навчального закладу). Чому для мера Вінниці так важливо приділяти робочий час територіальним громадам області? Чи то міськрада відрядила його налагоджувати співпрацю в регіоні? У нас лише здогадки, але за дивним збігом обставин після перерахованих засідань гумштабу окремих депутатів в громадах повиключали з лав партії, а окремим навпаки пообіцяли подальшу підтримку. Таким чином маємо політичний піар проект, який вдало функціонує під прикриттям благодійництва, хоча увібрав в себе кращі традиції «гречкосіїв» із партійною символікою на пакетах. Як довго гуманітарний штаб уникатиме звітності перед контролюючими органами та діятиме без реєстрації невідомо, однак, за нашою інформацією, наклейок для пакунків надруковано багато, тому далі буде. Марина Грушевська ЗРОБИТИ ДЕРЖАВНУ МЕДИЦИНУ ЯКІСНОЮ вимагають вінничани Журналісти редакції “Ми Вінничани” провели опитування у жителів міста Вінниці стосовно лікування у державних та приватних медичних закладах. Результати показали, що послугами приватних клінік користується майже 70% населення міста. Але 95% зі 100% опитаних сказали, що так само часто звертаються і в державні лікарні. Проте скаржаться на обслуговування та якість медичних послуг. Ось як коментарі надали вінничани: – Я маю двох дітей. Без необхідності в лікарню стараюсь взагалі не звертатись. Бо там від одного лікаря до другого посилають. Та щей як наставлять діагнозів. То таке відчуття, що смертельно хвора. Я для себе давно відкрила БАДИ. І вже 20 років свій імунітет підтримую ними, щоб зайвий раз не звертатись до наших лікарів, бо там не почую ні діагнозу, ні порад лікування, лише численні суми, які потрібно буде віддати за препарати по їхньому рецепту. Це така кругова порука? Вони пацієнтів у аптеки відправляють,а ті їм дивіденди. Звісно, коли проблеми виникають у дітей, то йдемо до приватних лікарів на консультації. А до сімейного лікаря у державну клініку звертаємось тільки по направлення. – каже Наталія, 49 років. – Хворію я часто. Як не нирки, то спина. Звичайний ГРВІ важко переношу. До сімейного лікаря звертаюсь часто. Завжди мені порадить, де дешевше купити ліки та направить до безкоштовного лікаря на консультацію. Державні лікарі у нас дуже професійні. От тільки лікуватись дорого. Ціни в аптеках непомірні для пенсіонерів. Хоч бери тай помирай. Але тут не лікарі наші винні, а влада, яка нам дала такі умови виживання. Спочатку прекрасну старість обіцяли,як у Європі, а зараз роблять все щоб знищити нас. – заявляє Галина, 62 роки. – Регулярно займаюсь спортом, але час від часу маю проблеми із суглобами та хребтом. Звісно звертаюсь на лікування у державні лікарні, але всі обстеження роблю у приватних клініках. Самі розумієте, різниця в цих обстеженнях просто колосальна.Тим паче, що державна медицина не дає можливості зробити обстеження оперативно. Я кажу про рентген, КТ, МРТ. Тому звертаюсь і у державні лікарні, і у приватні. Але тільки за необхідності. – говорить Артем, 32 роки. – Мені 29 років. Я постійно зайнята, адже займаюсь власною справою. Часу на кілометрові черги у державних лікарнях немає, тому звертаюсь лише у приватні медичні клініки. Там все швидко, оперативно та зрозуміло. Лікарі зацікавлені у тому, щоб тебе вилікувати, а не просто заробити грошей. Тим паче з малою дитиною набагато комфортніше лікуватись у приватних клініках. Все стерильно і ставлення набагато краще. Мій дохід мені дозволяє якісно піклуватись про своє здоров’я. – роздумує Тетяна. – Я думаю, що медицину просто знищують. Лікарні закривають, а професіоналів змушують іти працювати у приватні клініки. У них просто не залишається вибору. Всі знають, який пресинг влаштовують лікарям у держзакладах. Я хочу, щоб до мене відносились із повагою та ретельно перевіряли моє здоров’я. Тому ходжу на обстеження тільки у приватні медичні центри, хоч і не маю великих статків. – говорить Марина 27 років. Соломія Бойко info@vinnychany.info info@ligaspravedluvosti.com vinnychany.info ligaspravedluvosti.com Партійна символіка УСГ на всіх пакетах з гуманітарною допомогою міжрегіонального штабу