Випуск №8
Березень 2024

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

Приєднуйтесь до Ліги Справедливості України: info@ligaspravedluvosti.com Вінничани, закликаємо Вас приєднуватись до громадської організації «Ліга Справедливості України». Бути активними та свідомими громадянами. Тільки разом ми зможемо подолати корупцію. Викривайте злодіїв, повідомляйте шокуючі історії та факти на нашу електронну пошту info@ligaspravedluvosti.com. Анонімність гарантуємо! №8, березень 2024 р. Підписуйтесь на нас у Telegram Телеграм- канал «Ми Вінничани» публікує унікальний контент, ділиться новинами і корисною інформацією. Там ми оперативніші та вільніші. Телеграм- канал тивніші та вільніші. Телеграм- канал «Ми Вінничани» - про політику, економіку, корупцію, кримінал та усе, що впливає на наше життя. Перейдіть за посиланням https://t.me/ vinnichany і натисніть «Приєднатися», щоб завжди бути в курсі подій. ВІТАЛІЯ ДУЖАКА ПОСЛАЛИ НАХ*Й ДЕРЖЗРАДНИКА «БУРАТІНО» Стор. 7 СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ Стор. 3 БЕЗ ВОДИ І СВІТЛА ЖИВЕ СІМ’Я ВОЇНА У ВІННИЦІ А ДРУЖИНА МЕРА ВИЙШЛА У МУЛЬТИ МІЛЬЙОНЕРКИ ініціатива Стор. 5 потрібен аудит діяльності влади за 30 років Стор. 6 військових з Бахмута у вінницькій мерії посадовців спіймали на брехні ЩО ПОВ’ЯЗУЄ ТА «ЖУРНАЛІСТА» ПАВЛОВСЬКОГО? танцюй, моя пташко, просто посеред села. саме для цього його спалили дотла. красива у своїй силі, сильна у своїй красі — танцюй, моя люба, покажи їм усім. танцюй за померлих дітей, чоловіків і жінок. танцюй, моя рідна, ти заслужила на цей танок. ті, хто палить тут села, вже прокляті і роздерті — це танець твого життя, а значить танець їхньої смерті. хтось мусить тут танцювати, інакше все це не має ваги. хай ворогів багато, але хай ляжуть тут вороги. танцюй для них, пташко, вперто, без жалю і каяття. бо це танець їхньої смерті, бо це танець твого життя. Тетяна Власова

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

2 №8, березень 2024 р. ПІД ГОСТРИМ КУТОМ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ДРУЖИНА МЕРА ВІННИЦІ У ТОП-3 НАЙЗАМОЖНІШИХ мультимільйонеркою її зробили викрадені кошти вінничан? Дружина Вінницького міського голови Сергія Моргунова потрапила у першу трійку самих заможних дружин мерів українських обласних центрів. Згідно з декларацією Сергія Моргунова, його дружина Наталія за 2022 рік отримала 5 млн. грн. доходу. Зокрема, Наталія Моргунова тримає у готівці 290 тис. доларів США та акцій на 26 млн. грн. У 2020 році Наталія Моргунова віддала свій голос за кандидата у мера Вінниці, який не словом, а ділом підтримував підприємців. І не прогадала. Невідомо, чи стало краще іншим підприємцям, а Наталія з мільйонерок стала мультимільйонеркою. Ось, як випливають справжні причини того, чому Моргунов та вся команда Гройсмана не хотіли допомагати військовим та безжально знищували медицину. Насправді причина одна - набити доларовими купюрами власні кишені. Будувати вілли закордоном та відправляти дітей вчитись в «оксфорди» та «гарвади». Ви думаєте, що хоч хтось із них справді думав про добро для людей? Чи намагався дійсно зробити місто комфортним? Всі їхні дії - це пилюка в очі вінничанам. Вони готові продати громаду та потреби людей за сумку «прадо» чи «луї вітон». у І ось вам яскравий приклад того, скільки коштує вінничанам «гречка» на виборах. Звісно, ми говоримо про ті продані та куплені голоси, які привели цих ненажерливих биків до влади. Тільки подивіться на ці статки, люди. І це лише частина із того, що не встигли заховати в офшори чи переписати на дуже далеких родичів. Думайте, і висновки робіть самі. Аліна Мазур 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ПАРТІЯ СКАЗАЛА: «ТРЕБА!», «КУМА» ГРОЙСМАНА ВІДПОВІЛА: «ТАК!» «стратегині стратегині» почали маніпуляції маніпуляції із заниканою заниканою «гуманітаркою гуманітаркою»? Від кого ховають гуманітарку? «Свободівець» з Вінниччини, громадський активіст та екс-начальник юрслужби 710-ї бригади охорони Держспецтрансслужби Андрій Гайдай заявив, що у комунальному закладі «Вінницький ліцей №10» він «нещодавно виявив цілу спортивну залу гуманітарної допомоги, яка нікому не роздається». Ситуація стала справжнім скандалом. «Стратегиня» Куца не знала як виправдовуватись перед громадою, навіть президента України «приплела». Погрожувала покаранням від поліції за це викриття. Хоча, чи повірить навіть поліцейський у те, що жіночка дійсно не приховувала «гуманітарку»? В неї ще було з десяток версій. Але, як заявив Гайдай, «гуманітарна допомога із цієї школи, після резонансного скандалу вже перехована у різні навчальні заклади міста». В один ряд із Куцою викривач ставить у своїх дописах і Наталію Замкову. Ту саму директорку торговельно-економічного інституту, яка також є депутатом облради від партії «Українська стратегія Гройсмана». Чи вірити у дивні співпадіння? Після скандалу у 10-му ліцеї, «екстрена» роздача «гуманітарки» «під підпис» розпочалася у торговельно-економічному інституті? Та ще і викривач поєднує у своїх дописах двох цікавих жінок-»стратегинь». За інформацією наших джерел, партія Гройсмана вже наховала у гаражах і підвалах стільки гуманітарної допомоги, що місця просто більше немає. Тому і використовують різні навчальні заклади для того, щоб утримувати «безкоштовну допомогу». Шкода, що насправді, вони планують використати цю допомогу як підкуп виборців. Точніше кажучи, розкладатимуть продукцію у забрендовані партією (можливо створять нову на нові вибори) пакетики та вручатимуть вінничанам,як презент від самого Гройсмана. І ось як діє їхня схема: спершу працюють по комунальних закладах. Всі, хто працює на державній службі, почують так звані «умови». Або ви берете «гуманітарку» і голосуєте за партію, або «прощаєтесь» із роботою. Не будемо забувати, що саме для цього на всіх центрових посадах у нашому місті знаходяться люди Гройсмана. Далі — йдуть до пенсіонерів та малозабезпечених. Їм дають декілька разів по декілька пакетів (не виключено, що протермінованої «гуманітарки») і переконують, що тільки Гройсман змінить Вінницю і Україну на краще. Беруть персональні дані. А потім під руки «ведуть» на виборчі дільниці. Людоньки, вдумайтесь, за що ви «продаєте» наше місто?! Ви ж робите це не навмисно?! Ми пам’ятаємо, як купували голоси на виборах за гречку, як купували за курятину, за піци і т. д. Але ж прийшла війна, знищують найкращих доньок та синів України. Руйнують наші квітучі міста та села. А Вінницькі керманичі дерибанять міський багатомільярдний бюджет по своїх кишенях, нагло забирають кошти у армії, у наших захисників. Імітують «бурхливу діяльність»: проводять якісь економічні форуми та розповідають про майбутні будівництва. Та хіба це на часі, та хіба це потрібно зараз у Вінниці? Громада вимагає віддати бюджет міста на Збройні Сили України, допомагати нашим захисникам. Хоч візьміть ту «гуманітарку» від ООН і роздайте нашим пораненим бійцям. Чи вони її не заслужили? Підіть у шпиталі до хлопців, допоможіть їхнім сім’ям, які останнє віддають на лікування своїх рідних. І от тоді, може хоч крапля поваги до Вас і появиться, а поки що ви нелюди для того ж Гайдая, для вінничан та для всього цивілізованого світу. З хворої голови на здорову Г айдай називає директорку ліцею №10 Світлану Куцу, яка за сумісництвом є депутаткою Вінницької міськради від партії «Українська стратегія Гройсмана»,«кумою» екс-прем‘єр-міністра України Гройсмана. За словами Гайдая, учні школи не можуть займатись фізкультурою, — через зберігання у шкільному спортзалі гуманітарки. Одночасно Гайдай наголошує, що директорка школи його намагається «зробити винним» у тому, що він говорить «про «заховану» гуманітарну допомогу, яка чомусь не роздається внутрішньо переміщеним особам». Куца начебто написала заяву у поліцію, щоб Гайдая притягнули до відповідальності за хуліганство. Сама ж Світлана Куца звинувачує громадського активіста зовсім не у «хуліганці», а в тому, що він начебто «фактично засвітив місцезнаходження гуманітарної допомоги для ворога». І сміх і гріх. Після численних світлин пана Гройсмана та Моргунова, де насправді легко ідентифікувати геолокацію точок накопичення військового обладнання, директорка «гонить» на громадський сектор, який вимагає роздати «гуманітарку» від ООН переселенцям та нужденним. Щодо конфлікту з Андрієм Гайдаєм у Світлани Куцої також є власна версія. «В школу зайшов громадянин, який не мав права там перебувати, так як не є учасником освітнього процесу, тобто не є ні педагогом, ні учнем, ні батьком і вимагав показати йому де зберігається гуманітарна допомога, тому що він хоче «допомогти» її роздати», — стверджує директорка школи. Водночас Андрій Гайдай оприлюднив світлини із спортзалу комунального закладу «Вінницький ліцей №10». Спортзал перетворили у склад підгузків, мила, шампуні, дитячого одягу і багато чого іншого. «Вже 2 роки ця допомога від ООН зачинена за сімома замками в одній зі шкіл міста. Вже 2 роки люди, що тікали від війни, не можуть отримати нічого, бо влада міста готується це все роздати під вибори. Вони навіть підгузки не роздають — все зачинили!!!», — наголошує Гайдай. Аліна Мазур Чергове розкриття справжніх облич чергових «стратегинь». Громадський активіст Андрій Гайдай звинувачує вінницьку депутатку, директорку ліцею №10 Світлану Куцу у приховуванні у спортзалі школи декількох тон гуманітарної допомоги. З метою «притримання» її до виборів. Та тільки цей скандал набрав розголосу, новою точкою «напруги» у Вінниці став торговельно-економічний інститут. Саме тут директорка закладу і теж депутатка Наталія Замкова під розпис затіяла роздачу французької гуманітарної допомоги. Як повідомляють наші джерела, у пакуночки поклали дитячу французьку косметику: шампуні, креми і не тільки. Та саме цікаве, що допомогу роздавали навіть не малозабезпеченим сім’ям, чи студентам, а викладачам, доцентам і професорам. Кожен був зобов’язаний піти і забрати пакунок від «папи Гройсмана»? З обов’язковим підписом за отримання презенту? Наталія Замкова — з 2013 р. працювала на посаді директора Вінницького торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету, а з 2014 р. очолює Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. З 2020 р. – депутатка Вінницької облради від партії «Українська стратегія Гройсмана». Сергій Замковий, чоловік Наталії Замкової, очолює філію «Вінницятрансприлад» акціонерного товариства «Українська залізниця». Наталія Замкова – одна з засновниць вінницького ТОВ «Грація» (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування), ще й разом з чоловіком володіє цінними паперами вінницького ТОВ «Солодка Мрія-Вінниця» (виробництво крафтових натуральних продуктів харчування). Світлана Куца — дружина померлого у 2016 р. Юрія Куцого, який з 2009 р. очолював Вінницький міський відділ міліції, а з листопада 2015 р. — вінницький відділ поліції. Вона з 2010 р. у команді Володимира Гройсмана, висувалась кандидатом у депутати міськради від усіх політичних проектів екс-мера Вінниці, тобто від партій «Совість України», «Вінницька європейська стратегія», «Українська стратегія Гройсмана». Від останньої партії у 2020 р. стала депутаткою, а також увійшла до складу уповноважених міського голови Сергія Моргунова. У цьому ж році у власності у Світлани Куцої з’явилася квартира у Вінниці площею 107,1 кв. метрів, земельна ділянка площею 911 кв. метрів та садовий будинок площею 293,9 кв. метрів у селі Агрономічне. Директоркою комунального закладу «Вінницький ліцей № 10» Світлана Куца стала у 2007 р.

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

3 №8, березень 2024 р. КРИМІНАЛ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com р ГРОЙСМАН НЕНАВИДИТЬ ШЕВЧЕНКА ЯК СИМВОЛ УКРАЇНИ? У СКІЛЬКИ ОБІЙШОВСЯ ВІННИЧАНАМ ЯПОНСЬКИЙ ЯПОНСЬКИЙ ВОЯЖ ЧИНОВНИКІВ ЧИНОВНИКІВ? Поїздку заступників Вінницького міського голови Сергія Матусяка та Миколи Форманюка на бізнес- форум у Токіо «Економічна відбудова України: японсько- українське бачення співпраці» інформ- ресурси міськради висвітлювали щонайменше три рази. Мало якій події з життя Вінницької громади, позитивної чи трагічної, провладні медіа приділяють стільки уваги. Потім «підключилися» близькі до влади ЗМІ. Публікували «сухий» офіціоз, з якого ніхто так і не зрозумів, чим конкретно з 6 по 10 лютого 2024 р. у столиці Японії займалися два заступника мера. Але, у хорошій моргуновській манері, рознесли по всій окрузі новину про начебто зацікавленість великого японського бізнесу в інвестуванні на Вінниччині двох екологічних та одного інфраструктурного проекту: рекультивації на Стадницькому полігоні твердих побутових відходів, реконструкції очисних споруд «Вінницяоблводоканалу» та будівництва мостового переходу на вулицях Янгеля- Лук’яненка у Вінниці. Редакцією «Ми Вінничани» у Вінницьку міскраду був наЦю шокуючу інформацію дізнавались наші журналісти через офіційні запити до Вінницької міськради. Бо обуренню вінничан вже не було меж, коли весь інтернет «гримів» про серйозну робочу поїздку чиновників до Японії. Але змісту та результату цієї поїздки представлено так і не було. Чиновники заявили про нібито зацікавленість японського бізнесу Вінницею. Але, хто знає, можливо вояж у Токіо був, аби з перших рук довідатись про ціни на саке та послуги гейш у чайних будинках Кагурадзаки чи Асакуса? Та чи кольнуло серце хоч когось, коли вони витрачали пів мільйона коштів із бюджету Вінницької громади на подорож до Японії? І це в часи, коли міськрада відмовляє військовим у допомозі по надуманим причинам. І це тоді, коли повномасштабна війна залишила без домівок та без заробітку сотні тисяч українців. Коли ледь не щодня проводяться благодійні акції та ярмарки, щоб зібрати то на дрон, то на амуніцію, а в інтернеті вінницькі волонтери скаржаться на недостачу автівок та «мавіків» на фронті. правлений запит на отримання публічної інформації щодо токійського променаду можновладців. Перш за все, цікавив результат, а саме,—чи були укладені з японською стороною якісь договори по анонсованим владою трьом проектам, чи може були підписані меморандуми про співпрацю, чи усе обмежилося обговоренням без укладання жодних письмових документів? А також дуже цікавив склад вінницької делегації на токійському форумі, у яку суму обійшлася заокеанська подорож і, головне, за чий кошт. З відповіді заступниці начальника відділу звернень апарату міськради та її виконкому Тетяни Килимник стало відомо, що ніяких договорів- меморандумів у Токіо підписано не було, а три вінницькі проекти лише «зацікавили низку японських компаній». «Наразі виконавчі органи міської ради займаються підготовкою необхідних документів для продовження діалогу щодо реалізації представлених у м. Токіо екологічних i інфраструктурних проектів. Координація подальших кроків відбуватиметься на державному рівні, виходячи з якості підготовки документації, горизонтальної взаємодії між органами місцевого самоврядування та японськими представницькими, донорськими та інвестиційними організаціями»,— зазначила Тетяна Килимник. Тобто, у перекладі з бюрократичної на людську мову, у більш менш осяжній перспективі йдеться лише про каліграфію вилами по воді. У Токіо Матусяк та Форманюк їздили не самі, а з ескортом в особі Юлії Кашпрук, яка займає посаду експерта з міжнародної комунікації та супроводу проектів міського комунального підприємства «Інститут розвитку міст». Ще у 2016 р. на усіляких форумах молодих бібліотекарів Юлія Кашпрук представляла Вінницьку обласну бібліотеку ім. Отамановського, у 2020 р., вже як проректор із заочної освіти Вінницького кооперативного інституту, вона безуспішно балотувалась до міськради висуванкою партії «Слуга народу», і ось вже — експерт по міжнародних комунікаціях. На подорож трійці до Японії міська рада витратила 444 101,35 грн. бюджетних коштів, в тому числі витрачено: — на заступника міського голови Форманюка — 150 004,23 грн., з них: проживання–39 339,83 грн., добові витрати — 22 789,57 грн.; — на заступника міського голови Матусяка –148 706,44 грн., з них: проживання–39 706,87 грн., добові витрати — 22 789,57 грн.; — на експертку Кашпрук — 145 390,68 грн., з них: проживання — 37 174,83 грн., добові витрати — 21 640,85 грн. Як бачите, чиновники не шкодують коштів ні на ескорт, ні на вояж. Проте шкодують для наших захисників. Можливо, для Моргунова та його соратників війна в країні вже закінчилась? Павло Сидорченко це питання питання досі непокоїть непокоїть громадських громадських активістів активістів, які у 2014-му році змогли поставити поставити пам’ятник Кобзарю на площі Героїв Небесної Небесної сотні Вінничани, які у буремні дні на початку 2014-го року поставили на площі Героїв Небесної сотні у Вінниці народний пам’ятник Кобзарю, є палкими послідовниками Шевченка, бо вважають, що Тарас Григорович — дійсно великий пророк української нації, адже у своїх посланнях зумів передати усі загрози для нових поколінь. Шевченко зумів показати, як виходити із критичних ситуацій, як правильно будувати сім’ю, де брати натхнення та кому вірити у жорстокому світі. Чого тільки варта його поезія «Розрита Могила». Ще у 1843-му році він чітко показав, хто буде правити на українських землях. Вершити долі та грабувати народ. За його пророцтвом, українську землю між собою «розриватимуть» вороженьки. І от тепер скажіть, люди, чи не збулись його пророчі слова? Чи не стала Україна полем для битви за владу і гроші? За світове правління? І таких зашифрованих шевченківських пророцтв тисячі. От тільки Гройсман, ймовірно, їх не любить. Бо, як розповідають майданівці, саме він ініціював зняття народного пам’ятника Тарасу Григоровичу. А сам ексмер заявив, що Шевченкові тут не місце. І замість великого пам’ятника видатному українському пророкові, Гройсман звелів поставити «покруч» та ще і підписати словами Шевченка «Борітеся — поборете». Ще тоді, у роки після Революції гідності, майданівці заявляли, що ці слова написані як насмішка поряд із «покручем». Як послання від Гройсмана, що ніякої правди не зможете добитись у цьому місті. Можливо, Гройсман так зробив, бо громада вигнала його із Майдану, а можливо через ненависть до Шевченка? Як і Шевченко у своїх віршах ненавидів всіх, хто дерибанить Україну. Марина Грушевська

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

4 №8, березень 2024 р. КОМУ ВІЙНА, А КОМУ... 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com «ПОСЛАЛИ НАХ*Й ВІЙСЬКОВИХ» ПОСАДОВЦІ ПОСАДОВЦІ ВІННИЦЬКОЇ ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Мер та його свита клялись, що будуть допомагати вінничанам, які захищають країну, а натомість культурно «послали на*уй» військового з Вінниці, який приїхав просити автівку для фронту. У пеклі війни, під Бахмутом, він провів понад 6 місяців. Він не служив в армії до повномасштабної війни, але коли настав час захищати країну, без зайвих запитань поїхав до славнозвісної фортеці Бахмут. А зараз, ми покажемо, що чекає на захисників в тилу, де депутати та мер співають гімн України та божаться у любові до святої неньки. Та як тільки потрібно допомогти справжнім захисникам, уродженцям Вінниччини, тим, хто боронить нашу незалежність у гарячих точках, мер Моргунов та монобільшість Гройсмана у міськраді роблять вигляд, що нічого нікому не винні і, звісно, ніякої допомоги нашим захисникам не надають. І от Вам реальна історія, як мер та чиновники відмовили захисникам у допомозі. Видно, не очікували, що військові не пробачать їм цього і винесуть все у публічний простір. Звернення з фронту Анатолій Блажієвський звернувся у громадську організацію «Ліга Справедливості України» з проханням висвітлити дану ситуацію. Ось його пряма мова: — Ми віддаємо власні життя та втрачаємо побратимів для того, щоб у тихій Вінниці процвітав дерибан? Чи міськрада стала інтернет- волонтерами, які допомагають тільки своїм і тільки на фото? Аж огидно дивитись на те, що відбувається у Вінниці. Для чиновників війни не існує? Чи їм настільки байдуже на своїх земляків, які захищають їх на фронті? Моя історія — це крик душі, який має почути кожен, щоб разом боротись за майбутнє нашої країни! Понад 6 місяців свого життя я прожив у вогні війни — під Бахмутом. Разом із побратимами ми боролись за кожен клаптик нашої землі. Не піддавались страху смерті та йшли у бій. Тримали позиції та безжально нищили окупантів. Скажу чесно, були моменти, коли надія мене покидала. І я думав, що більше ніколи не побачу рідний дім. Але, я вирвався у відпустку на кілька днів. Приїхав у рідну Вінницю. Бо терміново потрібен пікап L200 для виконання бойових завдань. І, першим ділом, я пішов у міськраду та подав офіційне звернення від військової частини. Просив та благав чиновників допомогти. Адже всі вінницькі медіа тільки і пишуть, як багато місцева влада робить для військових. І скільки грошей вони заклали на допомогу військовим у 2024 р. Тому, був певен, що мер після такої самореклами, допоможе мені та побратимам. Ми ж не відсиджуємось у тилу, не шукаємо причини, щоб списатись. Ми воюємо на фронті! Ми воюємо за Вінницю! За Україну! Але те, що я почув у стінах міськради, мене привело у шок. Тихенько шепнули: «Хлопчино, ніхто вам тут не допоможе. Йдіть з Богом». Я аж жахнувся і не повірив. Та далі, я ходив ледь не щодня у міськраду, просив, щоб мені на моє письмове звернення дали відповідь. І вони дали. У листі культурно «послали мене нах*й». Тобто, сказали, що допомога мені та моїм побратимам не передбачена у їхньому переліку військових частин. Ця відповідь була з підписом та мокрою печаткою. Всі ці документи я передав антикорупціонерам з проханням зробити розслідування. Як дурять військових? В ході журналістського розслідування нам стало відомо, що Вінницька міськрада не тільки обманює військових, а ще і оббріхує військову адміністрацію. І це в той час, коли в країні йде повномасштабна війна. Ми направили низку інформаційних запитів та проаналізували всю інформацію і тепер показуємо її Вам, шановні вінничани. Бо лише Вам судити, хто герой, а хто злод і й . Х о ч а , в с е і так зрозуміло... Анатолій Блажієвський на початку січня 2024 р. передав до Вінницької міськради звернення виконуючого обов’язки командира 77 ОАеМБр підполковника Сергія Фалька про допомогу у придбанні автівки Mitsubishi L200 для підрозділу. Пікапи Mitsubishi у ЗСУ здобули репутацію універсальної автівки, бо їх без значних витрат можна швидко адаптувати під виконання широкого спектру завдань на передовій. 77-ма ОАеМБр — це окрема аеромобільна бригада (в/ч А4355) у складі десантно- штурмових військ ЗСУ. Бригаду сформовано наприкінці 2022 р., після чого вона вела запеклі бої за Соледар, а у 2023 р.— за Бахмут. Анатолій Блажієвський,— вінничанин, а у війську — командир десантно- штурмового взводу. Воює добре, за що отримав «Золотий хрест» від Головнокомандувача ЗСУ за успішне виконання бойових завдань на Донецькому напрямку. Відповідь на своє звернення до Вінницької міськради 77-ма аеромобільна бригада отримала лише на початку лютого 2024 р. «Відповідно до наказу голови рішення про відмову військовим було прийнято після розгляду їх звернення «виконавчими органами Вінницької міської ради». Як оббрехали військову адміністрацію? Від «химери совісті» керівники Вінниці, яких уособлює Тимощук, звільнилися ще задовго до російської повномасштабної агресії. І війна, котра кожного дня забирає життя вінничан, у світосприйнятті чиновників, здається, нічого не змінила. Але громадська організація «Ліга Справедливості України» із залученням власного інформаційного ресурсу «Ми Вінничани» вирішила розібратись, як у міськраді взагалі вирішуються питання надання допомоги підрозділам ЗСУ та Національної гвардії. У міськраду був направлений відповідний інформаційний запит. Армійське та інше обладнання, яке Вінниця передає військовим формуванням сил спротиву, закуповується за гроші громади. В той же час, передача амуніції у війська супроводжується численними фотоі відеозвітами очільників Вінниці і Вінниччини, начебто вони за власні кошти купують дрони, тепловізори та приціли. Сюди ж приплітається і т. з. «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб», очолюваний екс-мером Вінниці і екс-прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, функціонування якого відбувається поза межами юридичного поля і через непрозорість скоріше нагадує діяльність злочинного угрупування. Відповідь міськради на інформаційний запит ресурсу «Ми Вінничани» стала черговим прикладам маніпуляцій та безсоромної брехні чиновників. Ми запитали у міськради — за яким принципом відбираються військові підрозділи, яким надається допомога? І ось що нам відповіли: «Передача обладнання та майна для військових частин здійснюється… у разі письмового звернення до міського голови командира військової частини, де є фінансовий орган (наприклад командира бригади або окремого батальйону) при наявності Ірина Єлізарова, начальник відділу звернень апарату Вінницької міськради та її виконкому. Звернення командувача 77-ої окремої аеромобільної бригади відповідало усім переліченим вимогам,— чого ж відмовили? Причому, відмовили, посилаючись на міфічний наказ начальника обласної військової адміністрації, про існування якого навіть у відділі звернень апарату міськради нічого не знають. А не знають,— бо заступник міського голови Тимощук нагло збрехав. Подібного наказу не може існувати взагалі. Згідно з діючими в Україні принципами розмежування гілок влади, чиновники державних органів не можуть давати накази органам місцевого самоврядування щодо використання бюджетних коштів. Аби зайвий раз переконатися у очевидному, відповідний інформаційний запит був направлений начальнику Вінницької обласної військової адміністрації Сергію Борзову. У відповідь на запит заступник директора департаменту правового забезпечення обласної військової адміністрації Олександр Кобзар повідомив, що ніякого наказу про надання допомоги обмеженому колу військових підрозділів ЗСУ не було. Де гроші на допомогу армії? І про гроші. Саме тоді, коли у Вінницькому міськвиконкомі висмоктували з пальця привід для відмови в допомозі хлопцям з фронту, необхідні кошти для купівлі автівки на фронт у розпорядженні чиновників були. Але їх вирішили витратити на додатковий власний піар, тобто на чергові казки у підконтрольних медіа про те, як очільники Вінниці недосипають і недоїдають, опікуючись допомогою ЗСУ. Громадська організація «Ліга Справедливості України» у минулому році категорично виступала проти утримання бюджетним коштом комунальних підприємств «Радіокомпанія «Місто над Бугом» та Інформтелеагентства «ВІТА». Вони давно перетворились у засоби «промивання» мізків вінничан та піару владної верхівки. Але правляча у Вінниці партія «Українська стратегія Гройсмана» вчергове пролобіювала нечувані витрати на «ВІТУ» і «Місто над Бугом» у 2024 р., у перерахунку на тверду валюту — 1 млн. 373 тис. доларів США. А у перерахунку на боєприпаси,— 68,6 тис. патронів для снайперських гвинтівок, які вважаються найдорожчими набоями для стрілецької зброї. Автівка, яку просили воїни з 77-ої окремої аеромобільної бригади, обійшлась би значно дешевше. Але для керманичів Вінниці справжня допомога фронту не на часі. З повагою та низьким укліном перед нашими Захисниками, громадська організація «Ліга Справедливості України» Анатолій Блажієвський з бойовими побратимами з десантно-штурмового взводу 77-ої окремої аеромобільної бригади ЗСУ Вінницької обласної військової адміністрації на даний час здійснюється забезпечення визначених у наказі військових частин. Враховуючи вищевикладене, забезпечити автомобілем військову частину А4355 не має можливості»,— сповістив заступник міського голови Сергій Тимощук. Також Тимощук повідомив, що в особи, яка уповноважена на отримання майна, фінансового доручення з підписом командира військової частини та відбитком гербової печатки. При цьому сума, на яку надається допомога, не визначена. Перелік майна формується за запитами військових частин та результатами проведених тендерних процедур»,— повідомила

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

5 №8, березень 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com БОРЕМОСЬ ЗА МАЙБУТНЄ РАЗОМ — Що сьогодні з настроями у суспільстві? — Всі пам’ятають про згуртованість українського суспільства в перші місяці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Щоб зупинити агресію ворога та захистити свою землю всі стояли в черзі за зброєю від «старого до малого». Страх був, але несамовита лють до рашистів перевищувала його. На думці було єдине, якщо не ми то хто? Ворог прийшов нас знищувати, а не домовлятися. Це був початок національного спротиву. — Що ж змінилося менш ніж за рік та відбило у багатьох українців бажання шинкувати ворога? — Майже 20 років я займаюсь аналітикою. Відповідно, кожне слово йде по факту подій, які стались. Вже через пів року з початку повномасштабного вторгнення українці побачили масштабні розкрадання в країні. Це не тільки схема «яйця для ЗСУ за 17 грн.». Воєнкоми за неповний рік ставали мультимільйонерами, чиновники розкрадали гуманітарну допомогу на мільярди. Як тільки наші ЗСУ відігнали кацапів від Києва, на одній вулиці проходили похоронні церемонії, а на іншій — гучні весілля на мільйони. В одному будинку чути плач матерів і дружин, знедолених дітей. А в іншому — гулянки із чорною ікрою та шампанським «Луї Родерер Кристал». У одних почалось життя на виживання, а інші — набивали битком валюту у свої матраци. Так, я говорю про воєнкомів, чиновників і навіть лікарів, які «нагрілись» на чужому горі та цій жахливій війні. — Почекайте, крадуть, але ж щось роблять? Допомагають країні? — Фраза «крадуть, але щось роблять» давно має піти у минуле. Жодна украдена у держави гривня не пішла на зміцнення країни та на допомогу армії. Навпаки, кожен навіть найменший грабіж в державі наближав нас до повномасштабної війни. Український народ багато на що закривав очі, поки не настав час вибору — або ми знищимо ворога або він знищить нас. Зараз, волонтери постійно збирають гроші на допомогу армії. Кожна гривня — «донат» — рятує чиєсь життя. То як тепер можна прийняти фразу «крадуть, але щось роблять»? Як можна вибачити їм загибелі наших найкращих людей? Замість того, щоб пенсіонери віддавали свої останні заощадження на армію, чиновники могли б не красти і дійсно допомагати захисникам. Бо в розрізі Вінниці, ми чітко бачимо, що допомога чиновників — імітація задля власного піару. — Із злодіями розбираються правоохоронці. Чи Ви вважаєте, що карають не тих? — На початку війни всі чули, що мародерів будуть розстрілювати. Але до діла так і не дійшло. У перші місяці до стовпів прив’язували мілких злодюжок, які щось там вкрали у столовій чи волонтерському штабі. Їх безжально шмагали різками напоказ. Та потім все затихло. На топ-злодіїв, таких як сім’я Гриневичів у Львові, які вкрали мільйони у ЗСУ, рука ні у кого не піднялась. Ну, бо люди «при владі». Можливо страх перед паничами, або банальна байдужість? Напевне, багато українців запитали себе, — інші так можуть і їм нічого, то ми що, маємо сидіти і чекати? Безкарність породила ще більше злочинів. Тільки на схемі «білих квитків» спіймали сотні воєнкомів, лікарів та навіть вчителів. А уявіть, скільки ще підрядників і кураторів було в цих схемах. Бо ж «вигрібали» тільки ті, хто «засвітився». А як мають покарати тих, хто купив собі «білі квитки» і вже давно гуляє по Європах і Америках? Отак наше суспільство і втратило свою основну перевагу — 100% об’єднання проти спільного ворога. Для декого війна вже закінчилась і вони живуть в очікуванні великого дерибану (великої відбудови) України. — Чому так сталось? — Суспільство аморалізувалося спостерігаючи за нахабним «бенкетом на крові» української «еліти». Зневіра у інститут державності переходить у зневіру в світле майбутнє. Еліта, тобто справжня еліта, завжди подає особистий приклад своєму народу. Це той випадок, коли «низи» мають вчитись жити у «верхів», а чому ж тут вчитись, коли риба гниє з голови, а чистять її з хвоста. Чого може навчити корумпована, аморальна та злодійкувата «еліта», яка вже душу продала за жменьку срібних монет? Купуючи дорогу нерухомість, елітний автопарк, віп-відпустки на курорти в найбільш важкі для країни часи, який приклад подає ця «еліта»? Що демонструє українському суспільству? Війна для місцевої «еліти» — це золотий час для збагачення та паразитування на біді українців. Чи зацікавлена «еліта» у припинені страждань свого народу, закінченні війни та настанні миру? Є великі сумніви в цьому. Доки триває війна, вони користуються особливим статусом недоторканності, прикриваються державною таємницею та нерозголошенням. Спілкувалась Марина Грушевська 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ВОЄНКОМИ СТАЛИ МІЛЬЙОНЕРАМИ, ЧИНОВНИКИ — МІЛЬЯРДЕРАМИ! Це знищує віру у державу та у перемогу України Що і навіщо перевіряти? Вінниця — чудове затишне місто, яке пройшло глибоке перевтілення з Вінниці 1990-х років у Вінницю 2020-х років. Що в цьому є заслугою влади, а що є еволюційним процесом? Давайте розберемося разом. З міста суцільних базарів у місто європейського вигляду—так бачить трансформацію Вінниці пересічний вінничанин. Якою ціною далися ці зміни знають одиниці містян. Вінниця втратила більшу частину свого комунального майна та комунальних земель. Ціна цієї власності вимірюється сотнями мільярдів гривень. Це те майно, що належить «комуні», тобто жителям Вінниці. Ніхто за 30 років вінничан не запитував, чи можна віддати, продати ту чи іншу власність громади. Її просто віддавали «своїм» провладним прихвостням безкоштовно або за копійки. Землю продали навіть там, де були передбачені інфраструктурні об’єкти, тобто дороги, розв’язки і мости. Це означає, що Вінниця втратила можливість йти шляхом розвитку. Ось уявіть, в майбутньому, ми захочемо побудувати міст через річку Південний Буг, якого так потребує місто, але не зможемо. Місце для мосту вже забудовано черговим житловим комплексом, який зведений незаконно, бо суперечить генеральному плану міста. Один із прикладів, коли депутати на початку 2000-х років «подарували» Тимофію Гиренку, власнику концерну «Поділля», аж 40 гектарів землі під яблуневим садом, який потім перетворився на мікрорайон «Поділля». Громада від такої щедрості не отримала нічого. А ось Гиренко, мер Вінниці та деякі депутати стали мультимільйонерами і продовжують отримувати дивіденди з кожного побудованого будинку. Ще більше, у 2010-х роках, подарували 80 гектарів для побудови мікрорайону «Академічний», і знову громаді жодної вигоди. Кричущим випадком став факт, коли влада Вінниці дорозпродувала підвальні приміщення багатоповерхівок вінничан, що було заборонено рішенням Конституційного суду України ще у 2000-х. Тобто, розбазарюючи комунальне майно, влада не гребувала розпродувати і приватне майно вінничан. Які злочини викриє аудит? Проведення незалежного аудиту діяльності влади Вінниці за останні 30 років покаже багато цікавого. Від махінацій з документами і рішеннями міської ради до відвертого дерибану власності вінничан. Поки що не було жодної політичної сили, яка б була зацікавлена у розслідуванні цих злочинів. Тому що влада у Вінниці всі ці роки передавалася з рук в руки серед своїх. Лише повністю нова влада може ініціювати таку процедуру в інтересах вінничан. За результатами аудиту є можливість повернути частину власності громаді, передавши виявлені злочини до суду. А за те, що вже втрачено назавжди, можна вимагати повної компенсації у винних через конфіскацію їх власності. Все, що потрібно для цього, — це лише політична воля. Повний аудит у Вінниці є частиною програмної діяльності Громадської організації «Ліга Справедливості України». Багато років члени організації вимагають незалежний аудит, але марно. Ініціювати та провести його громадська організація не може. Це має бути ініціатива самого органу самоврядування. Тому марно сподіватися, що за цієї влади це відбудеться. Втратять владу — втратять волю та все майно Ніхто з правлячих вінницьких чиновників не готовий відповідати за свої вчинки. Тож, найгірше що може статися для них, — це аудит. Це означає втратити все награбоване за роки «важкої» праці. Утримання влади і вплив на правоохоронні та судові органи є їх гарантією недоторканості. Так еволюційно склалося, що з владою всі хочуть «дружити». Це преференції та монопольний доступ до бюджетних коштів. Саджати у тюрми того, хто тебе годує, в Україні не прийнято. Тому кругова порука та спільний інтерес наживи виростив кримінального монстра. Здолати його можливо лише об’єднавшись усім вінничанам за єдине прагнення — місто майбутнього, в якому всі мають рівні можливості. Вінничани, спілкуємось із лідером громадської організації «Ліга Справедливості України» Віталієм Дужаком. Він висловлює свою точку зору на вирішення системних проблем у Вінниці. Заявляє про жахливі злочини воєнкомів, чиновників-мародерів. Чому люди зневірились? Хто привів країну до війни? Та коли настане перемога? Усе це у відвертому інтерв’ю. ІНІЦІАТИВА ВІТАЛІЯ ДУЖАКА: У ВІННИЦІ ПОТРІБЕН АУДИТ Перевірка Перевірка діяльності діяльності влади за 30 років покаже жахливі жахливі злочини злочини проти вінничан вінничан їні. Це не ті для ЗСУ за 1 за неповний тимільйон розкр доп Як в в в по нії, вес В од плач знедо шому — гулян та шампансь Кристал». У життя на виж набивали би Т інничани, спілкує ром громадської «Ліга Справедлив ни» Віталієм Дужаком. лює свою точку зору на системних проблем у В ляє про жахливі злочин чиновників-мародерів зневірились? Хто прив війни? Та коли настане Усе це у відвертому

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

6 №8, березень 2024 р. ВІННИЦЬКІ РЕАЛІЇ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com Надприбутки забудовників З початком повномасштабної війни український бізнес переважно перейшов у стадію виживання. Та не у всіх справи йшли погано. Сфера нерухомості завжди приваблювала наявністю в ній великих грошей. Навіть війна суттєво не змінила ситуацію у Вінниці. У 2022 р. оренда житлової нерухомості приносила гарні бариші. Попри девальвацію гривні, ціна оренди квартир підскочила аж на 50% в еквіваленті іноземної валюти. У Вінниці і у багатьох містах України ринок скористався підвищеним попитом з боку платоспроможного прошарку переселенців, у яких особливого вибору не залишалось. В той же час влада самоусунулася від впливу на ринок, який незважаючи на війну, продовжує працювати за законом «попитпропозиція». До того ж, люди з безпечних регіонів України, як біженці, переїжджали у європейські країни, а свої квартири здавали справжнім 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ЯК ПРОДАЄТЬСЯ НЕРУХОМІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ квартирний квартирний бум у Вінниці Вінниці зразка 2023-го року: хто заробляє заробляє на квадратних квадратних метрах? ЗНИЩИТИ СІМ’Ю ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ПЛАНУЮТЬ У ВІННИЦІ? двоє синів та дружина дружина залишаються залишаються на вулиці та готують готують їсти на «дровах» Її історія — це справжній кошмар, який відбувається у нашій Вінниці, в районі Старого Міста. У медіа центр «Ми Вінничани» звернулась вінничанка, яка захотіла розповісти свою історію. Жінка заявляє, що далека родичка відібрала у них будинок, а тепер відключила від усіх комунікацій і «землянку». Так жінка називає літню кухню, яка знаходиться на подвір’ї, де вони проживають. Наголошує, що подвір’я, будинок та «землянка» належить її сім’ї, але, через хитрощі далекої родички вони залишаються на вулиці. Ось її пряма мова: — Я була єдиною онукою у своєї бабусі. І ще у 2000-му році вона склала на мене заповіт. Проживала я в районі. Та, коли підросла, приїхала до бабусі у місто, у Вінницю. Потім вийшла заміж і далі проживала із бабусею у нашому будинку. Як у кожній сім’ї, бувало різне. І сперечалися і мирились, але їсти сідали разом. Я щодня готувала їжу та доглядала бабусю. Бо знала, що я єдина її кровинка у цьому світі. Та і будинок залишиться мені у спадок. Незадовго до її смерті, у гості почала заходжувати далека родичка. Я навіть уявити не могла, що вона має якісь хитрі наміри, навпаки, щиро раділа, що бабусі ще є з ким потеревеніти. І ось, коли бабуся померла, я дізналась, що незадовго до смерті був складений ще один заповіт. На ту саму далеку родичку. Ось і трагікомедія. Бо я вважаю, що заповіт підроблений, або написаний під тиском. Родичка не гаяла часу та почала нас виганяти з дому. Кричала, що ми тут ніхто і ніяких прав не маємо. Почалася судова тяганина. Наразі суд встановив, що ми обоє маємо право мешкати у будинку. Але вона не дає нам спокою. Маючи зв’язки у владних структурах, вона обрізала нам всі комунікації. Забила кілками двері у будинок. І щодень залякує нас! Я нічого не можу зробити, бо проживаю сама з двома маленькими дітками, а мій чоловік на передовій захищає Україну. Влада нам не хоче допомогти хоча б провести комунікації у будинок у інтересах дітей. Хіба так можна ставитись до людей? До сім’ї воїна, який щодень ризикує життям задля перемоги України? Соломія Бойко Без води та електрики, без світла та газу у «землянці» проживає Тетяна Стогній та двоє її маленьких діток. Їсти готує щодня на вуличній плитці. Сім’ю намагаються знищити, — заявляє Тетяна. І додає, що навіть у таких жахливих умовах вона щаслива мама та кохана дружина свого чоловіка — захисника України. біженцям по завищеним цінам. Вінниця зберегла динаміку Будівельний ринок теж не зупинився у 2022 р., хоча і сильно «просів». У Львові, Закарпатті навіть спостерігався ріст продажів. Вінниця знаходиться достатньо далеко від фронту, але страх і невизначеність стримували продажі у новобудовах. Весь 2022 р. вінницькі забудовники не зупинялися, незважаючи на те, що потік покупців був незначний. А ось 2023 р. ознаменувався бумом продажів первинної нерухомості. І хоча ціни квадратних метрів виросли від довоєнних на 40–60%, продажі у Вінниці неочікувано «вибухнули». Наші журналісти дослідили, що стало причиною будівельного буму . Забудовники брешуть про збільшення собівартості Майже два роки, забудовники причиною здорожчання називають збільшення собівартості будівництва. Ринок повірив і прийняв цей факт. До війни забудовники пропонували квадратний метр по ціні від 500 доларів США, та вже під час війни ціни пішли вверх. На сьогодні найнижча ціна, яку ми знайшли, — від 800 доларів за «квадрат». І вона актуальна лише на ранній стадії будівництва. Реальна ціна до продажу — від 1000 доларів, що на 40–50% більше від довоєнної. Жоден забудовник вам не признається у реальній собівартості будівництва. Та ми знайшли цікаве одкровення. Великий київський забудовник Ігор Райков в інтерв’ю «Укрінвестклубу» розповів про ринок нерухомості та реальну собівартість. Дійсно у 2022 р. були проблеми з постачанням будматеріалів, але логістика швидко відновилась. Райков оцінив реальне здорожчання собівартості будівництва у межах 4–5%. Так, на якісь матеріали дійсно ціни зросли, на деякі ціни збереглися, а на інші, навпаки, у валютному вимірі навіть подешевшали. Так навіщо забудовники брешуть? Очевидно, що вони закладають в ціну свої ризики і отримують надприбутки. Майже усі квартири продані Ми поговорили з усіма центрами продажів новобудов у Вінниці. Вони підтвердили значну цікавість до квартир у новобудовах в 2023 р. Покупця цікавила саме первинна нерухомість з великим відсотком готовності. Найпопулярніші одно- та двокімнатні квартири з найближчою здачею будинку — дійсно всі розпродані. З іншим ступенем готовності квартир теж залишилось не так багато. Ми поцікавились — хто покупці житлової нерухомості під час війни, під обстрілами та суцільною невизначеністю майбутнього? І здивувались, бо це не переселенці, як ми думали. Більшість покупців це вінничани, ну, або ті що представлялися як вінничани. Військові гроші Значна частина покупців квартир — це військові, або їх сім’ї. Отримавши за загиблих 15 млн. грн. допомоги від держави, їх рідні йдуть купувати квартири. Також значно підвищила купівельну спроможність державна програма єОселя, що пропонує пільговим категоріям, в тому числі і військовим придбати під іпотеку житло з низькими відсотками. У військових, до речі, найбільше можливостей скористатися цією програмою, адже є велика офіційна зарплата, на відміну від інших бюджетників. Сім’ям військових, які переїхали з окупованих територій, вигідніше платити дешевий кредит, аніж винаймати дороге житло на ринку. Корупційні кошти Значний прошарок покупців нерухомості — з корупційного сектору. Чиновництво традиційно любить вкладати у квадратні метри здерибанені кошти. Вся країна бачить, що навіть під час війни апетити чиновників не зменшились, а подекуди й виросли. Так і з’являються безробітні родичі з десятками квартир у власності. Чим більше «сірих» грошей в обігу, тим більші вкладення у нерухомість. Одною рукою імітують допомогу військовим, іншою заробляють на них Будівельний бізнес – традиційна парафія міської влади. У Вінниці забудовники на 100% з орбіти мера Моргунова та власника іменної партії Гройсмана. Увесь прибуток з кожного проданого квадратного метра йде особисто цим двом особам та ще десятку наближених до них. Будуючи кожного року у Вінниці біля 400 тис. квадратних метрів житла, вони оперують коштами, співвідносними з половиною річного бюджету Вінниці. Уявіть всю ницість влади, яка заробляючи під час війни шалені гроші, не витрачає ані копійки власних прибутків на потреби ЗСУ, лише піариться на допомозі військовим за рахунок бюджету громади. Олег Карпов

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

7 №8, березень 2024 р. СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com Агент «Буратіно» і його мережа Учорашній улюбленець домогосподарок, екс-ведучий програми «Гроші» на телеканалі «1+1» Олександр Дубінський з листопада 2023 р. коротає дні у СІЗО. Його звинувачують у держзраді, інформаційно-підривній діяльності на користь рф і створенні злочинної схеми для виїзду «ухилянтів» за кордон. Дубінський позиціював себе, як журналіст-блогер та борець із корупцією, яку він начебто нещадно викривав, роблячи гучні розслідування. За що мудрий нарід у 2019 р. обрав його депутатом Верховної Ради, як висуванця партії «Слуга народу». А потім з’ясувалось, що у палкого антикорупціонера і його родичів у власності незадекларовані 24 квартири, 17 авто ВІП-класу та земля на мільйони доларів США, — і усе це незрозумілого походження. «Мама любить швидкість» — так пояснив Дубінський записані на його матір-пенсіонерку 7 автомобілів, серед них «Мерседеси» і «Мазераті». Тільки еволюція Дубінського від просто «балакаючої дупи» олігарха Коломойського до агента з позивним «Буратіно», котрий за твердженням слідчих, входив до складу організації, контрольованої і фінансованої головним управління розвідки російського генштабу, супроводжувалась створенням ним власної мережі з собі подібних блогерів-активістів, які під прикриттям боротьби з корупцією, окрім «розхитування суспільно-політичної ситуації та дискредитації інститутів держави», що нині є предметом пильної уваги СБУ та ДБР, самі по вуха погрузли у корупційних оборудках. Мережа Дубінського охоплює і Вінницю. А зв’язуючою ланкою між «Буратіною»-батьком з маленькими місцевими «буратінами» можна вважати Володимира Тимофійчука. «Смотрящій» за Вінницею Тимофійчук у Вінниці — частий гість. Раніше він працював на телебаченні, зокрема, у програмі Дубінського на «1+1». Очолюючи обласний осередок «Слуги народу» Київщини, Дубінський у 2020 р. спочатку просунув Тимофійчука у депутати Київоблради, а потім — у директори комунального закладу Київоблради «База спецмедпостачання», контрольованого Дмитром Оберемчуком, помічником Дубінського і родичем співмешканки «Буратіни», якого, як і Дубінського, СБУ разом з ДБР підозрюють у організації схеми для втечі «ухилянтів». І раніше непримітна «База спецмедпостачання», керівником якої Дубінський зробив Тимофійчука, з січня 2023 р. несподівано отримала статус центральної закупівельної організації, яка на свій власний розсуд вирішує, у кого лікувальні установи Київщини та за якою ціною будуть закуповувати ліки та обладнання. А колишній «викривач корупції» Тимофійчук сам став героєм чисельних антикорупційних журналістських розслідувань. Володимира Тимофійчука з Вінниччиною пов’язують близькі стосунки з місцевими «активістами-журналістами», які теж «борються» з корупцією, а насправді є фігурантами низки кримінальних справ — від переправляння 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com МОСКОВСЬКИЙ АГЕНТ «БУРАТІНО» У СІЗО а створена створена ним корупційна корупційна мережа «борців з корупцією корупцією» діє? Володимир Тимофійчук (в окулярах) - зв’язуюча ланка між московським агентом Олександром Дубінським (з бородою) і його адептами на місцях штибу Віталія Павловського (з горілкою) товарів через кордон по підробленим документам до самозахвату землі. Соцмережі завалені спільними фото, де вінницькі «активісти» ледве не в обіймах і з Дубінським, і з Тимофійчуком, один з таких борцунів-антикорупціонерів — Віталій Павловський. «Журналіст» на особливому становищі Що Павловський журналіст, — це стало відомо опівночі 28 травня 2016 р., коли йому надавали стусанів на перехресті вулиць Келецька та Барське Шосе у Вінниці. Поліція зупинила авто, водій якого разом з пасажиром були напідпитку. Водій втік, а пасажир Олег Давидюк не втік, і йому дуже не сподобалось, що Павловський знімає його на камеру. Для Павловського це закінчилось «нанесенням численних ударів», в результаті чого «було завдано фізичного болю, без спричинення тілесних ушкоджень». Звісно ж, поліціанти Давидюка одразу ж і «оформили», відповідне кримінальне провадження було зареєстроване вже 31 травня 2016 р. Тільки «оформили» не по «хуліганці», а за статтею про погрозу або насильство щодо журналіста (ч. 2 ст. 345–1 КК України). Бо Павловський з оказією мав на руках повний набір заздалегідь заготовлених документів — редакційне завдання від газети «RIA» по висвітлюванню роботи поліції, посвідчення журналіста, ще й договір з видавцем газети «RIA». Давидюка Вінницький міськсуд засудив до трьох років обмеження волі. І хоча пізніше Вінницький апеляційний суд його звільнив від відбування покарання за амністією, за інформацією спілки журналістів України, саме у Вінниці вперше при кваліфікації злочину проти журналіста було застосовано статтю 345–1, яку до Кримінального кодексу внесли лише у травні 2015 р. І цим журналістом став позаштатник Віталій Павловський. В той же час, вінницькі правоохоронці відмовлялися застосовувати статтю 345–1, коли справа торкалася справжніх і штатних журналістів. У серпні 2017 р. під час протестів у Сабаріві проти намірів вінницької влади збудувати в селі кладовище невідомі побили журналіста видання Vlasno.info Богдана Новака… Влітку 2018 р. Володимир Остапчук і команда проекту «Інспектор. Міста» зазнали нападу з боку бодігардів під час спроби відзняти сюжет про приватний дитсадочок «Амадея» на вул. Северина Наливайка… У 2019 р. журналісти видання «33-й канал» Ірина Зонова та Сергій Хіміч зазнали нападу по вул. Пирогова під час спроби потрапити на координаційну раду архієреїв єпархій московського патріархату… Жодний з нападників на журналістів покараний не був. «Постпред громадськості» На початку 2015 р. Віталій Павловський разом із дружиною Оленою Никитенко заснували у своїй хаті громадську організацію «Ревізія влади». Попри претензійну назву, ніякою ревізією влади ця організація ніколи не займалась, навпаки, новостворена сімейна спілка одразу була вбудована в структуру існуючої системи влади. У Вінниці діють тисячі громадських формувань, сотні з них — антикорупційної спрямованості. Але до громадських рад при органах влади потрапляють лише деякі з них, ретельно відфільтровані. Євроінтеграція України передбачає зближення з Євросоюзом на рівні законів і на рівні діалогу влади з суспільством через створення громадських рад при органах місцевого самоврядування, аби громадяни мали можливість брати участь у прийнятті важливих для суспільства рішень. Це в теорії. А на практиці можновладці зазвичай формують навколо себе зручну «громадськість», яка б за невеликі ґешефти легітимізувала від «імені народу» корупційні рішення. «Журналіст» і «громадський діяч» Віталій Павловський — яскравий представник такої «пригодованої» громадськості, його послугами користувалась і «стара» влада, користується і «нова» моновлада, сформована на Вінниччині після 2020 р. під прапорами партії «стратегів» Гройсмана. Напівістеричні ультиматуми і указівки поліції перевірити бізнесменів, яких Павловський вважає злочинцями, від «журналіста»-правдоруба лунають майже щодня. Тільки не чутно від «постпреда громадськості» при обласних органах влади про незгоду хоча б з одним із скандальних рішень, які неодноразово збуджували людей на протести. Бо «журналістика» Павловського у вигляді вибіркового «накиду лайна на вентилятор», як і у виконанні провідника цього жанру Олександра Дубінського, — лише прикриття для участі в дерибані бюджетів. З тією лише різницею, що у Дубінського мама любить швидкість, а у Павловського — тато любить землю. «Тато любить землю» Тато Віталія Павловського значиться директором приватного підприємства «Хлібозахист», а його заступником і бенефіціаром фірми у вільний від «журналістики» час виступає сам Віталій. «Хлібозахист» орендує у Лука-Мелешківської сільради 14 гектарів озера та земель навколо нього в 10-ти кілометрах від Вінниці на Тиврівському шосе. На орендованій землі побудована база відпочинку «Кльове місце» з басейновим комплексом «Letto», катамаранами, човнами, шашликами, альтанками на воді та іншими атрибутами для приємного проведення часу за гроші. Заробляти на бажаючих з шиком порибалити не заборонено нікому, навіть псевдо-борцям з корупцією. Але є нюанси. Згідно довідки Фонду держмайна, вартість орендованих сім’єю Павловських 14,054 га становить 142,5 млн. грн. Тобто, щорічна сума орендної плати при чесному та прозорому аукціоні могла б становити близько 7 243 412,44 грн. на рік. Але землю «Хлібозахисту» передали шляхом підкилимного «рішалова», і фірма за договором оренди, який діяв з 2006 р. по 2020 р., платила Лука-Мелешківській сільраді 333 грн. за місяць, а після продовження договору ще на 14 років, — платить трохи більше тисячі на місяць. До того ж, побудований протягом 2020–2022 рр. басейновий комплекс «Letto» «вибився» з орендованої ділянки і простягнувся на ділянку в межах охоронюваної зони, де будь-яке будівництво взагалі заборонено. Голова Лука-Мелешківської громади Богдан Августович, найбільш наближений до верхівки партії Гройсмана висуванець цієї політсили, не тільки вперто «не помічає» захоплення прибережної захисної смуги, він ще й особисто опікувався продовженням оренди землі «Хлібозахистом» до 2034 р. за символічну плату. Якщо зірки запалюють, значить це комусь потрібно. А якщо «стратеги» Гройсмана опікуються примножуванням статків «ревізора влади» Павловського за рахунок недоотримання мільйонів у бюджет Лука-Мелешківської сільради, то - навіщо?! Оборудки «Хлібозахисту» стали не тільки предметом фундаментального розслідування журналістів з громадської організації «Автомайдан «Вінниччина», але й приводом для відкриття кримінальної справи за ч. 1 ст. 197–1 КК України (самовільне зайняття землі та самовільне будівництво). Під процесуальним керівництвом Вінницької окружної прокуратури поліція розпочала слідчі дії , після чого Віталій Павловський знову згадав, що він не якийсь там хитро зроблений нувориш-мільйонер під журналістським прикриттям, а справжній непідкупний позаштатний журналіст. Тепер Павловський з кожної праски волає, що поліція за ним ще «з осені 2023 р.» негласно стежить. Власне, нічого нового під Луною, московський агент «Буратіно», він же Олександр Дубінський, теж тепер закидає поліції, але про побиття його у СІЗО… Павло Сидорченко Від «Ліги Справедливості України». Вінничани! Ми наводимо факти, але тільки вам і правоохоронцям робити висновки, хто дійсно бореться з корупцією, а хто заробляє криваві мільйони, прикриваючись журналістським посвідченням.

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

8 №8, березень 2024 р. Друк: ТОВ «Регіна ЛТД» (м. Вінниця, вул. Пугачова, 1, druk33@ukr.net). Наклад 40 000 шт. Зам. № 37194 Засновник: Громадська організація «Ліга Справедливості України» info@ligaspravedluvosti.com, info@vinnychany.info Свідоцтво про державну реєстрацію ВЦ № 1101–459-Р від 9 лютого 2022 р. ПИШІТЬ НАМ: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, а/с 352 НАШІ ГРОШІ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com КВУ: СЕРЕД ОБЛАСНИХ ЦЕНТРІВ ВІННИЦЯ ПАСЕ ЗАДНІХ Скільки обласні центри витрачають на допомогу ЗСУ? Останнім часом спекуляцій навколо цього питання більше ніж треба. Нещодавно у Вінницькій міськраді і підконтрольних їй медіа більше тижня тривала незрозуміла ейфорія навколо рейтингу, складеного нікому невідомим блогером, з чого виходило, що Вінниця на першому місці по об’ємам запланованого на 2024 рік фінансування питань оборони. Перемогу на конкурсі обіцянок зіпсував рейтинг дійсно сплачених видатків на оборону у 2023 р., складений поважною в Україні та за кордоном організацією — Комітетом виборців України. І в цьому рейтингу Вінниця пасе задніх, знаходячись на передостанньому, двадцятому місці серед обласних центрів. Комітет виборців України проаналізував дані щодо бюджетних видатків обласних центрів та міста Києва на сили оборони у 2023 році. Результати аналізу представлено у вигляді рейтингу. Першу сходинку рейтингу посів Київ (міський голова — Віталій Кличко), який минулого року спрямував на підтримку сил оборони близько 9 млрд. грн. Це майже стільки ж, скільки усі інші обласні центри разом. На другій сходинці рейтингу— Дніпро (міський голова Борис Філатов), який витратив на допомогу війську 1,6 млрд. грн. Також у першу п’ятірку рейтингу увійшли Хмельницький (1,5 млрд. грн., Олександр Симчишин), Житомир (1,3 млрд. грн., Сергій Сухомлин) та Одеса (1,1 млрд. грн., Геннадій Труханов). Загальна сума допомоги, яку обласні центри та столиця надали минулого року силам оборони, становить 19,5 млрд. грн. При цьому частка столиці складає 45,6% спільних витрат обласних центрів. Внесок Дніпра, який посів другу сходинку рейтингу, — 8,3%. Частка Хмельницького — 7,7%, Житомира — 6,9%, Одеси — 5,9%. Методика отримання даних В лютому 2024 року Комітет виборців України розіслав запити на інформацію про загальний розмір видатків з місцевих бюджетів на потреби сил оборони усім обласним центрам та місту Києву (окрім тих міст, які перебувають під тимчасовою окупацією). Відповіді було отримано від 13 міст: Київ, Хмельницький, Житомир, Одеса, Миколаїв, Чернівці, Чернігів, Рівне, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород. Інформація щодо інших обласних центрів узята з відкритих джерел. ПО БЮДЖЕТНИМ БЮДЖЕТНИМ ВИДАТКАМ ВИДАТКАМ НА ОБОРОНУ ОБОРОНУ «Вінницька транспортна компанія» належить міськраді. Ще у травні 2022 р. була відкрита кримінальна справа щодо керівника вінницького ТОВ «Охоронна фірма «Джем- Спорт» Сергія Білоуса з цілим букетом звинувачень: у привласненні, розтраті майна, у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, та у використанні підроблених документів. впродовж 2017–2021 рр. між «Вінницькою транспортною компанією» та «Джем- Спортом» укладались фіктивні договори. «Джем- Спорт» мав забезпечити охорону тролейбусного та трамвайного депо разом з автобусним парком. За це фірмі перераховувались мільйони. Однак, в дійсності послуги охорони не надавалися і надаватись не могли. І ось чому. Наприклад, у 2017 р. у штаті «Джем- Спорту» реально перебувало 13 атестованих охоронників, а за підробленими документами їх значилося 77 осіб. У 2018 р. штат фіктивних охоронців виріс до 85 людей, хоча реальна їх кількість так і залишилась на рівні 13 осіб. За такою ж схемою бюджетні кошти розкрадались та відмивались і у 2019 р., і у 2020 р., і у 2021 р. Марина Грушевська ЯК ДРУЗІ МОРГУНОВА ПИЛЯЛИ БЮДЖЕТНІ МІЛЬЙОНИ На початку лютого 2024 р. прокуратура Вінниччини разом з поліцією навипередки рапортували про підозру, а потім і про направлення до суду обвинувачення щодо екс-гендиректора комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Михайла Луценка, через недбалість якого підприємству було завдано 14 млн. грн. збитків. За інкримінований злочин передбачається позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тим не менш, Вінницький міськсуд разом з Вінницьким апеляційним судом відхилили позов слідчих про відсторонення від посади Луценка, який з грудня 2022 р. працевлаштований на посаду начальника служби рухомого складу усе тієї ж «Вінницької транспортної компанії». В той же час, 19 лютого 2024 р. мер Вінниці Сергій Моргунов у тролейбусному депо провів урочисте зібрання, присвячене 60-й річниці з дня відкриття тролейбусного руху у місті, і на цьому зібранні був помічений Михайло Луценко. Тобто, вінницький градоначальник також вважає за непотрібне звільняти з посад чиновників, які замішані у розкраданні бюджетних мільйонів. Як кажуть, «своїх не кидаємо»? Михайло Луценко став гендиректором «Вінницької транспортної компанії» у листопаді 2016 р. і займав цю посаду до вересня 2022 р. Збитки бюджетному підприємству на майже 14 млн. грн. списувати лише на службову недбалість, — якось воно трохи кумедно. Бо дружина екс-гендиректора Наталя Луценко багато років очолювала департамент фінансів Вінницької міськради. Головна фінансистка міста, яка багато знала про фінансові оборудки контролюючих Вінницю «стратегів» Гройсмана, пішла на заслужений відпочинок наприкінці серпня 2023 р. І треба бути дуже наївною людиною, аби повірити у ненавмисний характер шахеру- махеру, через який бюджетні кошти «Вінницької транспортної компанії» відмивались через фіктивних охоронців «Джем- Спорту».