Випуск №9
Квітень-Травень 2024

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

Приєднуйтесь до Ліги Справедливості України: info@ligaspravedluvosti.com Вінничани, закликаємо Вас приєднуватись до громадської організації «Ліга Справедливості України». Бути активними та свідомими громадянами. Тільки разом ми зможемо подолати корупцію. Викривайте злодіїв, повідомляйте шокуючі історії та факти на нашу електронну пошту info@ligaspravedluvosti.com. Анонімність гарантуємо! №9, квітень квітень-травень травень 2024 р. DONATE на «Ми - Вінничани» ВІТАЛІЯ ДУЖАКА СПРАВЕДЛИВОГО ПЛАНУЮТЬ У ЯКУШИНЕЦЬКІЙ ГРОМАДІ Стор. 7 СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ Стор. 3 ВІННИЦЬКИЙ ЧОРНОБИЛЬ НА МЕЖІ ВИБУХУ? АБО НЕВИКОНАНІ ОБІЦЯНКИ ГРОЙСМАНА точка зору Стор. 5 чому закон про мобілізацію мобілізацію не об’єднує? Стор. 6 СУДУ ДЛЯ ШАХРАЇВ ВИМАГАЮТЬ громадські активісти ВКРАСТИ МІЛЬЯРД ЧИ ДОЗВОЛЯТЬ ЛЮДИ? Можливо, знову загримлять гармати, І танк зімне пшеницю на лану, І буде плакать і журитись мати, Коли сини ітимуть на війну. За тих дітей, що бігають до школи, За матерів, змарнілих у труді, За рідні наші верби довгополі, За наші дні, прекрасні й молоді. І тут ні сліз, ні відчаю не треба, І тут не треба страху і ниття — Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя. Василь Симоненко Звертаємось до небайдужих вінничан нашого міста та області. Щоб підтримати незалежну журналістику, газету «Ми Вінничани»Ви можете задонатити помірну для Вас суму коштів. Нашу газету читає понад 50 000 вінничан щомісяця, але військовий час надзвичайно важкий для друкованої преси. Тому, всі, хто мають змогу та бажання можуть нам допомогти фінансово, переходьте за посиланням та надсилайте свій донат. Всі кошти надані Вами підуть на збільшення тиража газети. Анонімність гарантуємо! ligaspravedluvosti.com/donate рекомендована ціна реалізації - 10 грн.

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

2 №9, квітень-травень 2024 р. ПІД ГОСТРИМ КУТОМ р приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com р д у АФЕРИСТИ В МЕРЕЖІ: про це довідались довідались наші кореспонденти кореспонденти під час журналістського журналістського розслідування розслідування Запит від аудиторії До редакції надійшли звернення від наших читачів. Вінничани скаржаться, що не можуть висловити власну думку навіть у коментарях таких ЗМІ як телеканал «Віта» та радіо «Місто над Бугом» у соціальній мережі Фейсбук. Аналогічна ситуація сталась із нашими журналістами. Ми здогадувались, що за слова правди міський голова Сергій Моргунов заблокував нас у своєму Фейсбуці. Відповідно так само і розправилась Вінницька міськрада. А далі і їхні «приватні» комунальні ЗМІ — телеканал «Віта» та радіо «Місто над Бугом». Всі ці соціальні мережі обмежили доступ наших журналістів до сторінок. Тим самим обмежили наш доступ до інформації та перешкодили нашому законному праву на висловлення власної точки зору. Зізнаємось, ми не були здивовані, адже від міськради бачили ще і не такі провокації. Та не цього разу. Виявляється, що Сергій Моргунов та міська рада самі стали жертвами «аферистів у мережі» і тепер навіть не знають, хто від їхнього імені веде сторінки у соціальних мережах та подає інформацію громаді. То чи варто довіряти фейкам у Фейсбук від імені Моргунова, міської ради, телеканалу «Віта» та радіо «Місто над Бугом»? Вінничани, обережно, не вірте даним каналам, бо вони не є офіційними джерелами інформації. Злочини у міській раді Міськрада офіційним документом зазначила, що їхня сторінка у Фейсбук не є офіційним джерелом комунікації. Натомість запевнили, що офіційним джерелом комунікації є тільки веб-сайт міськради. Повідомили, що інших медійних засобів вони не мають. У підтвердження своїм словам заступниця начальника відділу звернень апарату міськради та її виконкому Тетяна Килимник навела положення департаменту у справах засобів масової інформації та зав’язків із громадськістю Вінницької міськради. Цитуємо: «Вінницькою міською радою та її виконавчими органами інших розпорядчих документів щодо оприлюднення публічної інформації в соціальних мережах не приймалось, оскільки це не входить до обов’язків розпорядників інформації». Тобто, в ході журналістського розслідування виявилась шокуюча обставина: міськрада не має власної сторінки у Фейсбук. А міські посадовці взагалі не знають, хто від їхнього імені веде сторінку міськради у соцмережі. Тому, цілком ймовірно, що ця сторінка в Інтернеті ведеться аферистами від імені посадовців виконавчого органу. Тож, вінничани, знайте самі та передавайте іншим — сторінці міськради у Фейсбук ном місцевого самоврядування, а тому не володіє публічною інформацією. Зізнаємось, ми були здивовані всією редакцією, адже навіть уявити не могли, що влада міста навіть не знає, хто може поширювати інформацію від імені керівників міста. Вони ж як не як, а публічні особи, які мають нести відповідальність за свої слова. Та виходить, що їм та публічність до одного місця. Та от біда, якщо завтра від імені мера будуть вербувати людей чи схиляти їх до здачі країни ворогу, чи повалення конституційного ладу. Що тоді після вивчення букви закону. Від офіційного представника радіо, директора Ігоря Голуба надійшла наступна інформація: «Дана соціальна сторінка у Фейсбук» не є офіційним джерелом розповсюдження інформації». То є, то нема! Весела історія закрутилась у їхній компанії. Тепер, вінничани, справа тільки за Вами, вірити їм чи ні. Бо, як можна припустити із вищевказаних слів, офіційної сторінки у Фейсбук радіокомпанія «Місто над Бугом» не має, щоб потім не нести відповідальність за обмеження громадян у доступі до інформації та за поширення неправдивої інформації? Яка, скоріше за все, може бути розміщена на таких не офіційних ресурсах комунальних компаній. ТРК «Віта» розповсюджує фейки? Пропаганда та маніпуляції, — що приховано за красивою картинкою на телеекранах? Багатомільйонні схеми виведення коштів із міського бюджету для промивання мізків людям, які сліпо довіряють тому, що говорять по телевізору. Вінничани, згадайте хоча б один випуск новин телеканалу «Віта», який би не був наскрізь пропитаний рекламою Гройсмана, Моргунова та їхніх соратників. Таке відчуття ніби в місті немає інших проблем, які потрібно висвітлювати, окрім легендарної партії «Українська стратегія Гройсмана». Важко сказати, чи працівники «Віти» взагалі знають, що таке незалежна журналістика, чи і самі стали безжальними жертвами пропаганди Гройсмана-Моргунова? Пригадаємо, як восени на мітингу перед міськрадою військовий просив журналістів телеканалу «Віта» не ганьбитись та висвітлювати справжні події в громаді. Мова йшла про дерибанщину бюджету міськрадою. Тоді мудрі журналісти телеканалу «Віта» відвернулись від громади, і зробили вигляд, що нічого не бачать. А от тепер, після того, як зрозуміли, що телеканал «Віта» став об’єктом нашого журналістського розслідування, у відповідь на наші інформаційні запити по їхній діяльності вони згадали закон про медіа. Який дає право кожному громадянину на висловлення власної точки зору. Наше спілкування із телеканалом «Віта» можливе тільки через інформаційні запити та у діловому порядку. Бо на роботу медіа ми маємо абсолютно різні погляди. Редакція «Ми Вінничани» виступає за свободу слова та правду. Ми викриваємо злочинців та вимагаємо для них гідного покарання. А от телеканал «Віта» із злочинців робить народних улюбленців. «Вкрав на мільярд, а допоміг армії на тисячу гривень», — для них це абсолютно прийнятно. Все ж в кінці палкої дискусії директорка телеканалу зізналась, що телеканал «Віта» також немає офіційного ресурсу у Фейсбук. І вони також не знають, хто веде ці сторінки та поширює інформацію. «Я бачив багато співпадінь, але в жодне з них не вірив і не повірю» Вінничани, сторінкам мера Сергія Моргунова, міськради, телеканалу «Віта» та радіо «Місто над Бугом» не можна довіряти. Це не є офіційні джерела інформації. Представники комунальних установ заявляють про те, що не знають, хто від їхнього імені веде соціальні мережі та поширює інформацію. Обережно, у соцмережах можуть працювати шахраї, тому не дайте зробити із себе жертву, яку потім хтось безжально використає для своїх політичних амбіцій. Марина Грушевська Ці дані підтвердила міська рада і надала низку фактів про вчинення злочину. Відповідно, звертаємось до Служби безпеки України з вимогою перевірити поширення інформації та діяльність сторінок у соціальних мережах Сергія Моргунова, Вінницької міськради, телеканалу «Віта» та радіо «Місто над Бугом». Адже директори та керівний склад даних закладів не знає, хто від їхнього імені поширює інформацію у соцмережах, хто управляє сторінками та куди звертатись, коли від твого імені працюють аферисти. Страшно навіть уявити, яку небезпеку для міста та країни несе можлива дезінформація із вуст осіб, які представляються комунальними установами та владою. Згідно Закону України про діяльність друкованих ЗМІ, просимо вважати спецрозслідування офіційною заявою. Мітинг перед Вінницькою міськрадою. Військовий просить журналістів телеканалу «Віта» не ганьбитись та висвітлювати справжні події в громаді. не можна довіряти. Бо завтра Вас там можуть закликати до дій, за які потім доведеться відповідати перед реальними правоохоронними структурами. Мер не заходить у Фейсбук Якби дивно це не звучало, але правда. Люди з оточення Моргунова повідомляють, що мер Вінниці не заходить у Фейсбук, щоб не читати про те, як його не люблять вінничани. Нас дуже насторожила ця інформація. І, відповідно, ми були вимушені її перепровірити. Та у відповідь на запит нашій редакції, ми довідались, що відповідальні посадовці міськради взагалі не знають, хто створив сторінку Сергія Моргунова у Фейсбук і хто поширює інформацію від його імені. Окрім того, міськрада робить офіційну заяву. Цитуємо: «Виконавчими органами Вінницької міської ради сторінка Сергія Моргунова у соціальній мережі Фейсбук не створювалась». Тетяна Килимник заявила, що Сергій Моргунов входить до системи місцевого самоврядування, однак не є оргаробити? Хто за це буде відповідати? Служба безпеки України буде перевіряти дану ситуацію?! Афера на радіо Вінничан, як і наших журналістів, також заблокували на радіо «Місто над Бугом» та на сторінках телеканалу «Віта». Спілкування із так званими медіа все ж таки дійшло до щирих одкровень, як же канал комунікації офіційного комунального ЗМІ може блокувати вінничан? Виходить, що комунальне підприємство порушує права жителів громади на доступ до інформації, а за це передбачена відповідальність. Тож, єдина відповідь, яку надала редакція «Міста над Бугом» схожа більше на одкровенне зізнання, інтернет інтернет-сторінки сторінки мера Вінниці Вінниці Сергія Моргунова Моргунова та Вінницької Вінницької міської міської ради не є офіційними офіційними

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

3 №9, квітень-травень 2024 р. СВАВІЛЛЯ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com р «ВІННИЦЬКИЙ ЧОРНОБИЛЬ» – КОЛИ ОЧІКУВАТИ ВИБУХ? БУША ПОВСТАЛА ПРОТИ ЗНИЩЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ розрахунок розрахунок пройдисвітів пройдисвітів, що люди погомонять погомонять, та заспокояться заспокояться, — не справився справився громадські громадські активісти активісти називають називають Стадницьке Стадницьке сміттєзвалище сміттєзвалище Чорнобилем Чорнобилем, а керманичі керманичі Вінниці Вінниці запевнюють запевнюють, що смітником смітником треба пишатись пишатись У Вінницькій області на 42-ох санкціонованих звалищах офіційно «наскладовано» близько 33 млн. тон відходів. Звалища займають площу 6635,2 квадратних кілометрів і, як мінімум, 30 з них (71,4%) експлуатуються без дотримання санітарно-гігієнічних норм. Найтоксичнішим смітником Вінниччини вважається полігон твердих побутових відходів у Стадниці, куди вивозять побутові відходи з Вінниці. Щодня сюди прибуває близько двох тисяч кубометрів сміття (близько 300 тон щодоби і до 150 000 тон у рік), сміття складується на полігоні площею 16 гектарів у бурти висотою у три-п’ятиповерхівку. Будемо відверті, громада дійсно вірила Володимиру Гройсману і його солодким обіцянкам про сміттєпереробні заводи у Стадниці. Ще за часів його мерства громада перекривала дороги, пікетувала мерію і т. д. Але він зміг втихомирити незадоволених людей. Пообіцяв виділити мільйони на оздоровлення дітей, проведення світла та водогону із чистою водою в Стадницю. А вже потім Стадниця, а за нею і вся Вінницька область, потерпають від шкідливих відходів зі сміттєзвалища, де щоденно закатують у ґрунт триста тон відходів. Сотні разів мерія обіцяла людям вирішити проблему із «смітником». Бо вже тисячі жителів міста та області стали жертвами так званого екоциду під Вінницею. Багато в кого онкологія та інші хвороби теж виникли через тотальне забруднення повітря в районі. Що «закопано» під тонами закинутого сміття та чому влада не спішить вирішувати дану проблему? У 2008 р. стадничани з вимогами закрити звалище перекрили на кілька днів трасу «Вінниця-Погребище» і «сміттєпереробну програму». Та десятиліттями нічого не відбувається. Люди хворіють, природа знищується, а влада Моргунова-Гройсмана і далі «торгується» за те, що робити із цим сміттям. Бо, як ми всі чудово розуміємо, можливості безкоштовно його утилізувати ніхто не дасть ні своїм, ні європейцям. Державна екологічна інспекція Стадницьке сміттєзвалище ніколи до ладу не перевіряла. Неофіційно інспектори пояснюють, що лише за намір зробити перевірку «можуть відбити голову». А офіційно — відмовчуються. Іноді з «партизанськими вилазками» у Стадницю навідуються незалежні екологи і констатують безліч порушень, починаючи з дрібних (біля виїзду на звалище облаштований басейн для миття коліс сміттєвозів, у якому або немає води, або спецтранспорт туди не заїжджає), закінчуючи більш серйозними (схили не укріплені, норми зберігання відходів не витримуються). Тільки достеменно, здається, ніхто не знає справжню ситуацію з потраплянням шкідливих речовини із сміттєзвалища у підземні річки. Воду зі ставків, що поруч з полігоном, викачують, але все рівно отрута потрапляє на глибину 6–9 метрів, потім до річок Десна, Тяжилівка, а з них — у Південний Буг, з якого воду п’є вся Вінниця. Гниюче сміття на полігоні, який давно вичерпав свій ресурс, загрожує не лише проривом фільтрату, а й розповсюдженням різноманітних хвороб, починаючи з гепатиту і закінчуючи холерою. Наприклад, притомних причин неочікуваного спалаху гепатиту А у Вінниці і області минулої осені досі ніхто так і не назвав. Більш того, протягом останнього десятиріччя міська влада Вінниці разом з очільниками Вінниччини Стадницький полігон виставляє, як взірець поводження з твердими побутовими відходами, урочисто приймаючи тут усілякі делегації. Демонструють запущену сортувальну лінію з відокремлення твердих відходів від вологих, з подальшим відправленням сміття на переробку. Показують пересипання відходів ґрунтами — при накопиченні на ділянці приблизно з гектар сміття товщею у 2–3 метра його засипають землею, щоб велика кількість відходів не взаємодіяла між собою. А гордість смітника — станція збору метану, завдяки якій виробляють електроенергію. Під товщею сміття у результаті хімічних реакцій утворюється біогаз (метанова суміш). Протягом 2009–2010 рр. на Стадницькому полігоні спочатку спробували добувати біогаз з шести свердловин глибиною 15–22 метра. Вийшло. Газозбірну систему розширили, спочатку газ просто спалювали у високотемпературному факелі, отримуючи прибуток від продажу так званих емісійних сертифікатів за «кіотським протоколом» (протягом 2011–2018 рр. у Стадниці було зібрано і спалено 18,56 млн. кубометрів біогазу). А у 2014 р. встановили блочно-модульну теплоелектростанцію, яка нині забезпечується біогазом з декількох десятків свердловин глибиною 40 метрів, а довжина трубопроводу, що збирає газ, — близько 8 кілометрів. Виробленням електроенергії займається спеціально створене приватне ТОВ «АУЕ Енерго», засноване «п’ятдесят на п’ятдесят» зареєстрованим за тією ж адресою у Вінниці ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Альтернативні енергосистеми та технології захисту навколишнього природного середовища», котре належить німцям з Боштедту Гюнтеру-Хайнріху Хольтманну та Моніці-Біргіт Гроссманн (і тут близька вуху вінничан фонетика) та вінницьким ТОВ «Еко-Драйв», яке має всі ознаки фірми-«прокладки». Вклались у проект німці, інвестувавши близько 1,75 млн. є в р о ( д о р е ч і , Гюнтер-Хайнріх Хольтманн у 2014 р. паралельно став засновником будівельного ЗАТ «Якобі Екобау» у Москві). Німці, думається, вклались недаремно. Встановлена на сміттєзвалищі когенераційна установка здатна генерувати від 800 кВт до 1 МВт в годину, вироблена електрика реалізується держпідприємству «Енергоринок» за «зеленим тарифом», тобто при анонсованих 8 тис. експлуатаційних годин на рік, виторг може становити до 1,544 млн. євро. Приватні фірми заробляють кошти, але чи подбає хтось про здоров’я людей та їхню безпеку? Це питання, як і сотні інших по Стадницькому Сміттєзвалищу, залишається відкритим. Сергій Марущак Колишній мер Вінниці Володимир Гройсман обіцяв утилізувати сміттєвий полігон у Стадниці у 2016 р. 7 травня 2024 р. У селі Дорошівка (Ямпільська міська громада Могилів-Подільського району) на зборах мешканців сіл Буша, Дорошівка і Слобода-Бушанська відбулося обговорення намірів невідомих спритників розпочати видобування копалин у районі всесвітньо відомих історичних та природних пам’ятників державного історико-культурного заповідника «Буша». Зібралося більше 220 селян, які одностайно висловили незгоду з розробкою надр на землях громади. Державна служба геології та надр України ще у березні провела аукціон з продажу спецдозволу на видобування вапняків, трепелу та кременистої крейди з родовища «Бушанське» у районі заповідника. Аукціон мав усі ознаки імітаційності і проводився виключно задля перемоги створеної за місяць до цього фірми-пустушки з Києва. Наміри махінаторів явочним порядком розпочати видобувні роботи одразу спричинили величезний скандал і викликали широку хвилю протестів місцевих мешканців, екологічних активістів та захисників природи. «Користуючись тим, що в Україні йде війна, і людям не до контролю за загребущими руками чиновників, хтось через «схематоз» вирішив «підзаробити» на руйнації культурної та історичної спадщини українців», — таким був основний довід розгніваних людей. Мабуть, шахраї думали, що люди трохи погомонять, та з часом заспокоються. Але поки що їх розрахунок не виправдовується. Мешканці Буші і навколишніх сіл продовжують відстоювати своє право бути господарями власної землі. Аліна Мазур

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

У минулих випусках газети «Ми Вінничани» вже була публікація про сім’ю 11-річної Кіри, яка стала жертвою квартирних аферистів. Катерина, мама 11-річної Кіри, звернулась у нашу редакцію та розповіла свою історію. Жінка заявляє, що її споювали, щоб відібрати у неї квартиру. Щоб довести правду, жінка пішла на детектор брехні і підтвердила свої слова. Документ було надано нашим журналістам. Тому, варто зазначити, що за словами відомого українського поліграфолога Олександра Сорочинського, поліграф являється медичним приладом, який обманути неможливо. 6- го травня батьки 11 річної Кіри та небайдужі вінничани мітингували під стінами суду. Громада вимагає справедливого судилища для аферистів та повернення квартири 11-річній Кірі. Дитині, яка стала жертвою цієї ситуації і залишилась фактично на вулиці. 4 №9, квітень-травень 2024 р. ЗВЕРНЕНЯ У РЕДАКЦІЮ 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com СПРАВЕДЛИВОГО СУДУ ДЛЯ КВАРТИРНИХ ШАХРАЇВ вимагають вимагають громадські громадські активісти активісти та батьки 11-річної Кіри, які борються за повернення повернення своєї квартири квартири СІМНАДЦЯТЬ РОКІВ ВІДСИДІЛИ В УВ’ЯЗНЕНІ два брати близнюки близнюки із Вінниці Вінниці Брати заявляють, що їх хотіли знищити, щоб відібрати все майно нажите їхніми батьками за все життя. Мова йде про три квартири, які знаходяться у Вінниці. Ось що вони розповіли нашій редакції. «Після смерті нашої матері, а потім опікунів дідуся та бабусі, нас почали звинувачувати у десятках різних злочинів. То крадіжки магнітоли із автівки, то якесь побиття. Ми були ще малими дітьми і не розуміли для чого це робиться. Але зараз, після того, як відсиділи по 17 років кожен у тюрмі, ми боремось за те, щоб відновити справедливість і довести, що ми не злодії і ніколи ними не були. Причиною того, що над нами так жорстоко познущались стало майно, яке хотіли відібрати у нашої сім’ї. Покійна мама була депутатом міської ради ще за часів Радянського Союзу. Їй, згідно закону, дали трьохкімнатну квартиру від установи, де вона працювала. Але покійний начальник поліції Ворона вирішив квартиру відібрати. Бо в нього була всього лише одОСЬ ЩО РОЗПОВІДАЄ ОРГАНІЗАТОРКА МІТИНГУ, МАМА 11-РІЧНОЇ КІРИ, КАТЕРИНА «Ми потерпіли від дій аферистів. Тепер залишились без квартири із малолітньою дитиною. Я розумію, що в цьому є і моя провина. І щиро за це каюсь. Адже мене ввели в оману та спеціально споювали кожного дня. Я була повністю несвідома та взагалі не розуміла, що відбувається. Я навіть не знаю, що мені наливали чи підливали. Прийшла до тями, вже коли в мене видурили квартиру. Для того, щоб довести, що я її не продавала та нікому не дарувала, я пройшла поліграф. Детектор брехні підтвердив мої слова про те, що я була несвідома та не розуміла, що відбувається. Документ засвідчений поліграфологом ми передали до суду. Та сподіваємось, що суддя візьме його у розгляд. Мені нема чого приховувати. Я борюсь за правду та хочу, щоб ЗАКОН був однаковим для всіх. Ми не плануємо покидати наше житло, чи дарувати його комусь. Хоч вже 2 місяці сім’я на межі виживання — нам відрізали світло. Новий «власник» квартири його відключив, не дивлячись на те, що в квартирі проживає моя 11-річна донечка. Він не хоче з нами спокійно комунікувати, хоч і являється, як вияснилось, головою 8-ми ОСББ у місті Вінниця. Тому, звертаємось до чиновників та правоохоронців з проханням допомогти нам побороти це свавілля у Вінниці та відновити справедливість»,— говорить Катерина. Аліна Мазур нокімнатна. Нас дивним чином посадили до в’язниці вперше. І він відразу переїхав у нашу квартиру. Потім вдруге, а потім і втретє. Всі квартири, які належали нашій сім’ї, а усього їх було три, у нас відібрали. Наголошуємо, ми нічого не продавали. У нас все відібрали. Це квартира нашої матері, квартира дідуся і бабусі та квартира, яку рідня купила нам. Все це відбувалось у жорстокі 1990-ті роки. З тих пір пройшло вже дуже багато часу. Ми вийшли на волю і тепер домагаємось у судах, щоб визнали незаконним наше перебування у в’язниці. Ми помстимось правовим шляхом за те, що наше життя зламали. Малими дітьми нас запроторили у камери суворого режиму і знущались, як могли. Як то кажуть, ми стали без вини винуватими у злочинах, про які ми навіть не знали, а тепер зробимо все, щоб відновити справедливість. Ми вже були на особистому прийомі у офісі президента та виграли низку Повне інтерв’ю можна переглянути на YouTube-каналі «Ми Вінничани» судів. І маємо вагомі докази того, що дійсно стали жертвами. Так, справді важко домогтись справедливості. Потрібно пройти низку бюрократичних процедур і витратити десятки років на судові тяганини. Шкода, що правоохоронна система так не заморочувалась, коли сажала нас маленькими за грати. Ми вимагаємо справедливого покарання для наших кривдників і справедливого повернення відібраного майна нам. Правда звісно у кожного своя, але істина - одна для всіх. Допоки будемо жити, будемо на стороні правди», - наголошують брати Валерій та Віталій Костікови. Олег Карпов

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

5 №9, квітень-травень 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com БОРЕМОСЬ ЗА МАЙБУТНЄ РАЗОМ 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com МОБІЛІЗАЦІЯ 2024: ДО СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ ЩЕ ДАЛЕКО Не тікайте тікайте з «білими квитками квитками», не йдіть топитися топитися у Тисі! Українці Українці, зараз час об’єднуватись єднуватись, хоча б для того, щоб не втратити втратити країну! ЧОМУ У ТОМУ БРОНЕТРАНСПОРТЕРІ НЕ БУЛО СОЛЯРКИ? Перевірка Перевірка діяльності діяльності влади за 30 років покаже жахливі жахливі злочини злочини проти вінничан вінничан Захищати свою країну від загарбника — святий обов’язок кожного громадянина. Наші предки боронили святу українську землю століттями, жертвуючи життя та власну долю. Як ми, українці, дожились до того, що не хочемо захищати країну, яку будували 30 років? Нашу незалежну Україну! Влада називає народ «ухилянтами», народ називає себе «гарматним м’ясом» і відмовляється жертвувати життя, доки «еліта нації» відсиджується на закордонних віллах Європи. Держава нагадує громадянам, що за правами слідують обов’язки. Але, чи мали громадяни ті права у повному об’ємі гарантовані Конституцією всі 28 років? Кажуть, народ має ту владу, на яку заслуговує. В той час, коли триває третій рік повномасштабної війни, влада на всіх рівнях грабує країну. Та замість того, щоб продемонструвати народну владу гарантовану Конституцією, громадяни України топляться в Тисі, перепливаючи кордон, тікають з країни, але не бажають ставати тим єдиним і непереможним громадянським суспільством. Новий закон про мобілізацію зразка 2024 р. мав погасити напругу у суспільстві, вирішити проблему комплектування бойових частин, але головна його країну і втрачену долю. Більшість громадян впевнені, що нічого державі не винні. Саме державі, а не країні. Так, Вам не почулося, у людей поняття Держава і Країна максимально розділилися. Більшість виявляють свою згоду захищати країну, але захищати державу навідріз відмовляються. Держава, яка утворилася у 1991 р. під назвою Україна, не потрапила у руки народу, натомість її непомітно монополізували вчорашні комуністи-номенклатурники, які моментально переодягнулися у вишиванки. Їх діти та внуки продовжують керувати країною у власних інтересах. Битва за народовладдя була програна у 90-х роках, незважаючи на ухвалу головного документа країни — Конституції України. Конституція залишилася ширмою, за якою вчорашні КГБісти продовжили свою чорну справу. А що народ? А народ робив кволі спроби заявити свої права на державу, та ці пориви гасилися імпровізованими, часто зрежисованими революціями. На якомусь етапі українці здалися та ментально відокремилися від держави, продовжуючи берегти у душі свою власну країну. Єдина справжня спроба, яка зародилася із хаосу і крові — революція Гідності 2013–2014 рр., розпочала велику війну проти одвічного ворога — росії. 10 років кривавої війни повністю вбили віру українця в світле майбутнє у власній країні. А повна реабілітація внутрішнього ворога — сепаратистів, зрадників, колаборантів-«регіоналів», які в останні роки остаточно захопили владу в країні, додала впевненості українцю — тут майбутнього немає. Мобілізація українців має відбуватися на ментальному і духовному рівні, а не в ТЦК. Хто пояснить українцям, що перепливаючи Тису, купуючи довідки для втечі за кордон — насправді Точка зору лідера громадської організації «Ліга Справедливості України» ВІТАЛІЯ ДУЖАКА задача була дати суспільству відчуття рівності і справедливості між кожним членом суспільства. Останні 10 років саме на спраДовідка Держава — особлива форма організації співжиття численних спільнот людей, яка характеризується наявністю таких основних ознак, як: 1) система спеціальних органів та установ, що в своїй сукупності утворюють державний управлінський механізм (державний апарат); 2) право (тобто обов’язкові правила поведінки, встановлені й санкціоновані державою), за допомогою якого держава як політична влада закріплює певний порядок суспільних відносин, а також структуру й порядок діяльності державного апарату; 3) визначена територія, кордонами якої обмежується влада певної держави. Держава — організована політична спільнота під управлінням уряду; суб’єкт політики, ядро політичної системи. Країна — територія з визначеними кордонами й населенням, що є єдиним цілим з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному плані може бути незалежною, або залежною. Країна не завжди є державою. від себе не втечеш. Євреї виборювали свою державу у пустелі тисячоліттями, щоб повернути, а ми українці віддаємо насправді райські землі ворогам та зрадникам просто так? Нажаль сьогодні немає нікого у владі, хто б усвідомив, що українці за генотипом бунтарі, жодні репресивні методи залучення до захисту країни не будуть працювати. Новий мобілізаційний закон суттєво проблему не вирішить, а згодом лише її погіршить. Настав час брати відповідальність за власні багаторічні бездіяння, переставати боятися і починати боротися за власну державу у своїй країні. Так звана «політична еліта» України повністю деградувала і не спроможна врятувати нашу країну перед викликами такого рівня. Все що ця еліта вміє це купувати елітні автомобілі і елітну нерухомість. Внутрішній ворог такий же небезпечний і страшний як росія, але набагато підступніший. Так що ж народе мій, віддамо нашу країну ворогам? Не побудуємо власну, народну державу для себе? Будемо поневірятися по світах і шкодувати, що колись у нас була країна, але ми її втратили, бо побоялися, бо зневірились? ведливість ріс запит у людей. Йти на війну, — це виклик не лише для чоловіка, а й для його родини. В будь-якому випадку людина на війні втрачає. Втрачається час, здоров’я, кошти, стосунки у сім’ї та не рідко і життя. Що держава пропонує натомість своїм громадянам? Спаплюжену Конституцію, продажних суддів, прокурорів та чиновників, розграбовану — Чому танк зупинився, а у воїна Володі Барцьося не було гранати, щоб кинути на клятих окупантів, які наздогнали його? Бо солярку вкрали, а снаряди не доїхали. Про це не прийнято говорити публічно, але кожен має знати правду, бо сьогодні на фронті гинуть кращі із кращих. Поки вінницька влада дерибанить бюджет на плитках та асфальті, — заявляє громадський діяч Громадської спілки «Конвент міста Вінниця» Валерій Щербань. — Поки чиновники позаховували собі в статтях бюджету мільйони, справжні патріоти, справжні воїни захищають країну та гинуть на фронті. І ми, маємо зробити все можливе, щоб влада не дерибанила бюджет, а спрямувала його на військові рейки. Але ж чиновники не хочуть знати та і людям не повідомляють, що одна лопата асфальту — це два патрони, десяток плиток — це одна граната. Можновладці, можливо прийшов час затягнути пояси, не їсти чорну ікру щодня ложками по ресторанах, а віддати все армії. Бо сьогодні стало темно в душах. Цим Ви розділяєте суспільство. Якщо минулого року було темно у квартирах, бо ворог потрощив інфраструктуру, то сьогодні просто темно в душах. В наших душах від того, що Ви робите… Зараз стоїть питання — чи виживе наша держава, чи ні? Бо саме найдорожче, що є у нашого народу це воля! Це наша земля! Це наші діти! Це наші захисники! Це онуки! Серед яких десятки тисяч безруких та безногих. А у вас єдина мотивація — це нажива! Це не соціально-моральні цінності, Ви хочете мати мільйони обіймаючи посади секретарів, Ви хочете мати десятки гектарів землі. Як сказав Тарас Шевченко, бережіться, бо лихо Вам буде, — заявляє громадський діяч Валерій Щербань у програмі «Справедливий погляд». Повне інтерв’ю можна переглянути на YouTube-каналі «Ми Вінничани» Запрошуємо всіх, хто хоче висловити власну точку зору, заявити про суспільно-значимі проблеми у студію «Ми Вінничани». Записатись можна за номером — 0689119933. Давайте творити сучасну історію разом.

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

6 №9, квітень-травень 2024 р. ВІННИЦЬКІ РЕАЛІЇ 2024 р. приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ДЕПУТАТ КВІТКО НЕЩОДАВНО ГАМСЕЛИВ ЛЮДЕЙ НА ВУЛИЦЯХ а тепер він — заступник заступник голови комісії комісії з правової правової політики політики АДВОКАТ ЗАЖИРКО СТАВ МІЛЬЙОНЕРОМ ДЯКУЮЧИ МІСЬКРАДІ Адвокат вінницької мафії Юрій Зажирко став засновником адвокатського об’єднання «Консільєрі». Назва об’єднання, власне, і означає порученця боса сицилійської та американської мафії. У кожному кіно про мафію завжди фігурує адвокат, котрий цю мафію обслуговує. Якщо вірити правоохоронцям, які розслідують кримінальні справи, пов’язані з діяльністю посадовців вінницької мерії, складається враження, що у міськраді вже давно діє справжня коза ностра. Із власним адвокатом. Тільки утримують цього адвоката платники податків. Тобто ми із Вами, вінничани. Не встигло «Консільєрі» з’явитися на світ, як одразу на Зажирка посипалися замовлення послуг від бюджетних установ, підпорядкованих облраді і міськраді. «Вінницяоблтеплоенерго», «Вінницяміськтеплоенерго», «Вінницьке шляхове управління», «ЕкоВін», «Вінницязеленбуд», «Комбінат комунальних підприємств», «Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури», «Вінницький фонд муніципальних інвестицій». Потім від Зажирка зажадали послуг пологовий будинок № 1, лікарні № 1 і № 3, «Центр матері та дитини», лікарня швидкої допомоги, лікарня ім. Пирогова. Також з «Консільєрі» навипередки кинулись підписувати угоди дев’ять департаментів Вінницької міськради: фінансів, транспорту, земельних ресурсів, комунального господарства та благоустрою, комунального майна, житлового господарства, капбудівництва, міського господарства, архітектури та містобудування. Усі закупівлі правничих послуг Зажирка коштом бюджету були «допороговими» і неконкурентними. Очевидно, що без команди зверху подібних масових «синхронів» відбутися просто не могло. Загалом у 2021 р. з конторою Зажирка було укладено угод на суму 2,022 млн. грн. Після початку повномасштабної війни апетит «Консильєрі» тільки зріс — у 2022 р. прокорм Зажирка обійшовся бюджету у 3,695 млн. грн., а у 2023 р. — у 2,712 млн. грн. У цілому адвокатська контора перемогла у 70 безконкурсних закупівлях на загальну суму 8,83 млн. грн. Лише комунальні медзаклади, попри постійні скарги на недофінансування, заплатили «Консильєрі» 3,665 млн. грн. Насправді, обслуговування Зажирком вінницьким бюджетним установам потрібне так само, як собаці стетоскоп. У міськраді для юридичного супроводу діяльності власних структур функціонує цілий департамент правової політики. А через схему нікому непотрібних закупівель правничих послуг «Консильєрі» контору Зажирка просто «посадили» на бюджетне утримування. Так з «правником року» розраховуються за специфічні послуги. Такі як «прикриття» корупційних схем Гройсмана-Моргунова. Яскравим прикладом є відкрита СБУ кримінальна справа страхової компанії «Місто», яка через свою приватну «дочку» ТОВ «Поділля-Асистанс» на передані з бюджету 32 млн. грн. (знову з кишень вінничан) закуповує медобладнання, котре, у свою чергу, здається в оренду комунальним лікарням та медцентрам. У грудні 2021 р. вже слідчі ДБР зацікавились ще однією «жирною темою» міських чиновників і відкрили кримінальну справу за фактами зловживання владою керівників департаментів архітектурно-будівельного контролю і архітектури та містобудування Вінницької міськради та керівників Держінспекції архітектури та містобудування, які, «всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами — юрособами, що виступають забудовниками територій Вінниці, у тому числі в санітарних зонах та прибережних захисних смугах, за відсутності правових підстав погодили дозвільні документи на будівництво ряду об`єктів, не вжили належних заходів реагування та державного нагляду на істотні порушення вимог законодавства у сфері містобудування», а також за фактом «незаконного збагачення керівниками департаментів міськради, що в більше ніж шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи даних осіб». Але ані слідчі СБУ, ані детективи ДБР, маючи на руках дозволи суду, не можуть вилучити у міськраді необхідні для проведення слідства документи. Бо усі департаменти міськради, пов’язані з махінаціями, уклавши угоди з Зажирком, дружно передали усю документацію, що цікавить слідчих, у адвокатську контору «Консильєрі» — «для здійснення правової оцінки обставин та формування позиції». Ось за такі послуги Зажирка і кормлять з бюджету. Його завдання — прикривати груддю махінації посадовців, а платять за таке прикриття вінничани. Павло Сидорченко Фігурант криміналу ходить у білій сорочці та штанях на сесії облради. Тільки вдумайтесь, його голос вирішує долю Вінницької області. Як то кажуть, правда в кожного своя, але факти — речі беззаперечні. Тому, вінничани, читайте та думайте, хто сидить у кабінетах влади та приймає рішення, від яких залежать наші із Вами життя! Квітко став депутатом обласної ради від забороненої партії «ОПЗЖ», а потім, коли довелось «перевзуватись», його прихистила монобільшість з «Української стратегії Гройсмана». Він чудово вписався в їхню партію п’яниць та наркоманів, бо і сам має відповідний бекграунд. «Стратеги» затвердили його заступником голови постійної комісії з питань правової політики, регламенту, депутатської діяльності та етики. Але що ж було до того? Давайте разом викривати злочинців у кулуарах влади. Далі — один із епізодів шаленого життя депутата облради Романа Квітка. Опівночі 6 березня 2018 р. перед перехрестям вулиць Миколи Оводова та Князів Коріатовичів у Вінниці автомобіль «Лексус», на якому їхали підприємець Олександр Кружильний, очільник вінницького «Товариства рибалок та мисливців» Руслан Пелих та майбутній депутат облради Роман Квітко, «підпер» «Мерседес Бенц 190», у котрому пересувались Ніколай Нижник-Оскольський, Іван Петрик та Денис Морозов. «Мерседес Бенц» вимушено зупинився, після чого «екіпаж» «Лексусу» став гамселити руками, ногами і за допомогою кастету водія «Мерседесу», а потім і пасажирів. Пізніше лікарі діагностували у побитих закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом кісток носу тощо. Дісталось і автівці, бейсбольною битою та ногами розбили лобове скло, бокові вікна, понівечили бампер та дверцята. Можна лише здогадуватись, чим би закінчився бандитський погром, якби не поліцейський патруль. Побачивши, що наближається автомобіль правоохоронців, Олександр Кружильний, закинувши бейсбольну биту у багажник, скочив у «Лексус» і «вдарив по газам». Роман Квітко та Руслан Пелих втекли пішки. Постраждалі не впізнали нападників, але поліція за допомогою відеозаписів з камер відеоспостереження на перехресті та білінгу мобільного зв’язку трійцю відморозків встановила. Були зібрані докази щодо скоєння ними злочину 9 серпня 2019 р. суддя Вінницького міськсуду Юрій Ковбаса навіть задовольнив клопотання слідчих з поліції і Романа Квітка та Руслана Пелиха затримали прямо у залі суду і відправили під арешт строком на 48 днів до 25 вересня 2019 р. Але вже 14 та 16 серпня 2019 р. ухвалою колегії суддів Вінницького апеляційного суду у складі Ванди Дедик, Світлани Мішеніної та Раїси Нешик запобіжний захід у вигляді арешту був скасований і обидва достойника вийшли із СІЗО. В той же час, їх третій подільник Олександр Кружильний «став на лижі». У 2011 р. він був засуджений Вінницьким міськсудом за крадіжку до позбавлення волі на один рік, а у липні 2019 р. на додаток до спільних «подвигів» з Квітком та Пеліхом, отримав кримінальну справу, пов’язану з шахрайством, - на думку слідчих, під приводом посередництва в купівлі-продажу автомобілів, він, зловживаючи довірою, заволодів чужими коштами з продажу автомобілів. 4 липня 2019 р. Кружильний перетнув українсько-польський кордон і 1 листопада 2019 р. був оголошений у міжнародний розшук. Правда, потім він повернувся, його кримінальні доробки виокремили в окреме провадження, яке досі розглядається в судах. А обвинувачення щодо Романа Квітка та Руслана Пелиха було направлене у Вінницький міськсуд 24 жовтня 2019 р. Суддя Руслан Каленяк розпочав розгляд справи 15 листопада 2019 р. І розглядав її чотири роки. Можливо, судова тяганина тривала б ще, але необхідність в ній відпала. 24 листопада 2023 р. Каленяк благополучно закрив справу, звільнивши двох гопників від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності. Суддя Каленяк депутата Квітка «виручив» не вперше. 30 вересня 2023 р. поліція склала на Квітка адмінпротокол за вчинення дрібного хуліганства: «висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці», але 5 жовтня 2023 р. Руслан Каленяк провадження щодо Квітка закрив «у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення». Прихильність до депутата проявляли і інші судді. Протягом 2016-2020 рр. поліція 6 разів складала на Квітка протоколи про керування авто з ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, але усі ці провадження у судах були закриті або «через відсутність складу правопорушення», або у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Марина Грушевська Повна версія публікації Повна версія публікації на сайті «Ми Вінничани» Повна версія публікації на сайті «Ми Вінничани»

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

7 №9, квітень-травень 2024 р. СПЕЦРОЗСЛІДУВАННЯ приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com иєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ЯК У ГРОМАДИ ВКРАСТИ МІЛЬЯРД майстер майстер-клас від «стратегів стратегів» Гройсмана Гройсмана і їх улюбленого улюбленого забудовника забудовника Гіренка Гіренка Є ТАКА ФІРМА Сільськогосподарське ТОВ «Марвін» поповнило бізнес-імперію Тимофія Гіренка у 2004 р. Його бенефіціари — ка у 2004 р. Його бенефіціари — ті ж люди, що є засновниками усіх інших фірм найбільшого забудовника Вінниччини, починаючи з концерну «Поділля», закінчуючи ТОВ «Подільська родзинка», — сам Гіренко та його дружина Галина. «Марвін» Гіренків у змові з владою «зайняв» чималий шмат землі, яку з часом запланували привласнити за копійки під будівництво цілого житлового мікрорайону та отримання на цьому надприбутків. А подали це все так, ніби землю взяли в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції. Тобто, мало бути поле з кукурудзою чи соєю, натомість — планують будувати новий мікрорайон «Озерний». Очолює цю фірму дуже специфічна особистість Павло Дончук. Він вже проходив по кримінальній справі за зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах після «наглядової» посади під час будівництва водогону у Гайсині. ПІД ПРИКРИТТЯМ СІЛЬГОСПВИРОБНИЦТВА Щу б е р е з н і 1 9 9 4 р . Вінницька райрада земельну ділянку загальною площею 46,6 га на території Якушинецької сіль торії Якушинецької сільради надала під колективні городи з розрахунку по 0,03 га на ділянку без права посадки багаторічних насаджень. 767 наділів призначалися для інвалідів війни, праці, учасників ліквідації на Чорнобильській АЕС і т. д. Але звісно, ці ділянки у власність не отримав ніхто. Як ніхто і не побачив світлофора, як ніхто і не побачив довгоочікувану школу. Бо є люди, яким це набагато потрібніше, наприклад, Гройсман і його соратник Гіренко. Доларові мультимільйонери, які зараз сидять за кордоном і тільки й думають скільки ще можна з Вінниччини урвати дивідендів. У кінці 2007 р. розпорядженням голови Вінницької райдержадміністрації щодо вже зайнятої під городами землі було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на відведення в оренду ТОВ «Марвін» 41,9 га для ведення підсобного сільського господарства. Тобто засіву поля кукурудзою, пшеницею чи будь- яким іншим зерном. Та дива не сталось. Як стояли чагарники, так вони і залишились. От тільки земля вже належала можновладцям. А у перспективі одне — забудувати та продати як найдорожче. У березні 2009 р., згідно з розпорядженням голови Вінницької райдержадміністрації, «Марвін» отримав у оренду терміном на 49 років 37,8006 га, в тому числі 33,3126 га земель сільськогос призначення та 4,4880 га земель історико-культурного призначення. ХИСТ ВЧАСНО «ПЕРЕВЗУТИСЬ»: ХТО ТАКИЙ ГІРЕНКО? Тимофій Гіренко вчасно змінював політорієнтацію на «правильну» — у 2006 р. балотувався до Вінницької облради від партії Ющенка «НСНУ», а у 2010 р. став депутатом облради від Партії регіонів Януковича. Пізніше Гіренко збагнув, що не «царська справа» кожні п’ять років у когось канючити партійний мандат, аби потім самому метушитися та «вирішувати питання». Є ж спеціально навчені люди. З березня 2007 р. заступником Гіренка у його головній компанії, концерні «Поділля», був Андрій Очеретний. Дуже корисний заступник для будівництва, враховуючи те, що його дружина Ірина обіймала посаду головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Вінниччини. У травні 2018 р. Ірина Очеретна з корисної посади пішла, але у листопаді 2019 р. Андрій Очеретний обійняв ще більш корисну посаду — заступника у мера Вінниці. Очеретний у концерні «Поділля» офіційно отримував 71,7 тис. грн. на місяць, а у мерію пішов на середньомісячну платню у 22 тис. грн. Таким виявився безкорисним, — чим завгодно готовий жертвувати, аби служити людям. І люди, яким служить Очеретний, в умовах вінницької монополізації влади «стратегами» Гройсмана, коли заступниками мера обласної столиці навряд чи стають без згоди голови цієї однойменної партії, схоже, відповідне «благословення» вождя отримали. А містянам залишилось тільки зрозуміти: чи Гіренко — щось на кшталт гаманця Гройсмана, чи вони подільники?! МИСТЕЦТВО «НЕ ПОМІЧАТИ» Згідно з договором оренди, компанія Гіренка довгий час платила усього 8 179,39 грн. 8 179,39 грн. на рік за земельну ділянку, яка з часом трохи «всохлась» до 36,35 га. Платила із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки землі у 272 546,62 грн. Звідки взялась ця вартість землі, — невідомо. Справжня нормативна грошова оцінка такої площі сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнтів індексації для Вінниччини протягом 2009–2023 р. повинна була б становити від 988 154,71 до 1 046 455,84 грн., а 3% орендної плати, відповідно, — від 29,64 до 31,39 тис. грн. на рік. Більш-менш притомну оренду «Марвін» Гіренка почав сплачувати лише в останні роки (наприклад, розмір річної оренди у 2024 р. складе 38,64 тис. грн.). Збільшення платні співпало з передачею від райдержадміністрацій до територіальних громад повноважень розпоряджатися сільгоспземлями за межами населених пунктів: у травні 2020 р. була підписана додаткова угода і замість Вінницької райдержадміністрації орендодавцем 36,35 га стала Якушинецька сільрада. В той же час, підозрювати Якушинецьку ТГ, очолювану майором міліції у відставці Василем Романюком, у намаганнях скористатись новими повноваженнями задля отримання більших надходжень до бюджету, не доводиться. Збільшена річна оренда для Гіренка не перекриває навіть середньомісячну зарплату Романюка у 2023 р. (56,55 тис. грн.). У Якушинецькій ТГ могли б розірвати оренду з ТОВ «Марвін», як з невигідним орендарем, провести аукціон та за його підсумками знайти іншого орендаря, який зголосився б платити значно більше. Але цього ніхто не зробив. За замовчуванням усі розуміли: ніяким сільгоспвиробництвом ТОВ «Марвін» на орендованій землі в приміських Зарванцях не займалось і займатись не планувало. Поки виробничі потужності Гіренка були зайняті забудовою інших місць, «законсервована на майбутнє» ділянка десь заростала бур’яном, а десь, як і раніше, люди садили на ній городи. Єдине, поруч була куплена вузька смужка площею 0,1494 га, яка з’єднала орендовану землю з Барським шосе, і яка, вочевидь, планується під майбутній заїзд будівельної техніки на майбутні будівельні майданчики. Тобто, ще з 2009 р. Гіренко перебував в абсолютній упевненості, що землю отримав назавжди. ФІРМЕНИЙ ДЕРИБАН Уминулому році у Гіренка нарешті дійшли руки до Зарванців. У випадку успіху оборудка дозволять забудовнику отримати чергові нику отримати чергові надприбутки, а бюджет Якушинецької громади недоотримає більш ніж мільярд. Тобто, громада втратить близько 1,4 млрд. грн., а це 7 річних бюджетів Якушинецької ТГ. За інформацією Якушинецької сільради, поява житлової та громадської забудови під умовною назвою мікрорайон «Озерний» у генеральному плані Зарванців завдячує саме ініціативі ТОВ «Марвін». Розрахунок простий: не розриваючи договору оренди, змінити цільове призначення ділянки із сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови, і за копійки почати велике будівництво. При цьому «стратеги» Гройсмана з Якушинецької сільради на чолі з Романюком впритул не «помічають», що з точки зору законодавства зміна цільового призначення землі (яке майже відбулося згідно змін до генерального плану) автоматично анулює «сільськогосподарську оренду», бо зникає предмет оренди. В той же час, існуючі ціни на ринку за 36,35 га землі з призначенням під житлову та громадську забудову, які за копійки мають намір «подарувати» Гиренку, дозволили б громаді виручити на аукціоні до 1,4 млрд. грн. (!!!). Цих коштів, навіть якщо їх поділити надвоє, з головою вистачило б на необхідну соціальну інфраструктуру нового житлового масиву — школу, дитсадки, поліклініку, адмінбудівлі. Але у «стратегів» Гройсмана інші пріоритети. Фірми Гіренка забудовували мікрорайони «Поділля» та «Академічний» отримавши від міста землю безкоштовно, і чим закінчується роздача землі «на халяву» — добре відомо на прикладі гімназії № 24 на 1200 учнів на «Поділлі». Власним коштом будувати школу Гіренко відмовився, аж поки його фірмі ТОВ «БМУ-3» не без скандалу виділили 73,1 млн. грн. з бюджету Вінниці, 61,8 млн. грн. з Держфонду регіонального розвитку та ще 9,9 млн. грн. за рахунок субвенції соціально-економічного розвитку. Але все одно, школа будувалася болісно-довго. Запланували її ще на початку 2000-х років. І лише у 2015 р. почали будувати. Майже 5 років будували і відкрили восени 2020 р. До цього нову школу у Вінниці востаннє відкривали у 2006 р. Що зайвий раз свідчить: розбудова соціальної інфраструктури можлива лише за бюджетні кошти. Ось тільки гіренки та опікуючі їх «стратеги» у погоні за великою наживою роблять усе можливе і неможливе, аби ніяких грошей у місцевих бюджетах на школи і поліклініки не залишалось. І головне питання до голови ТГ Романюка: чи від нестачі розумових здібностей він хоче залишити власну громаду без грошей, чи особисто йому за це буде велика «подяка»? Але на це питання точну відповідь можуть дати лише компетентні органи. Павло Сидорченко 15 років влада приховувала земельну ділянку від громади. Для військовослужбовців, медиків та вчителів землі як не було, так і немає. Навіть після початку кривавої війни, коли тисячі жителів громади заплатили за незалежність нашої землі власною кров’ю. Та кому насправді потрібна земля - вирішувати зовсім не людям. Саме зараз влада Якушинецької громади разом із Гройсманом планують втілити масштабну схему по викраденню у людей земельної ділянки площею 36 га. А в грошовому еквіваленті за найнижчою ціною на землю у даному районі - це 1,4 мільярда гривень. Якушинецька громада вже прославилась на всю Україну сотнями ДТП, які відбуваються через те, що немає світлофору у новому житловому мікрорайоні села Зарванці, хоч це одна з найбагатших громад області. А все тому, що «мудрі» архітектори Якушинецької ТГ не передбачили інфраструктури для жителів нового мікрорайону. Люди гинуть, а забудовники та голова розказують, що не можуть знайти кошти на світлофор. Та виявляється, що вони ті кошти навіть і не шукали, бо, як ми бачимо, маючи земельну ділянку вартістю у мільярд, громада дарує її майже безкоштовно соратнику та бізнес-партнеру Гройсмана - забудовнику Гіренку. А людям і далі «плетуть» казки про комфорт із забудовою нового елітного мікрорайону «Озерний» (попередня назва), який так само як і мікрорайон «Поділля» та і мікрорайон «Академічний» забудовує Гіренко. Та от тільки в цей раз, чергова афера Гройсмана світить голові громади та всім депутатам реальним строком за фактичне викрадення земельної ділянки вартістю у мільярд. Ви ж тільки подивіться, люди, йде страшна війна. Ми прощаємось із кращими синами та доньками нашої нації. Окупанти нищать нашу інфраструктуру. Десятки сіл та міст стерті із лиця землі, а у нас під носом у Якушинцях відбувається відкрита дерибанщина землі. Одному - все, іншим - війна. Все б нічого, та цими іншими є наші захисники, які щодня боронять нас від ворога. Логічним було б дорогоцінну землю розділити між захисниками та їхніми сім’ями. Або продати на аукціоні за мільярд гривень, та так щоб кошти дійсно пішли у бюджет громади. Видно, на це не спроможний ані голова ТГ, ані депутати?! Шокуюче викриття злочинної схеми - читайте далі. Оперуємо тільки фактами, а висновки робіть самі.

Ця сторінка в оригіналі PDF ↗

8 №9, квітень-травень 2024 р. Друк: ТОВ «Регіна ЛТД» (м. Вінниця, вул. Пугачова, 1, druk33@ukr.net). Наклад 40 000 шт. Зам. № 37383 Засновник: Громадська організація «Ліга Справедливості України» info@ligaspravedluvosti.com, info@vinnychany.info Свідоцтво про державну реєстрацію ВЦ № 1101–459-Р від 9 лютого 2022 р. ПИШІТЬ НАМ: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, а/с 352 МЕДИЦИНА приєднуйтесь до «Ліги Справедливості України». Пишіть: info@ligaspravedluvosti.com ЦЕНТР ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ХОЧУТЬ ЗАКРИВАТИ? Бо як по-іншому пояснити ситуацію, яку обговорює вся медична спільнота Вінниччини, і не тільки. Лікарі втрачають зарплати, а «інфекційка» — кращих лікарів. Після скандального звільнення Матковського медичний центр опинився на межі… Що «стратеги» Гройсмана просто знищать центр інфекційних хвороб у Вінниці, який створювався роками,— ніхто з минулого року, мабуть, і не сумнівався. Але ніхто не очікував, що з його руйнацією вони впораються так швидко. Останнім часом Вінницький клінічний центр інфекційних хвороб не згадували лише глухонімі з народження. Останнім часом — це з минулої осені, коли один з вождів правлячої на Вінниччині «Української стратегії Гройсмана», голова облради В’ячеслав Соколовий одноосібно звільнив багаторічного керівника медзакладу Ігоря Матковського, призначивши на його місце Ігоря Шинковича. Ігор Матковський з інфекційного відділення, що ютилося у кількох кімнатах, створив не просто профільну лікарню, а справжній провідний медцентр. За що «стратегічне» керівництво Вінницької облради «віддячило» йому обливанням брудом та звинуваченнями у криміналі, висмоктаними з пальця. Колектив центру інфекційних хвороб неодноразово виходив на протести до облради, вимагаючи повернення свого багаторічного керівника. Але «стратеги» були невблаганні. Заслужений лікар України Матковський в кінці кінців не пропав, він отримав призначення на посаду генерального директора Державної установи «Вінницький обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України». А ось Вінницький клінічний центр інфекційних хвороб з 2024 р. втратив підтримку Національної служби здоров’я України, що передбачала надання допомоги в надзвичайних ситуаціях. Це призвело до зменшення річного бюджету лікарні на 12,5 млн. грн. і вже негативно позначилося на можливості вчасної виплати заробітної плати медичному персоналу та розвитку центру, як некомерційної установи. «Стратеги» Гройсмана тепер роблять безневинні обличчя на сторінках провладних медіа, намагаючись переконати обивателів не шукати причинно- наслідкового зв’язку між тиканням пальцями у розетку під напругою і летальним вердиктом патологоанатома. Кажуть, Вінницький клінічний центр інфекційних хвороб Ігорю Шинковичу був ввірений через кількадесят гектарів землі, що належать лікарні під Вінницею. У когось на цю землю дуже «засвербіли» руки, а Матковський виявився недоговороспроможним щодо оборудок. Може так, а може не так. Тільки постанови Вінницького міськсуду про загублений диплом Військово- медичного ордена Леніна Червонопрапорної академії ім. Кірова у російському Санкт- Петербурзі, котру Шинкович мав на руках перед призначенням, виявилось замало для продовження роботи медзакладу на рівні, запропонованому попереднім керівником. Втрата договору з Національною службою здоров’я, втрата фінансування на розвиток та зарплату. Це і є ціна, яку заплатила медицина Вінниччини через довгі руки влади, які тягнуться до 32 га землі переданої на баланс «інфекційки». Ймовірно, що ніхто не здивується, якщо «інфекційку» взагалі закриють. Схоже, що саме таким був кривавий план соратників Гройсмана. Ведучі лікарі Центру звільняються один за одним, бо не витримують морального тиску від нового керівництва та копійчаних зарплат, які стали вдвічі, а то і у більше разів меншими, аніж за часів Матковського. Соломія Бойко Ініціатори розправи над Ігорем Матковським голова вінницької облради В’ячеслав Соколовий та його заступник Ігор Івасюк 25-29 вересня 2023 р. персонал Вінницького центру інфекційних хвороб безперервно пікетував облраду, вимагаючи повернути на посаду керівником медзакладу Ігоря Матковського Кажуть, вінницька «інфекційка» Ігорю Шинковичу була ввірена через кількадесят гектарів землі, що належать лікарні під Вінницею. На цю землю у когось давно «свербять» руки Директорка департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА Ольга Задорожна вимушена пояснювати колективу «інфекційки» причинно-наслідковий зв’язок між волюнтаристським «рішаловом» та проблемами з виплатою зарплати Ігор Матковський отримав призначення на посаду гендиректора Держустанови «Вінницький обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України»