Голова Вінницької обласної ради В’ячеслав Соколовий підписав розпорядження про розподіл 3,5 мільйона гривень з обласного бюджету на грошову допомогу жителям Вінниччини. Переважну частину цих коштів розписали за квотами для депутатів та керівництва обласної ради. Сама практика не нова: щороку через так звані депутатські фонди проходять мільйони бюджетних гривень. Формально — для підтримки людей у скрутних обставинах. Водночас такий механізм створює можливість для політичного піару, коли допомогу, оплачену платниками податків, пов’язують із конкретним депутатом.
Як поділили 3,5 мільйона
12 жовтня 2026 року В’ячеслав Соколовий підписав розпорядження «Про розподіл виділених коштів з обласного бюджету для надання грошової допомоги громадянам області у 2026 році».
Документ займає лише дві сторінки. На першій — посилання на законодавство, рішення обласної ради та наказ обласної військової адміністрації про зміни до бюджету. На другій — таблиця з конкретними сумами, які закріпили за депутатами й посадовцями.
Із загальних 3,5 мільйона гривень безпосередньо на допомогу громадянам передбачили 3,35 мільйона, ще 150 тисяч — на поштові витрати.
Найбільші індивідуальні квоти отримали голова обласної ради та голова облдержадміністрації — по 100 500 гривень. Першому заступникові голови облради визначили 56 950 гривень, трьом заступникам — по 53 600, семи головам постійних комісій — по 48 575 гривень. Чотирьом керівникам депутатських фракцій та голові лічильної комісії — по 46 900 гривень.
Для кожного із 67 депутатів обласної ради в таблиці передбачено по 35 175 гривень.
Загалом на депутатські квоти припадає 2 356 725 гривень — понад 70% усієї суми, призначеної безпосередньо для виплат громадянам.
Причому квота голови облради майже втричі більша, ніж у звичайного депутата.
Важлива деталь: це не гроші, які депутати отримують особисто. Йдеться про бюджетні асигнування, розподілені за посадовими та депутатськими квотами для надання допомоги громадянам. Саме розпорядження не містить переліку отримувачів або підтвердження, що ці суми вже виплачені.
Однак питання виникає вже на рівні самої конструкції: чому розподіл коштів, призначених для соціальної підтримки населення, прив’язаний до конкретних депутатів та їхніх посад?
Механізму понад десять років, а суми обчислюються мільйонами
Нинішній розподіл спирається на рішення Вінницької обласної ради №585 від 8 листопада 2013 року, яким затвердили положення про порядок використання бюджетних коштів для грошової допомоги громадянам. Відтоді до документа неодноразово вносили зміни, проте практика розподілу грошей за депутатськими й посадовими квотами збереглася.
Наприклад, у грудні 2024 року Соколовий завізував окреме розпорядження про перерозподіл 395 850 гривень невикористаного залишку відповідних коштів. Згідно з документом, голові облради було виділено 11 876 гривень, першому заступникові — 6 729, двом заступникам — по 6 334, головам комісій — по 5 740, керівникам фракцій і голові лічильної комісії — по 5 542 гривні. Кожному із 68 депутатів — по 4 156 гривень.
Це були не всі кошти за 2024 рік, а лише залишок, який перерозподіляли наприкінці грудня. Але сама схема була аналогічною: що вища посада, то більша індивідуальна квота.
Про масштаби програми свідчать і дані за 2025 рік. Згідно з оприлюдненим звітом голови Вінницької обласної ради, депутати протягом року надали громадянам матеріальну допомогу на 14 мільйонів гривень.
За інформацією облради, 80% цієї суми спрямували на лікування, операції, хіміотерапію та придбання ліків. Ще 15% — людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, і 5% — на ремонт будівель після пожеж.
Найбільша одноразова допомога становила 50 тисяч гривень, середня — близько чотирьох тисяч.
Отже, за цією програмою справді фінансували лікування та інші нагальні потреби людей. Проте суспільне значення допомоги не усуває питання про прозорість її розподілу та політичне використання результатів.
Депутатські фонди: бюджетні гроші, які можуть приносити політичні дивіденди
У квітні 2026 року громадський рух «ЧЕСНО» оприлюднив велике дослідження депутатських фондів обласних рад. Аналітики дослідили, як обласні депутати розподіляли бюджетні кошти у 2025 році, на що їх витрачали та як звітували про результати.
На Вінниччині, за інформацією, яку обласна рада надала дослідникам, звичайний депутат протягом 2025 року міг спрямувати на допомогу громадянам 152 460 гривень. Голова облради — 435 600 гривень, перший заступник — 246 840, заступники — по 232 320, голови постійних комісій — по 210 540 гривень.
За наведеними рухом «ЧЕСНО» даними, понад 13 мільйонів гривень допомоги отримали 3 925 людей.
Проте зі звітуванням виникли проблеми. Станом на кінець березня 2026 року лише 36 із 84 депутатів Вінницької обласної ради оприлюднили на офіційному сайті звіти про свою діяльність за попередній рік.
При цьому розмір допомоги та кількість отримувачів суттєво відрізнялися залежно від депутата. Наприклад, як встановили аналітики «ЧЕСНО», Дмитро Чаленко розподілив гроші між 184 людьми — у середньому приблизно по 820 гривень. Натомість очільниця бюджетної комісії Галина Якубович надавала в середньому близько п’яти тисяч гривень на людину.
Сам факт різниці між сумами не свідчить про порушення: потреби заявників можуть бути зовсім різними. Але він показує, наскільки важливо розуміти критерії ухвалення рішень.
І тут виникає головна політична складова.
Коли людина отримує гроші на лікування за сприяння конкретного депутата, вона може сприймати це як його особисту заслугу. Хоча кошти надходять не з кишені обранця, а з бюджету області.
Саме на цьому й ґрунтується ризик так званого «гречкосійства» — використання матеріальної допомоги для формування прихильності до політика.
Що відомо про фінансування допомоги у 2026 році
Жовтневі 3,5 мільйона гривень не слід сприймати як увесь обсяг фінансування депутатської допомоги за 2026 рік.
Ще в січні Вінницька обласна рада затвердила паспорт бюджетної програми, у якому на соціальну допомогу передбачили 8,23 мільйона гривень.
Із них 8 мільйонів гривень — безпосередньо на виплати, а 230 тисяч — на поштове пересилання грошей.
Отже, жовтневе розпорядження — лише один із документів, пов’язаних із фінансуванням програми протягом року.
Кому насправді належить ця допомога
У депутатських фондів є очевидне соціальне призначення. Для людини, якій терміново потрібні гроші на операцію, ліки чи відновлення житла після пожежі, така підтримка може бути суттєвою.
Проблемне питання — не існування самої допомоги, а її організація.
Замість єдиного прозорого механізму, за яким кожен житель області міг би претендувати на підтримку відповідно до чітких критеріїв, бюджетні кошти розписують за депутатськими й посадовими квотами. Наскільки такий механізм забезпечує рівний доступ до допомоги, за самим розпорядженням встановити неможливо.
Водночас він створює можливість для політичного використання виплат: депутат стає посередником між бюджетом та отримувачем допомоги, а згодом може розповідати про кількість людей, яким допоміг.
Насправді джерело цих грошей одне — обласний бюджет, який поповнюють платники податків.
Тому ключове питання до керівництва Вінницької обласної ради полягає не тільки в тому, скільки мільйонів знову розписали за депутатськими квотами. Значно важливіше, хто визначає конкретних отримувачів, як обґрунтовуються суми виплат, наскільки повною є публічна звітність і чи гарантують правила однакові можливості отримання допомоги незалежно від політичних зв’язків заявника.
Без відповідей на ці питання система депутатських фондів і надалі залишатиме простір для підозр у бюджетному «гречкосійстві» — навіть тоді, коли самі гроші спрямовують на цілком реальні потреби людей.
