Вінницька міськрада відзвітувала про 95 805 звернень громадян за дев’ять місяців 2026 року. За її даними, 89,9% цих звернень вирішено позитивно. Ще щодо 5,6% заявникам надали роз’яснення, а 3,2% звернень залишилися в роботі. Разом це 98,7%. Що сталося з рештою 1,3% звернень, у повідомленні міськраді не пояснили. При цьому в попередніх звітах міськрада окремо вказувала на звернення, за якими заявникам відмовили.
Згідно з інформацією речників мерії, за три квартали до міськради надійшло на 33 183 звернення більше, ніж за такий самий період 2025 року. У середньому це близько 350 звернень щодня. У цих зверненнях містяни порушили 96 204 питання. Більшість із них — 81,5% — стосувалася соціальної політики.
У відсотках не вистачає 1,3%
Міськрада назвала три результати розгляду звернень: 89,9% вирішили позитивно, щодо 5,6% надали роз’яснення, а 3,2% залишилися в роботі. Разом це 98,7%. Тобто 1,3% звернень у цій статистиці просто не пояснені.
Якщо перевести 1,3% у кількість звернень, це приблизно 1,2 тисячі з 95 805. Точну цифру визначити не можна, оскільки міськрада вказала відсотки з округленням.
Є ще один важливий момент. «Вирішено позитивно» не означає, що заявник залишився задоволений. Це офіційна категорія, яка описує результат розгляду звернення.
У Класифікаторі звернень громадян, затвердженому урядом, окремо передбачені такі результати, як «вирішено позитивно», «відмовлено у задоволенні» та «дано роз’яснення». Є також звернення, які повернули заявникові, переслали за належністю або не розглядали з передбачених законом причин.
Тому з оприлюдненого міськрадою повідомлення неможливо зрозуміти, що саме становить ці 1,3%. Це можуть бути відмови або інші категорії, передбачені класифікатором. Називати всі 1,3% відмовами без повного звіту було б лише припущенням.
Відмови міськрада рахувати вміє… коли захоче
При цьому ще за перший квартал 2026 року міськрада оприлюднила набагато детальнішу статистику. Тоді йшлося про 26 453 звернення. Із них 85,6% назвали позитивно вирішеними, щодо 1 499 звернень надали роз’яснення, у 329 випадках заявникам відмовили, а ще 1 976 звернень залишилися на контролі. Ці дані міськрада навела у своєму повідомленні від 10 квітня 2026 року.
Тобто категорія «відмовили» у звітності міськради є і принаймні в окремих звітах вона вказується окремо. У повідомленні за дев’ять місяців 2026 року цієї цифри вже немає.
Це не перший випадок, коли короткий звіт міськради не дає повної картини. Наприклад, у звіті за дев’ять місяців 2025 року міськрада повідомляла, що 86% звернень вирішено позитивно, щодо 8,5% надано роз’яснення, а 2,8% залишилися на контролі. Разом це 97,3%. Що припало на решту 2,7%, у тому повідомленні не пояснили.
А от у річному звіті за 2025 рік міськрада вже навела окрему цифру відмов. Із 82 297 звернень 72 035 назвали позитивно вирішеними, за 6 821 надали роз’яснення, у 2 285 випадках відмовили, а 1 156 звернень залишили на контролі. Ці чотири показники разом дають саме 82 297 звернень.
Щоправда, тут є інша проблема з арифметикою. Для 1 156 звернень, які залишилися на контролі, міськрада вказала 2,8%. Насправді це близько 1,4% від загальної кількості. Тобто в цьому випадку абсолютні цифри сходяться, а відсоток, наведений поруч, — ні.
«Довіра» — це, здається, трошки інше вимірювання
Міськрада не просто звітує про кількість звернень. Вона використовує ці цифри і як доказ довіри вінничан до міської влади.
Наприклад, у квітні 2026 року начальниця відділу звернень міськради Людмила Григорук заявила, що зростання кількості звернень свідчить про «високий рівень довіри вінничан». Так само міськрада пояснювала кількість звернень і в річному звіті за 2025 рік: там прямо сказано, що велика кількість звернень нібито свідчить про високий рівень довіри громади до міської влади.
Але кількість звернень сама по собі не показує рівень довіри до влади.
Вона показує інше: скільки людей звернулися до міськради, з якими питаннями вони прийшли і чим завершився розгляд цих звернень. Людина може звертатися до влади саме тому, що має проблему і хоче її вирішити. Сам факт звернення ще не означає, що вона довіряє міській владі.
Щоб говорити саме про рівень довіри, потрібне окреме дослідження — наприклад, репрезентативне опитування мешканців із чіткими питаннями та зрозумілою методикою. У звітах міськради про звернення такого дослідження немає.
Показовий і зміст самих звернень. За перший квартал 2026 року майже 80% порушених питань стосувалися соціальної політики. Міськрада також зазначала, що порівняно з минулим роком особливо зросла кількість звернень із соціальних та житлових питань. За дев’ять місяців частка соціальної тематики вже становила 81,5%.
Тобто, зростання кількості звернень може означати багато чого: більше соціальних проблем, більше потреби людей у допомозі, активніше користування каналами зв’язку з міськрадою або, справді, більшу готовність людей звертатися до влади. Але без окремого дослідження називати це показником довіри не можна.
Тому з оприлюднених даних можна зробити простий висновок: міськрада повідомляє, що 89,9% звернень були класифіковані як позитивно вирішені. Але це показник роботи із зареєстрованими зверненнями, а не рівня довіри мешканців.
До того ж у статистиці за дев’ять місяців 2026 року залишається незрозумілим, що сталося з 1,3% звернень. Міськрада не пояснила, скільки серед них було відмов, а скільки припало на інші категорії.
Для об’єктивної оцінки роботи міськради потрібен повний звіт із конкретними цифрами: скільки звернень задовольнили, скільки відхилили, скільки залишили на контролі та скільки віднесли до інших категорій. Без цих даних неможливо побачити повну картину. А називати зростання кількості звернень доказом довіри до влади — ще не означає цю довіру довести.
