Упродовж двох місяців комунальне підприємство «Вінницяміськтеплоенерго» оприлюднило три різні суми заборгованості споживачів. У вересні йшлося про понад 232 мільйони гривень, у жовтні — про 202 мільйони, а в листопаді — вже про 162 мільйони. Водночас комунальники заявляють, що більшість боргів уже стягують через суд. Чому цифри різняться, що насправді загрожує боржникам і чи можна домовитися про розстрочення платежів?
Три суми за два місяці: куди поділися десятки мільйонів?
14 вересня 2026 року підпорядковане Вінницькій мерії КП «Вінницяміськтеплоенерго» повідомило на офіційному сайті, що загальна заборгованість усіх категорій споживачів перевищує 232 мільйони гривень. Із них 196 мільйонів припадали на населення.
Щоправда, до цієї суми включили серпневі нарахування, які споживачі мали оплатити до 20 вересня. Тобто частина коштів на момент повідомлення ще могла не бути простроченим боргом.
Минуло десять днів — і цифри змінилися.
3 жовтня комунальний телеканал «ВІТА» повідомив, що станом на 24 вересня загальний борг перед підприємством становив уже 202 мільйони гривень, із яких 163 мільйони заборгувало населення. Дані озвучив начальник служби збуту «Вінницяміськтеплоенерго» Петро Костюк.
А 16 листопада той самий посадовець в ефірі «Українського Радіо» назвав ще меншу суму — 162 мільйони гривень. За його словами, значна частина боргів накопичилася ще до повномасштабного російського вторгнення.
Отже, за два місяці публічно прозвучали три показники — 232, 202 і 162 мільйони гривень. Різниця між найбільшою та найменшою сумами становить 70 мільйонів.
Чи означає це, що споживачі повернули підприємству стільки грошей? Не обов’язково.
Вересневі повідомлення окремо враховували борги населення та інших споживачів. До того ж показники стосувалися різних дат, а частина нарахувань ще не була простроченою. У листопадовій заяві немає точного розподілу 162 мільйонів за категоріями споживачів.
Цікаво, що вересневі 163 мільйони боргу населення майже збігаються з листопадовими 162 мільйонами. Але чи йдеться про один і той самий показник, невідомо.
Без зіставних бухгалтерських даних пояснити різницю неможливо. А отже, і стверджувати, що за два місяці підприємство повернуло десятки мільйонів, підстав немає.
Понад 113 мільйонів — уже у виконавчих службах?
У листопадовому інтерв’ю Петро Костюк повідомив, що приблизно 70% від названих ним 162 мільйонів гривень уже охоплені судовими рішеннями про стягнення, а документи передані на примусове виконання.
Це близько 113,4 мільйона гривень.
Однак цифра ґрунтується на заяві посадовця. Зведених документів про відповідні судові рішення та виконавчі провадження, які дозволяли б незалежно її перевірити, у доступних матеріалах немає.
До того ж у жовтневому повідомленні телеканалу «ВІТА» з посиланням на Костюка йшлося про 140 мільйонів гривень на примусовому стягненні.
Різниця — 26,6 мільйона гривень. Але чи повернули ці кошти боржники, чи змінилася сума відкритих проваджень з інших причин, невідомо.
Адже отримати судове рішення, передати його виконавцю та фактично стягнути гроші — три різні речі.
Судове рішення ще не означає, що кошти надійшли на рахунок підприємства. Виконання може тривати роками, а його результат залежить від доходів і майна боржника.
Тож питання не лише в тому, скільки мільйонів «відсудили» комунальники, а й у тому, скільки з них реально повернули.
Зарплата, майно і виїзд за кордон: що справді загрожує боржникам
Петро Костюк попередив, що неплатники можуть зіткнутися зі стягненням коштів із зарплати, обмеженнями щодо майна та виїзду за кордон.
Такі механізми законодавство передбачає. Але це не означає, що кожному, хто заборгував за опалення, автоматично заблокують рахунки, заберуть майно чи заборонять залишати Україну.
Після відкриття виконавчого провадження стягнення може бути звернене на кошти, доходи та майно боржника. Водночас закон встановлює обмеження.
Зокрема, ст. 70 Закону «Про виконавче провадження» передбачає, що за звичайними видами стягнень, до яких загалом належать комунальні борги, із заробітної плати можуть утримувати до 20%, якщо інше не встановлено законом.
Окрема історія — заборона виїзду за кордон.
За ст. 441 Цивільного процесуального кодексу, таке обмеження може застосувати суд за визначених законом обставин, зокрема у зв’язку з ухиленням від виконання зобов’язань за судовим рішенням.
Тобто несплачена платіжка, судове рішення, відкрите виконавче провадження та заборона виїзду — не одне й те саме.
Так само продаж майна не є автоматичним наслідком комунального боргу. Для примусового стягнення діють окремі процедури та обмеження.
Отже, ризики для боржників реальні. Але залякувати всіх неплатників неминучою втратою майна чи забороною виїзду було б юридично некоректно.
Реструктуризація боргу: спочатку заплатіть половину?
Тим, хто не може погасити заборгованість одразу, «Вінницяміськтеплоенерго» пропонує реструктуризацію — виплату боргу частинами.
У листопадовому інтерв’ю Петро Костюк запевнив, що споживачі можуть домовитися з підприємством про зручний графік платежів, якщо справу ще не передали на примусове виконання.
Однак на офіційному сайті підприємства є суттєва умова, про яку в наведеному поясненні посадовця не йшлося.
Для укладення договору реструктуризації споживачеві пропонують одразу сплатити 50% загальної суми боргу. Лише решту можна погашати рівними частинами.
Аналогічну вимогу комунальники оприлюднювали й раніше.
Тобто, за боргу в 20 тисяч гривень, відповідно до описаної на сайті схеми, спочатку потрібно знайти 10 тисяч. І лише після цього домовлятися про поступову сплату решти.
Для людини, яка через нестачу грошей і накопичила борг, така умова може виявитися непосильною.
Чи залишається вимога про 50% обов’язковою у листопаді 2026 року та чи допускає підприємство винятки, з доступних пояснень встановити не вдалося.
Тому, перш ніж розраховувати на розстрочення, варто уточнити розмір першого внеску, строк погашення та інші умови договору.
Важливо й те, що звичайна реструктуризація з підприємством — не єдиний можливий правовий механізм.
Навіть якщо справу передали на примусове виконання, ст. 435 Цивільного процесуального кодексу передбачає можливість звернутися до суду щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення за наявності відповідних підстав.
Щоправда, це вже інша процедура, а не звичайна домовленість зі службою збуту.
Що робити, якщо є борг за тепло
Насамперед слід перевірити нарахування: за які місяці виникла заборгованість, чи враховані всі платежі та можливі перерахунки. За незрозумілих сум варто попросити підприємство надати письмову деталізацію.
Якщо борг підтверджений, але сплатити його одразу неможливо, необхідно з’ясувати чинні умови реструктуризації. Передусім — чи обов’язково вносити половину суми наперед.
Якщо справа вже у суді або виконавчій службі, важливо ознайомитися з документами та встановити, які способи погашення заборгованості доступні на цій стадії.
За словами Петра Костюка, оновлений клієнтський простір підприємства під час опалювального сезону працює з 8:30 до 17:30 без перерв. Перед відвідуванням графік варто уточнити.
А головні питання до самого «Вінницяміськтеплоенерго» поки залишаються відкритими.
Скільки насправді винні споживачі на останню звітну дату? Яку суму вже реально стягнули через виконавчі служби? І чи можна домовитися про реструктуризацію, не маючи половини боргу для першого внеску?
Без цих відповідей публічні 232, 202 і 162 мільйони гривень залишаються цифрами з різних повідомлень, а не цілісною картиною заборгованості.




Обговорення
Думки читачів сайту та наших соцмереж — разом.
Поки немає опублікованих коментарів. Долучайтеся до обговорення.