Перший день переговорів в Абу-Дабі: що вдалося обговорити Україні, США та росії

Масштабний обмін військовополоненими, територіальні питання, гарантії безпеки та можливість припинення вогню. Такі теми обговорили 10 листопада в Абу-Дабі представники України, США та росії. Перший день переговорів завершився без оголошення мирної угоди, але з повідомленнями про можливий великий обмін полоненими. На 11 листопада запланували продовження зустрічей, від яких очікують конкретніших результатів.

Понад чотири години за одним столом переговорів. Позитивні оцінки з Києва та Вашингтона. Повідомлення про можливість повернення тисяч військовополонених. І водночас — жодного оголошеного рішення про припинення бойових дій.

Таким був перший день тристоронніх переговорів України, США та росії, які 10 листопада відновилися в столиці Об’єднаних Арабських Еміратів після тривалої перерви.

Українську делегацію очолив керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. До її складу також увійшли керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, заступник керівника ОП Сергій Кислиця та заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький.

Американську сторону на переговорах представляли, зокрема, Стів Віткофф і Джаред Кушнер. російську делегацію очолював помічник президента рф Володимир Мединський.

Після завершення зустрічі президент Володимир Зеленський назвав переговори конструктивними та змістовними. Держсекретар США Марко Рубіо також позитивно оцінив їхній перебіг, хоча визнав, що попереду залишається значний обсяг роботи.

Втім, оцінка атмосфери переговорів і досягнення конкретних домовленостей — різні речі. І саме тут починається найважливіше.

Обмін полоненими

Найбільш конкретні повідомлення за підсумками першого дня стосуються військовополонених.

За інформацією «Радіо Свобода» та Deutsche Welle, які посилалися на джерела, близькі до переговорного процесу, сторони досягли попереднього порозуміння щодо масштабного обміну.

Пізніше Володимир Зеленський розкрив можливі параметри такої операції.

За словами президента, учасники обговорювали обмін за формулою «1000 на 1000» або навіть «1500 на 1500».

Відповідну пропозицію американські представники мали продовжити обговорювати з російською стороною.

Якщо такий обмін відбудеться, додому зможуть повернутися від однієї до півтори тисячі українських полонених. Однак озвучені цифри поки є варіантами, які обговорювали на переговорах, а не підтвердженим остаточним списком.

Не оголошено й точної дати проведення обміну.

Важливо розрізняти повідомлення про політичне порозуміння, погодження конкретних умов і фактичне виконання домовленості. Станом на ранкову перевірку 11 листопада підтверджено обговорення великого обміну, але не його проведення.

Територіальні питання

Окремою темою переговорів стали території.

Про це після першого дня повідомив Зеленський. За його словами, питання порушила російська делегація.

Президент наголосив, що територіальні рішення належать до рівня керівників держав, а переговорні команди мають відповідні межі повноважень.

Саме територіальна проблема залишається однією з головних перешкод для майбутнього мирного врегулювання.

Росія продовжує висувати вимоги щодо українських територій. Україна не погоджується на умови, які означали б поступки її суверенітетом і створювали б загрозу нової агресії.

За повідомленням Associated Press, суттєві розбіжності зберігаються також щодо майбутніх військових можливостей України, її відносин із НАТО та гарантій безпеки.

Тому сам факт відновлення переговорів ще не свідчить про зближення позицій з найскладніших питань.

Після першого дня жодного погодженого територіального рішення не оприлюднили.

Гарантії безпеки

Ще один великий блок переговорів стосувався майбутньої безпеки України.

Зеленський повідомив, що учасники детально обговорювали зміст гарантій і механізми, які повинні забезпечити їхню довгострокову дію.

Для України це принципове питання. Адже припинення вогню саме по собі не гарантує, що росія не відновить наступальних дій.

Тому Київ наполягає не лише на зупинці бойових дій, а й на створенні системи, яка могла б запобігти повторенню повномасштабної агресії.

Однак переговори в Абу-Дабі вийшли за межі суто українських гарантій.

За інформацією джерел «Радіо Свобода» та інших медіа, сторони обговорювали також ширшу архітектуру європейської безпеки й російські вимоги щодо неї.

Американський представник Джаред Кушнер повідомив, що посередникам вдалося скоротити розбіжності між сторонами. Водночас він не уточнив, яких саме положень це стосується.

Отже, говорити про погоджений механізм гарантій поки немає підстав.

Більше того, за оцінкою французького видання Le Monde, європейські представники занепокоєні тим, щоб обговорення ширших безпекових домовленостей із росією не відсунуло на другий план припинення бойових дій і гарантії для України.

Європейські партнери

Перш ніж перейти до тристороннього формату, українська делегація зустрілася з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської Комісії.

До консультацій долучилися й американські представники.

Європейські держави прагнуть безпосередньо впливати на майбутні домовленості, оскільки вони стосуватимуться безпеки всього континенту.

Натомість російська сторона виступає проти розширення основного переговорного формату за участю європейців.

Попри ці суперечності, під час переговорів була оприлюднена спільна позиція європейських та американських представників на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та побудови сильної післявоєнної системи безпеки.

Зеленський також наголосив на важливості європейської участі, а державний секретар США Марко Рубіо висловився за можливість залучення європейських партнерів до переговорного столу в майбутньому.

Поки що основний формат залишається тристороннім.

Припинення вогню: найважливішого рішення поки немає

Серед головних пріоритетів України — припинення бойових дій.

Про це заявляли і Рустем Умєров, і Володимир Зеленський. Українська сторона також виступає за деескалаційні кроки, які могли б зменшити інтенсивність війни ще до остаточного політичного врегулювання.

Водночас росія не оголосила про готовність погодитися на запропоноване Україною негайне припинення вогню.

За повідомленням Le Monde, перший день переговорів завершився без відчутного прориву саме в цьому питанні.

Таким чином, сторони продовжують обговорювати можливі умови миру, але не повідомили про погоджену дату припинення бойових дій чи механізм контролю за перемир’ям.

На цьому тлі російські атаки на Україну не припинилися. Зокрема, були нові удари по енергетичній інфраструктурі, які спричинили перебої з електропостачанням у низці областей.

Другий день переговорів: які питання залишаються

На 11 листопада сторони запланували продовження тристоронніх зустрічей.

За повідомленнями українських медіа з посиланням на заяви Зеленського, серед тем другого дня — деескалаційні заходи, енергетика, ситуація в Чорному морі, обміни полоненими та можливість майбутньої зустрічі на рівні лідерів.

Поки що це порядок денний, а не перелік досягнутих домовленостей.

За результатами першого дня можна констатувати, що дипломатичний діалог відновився, а сторони обговорили низку конкретних питань. Найбільш предметні перспективи пов’язані з можливим масштабним обміном полоненими.

Однак головні політичні та безпекові розбіжності залишаються.

Багато хто сумнівається, що вдасться перейти від обговорення можливих рішень до погодження конкретних умов.