Недострелений російський генерал з Вінниччини став «лауреатом» якоїсь потішної премії

У лютому в нього стріляли в під’їзді московського будинку. У жовтні він уже дякував лікарям із трибуни. А в листопаді російські медіа оголосили його лауреатом державної премії. Йдеться про Володимира Алексєєва — одного з керівників російської військової розвідки, уродженця Вінниччини, який присвятив кар’єру службі державі, що веде загарбницьку війну проти України.

16 жовтня 2026 року генерал-лейтенант Володимир Алексєєв виступив у Москві на конференції «Життєзабезпечення за критичних станів». Захід організував федеральний науково-клінічний центр реаніматології та реабілітології — саме той медичний заклад, де, за словами самого генерала, його поставили на ноги після лютневого замаху.

Як повідомила російська державна пропагандистська агенція ТАСС, Алексєєв подякував медикам і заявив, що саме вони врятували йому життя. Відеозапис виступу також оприлюднили російські медіа.

Як раніше повідомляли «Ми Вінничани», 6 лютого 2026 року в Москві було скоєно замах на одного з найвпливовіших представників російської воєнної розвідки. Нападник кілька разів вистрілив у Алексєєва в під’їзді житлового будинку на Волоколамському шосе. Генерал дістав тяжкі поранення, але вижив.

Тепер він знову з’являється перед камерами. Щоправда, цього разу російські медіа вирішили нагадати публіці не лише про його генеральські погони, а й про нібито особливі заслуги перед батьківщиною.

3 листопада російське видання Noctu повідомило, що під час виступу Алексєєва представили як «лауреата державної премії рф».

Звучить солідно. От тільки з подробицями вийшла суцільна розвідка навпаки: ні назви премії, ні дати її присудження, ні пояснення, за які саме досягнення генерала удостоїли такої відзнаки.

Є й інша цікава деталь. Noctu подало виступ генерала як його першу появу на публіці після замаху.

Але в цій історії є обставина, яка для Вінниччини значно важливіша за сумнівні лаври московського генерала.

Володимир Алексєєв народився в селі Голодьки Хмільницького району. З 2011 року він обіймає посаду першого заступника начальника Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ — структури, більш відомої як ГРУ. І це далеко не просто чергова генеральська посада з довгою назвою.

За даними ГУР України, Алексєєв відповідає за розвідувальне забезпечення російської агресії, зокрема підготовку даних для ракетно-авіаційних ударів по території України, включно з цивільними об’єктами. Українська розвідка також пов’язує його діяльність з організацією псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях.

Прізвище генерала давно присутнє і в міжнародних санкційних списках. У січні 2019 року Європейський Союз запровадив санкції проти керівництва ГРУ у зв’язку із застосуванням нервово-паралітичної речовини в британському Солсбері. Алексєєв також перебуває під санкціями США та низки інших держав.

У лютому, після замаху на генерала, журналісти Радіо Свобода побували в його рідних Голодьках. Вони розпитали місцевих жителів про земляка, який зробив кар’єру в російській воєнній розвідці.

Географія його біографії промовиста сама по собі: українське село Голодьки — керівництво російського ГРУ — міжнародні санкції — планування воєнної агресії проти країни, у якій він народився.

Тепер до цього послужного списку російські медіа додають ще й державну премію.

Утім, якщо говорити про справжні заслуги Володимира Алексєєва, то тут жодної інтриги немає. Українська воєнна розвідка прямо пов’язує його з організацією російської агресії та підготовкою ударів по Україні. І це вже не потішна преміальна історія, а цілком конкретний послужний список людини, яку Україна вважає воєнним злочинцем.