Після майже 25 років керівництва комунальною радіокомпанією «Місто над Бугом» Ігор Голуб залишив посаду. Замість нього призначили виконувачку обов’язків директора, ім’я та прізвище якої збігаються з даними колишньої головної редакторки продакшну «Кінокіт», пов’язаного з бізнесовим оточенням Володимира Зеленського. При цьому в розпорядженні мерії та даних YouControl прізвище нової керівниці написане по-різному. А сама радіостанція продовжує отримувати з міського бюджету десятки мільйонів гривень.
20 жовтня 2026 року міський голова Вінниці Сергій Моргунов підписав розпорядження про звільнення Ігоря Голуба з посади директора комунального підприємства «Радіокомпанія «Місто над Бугом» із 21 жовтня за угодою сторін. Контракт від 27 жовтня 2025 року розірвали на підставі заяви самого Голуба, який керував підприємством із лютого 2001 року.
Уже 23 жовтня Моргунов підписав інше розпорядження — про призначення з 27 жовтня виконувачкою обов’язків директора Наталії Яструбенко. Підставами стали подання директорки департаменту у справах ЗМІ та зв’язків із громадськістю міськради Наталії Конончук і заява самої призначеної. Посадовий оклад встановили за штатним розписом, але конкретної суми в документі не зазначили.
Яструбенко чи Яструбленко?
У розпорядженні міського голови нову керівницю названо Наталією Яструбенко. Натомість в аналітичній системі YouControl, яка використовує відомості державних реєстрів, новою керівницею радіокомпанії «Місто над Бугом» зазначено Наталію Яструбленко.
Різниця — лише в одній літері. Але звідки вона взялася? Чи то з призначенням так поспішали, що припустилися банальної описки, чи ця розбіжність має інше пояснення — наразі невідомо.
Дрібна, на перший погляд, деталь привертає увагу. Адже Наталія Яструбенко — саме так звати колишню головну редакторку телевізійної компанії «Кінокіт», яка роками отримувала сотні мільйонів гривень із державного бюджету, а її зв’язки з одіозними друзями президента Володимира Зеленського неодноразово досліджували журналісти-розслідувачі.
Від Міндіча до Моргунова
У вінницькій медійно-кадровій історії особливої уваги заслуговує саме ТОВ «Кінокіт» — приватна телевізійна компанія, яка роками отримувала багатомільйонні державні підряди на виробництво програм для парламентського телеканалу «Рада» та телемарафону «Єдині новини».
Співпрацювати з телеканалом «Рада» «Кінокіт» почав наприкінці 2021 року, а з 2022-го регулярно перемагав у мистецьких конкурсах на виробництво телемарафону. Сам парламентський телеканал пояснював залучення приватної компанії тим, що його студії розташовані в урядовому кварталі, власних кореспондентських пунктів немає, а техніка застаріла.
Лише у 2025 році «Рада» уклала з «Кінокітом» угоду на 101,5 мільйона гривень. Ці кошти на виробництво телемарафону телеканал отримав за бюджетною програмою Міністерства культури та стратегічних комунікацій.
Загалом же, як повідомляло видання Politerno з посиланням на народну депутатку Ірину Геращенко, за роки співпраці з парламентським телеканалом на «Кінокіт» було спрямовано 341 мільйон бюджетних гривень.
Не менш цікаво, хто стояв за цим бюджетним медіабізнесом.
Ще у 2022 році журналісти Bihus.Info виявили зв’язки співзасновників і власників «Кінокіта» з тодішнім заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. А в березні 2024 року з’ясували, що власниця продакшну Юлія Дроздова раніше працювала юридичною радницею британської компанії Meylor Global LLP, яку контролював Тимур Міндіч — співвласник студії «Квартал 95» та давній бізнес-партнер Володимира Зеленського.
Дроздова підтвердила, що надавала юридичні послуги компанії Міндіча, проте заперечила, що він або будь-хто інший впливав на діяльність «Кінокіта».
А далі історія отримала несподіване продовження.
10 листопада 2025 року Тимур Міндіч втік з України напередодні обшуків НАБУ в межах масштабної антикорупційної операції «Мідас». Невдовзі після цього завершилася й багаторічна співпраця «Кінокіта» з телеканалом «Рада», яка приносила приватній компанії сотні мільйонів.
24 грудня керівництво продакшну повідомило працівникам про припинення роботи, а 31 грудня вийшов останній виготовлений ним випуск новин для парламентського телеканалу. У січні 2026 року «Кінокіт» уже не отримав звичного бюджетного контракту: «Рада» не оголошувала нового мистецького конкурсу.
29 січня профільне медійне видання «Детектор медіа» з посиланням на три джерела, обізнані з роботою компанії, повідомило про фактичне згортання її діяльності. Більшість співробітників звільнили, орендовані студії спорожніли, а обладнання вивезли.
Серед звільнених, за словами одного з джерел «Детектора медіа», була й головна редакторка продакшну Наталія Яструбенко. Журналісти намагалися отримати її коментар, однак відповіді не дочекалися.
І ось тепер точно такі самі ім’я та прізвище з’являються в розпорядженні вінницького міського голови про призначення нової очільниці комунальної радіокомпанії «Місто над Бугом».
Втім, це не перша кадрова історія, яка пов’язує колишніх працівників «Кінокіта» з комунальними медіа Вінниці.
У травні 2026 року міський комунальний телеканал «ВІТА» очолила Людмила Писанко, яка перед тим працювала в цьому самому продакшені. Про її призначення та професійні зв’язки «Ми Вінничани» вже розповідали.
Писанко має тривалий досвід роботи на загальнонаціональному телебаченні — зокрема на «Інтері», телеканалі «Україна», у Національній телекомпанії України та на «112 Україна». У 2022–2026 роках вона працювала в «Кінокіті», а ще у 2019 році увійшла до Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові Зеленському.
Отже, після припинення роботи продакшну, який роками отримував сотні мільйонів із державного бюджету, одна з його колишніх працівниць уже очолила вінницький комунальний телеканал. Тепер з’явився другий кадровий зв’язок — цього разу з радіокомпанією «Місто над Бугом».
І все це відбувається на тлі того, як Вінницька мерія продовжує спрямовувати десятки мільйонів гривень із бюджету громади на утримання власних медіаресурсів.
Бюджетні мільйони для комунальних медіа
Про те, як комунальні телеканал «ВІТА» та радіокомпанію «Місто над Бугом» Вінницька мерія рік у рік «накачує» бюджетними мільйонами, «Ми Вінничани» розповідали вже неодноразово.
За офіційним звітом міськради, лише у 2025 році ці два підприємства отримали з бюджету громади понад 60,5 мільйона гривень дотацій. Із них 46,871 мільйона дісталося «ВІТІ», а 13,64 мільйона — радіокомпанії «Місто над Бугом».
При цьому за цілий рік радіостанція заробила на наданні послуг лише 556 766 гривень. Тобто бюджетних грошей вона отримала приблизно у 24,5 раза більше, ніж становив її власний дохід від реалізації послуг.
У 2026 році міська влада вирішила збільшити фінансування. Травневим рішенням міськради для «Міста над Бугом» передбачили 22,1 мільйона гривень: 21,6 мільйона на покриття збитків і ще пів мільйона на обладнання та інші матеріально-технічні потреби.
Телеканалу «ВІТА» запланували ще більше — 53,397 мільйона гривень дотацій і 3,75 мільйона на матеріально-технічне забезпечення.
Але й цього, схоже, виявилося замало. У жовтні виконком Вінницької міськради запропонував додати «ВІТІ» ще 2,2 мільйона гривень і встановити граничну чисельність її штату на рівні 94 посад. Якщо депутати підтримають ці зміни, загальна сума, передбачена на два комунальні медіапідприємства у 2026 році, сягне 81,447 мільйона гривень.
У мерії такі витрати пояснюють необхідністю інформувати вінничан про життя міста, роботу комунальних служб, повітряні тривоги та надзвичайні ситуації.
Однак питання залишається: наскільки виправдані величезні бюджетні витрати і чи можуть комунальні медіа бути справді незалежними від міської влади, якщо їхнє існування майже повністю залежить від грошей, які ця ж влада їм виділяє?
71,5 тисячі на місяць для начальника «говорючих голів»
На тлі мільйонних дотацій із міського бюджету багаторічний директор радіокомпанії «Місто над Бугом» Ігор Голуб отримував доволі солідну зарплату.
Згідно з декларацією за 2025 рік, за роботу в комунальній радіокомпанії він отримав 858 459 гривень. Це в середньому 71 538 гривень на місяць до сплати податків.
Для порівняння, у 2020 році його середньомісячний заробіток становив 44 384 гривні. Тобто, за п’ять років номінальний середньомісячний дохід директора зріс більш ніж на 27 тисяч гривень. Це порівняння не враховує інфляції.
Втім, Ігор Голуб не обмежувався керівництвом комунальним радіо. Він також неодноразово намагався стати депутатом Вінницької міської ради.
За даними громадського руху «ЧЕСНО», у 2006 році Голуб балотувався до міськради від Блоку Юлії Тимошенко. У 2010-му знову спробував потрапити до міської ради — цього разу через мажоритарний округ № 7. Ще одну спробу зробив у 2015 році, коли йшов до Вінницької міськради від партії «Наш край» у виборчому окрузі № 44. За підсумками тих виборів депутатського мандату він не отримав.
Після втечі Тимура Міндіча з України та згортання роботи «Кінокіта» почалося своєрідне паломництво його колишніх кадрів до комунальних медіа Вінниці. У столиці «Кінокіт» роками освоював сотні мільйонів із державного бюджету, а у Вінниці мерія щедро виділяє десятки мільйонів на власне медіагосподарство з бюджету громади. Зрештою, яка різниця, звідки надходять гроші — з державної скарбниці чи міської? Головне, що платять за все ті самі українські платники податків.
