Вінницька мерія продовжує накачувати коштом платників податків власні медіа, водночас нарощуючи їхні кадрові можливості. Тепер для муніципального телеканалу «ВІТА» готують штатний ліміт у 94 посади, а до програми фінансування комунальних теле- та радіокомпаній хочуть додати ще 2,2 мільйона гривень. Якщо депутати підтримають схвалені виконкомом проєкти, загальний обсяг передбаченого на 2026 рік фінансування «ВІТИ» та радіо «Місто над Бугом» сягне 81,447 мільйона гривень. І це ще не всі витрати міської скарбниці на інформаційне обслуговування влади: окремо бюджетним коштом можна оплачувати висвітлення діяльності мерії в інших медіа. На тлі багатомільйонних дотацій та залучення до керівництва «ВІТОЮ» столичних телевізійників питання про ціну такого інформаційного господарства для вінницької громади стає дедалі гострішим.
Два рішення виконкому, ухвалені 8 жовтня 2026 року, стосуються різних питань, але доповнюють одне одного. Перше рішення передбачає встановлення граничної штатної чисельності муніципального телеканалу. Друге рішення стосується чергового коригування бюджетної програми, за якою міська влада фінансує власні теле- та радіокомпанії до 2028 року.
Поки що виконком лише схвалив відповідні проєкти й передав їх на розгляд міської ради. Тож установлення з 1 листопада граничної штатної чисельності «ВІТИ» у 94 посади та додаткове поповнення статутного капіталу підприємства ще мають затвердити депутати.
Втім, практика голосувань у міськраді свідчить, що проєкти, підготовлені виконкомом, зазвичай знаходять підтримку депутатів партії «Українська стратегія Гройсмана», яка зберігає монобільшість у міській раді. Тож є підстави вважати, що й цього разу ініціативи щодо додаткового фінансування комунальних медіа не зустрінуть серйозного опору.
94 посади для телеканалу та столичні «десантники»
В одному з підготовлених проєктів пропонують змінити рішення міськради, ухвалене ще в жовтні 1993 року, яким свого часу було створено інформаційно-телевізійне агентство «ВІТА». Нове формулювання коротке: встановити граничну штатну чисельність підприємства за основною діяльністю у 94 посади.
Пояснення значно довше. Мерія посилається на зміну програмної концепції, збільшення обсягів власного інформаційного виробництва, розширення території мовлення, необхідність оперативних прямих включень, адаптацію контенту для цифрових платформ і виконання ліцензійних зобов’язань.
Однак у самому проєкті немає ані переліку додаткових посад, ані розрахунку витрат на їхню оплату, ані порівняння з чинним штатним лімітом.
Для порівняння: Інститут масової інформації, аналізуючи фінансовий план «ВІТИ» на 2025 рік, повідомляв про заплановане збільшення чисельності працівників із 66 до 81. Тоді ж фонд оплати праці планували підвищити з 21,8 до 40,3 мільйона гривень, а середньомісячну зарплату директора визначали на рівні 98 125 гривень. Нині мерія пропонує встановити штатний ліміт у 94 посади. Це на 13 одиниць більше за показник торішнього фінансового плану, хоча для визначення фактичного збільшення штату необхідно зіставити чинний штатний розпис із запропонованими змінами.
Розширення штатних можливостей «ВІТИ» відбувається на тлі іншого процесу, про який «Ми Вінничани» інформували ще в липні 2025-го та травні 2026 року. Вінницька мерія під час повномасштабної війни почала залучати до керівництва комунальним телеканалом медіаменеджерів із багаторічним досвідом роботи у столичних телекомпаніях. Зокрема, фахівців, чиї професійні біографії пов’язані з великими приватними медіахолдингами та державним телемовленням.
Почалося все у квітні 2024 року. Тоді Ірина Форманюк, яка очолювала «ВІТУ» з 2013-го, залишила директорське крісло й перейшла до апарату міськради на посаду радниці міського голови. Натомість керувати телеканалом запросили уродженця Херсона Володимира Липового, який до цього працював переважно у великих загальнонаціональних телевізійних структурах.
Його послужний список доволі показовий. Липовий розпочинав кар’єру на «Інтері», працював на НТН і телеканалі «Україна». У 2010–2012 роках, за президентства Віктора Януковича, обіймав посаду заступника генерального директора Національної телекомпанії України — тодішнього «Першого Національного». Згодом продюсував політичне ток-шоу «Чорне дзеркало» на «Інтері», працював на телеканалі «Прямий» та в компанії «Новини 24 години». Цю біографію, до речі, наводить і офіційний сайт самої «ВІТИ».
Приблизно одночасно з Липовим на телеканалі з’явилася нова головна редакторка — Карина Самохвалова, також із досвідом роботи в загальнонаціональних медіа. Як раніше зазначали «Ми Вінничани», на початку 2000-х вона працювала в президентському журналістському пулі Леоніда Кучми, згодом — на «Новому каналі» та телеканалі «Україна» Ріната Ахметова. Безпосередньо перед переїздом до Вінниці вела проєкт «Право на право» на державному телеканалі «Дом».
Отже, ще два роки тому ключові посади комунального телеканалу отримали фахівці, професійний досвід яких був пов’язаний із великими телевізійними редакціями, політичними програмами та інформаційними проєктами загальнонаціонального масштабу.
Але на цьому кадрові перестановки не завершилися.
У травні 2026 року Володимир Липовий залишив посаду виконувача обов’язків директора, а 12 травня телеканал очолила Людмила Писанко. Щоправда, Липовий не залишив Вінницю: згідно з оприлюдненою «ВІТОЮ» інформацією про керівництво, з 2026 року він працює заступником директора.
Професійна біографія нової керівниці не менш насичена. Писанко працювала на «Інтері», телеканалі «Україна», у Національній телекомпанії України, де у 2013–2014 роках була заступницею генерального директора. Пізніше обіймала керівні посади на телеканалі «112 Україна», працювала у структурах «Новинної групи Україна», пов’язаної з медіабізнесом Ріната Ахметова, та в інших телевізійних компаніях.
У листопаді 2019 року Людмила Писанко увійшла до складу Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові Володимирі Зеленському.
А безпосередньо перед переходом на «ВІТУ» Писанко працювала в ТОВ «Кінокіт» — приватній продакшн-компанії, яка виробляла контент для парламентського телеканалу «Рада» та загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини». За даними її офіційної біографії, у 2022–2023 роках вона була продюсеркою креативної служби мовлення «Єдині новини», а у 2023–2026 роках — продюсеркою креативного підрозділу «Керівництво».
Саме «Кінокіт» свого часу опинився в центрі низки журналістських досліджень щодо використання бюджетних коштів на державне телемовлення. Як повідомляв «Детектор медіа», парламентський телеканал «Рада» укладав із компанією контракти на виробництво медійного продукту загальною вартістю 276 мільйонів гривень. Окремі процедури викликали запитання щодо конкуренції та прозорості. Водночас в Апараті Верховної Ради заперечували наявність порушень під час проведення відповідних мистецьких конкурсів.
Зі свого боку «Ми Вінничани» звертали увагу на зв’язки цього продакшну з людьми з оточення колишнього керівництва Офісу президента та скандального втікача Тимура Міндіча, співвласника студії «Квартал 95».
Варто нагадати й про оплату праці запрошених керівників. Згідно з декларацією Володимира Липового за 2025 рік, його заробітна плата на комунальному телеканалі становила 1 438 089 гривень — у середньому майже 120 тисяч гривень на місяць. Ідеться про задекларований річний дохід, а не встановлений посадовий оклад.
Саме на цьому тлі мерія тепер пропонує встановити для «ВІТИ» штатний ліміт у 94 посади, продовжуючи збільшувати обсяги її бюджетного фінансування.
Додаткові 2,2 мільйона — понад уже затверджені 79,2
Другий жовтневий проєкт рішення міської ради, підготовлений виконкомом, стосується програми висвітлення діяльності міськради та фінансової підтримки комунальних медіа. У травні депутати вже затвердили її чергову редакцію, у якій на 2026 рік для «ВІТИ» й «Міста над Бугом» разом передбачили 79,247 мільйона гривень.
Тепер виконком пропонує доповнити програму новим пунктом — поповненням статутного капіталу «ВІТИ» на 2,2 мільйона гривень. Для радіокомпанії за цим напрямом коштів не передбачено. Отже, сукупний обсяг фінансування двох підприємств за програмою зросте до 81,447 мільйона гривень — якщо депутати підтримають запропоновані зміни.
Із цієї суми для «ВІТИ» передбачено 53,397 мільйона гривень дотації на покриття збитків, 3,75 мільйона — на матеріально-технічне забезпечення та ще 2,2 мільйона — на поповнення статутного капіталу. Разом — 59,347 мільйона гривень. Для «Міста над Бугом» заплановано 21,6 мільйона гривень дотації та 500 тисяч на технічні потреби — загалом 22,1 мільйона гривень.
Масштаби зростання фінансування були помітні і до цього. Згідно з офіційним звітом міськради за 2025 рік, два комунальні медіа фактично отримали 60,511 мільйона гривень дотацій: 46,871 мільйона — «ВІТА», 13,64 мільйона — радіокомпанія. На 2026 рік лише дотацій заплановано вже 74,997 мільйона гривень. Це на 14,486 мільйона, або майже на 24%, більше за торішній фактичний показник. Окремо передбачені кошти на матеріально-технічне забезпечення та поповнення статутного капіталу.
Показова й інша арифметика. За тим самим звітом мерії, у 2025 році «ВІТА» отримала 866,2 тисячі гривень чистого доходу від реалізації послуг, а радіокомпанія — 556,8 тисячі. Разом — близько 1,42 мільйона гривень, тоді як бюджетні дотації перевищили 60,5 мільйона.
Звісно, комунальне медіа не обов’язково має бути прибутковим. Однак така фінансова залежність від засновника робить питання ефективності використання бюджетних коштів і редакційної незалежності особливо важливим.
За чиї гроші розповідають про роботу влади
Це питання «Ми Вінничани» порушували неодноразово. Звісно ж, за кошти платників податків. Ще в листопаді 2023 року «Ми Вінничани» звертали увагу на бюджетне утримання муніципальних теле- та радіокомпаній і політичну заангажованість їхнього інформаційного продукту. Згодом до цієї теми доводилося повертатися знову, зокрема під час аналізу бюджету Вінниці на 2026 рік.
Про ознаки політичної заангажованості вінницького комунального телебачення писав і «Детектор медіа». У січні 2023 року видання оприлюднило результати аналізу новин «ВІТИ» за грудень 2022-го, звернувши увагу на надмірну присутність у них місцевих посадовців та пропагандистського та юридично неіснуючого гуманітарного штабу, очолюваного колишнім міським головою Вінниці Володимиром Гройсманом.
Із масштабами фінансування ситуація ще показовіша. Згідно з дослідженням руху «ЧЕСНО», за фінансовими планами на 2026 рік «ВІТА» належала до найбільш фінансованих комунальних телеканалів України. Причому Вінницька міська рада — один із небагатьох органів місцевого самоврядування в країні, які утримують одразу два окремі комунальні медіа. А тепер передбачається чергове збільшення видатків на їх утримання.
Міська влада, зі свого боку, пояснює бюджетну підтримку потребою забезпечувати жителів місцевими новинами, інформувати про роботу міських служб та події під час війни. У звіті за 2025 рік мерія наводить дані про понад 25 оригінальних програм «ВІТИ», випуски новин, документальні фільми, матеріали на військову й соціальну тематику, а також розширення мовлення.
Усе це, безперечно, є частиною діяльності телеканалу. Однак сам перелік вироблених програм ще не дає відповіді на запитання, наскільки обґрунтовані запропоновані витрати та штатна чисельність.
Є й інша характерна деталь. Згідно зі звітами міськради, лише її департамент у справах засобів масової інформації та зв’язків із громадськістю у 2025 році підготував і розмістив 2 480 пресрелізів та анонсів. Паралельно діють два комунальні медіапідприємства, які отримують мільйонні бюджетні дотації. А міська програма передбачає ще й можливість окремо оплачувати висвітлення діяльності влади в інших медіа.
Отже, питання вже не в тому, чи потрібна громаді інформація про роботу міської влади. Зрозуміло, що потрібна. Питання в іншому: скільки паралельних бюджетних каналів необхідно для її поширення, скільки це має коштувати вінничанам і як за такої фінансової залежності забезпечити редакційну незалежність комунальних медіа.
Адже поки мерія обґрунтовує збільшення витрат потребами інформаційного виробництва, залишається відкритим головне питання: який саме суспільний результат отримує громада за десятки мільйонів гривень, щороку спрямованих на утримання власного телебачення та радіо?
