У квітні 2024 року Гайсинщину сколихнули дві трагедії. Уночі поблизу села Яланець розстріляли поліцейський екіпаж — загинув 20-річний Максим Зарецький. Невдовзі правоохоронці затримали підозрюваних — батька й сина Васілаке, судовий процес над якими триває досі. А ввечері того самого дня в селі Брідок від вогнепального поранення загинув 21-річний Роман Панянчук. У його вбивстві звинуватили колишнього військовослужбовця Анатолія Момота, який понад два роки провів у СІЗО. Прокуратура вимагала для нього 12 років ув’язнення, однак 6 жовтня 2026 року суд виправдав чоловіка.
Нагадаємо, 20 квітня 2024 року близько другої години ночі поблизу села Яланець Бершадської громади двоє чоловіків відкрили вогонь по поліцейських, які зупинили їхній автомобіль для перевірки. 20-річний поліцейський Максим Зарецький загинув, його напарник дістав поранення. Як тоді повідомляли «Ми Вінничани», підозрюваними виявилися батько й син — Валерій та Віталій Васілаке, обоє військовослужбовці. Наступного дня їх затримали на Одещині. Наразі судовий процес щодо них триває у Тульчинському районному суді. Обох обвинувачують у незаконному поводженні зі зброєю та дезертирстві, а Віталія Васілаке — також у вбивстві поліцейського та інших злочинах. Остаточного вироку у справі ще немає.
Поки суспільство обговорювало розстріл поліцейських, увечері того ж дня приблизно за 45 кілометрів від місця нападу на екіпаж поліції сталася ще одна трагедія.
Біля магазину «Вікторія» у селі Брідок на автобусній зупинці виник конфлікт між місцевими чоловіками, який закінчився стріляниною. 21-річний Роман Панянчук отримав поранення грудної клітки й помер у кареті швидкої допомоги. Поліція затримала 32-річного на той час Анатолія Момота, якого звинуватили в умисному вбивстві.
Як тоді повідомляли «Ми Вінничани», у перші дні після трагедії у вінницьких медіа та соцмережах поширювалася версія, за якою Роман Панянчук нібито загинув, заступившись за 16-річного підлітка. Зокрема, повідомлялося, що компанія нетверезих чоловіків начебто почала чіплятися до неповнолітнього, штовхати й бити його. Роман нібито заступився за хлопця, після чого пролунали постріли. У коментарях обурені читачі вимагали суворого покарання для стрільця.
Своєю чергою, поліція Вінниччини повідомила, що під час конфлікту між чоловіками 32-річний місцевий житель смертельно поранив 21-річного хлопця, після чого втік. Про те, що загиблий сам мав пістолет і стріляв перед сутичкою, у повідомленні правоохоронців не згадувалося.
Втім, невдовзі пресслужба Вінницького міського суду, повідомляючи про арешт підозрюваного, оприлюднила суттєво інші подробиці. За викладеною тоді версією, під час конфлікту саме Роман Панянчук дістав пістолет і вистрілив угору, після чого почалася бійка. Підозрюваний нібито вирвав у нього зброю та здійснив смертельний постріл у груди.
Таким чином, ще на початку розслідування були відомі обставини, які не «вписувалися» в поширену вінницькими медіа історію про хлопця, котрий нібито загинув, захищаючи підлітка.
У вбивстві Романа Панянчука правоохоронці запідозрили Анатолія Момота — уродженця Салівки, Кременчуцького району Полтавщини,колишнього військовослужбовця, який втрутився у конфлікт на автобусній зупинці. Після початку повномасштабного російського вторгнення Момот служив у ЗСУ, брав участь у бойових діях, зокрема на Бахмутському напрямку. Він мав трьох малолітніх дітей і раніше не був судимий. 22 квітня 2024 року суд відправив його під варту без права внесення застави.
Адвокати від самого початку наполягали, що Момот не вчиняв умисного вбивства, а намагався знешкодити озброєного чоловіка, який погрожував присутнім. Проте суди раз за разом відмовлялися змінювати тримання під вартою на домашній арешт. Востаннє арешт Момоту продовжили 11 серпня 2026 року, залишивши можливість звільнення під заставу в 665 600 гривень. Захист називав цю суму непомірною та просив про домашній арешт, але суд відмовив. 24 серпня 2026 року апеляційний суд залишив це рішення без змін. Судячи з подальших рішень, заставу так і не внесли.
А вже 6 жовтня той самий Ладижинський міський суд дійшов висновку, що прокуратура так і не довела умисного вбивства. За висновком суддів, смертельний постріл стався під час боротьби за пістолет в умовах необхідної оборони. Момота виправдали та звільнили з-під варти безпосередньо із зали суду.
Сама справа спершу переходила між судами. Спочатку її розглядав Теплицький районний суд. Але після клопотання Момота про розгляд провадження колегією із трьох суддів з’ясувалося, що сформувати такий склад у Теплиці неможливо. Тому в грудні 2024 року апеляційний суд передав справу до Гайсина, а в січні 2025-го вона надійшла до Ладижинського міського суду.
Саме там і відбувся розгляд, який завершився несподіваним для сторони обвинувачення результатом.
Як випливає з вироку Ладижинського міського суду від 6 жовтня 2026 року, суд встановив, що Роман Панянчук прийшов до зупинки зі знайомим, дістав із рюкзака пістолет, вистрілив угору, а потім здійснив ще один постріл — у землю біля ніг одного з присутніх. Його супутник тим часом застосував сльозоточивий газ.
Почувши постріли, Момот кинувся до зупинки. Коли озброєний хлопець направив пістолет і на нього, почалася боротьба за зброю. За висновком суду, саме під час цієї боротьби й стався смертельний постріл.
Прокуратура наполягала на іншому: Момот нібито повністю заволодів пістолетом, після чого свідомо вистрілив потерпілому в груди. За це прокурор просив 12 років ув’язнення, а представник потерпілих — 15 років.
Проте під час судового розгляду ця версія не знайшла достатнього підтвердження. Показання свідків мали суперечності, а відтворені під час слідчих експериментів обставини пострілу не узгоджувалися з окремими результатами судово-медичної експертизи. Додаткових досліджень для усунення цих суперечностей обвинувачення не забезпечило.
Суд також дослідив відеозаписи та не зміг знайти підтвердження, що Момот перед пострілом висловлював погрози на адресу Панянчука. Не знайшла достатнього підтвердження і версії, що він повністю контролював зброю, коли вистрелив.
У підсумку колегія суддів дійшла висновку, що Анатолій Момот захищав себе та інших людей від збройного нападу, а смерть Романа Панянчука настала внаслідок випадкового пострілу під час спроби відібрати пістолет.
Момота визнали невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України та виправдали через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення. Чоловіка, який перебував під вартою з квітня 2024 року, звільнили безпосередньо із зали суду.
Цивільний позов батька загиблого про відшкодування моральної шкоди залишили без розгляду, а понад 42 тисячі гривень витрат на судові експертизи віднесли на рахунок держави.
Виправдувальний вирок ще може бути оскаржений в апеляційному порядку.
