У Вінницькій області від початку жовтня вибухотехніки поліції близько десяти разів виїжджали на місця виявлення уламків реактивних російських безпілотників «Герань-4». Серед решток збитих дронів фахівці знаходили бойові частини, які не вибухнули під час падіння. За інформацією поліції, у деяких версіях таких апаратів маса бойового заряду становить від 50 до 90 кілограмів.
Про це проінформувала поліція Вінниччини. За даними правоохоронців, уламки виявляють у різних районах області — зокрема, серед полів і садів. Точних місць знахідок і кількості нездетонованих бойових частин у повідомленні не названо.
Найбільша небезпека — не сам понівечений корпус безпілотника, а заряд, який може залишатися серед його уламків. Поліцейські пояснили: бойові частини «Гераней» бувають фугасними або термобаричними. Спроба посунути таку знахідку чи навіть сильний струс може спричинити вибух.
З подібними випадками вибухотехніки області стикалися й раніше. Так, у березні місцевий житель знайшов у полі уламки «Герані-2». Після огляду поліцейські встановили, що бойова частина дрона не здетонувала. Її знешкодили, а фрагменти апарата вилучили для подальшого знищення. Це була інша модифікація безпілотника, але небезпека від нездетонованого заряду — та сама.
Тому збитий силами ППО дрон не можна вважати безпечним. Поліція закликала вінничан не підходити до уламків, не торкатися їх, не пересувати та не намагатися зробити фотографію зблизька. У разі виявлення підозрілих фрагментів слід відійти щонайменше на 100–200 метрів і негайно повідомити за номерами 112 або 102. Також варто попередити інших людей, щоб вони не наближалися до знахідки, — це передбачено пам’яткою вибухотехніків.
Довідка
Звичний «шахед» — це іранський Shahed-136, який у росії отримав назву «Герань-2». Він має поршневий двигун із гвинтом, характерний гучний звук і порівняно невисоку швидкість. Нові реактивні модифікації створювали насамперед для швидшого польоту, що ускладнює їхнє перехоплення.
«Герань-3» стала одним із перших російських реактивних варіантів цієї серії. За даними Головного управління розвідки (ГУР), оприлюдненими у вересні 2025 року, на дослідженому апараті встановили китайський турбореактивний двигун Telefly JT80. Розвідка оцінила його швидкість у 300–370 км/год, а дальність польоту — до 1000 кілометрів. Конструкція планера багато в чому залишилася подібною до «Герані-2».
«Герань-4» отримала посилений корпус, іншу аеродинаміку й потужніший реактивний двигун. Як встановило ГУР, росія почала бойове застосування цієї модифікації у травні 2026 року. У довіднику української розвідки для неї наведено крейсерську швидкість 320 км/год, максимальну — 450 км/год і дальність польоту 770 кілометрів. Різні варіанти можуть нести 50- або 90-кілограмові бойові частини.
Причому вдосконалення «Герані-4» триває. 5 жовтня 2026 року у ГУР повідомляли про нову версію, у якій з’явилася додаткова оптична система навігації «Сусанін». Також зафіксовано спеціальну бойову частину, призначену для ураження мостових конструкцій та опор ліній електропередачі.
«Герань-5» — ще більший реактивний ударний дрон, який за зовнішнім виглядом відрізняється від звичайного трикутного «шахеда». У січні 2026 року ГУР оприлюднило його характеристики: злітна маса до 850 кілограмів, крейсерська швидкість 450–600 км/год, орієнтовна дальність до 950 кілометрів і бойова частина масою близько 90 кілограмів. За даними розвідки, конструкція нагадує іранський безпілотник Karrar.
