Колишній мер Вінниці та колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман не погодився очолити Київську міську військову адміністрацію. Про кадрові переговори розповів президент Володимир Зеленський. І тут є цікава історична деталь: ще 2019 року уряд Гройсмана, який уже доживав останні тижні своїх повноважень, не став розглядати ініційоване командою Зеленського звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА.
У політичному поєдинку Володимира Зеленського з Віталієм Кличком могло з’явитися ще одне добре знайоме вінничанам прізвище — Володимир Гройсман. Президент розповів, що обговорював із колишнім главою українського уряду можливість очолити київську адміністрацію. Однак, експрем’єр від такої перспективи відмовився.
Історія цікава ще й тим, що Гройсман уже одного разу опинявся посеред кадрового протистояння Зеленського та Кличка. Причому тоді, коли сам керував Кабінетом Міністрів.
27 жовтня Зеленський під час зустрічі з журналістами розповів, як шукав досвідчених управлінців для столиці. Серед тих, із ким вів переговори, назвав Гройсмана, колишнього віцепрем’єра Олександра Кубракова та екскерівника Агентства відновлення Сергія Сухомлина.
Про ці кадрові пошуки проінформували одразу кілька українських медіа, зокрема агентство «Інтерфакс-Україна» та видання «Суспільне». Посилаючись на слова президента, медійники повідомили, що всі троє не погодилися очолити Київську міську військову адміністрацію (КМВА).
Щоправда, є нюанс. У наведеній журналістами прямій мові Зеленський окремо згадав про відмову Сухомлина, тоді як щодо Гройсмана та Кубракова підтвердив лише факт розмов. Утім, загальний підсумок кадрових пошуків президент сформулював досить промовисто: «Ніхто не хоче».
Не обмежившись пошуком нового керівника військової адміністрації, Зеленський попросив прем’єр-міністра Сергія Корецького сформувати для Києва спеціальну команду управлінців. До неї мали б увійти досвідчені менеджери, здатні запропонувати рішення для захисту столиці та її критичної інфраструктури.
Це, однак, окрема ініціатива, яку не слід плутати з призначенням начальника КМВА.
Протистояння Зеленського з Кличком — історія далеко не вчорашня. Воно почалося ще в перші місяці президентства Зеленського і відтоді з різною інтенсивністю повертається в український політичний порядок денний.
Уже 24 липня 2019 року Офіс президента звернувся до Кабінету Міністрів із проханням звільнити Кличка з посади голови Київської міської державної адміністрації (КМДА). На той момент уряд очолював саме Володимир Гройсман.
Але тодішній прем’єр не поспішав допомагати новій президентській команді з київським кадровим питанням.
14 серпня 2019 року речник Гройсмана Василь Рябчук повідомив, що чинний склад Кабміну не розглядатиме питання погодження звільнення Кличка.
І лише 4 вересня, коли урядові крісла вже зайняла команда нового прем’єра Олексія Гончарука, Кабмін погодив подання про звільнення Кличка з посади голови КМДА. Остаточне рішення залишалося за Зеленським.
Однак президент відповідного указу так і не підписав. Кличко залишився не лише обраним мером Києва, а й керівником міської державної адміністрації.
А ось уряду, який погодив його звільнення, пощастило значно менше. Уже 4 березня 2020 року Верховна Рада 353 голосами прийняла відставку самого Олексія Гончарука. Разом із прем’єром у відставку пішов і весь Кабмін. Новим очільником уряду став Денис Шмигаль.
Вийшла своєрідна кадрова арифметика: Кличка збиралися звільняти, Кабмін навіть погодив відповідне подання, але столичний мер залишився на посаді. Натомість уряд, який дав добро на його звільнення, уже за пів року сам став історією.
Отже, сім років тому уряд Гройсмана не став розглядати кадрову ініціативу команди Зеленського щодо Кличка. А тепер, за повідомленнями журналістів, сам Гройсман не пристав на пропозицію очолити столичну військову адміністрацію.
Звісно, КМДА і КМВА — різні структури, як і політичні обставини 2019-го та 2026-го. Проте паралель доволі промовиста: Зеленський знову шукає управлінське рішення для Києва, Кличко знову опиняється в центрі кадрової дискусії, а прізвище Гройсмана знову з’являється в цій історії.
Нинішню активність навколо столичної адміністрації Зеленський пояснює підготовкою Києва до складної зими та необхідністю посилити захист критичної інфраструктури.
На думку президента, столичні плани стійкості реалізовані не повністю, а співпраця з міською владою залишається складною. Водночас він заперечує, що його дії продиктовані особистим або політичним протистоянням із Кличком.
Сам київський мер дивиться на ситуацію зовсім інакше.
В інтерв’ю BBC News Україна він заявляв, що вбачає в діях центральної влади кампанію, спрямовану на його дискредитацію та усунення з посади.
Таким чином, поки одна сторона говорить про необхідність рятувати столичну інфраструктуру й шукати ефективних менеджерів, інша підозрює спробу перерозподілити владу в Києві.
Чому колишній мер Вінниці, який згодом очолював уряд усієї країни, не прийняв нинішню пропозицію президента, достеменно невідомо. Принаймні публічного пояснення самого Гройсмана немає.
Можна, звісно, пожартувати, що експрем’єр вирішив не випробовувати на собі політичний удар колишнього чемпіона світу з боксу. Але це лише іронічна версія, а не встановлена причина його рішення.
Поки що рахунок у цьому кадровому раунді простий: Кличко залишається мером Києва, Зеленський продовжує шукати для столиці нову управлінську команду, а Гройсман на ринг виходити не поспішає.
