12 липня президент Володимир Зеленський оголосив про масштабне оновлення Кабінету міністрів та кадрове перезавантаження правоохоронного блоку. Прем’єрка Юлія Свириденко залишає посаду — за словами глави держави, це пов’язано зі «зміною політичної стратегії» України. Голосування у Верховній Раді за її звільнення очікується 13–14 липня, після чого весь склад уряду автоматично набуде статусу «виконуючих обов’язки».
У відповідному зверненні Зеленський зазначив, що за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок повинна відповідати конкретна людина зі «значним досвідом», здатна реалізувати домовленості, досягнуті на рівні лідерів держав. Серед таких напрямків він назвав відносини зі США, зокрема домовленості щодо ліцензій на виробництво Patriot та іншу двосторонню безпекову співпрацю, європейський протиракетний проєкт, рух України до членства в ЄС, оновлення відносин із сусідами (окремо згадав Польщу та Угорщину), Близький Схід і Затоку, Китай та ключові міжнародні організації.
Зеленський також повідомив, що готується прискорена трансформація державних компаній, від яких залежить стійкість країни, і що зміни торкнуться й керівників правоохоронних органів — конкретних імен президент поки не назвав.
За інформацією нардепа «Голосу» Ярослава Железняка, Юлія Свириденко може очолити посольство України у США, ставши наступницею Ольги Стефанішиної. Сама Свириденко в соцмережах подякувала президентові за довіру, зазначивши, що «пишається можливістю очолювати уряд у найскладніший період новітньої історії України», і підтвердила готовність далі служити державі.
«Сьогодні надзвичайно важливо об’єднати всі сили та ресурси заради зміцнення України» — заявила Юлія Свириденко.
Водночас надзвичайна і повноважна посол України у США Ольга Стефанішина попросила завершити свою дипломатичну місію через особисті обставини. Про це повідомило агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на обізнане джерело.
Примітно, що її відставка збіглася з повідомленнями про можливі юридичні проблеми. Нардеп «Євросолідарності» Олексій Гончаренко заявив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) може повідомити Стефанішиній про підозру. Йдеться про кримінальне провадження щодо можливих зловживань під час передачі Національним агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) в управління арештованого майна.
Підставою для відкриття відповідного кримінального провадження ще минулого року стало журналістське розслідування видання «Української правди», автори якого стверджували, що пов’язані з близьким оточенням Стефанішиної особи отримали в управління через АРМА чотири великі арештовані об’єкти нерухомості, серед яких — Будинок профспілок на Майдані Незалежності в Києві. Журналісти також звернули увагу на бізнес-зв’язки окремих учасників цієї схеми з чоловіком прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, Сергієм Дерлеменком. Водночас жодних офіційних процесуальних рішень щодо Дерлеменка або самої Свириденко правоохоронні органи на той час не ухвалювали.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підтвердила реєстрацію кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК України щодо можливих зловживань посадових осіб АРМА під час передачі арештованих активів в управління.
Ольга Стефанішина, яка раніше обіймала посади віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерки юстиції, є фігуранткою й інших кримінальних проваджень. Зокрема, Вищий антикорупційний суд розглядає справу, пов’язану з її діяльністю в уряді Миколи Азарова за часів президентства Віктора Януковича.
Попри це, 17 липня 2025 року Володимир Зеленський підписав указ про призначення Стефанішиної спеціальною уповноваженою президента України з питань розвитку співробітництва зі США. Як пояснив тоді Зеленський, рішення ухвалили «щоб не втрачати темпу у відносинах з Америкою, поки тривають усі необхідні процедури погодження її кандидатури на посаду посла України у США».
Хто ж претендує на посаду нового прем’єр-міністра?Остаточного рішення поки немає, однак коло потенційних кандидатів уже фактично сформувалося. За інформацією народних депутатів, зокрема представниці фракції «Слуга народу» Ольги Василевської-Смаглюк, на посаду глави уряду розглядають чотирьох претендентів:
- Сергій Корецький — голова правління НАК «Нафтогаз України» та директор ПАТ «Укрнафта». За словами народного депутата Ярослава Железняка, саме він є головним фаворитом: його шанси оцінюють у 95–99%. Володимир Зеленський уже провів із Корецьким окрему зустріч і подякував йому за «ефективну роботу на чолі стратегічних державних компаній».
- Денис Шмигаль — перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України. Він уже очолював Кабінет Міністрів із 4 березня 2020 року до 16 липня 2025 року. Після відставки Юлії Свириденко саме Шмигаль тимчасово виконуватиме обов’язки прем’єр-міністра.
- Михайло Федоров — міністр оборони України, який до цього протягом кількох років очолював Міністерство цифрової трансформації.
- Ігор Терехов — міський голова Харкова, якого також називають серед можливих кандидатів на посаду глави уряду..
Процедура формування нового уряду передбачає два окремі голосування. Спочатку Верховна Рада призначає прем’єр-міністра, після чого новий глава уряду вносить на затвердження парламенту персональний склад Кабінету міністрів. Окремо, за поданням президента України, депутати мають призначити міністра оборони та міністра закордонних справ. Очікувалося, що кадрові питання фракція «Слуга народу» обговорить найближчим часом.
Оголошення про майбутню ротацію уряду викликало неоднозначну реакцію в соціальних мережах. У коментарях до публікацій політичних оглядачів переважає скепсис щодо причин і часу кадрових змін. Користувачі іронізують над «горизонтом планування» влади та сумніваються, що зміна глави уряду в умовах повномасштабної війни принесе реальне підвищення ефективності, а не стане лише перерозподілом політичної відповідальності.
Скільки разів змінювався уряд за президентства Зеленського
Володимир Зеленський обійняв посаду президента України 20 травня 2019 року. Відтоді Кабінет Міністрів очолювали троє прем’єр-міністрів, а нині триває формування вже четвертого за його президентства уряду.
Першим главою уряду став Олексій Гончарук, який перебував на посаді з 29 серпня 2019 року до 4 березня 2020 року — 6 місяців і 4 дні. Це був один із найкоротших за тривалістю роботи урядів в історії незалежної України, а сам Гончарук став наймолодшим прем’єр-міністром країни.
Його змінив Денис Шмигаль, який очолював Кабінет міністрів із 4 березня 2020 року до 16 липня 2025 року. Його каденція тривала понад п’ять років і стала найдовшою в історії незалежної України, перевищивши рекорд Миколи Азарова ще у 2024 році. За цей час персональний склад уряду неодноразово змінювався: Верховна Рада призначала нових міністрів, звільняла чинних та проводила масштабні кадрові перестановки, однак сам прем’єр-міністр залишався незмінним.
17 липня 2025 року уряд очолила Юлія Свириденко. Очікується, що вона залишить посаду у середині липня 2026 року, пропрацювавши прем’єр-міністеркою майже рівно рік. Після її відставки Верховна Рада має сформувати новий, уже четвертий за президентства Зеленського склад Кабінету міністрів.
Таким чином, за понад сім років президентства Володимира Зеленського глава уряду змінювався тричі, а загальна кількість складів Кабінету Міністрів сягне чотирьох. Водночас кадрові ротації в уряді відбувалися значно частіше: окремих міністрів та віцепрем’єр-міністрів неодноразово призначали й звільняли без відставки всього Кабінету міністрів або зміни прем’єра.
