У Хмільнику, Калинівці, Козятині та Могилеві-Подільському виявили проби водопровідної води, які не відповідали нормативам. Загалом із 278 проб, досліджених у Вінницькій області протягом 19–26 жовтня 2026 року, відхилення зафіксували у десяти.
Такі результати оприлюднив Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
За даними установи, 268 проб (96,4%) відповідали вимогам до питної води, а десять (3,6%) — ні. Фахівці проводили санітарно-хімічні, бактеріологічні дослідження та перевіряли вміст радіонуклідів.
На оприлюдненій Центром інфографіці наведено конкретні результати вимірювань.
У Калинівці та Хмільнику зафіксували підвищену перманганатну окиснюваність. За складною назвою стоїть показник, який допомагає оцінити наявність у воді органічних та деяких неорганічних речовин, здатних вступати в хімічні реакції окиснення. Чим він вищий, тим більше таких речовин може міститися у воді.
У Калинівці цей показник становив 5,3 мг/дм³ за норми 5 мг/дм³, а в Хмільнику — від 5,44 до 5,76 мг/дм³. Причини можуть бути різними: від природних органічних речовин у вододжерелі до забруднення, яке потрапило у воду. Однак сам показник не дозволяє визначити, які саме речовини спричинили перевищення, і не доводить наявності токсичних домішок.
У Козятині проблеми виявили з тими властивостями води, які людина може відчути або помітити без лабораторного обладнання: запахом, смаком та кольором.
Запах і смак із присмаком фахівці оцінили у 3 бали за допустимих 2. Це означає, що вони були вираженішими, ніж передбачають нормативи. Забарвленість води становила 30 градусів за норми не більше ніж 20. Тобто вода мала підвищений показник кольоровості й могла відрізнятися від звичної прозорої питної води.
Такі зміни можуть бути пов’язані з різними домішками, особливостями вододжерела або станом водопровідної мережі. Втім, за самими показниками запаху, смаку та кольору неможливо встановити точну причину відхилень чи визначити, наскільки вода небезпечна для здоров’я.
У Могилеві-Подільському виявили надмірну жорсткість води та підвищений сухий залишок.
Жорсткість залежить насамперед від кількості розчинених у воді солей кальцію та магнію. Саме через них у чайниках з’являється накип, на кранах можуть залишатися білі відкладення, а мило та пральні засоби гірше піняться.
У досліджених пробах загальна жорсткість становила 12,9 ммоль/дм³ за норми 7 ммоль/дм³ — майже вдвічі більше. Водночас підвищена жорсткість сама по собі не означає, що у воді є отруйні речовини.
Інший показник — сухий залишок — відображає загальну кількість розчинених речовин, переважно мінеральних солей, які залишаються після випаровування води. У Могилеві-Подільському він становив 1189 мг/дм³ за нормативу 1000 мг/дм³. Така вода може мати виразніший мінеральний присмак. Проте сам показник не розкриває, які саме речовини у ній містяться.
Щодо радіонуклідів, то тут відхилень не виявили. За інформацією обласного Центру контролю та профілактики хвороб, їхній вміст у досліджених пробах питної води залишався в межах норми. Це позитивний результат саме радіологічної перевірки, але він не скасовує відхилень за іншими показниками.
Для порівняння, протягом попереднього тижня, 12–19 жовтня, фахівці дослідили 264 проби, з яких п’ять (1,9%) не відповідали нормативам. Отже, за останній звітний період кількість проб із відхиленнями зросла вдвічі — з п’яти до десяти. Водночас результати двох тижневих перевірок не дають підстав стверджувати, що якість води погіршилася в усіх водогонах області.
У Вінницькому обласному центрі контролю та профілактики хвороб МОЗ України ситуацію із забезпеченням питною водою називають контрольованою. Жителям рекомендують кип’ятити й відстоювати воду перед вживанням, а за можливості надавати перевагу бутильованій воді або воді на розлив.
Однак кип’ятіння не усуває хімічних домішок та надлишку розчинених солей. Тому така обробка не гарантує усунення саме тих відхилень, які виявили під час моніторингу.
