Вінницькі спортсмени здобули чотири золоті, три срібні та одну бронзову нагороду на чемпіонаті Європи з муай-тай, який проходив у Парижі 17–25 жовтня 2026 року. Серед призерів — юні учасники технічного розділу та бійці старших вікових категорій.
Про успіх вінничан повідомили у департаменті гуманітарної політики Вінницької ОВА. Втім, у поширеному повідомленні посадовці не згадали одну суттєву обставину: українці виступали на одному чемпіонаті з росіянами, а п’ятеро представників Вінниччини зустрілися з ними у фіналах. Чому спортсменів із країни-агресорки допустили до змагань — це окреме питання цієї історії.
Муай-тай, або тайський бокс, — бойове мистецтво та вид єдиноборств, що виник у Таїланді. Його часто називають «мистецтвом восьми кінцівок»: бійці використовують удари кулаками, ліктями, колінами та гомілками.
Змагання приймала арена Halle Georges-Carpentier у XIII окрузі Парижа. Комплекс названий на честь Жоржа Карпантьє — французького боксера початку XX століття, який став чемпіоном світу.
За повідомленням Міжнародної федерації асоціацій муай-тай (IFMA), до французької столиці прибули 36 делегацій, загалом понад тисяча спортсменів та офіційних осіб. Турнір охоплював вікові категорії U12, U14, U16, U18, U24 та дорослих. Крім поєдинків, у програмі були технічний розділ Muaythai Technical і традиційні дисципліни вай-кру та май-муей. Зокрема, фінали U14 у технічному розділі проходили на татамі. IFMA зазначала, що чемпіонат був одним із кваліфікаційних етапів до Європейських ігор 2027 року в Стамбулі.
Як повідомила IFMA 26 жовтня, золоті медалі здобули представники дев’яти команд і делегацій. Серед тих, хто отримав найбільше нагород, міжнародна федерація назвала Україну, Францію та росію.
Назар Сідлецький став чемпіоном у технічному розділі U14. Згідно з розкладом фіналів на 22 жовтня, його суперником був француз Жюль Ліпс (Jules Lips). Золоту медаль Назара підтвердила Українська федерація таїландського боксу. У 2025 році спортсмен уже ставав чемпіоном світу серед юніорів.
Артем Гуцало виборов золото в категорії U16. У фінальному розкладі на 23 жовтня його суперником був Арсеній Воронов, зазначений під позначенням RUS. Перемогу вінничанина підтверджує підсумковий медальний список федерації.
Кіріл Лихогляд також став чемпіоном у категорії U16. У фіналі він мав зустрітися з Артемом Міцкевичем (RUS). Роком раніше Кіріл разом із Назаром Сідлецьким здобув золоту медаль юніорського чемпіонату світу.
Святослав Новак переміг у молодіжній категорії U24. Його суперником у фіналі 23 жовтня був турок Самет Акан (Samet Akan). Для Святослава це продовження успішного сезону: у червні 2026 року він здобув золото чемпіонату світу в Малайзії у категорії U24 до 54 кілограмів.
Денис Мороз став срібним призером у технічному розділі U14. Його суперником у фіналі був Всеволод Бажутов (RUS). Результат українського спортсмена оприлюднила національна федерація.
Дмитро Верещак дійшов до фіналу U16, де за розкладом змагань зустрівся з Германом Петуховим (RUS). У підсумку Дмитро здобув срібло. На чемпіонаті світу серед юніорів у 2025 році він виборов бронзову медаль.
Дмитро Кривоніс також став срібним призером U16. У фінальному розкладі його суперником був Кирило Пермінов (RUS). У червні 2026 року Бердичівська міська рада повідомляла про відзнаку Дмитра Кривоноса з Турбова на відкритому Кубку Бердичева з муай-тай.
Владислав Шелевей здобув бронзу в категорії U18. За розкладом півфіналів на 22 жовтня, його суперником був поляк Олівер Дара (Oliwier Dara). Українська федерація включила Владислава до переліку бронзових призерів.
У п’яти фіналах за участю вінницьких спортсменів суперниками українців були представники росії. Артем Гуцало та Кіріл Лихогляд здобули в цих поєдинках золото, Денис Мороз, Дмитро Верещак і Дмитро Кривоніс — срібло. Це підтверджують опубліковані федерацією пари на 22 жовтня та 23 жовтня, де суперників позначено як RUS.
Допуск росіян став можливим завдяки рішенню керівництва міжнародного муай-тай. 19 травня 2026 року IFMA оголосила про повне повернення спортсменів із Росії та Білорусі до міжнародних турнірів — із дозволом виступати під національними прапорами, використовувати державну символіку на формі та виконувати гімни під час нагородження. До цього вони могли брати участь у низці турнірів IFMA в нейтральному статусі. Федерація пояснила зміну політики прагненням забезпечити спортсменам можливість змагатися незалежно від дій їхніх урядів.
Це рішення IFMA передувало рішенню Міжнародного олімпійського комітету від 7 липня 2026 року. Тоді МОК тимчасово скасував відсторонення Олімпійського комітету росії й оголосив, що попередні рекомендації міжнародним федераціям щодо участі росіян більше не застосовуються. Отже, травневий допуск IFMA не був наслідком липневого рішення МОК.
Участь російської збірної у Парижі готували заздалегідь. У листі Федерації муай-тай Росії від 5 червня 2026 року йшлося про формування складу команди, терміни подання документів і фінансування поїздки для окремих категорій спортсменів. Це свідчить про організовану участь національної федерації, а не лише про виступи окремих нейтральних атлетів.
Позиція французької влади щодо повернення росії до міжнародного спорту була критичною. 7 липня Міністерство спорту Франції висловило глибокий жаль через рішення МОК, зазначивши, що агресія росії проти України триває. Безпосередньо паризькі змагання організовувала французька федерація FFKMDA під егідою IFMA. Відомостей про окреме рішення французької влади щодо допуску саме цієї російської делегації у перевірених джерелах немає.
Є й неузгодженість у документах самої IFMA. На її сторінці нормативних документів досі розміщена політика нейтральної участі 2025 року, яка забороняла російські прапори та гімни й передбачала додаткові вимоги до учасників. Натомість заява від 19 травня 2026 року дозволяє національну символіку. Це не доводить порушення, але залишає питання про порядок перегляду допуску та індивідуальні перевірки російських спортсменів.
Українське Міністерство молоді та спорту ще 25 травня виступило проти послаблення спортивних обмежень. Водночас відомство наголосило, що українським спортсменам важливо продовжувати участь у міжнародних змаганнях.
Загалом Україна на змаганнях здобула 54 медалі — 30 золотих, 13 срібних і 11 бронзових. Ці цифри наведено у зведеному списку Української федерації тайландського боксу. Вісім із цих нагород, за повідомленням Вінницької ОВА, вибороли представники Вінниччини.
У департаменті гуманітарної політики облдержадміністрації відзначили внесок тренерів Дениса Заведії та Дмитра Причепи в підготовку спортсменів. Ці наставники згадувалися і в попередніх повідомленнях Вінницької міської ради про міжнародні перемоги місцевих тайбоксерів.






