Майже 15 років тривала судова тяганина у справі колишнього сільського голови села Майдан Вінницького району Віктора Гачківського. Звинувачений у привласненні коштів та службовому підробленні, він врешті отримав обвинувальний вирок. Однак, через сплив строків давності, від реального покарання був звільнений, зобов’язавшись лише відшкодувати громаді завдану шкоду.
Ця історія розпочалася ще у грудні 2010 року, невдовзі після обрання Віктора Гачківського Майданівським сільським головою. За версією слідства, вже 23 грудня 2010 року посадовець, діючи умисно, сфабрикував протокол сесії сільської ради та рішення, згідно з якими йому нібито було призначено премію у розмірі 2417 гривень. Як встановило досудове розслідування, а згодом і суд, питання про преміювання самого голови на тій сесії насправді не розглядалося і депутатами не ухвалювалося. Тим не менш, на підставі цих підроблених документів, кошти були перераховані на особистий рахунок Гачківського.
Дії екс-голови кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 191 (привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).
Справа пройшла кілька судових інстанцій. 2 квітня 2020 року Вінницький районний суд вже виносив обвинувальний вирок Гачківському, призначивши штраф та позбавлення волі (умовно), але також звільнив від відбування покарання через строки давності. Проте, 4 серпня 2020 року Вінницький апеляційний суд скасував цей вирок, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду Віктор Гачківський своєї вини не визнавав. Він наполягав, що преміювання розглядалося, кошти витрачалися на потреби села, а документи могла підробити секретар сільради. Однак, суд критично поставився до його показів. Ключовими стали свідчення секретаря сільради, яка підтвердила, що питання преміювання голови на сесії не стояло, а відповідний запис до протоколу вона внесла під тиском та погрозами Гачківського позбавити її премії. Низка депутатів також засвідчили, що за премію голові не голосували. Експертиза підтвердила автентичність підписів Гачківського на сфальсифікованих документах.
28 травня 2025 року Вінницький районний суд Вінницької області знову визнав Віктора Гачківського винним в інкримінованих йому злочинах. Однак, враховуючи, що злочини були скоєні ще у грудні 2010 року і на момент винесення вироку спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності (3 роки для службового підроблення та 5 років для привласнення майна), суд, визнавши Гачківського винним, звільнив його від призначеного покарання. Сам Гачківський заперечував проти закриття провадження на нереабілітуючій підставі спливу строків давності й наполягав на виправдувальному вироку,
Водночас, цивільний позов прокурора в інтересах Якушинецької сільської ради (Майданська сільрада у 2020 році була ліквідована шляхом приєднання її території до Якушинецької сільради) про відшкодування матеріальної шкоди було задоволено. З Віктора Гачківського стягнуто 2417 гривень на користь громади. Також він має сплатити 982,80 гривень процесуальних витрат за проведення експертизи. Вирок ще може бути оскаржений.
Ця справа вкотре підкреслює проблему тривалості судових розглядів в Україні. Навіть коли вина особи доведена, затягування процесу на роки, а в даному випадку – на півтора десятиліття, може призвести до того, що винні уникають реального покарання через формальні причини, як-от сплив строків давності. У випадку екс-голови Майдана, справедливість обмежилася лише фінансовим відшкодуванням незаконно отриманої премії. А ще напрошується невтішний висновок: якщо спробувати хоча б приблизно оцінити сукупні витрати на зарплати слідчих, прокурорів та суддів, залучених до цієї 15-річної судової епопеї, то стає очевидним, що платникам податків вона, ймовірно, обійшлася у суму, що в сотні разів перевищує відшкодовані громаді 2417 гривень.
