23 жовтня 2026 року Україна повернула з російського полону 270 своїх громадян. Серед них — п’ятеро захисників із Вінниччини, оборонці Маріуполя та військові, яких раніше вважали загиблими в Оленівці. Російська сторона заявила, що натомість отримала 270 своїх військовослужбовців. Це перший масштабний обмін після більш ніж двомісячної перерви.
Про повернення п’ятьох військових із Вінниччини повідомила начальниця обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
«П’ятеро Захисників з Вінниччини повернулися з російського полону. Владислав, Дмитро, Олександр, Дмитро й Олександр», — написала посадовиця.
Загалом, за словами президента України Володимира Зеленського, 23 жовтня вдалося звільнити 261 військовослужбовця та дев’ятьох цивільних громадян України.
Серед тих, хто повернувся, — бійці Національної гвардії, зокрема «Азову», прикордонники, військовослужбовці територіальної оборони, Військово-Морських, Сухопутних і Десантно-штурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту.
Більшість звільнених потрапила до російського полону ще у 2022 році. Значну частину становлять оборонці Маріуполя. Додому повернулися також військові, які захищали Україну на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках.
За інформацією президента, деяких із них російські суди незаконно засудили до тривалих строків ув’язнення.
В той же час, міністерство оборони росії заявило про повернення 270 російських військовослужбовців із території, підконтрольної Україні.
Російське відомство представило обмін як «270 на 270» і повідомило, що звільнені росіяни перебувають у Білорусі, звідки після медичної та психологічної допомоги їх мають доправити до росії.
Цю заяву російського міноборони передали, зокрема, агентства Reuters та Anadolu.
Водночас у повідомленнях сторін є суттєва відмінність. Російське міноборони заявило, що передало Україні 270 військовополонених. Українська сторона натомість повідомила про 261 військовослужбовця та дев’ятьох цивільних.
Отже, загальна кількість — 270 людей — збігається, але склад звільнених у повідомленнях описаний по-різному. Публічного пояснення цієї розбіжності наразі немає.
Окремо уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про гуманітарну операцію з взаємного повернення цивільних. За його словами, семеро українців прибули на підконтрольну Україні територію, а семеро цивільних виїхали до росії в межах возз’єднання родин.
Серед повернених українців — 90-річна жінка з обмеженою мобільністю, 50-річна жінка, яка перенесла інфаркт та інсульт, а також молода мати з дитиною, які перебували в окупованому Маріуполі.
З відкритих повідомлень поки не можна однозначно встановити, як ці семеро цивільних співвідносяться з дев’ятьма цивільними, включеними до загальної кількості звільнених, озвученої президентом.
Однією з найважливіших обставин обміну стало повернення п’ятьох українців, яких раніше вважали загиблими після вибухів у колонії в окупованій Оленівці Донецької області.
У ніч із 28 на 29 липня 2022 року у виправній колонії, де російська сторона утримувала українських військовополонених, пролунали вибухи. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, загинули щонайменше 50 українських військовополонених, ще 151 людина зазнала поранень.
Україна звинуватила росію в умисному вбивстві полонених. Російська сторона натомість стверджувала, що колонію обстріляли українські війська з американської системи HIMARS.
Однак у 2023 році Управління Верховного комісара ООН з прав людини дійшло висновку, що вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, запущеними українськими силами. При цьому міжнародні експерти не змогли остаточно встановити тип використаної зброї та джерело вибухів. Росія не забезпечила незалежним спостерігачам доступу, необхідного для повноцінного розслідування.
Тепер, через понад чотири роки після трагедії, п’ятеро людей, яких вважали загиблими, повернулися живими.
Повернення українських військових відбулося після тривалої перерви в масштабних обмінах.
Попередній великий обмін пройшов 19 серпня 2026 року. Тоді Україна звільнила 103 військовослужбовців. Більшість із них мали поранення або тяжкі захворювання.
24 серпня, у День Незалежності України, через територію Білорусі вдалося повернути ще десятьох військових. Особливість цієї операції полягала в тому, що всі вони раніше обліковувалися як зниклі безвісти. Двоє зникли у 2024 році, ще восьмеро — у 2025-му.
Наприкінці серпня та протягом вересня тривали повідомлення про підготовку наступного обміну.
27 вересня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив журналістам, що обмін може відбутися вже наступного тижня. Проте тоді анонсоване повернення не відбулося у названі строки.
У жовтні активізувалися дипломатичні контакти за участю США. Зокрема, 21 жовтня спеціальний представник американського президента Стів Віткофф зустрівся з кремлівським диктатором путіним у Санкт-Петербурзі. Перед тим відбулися його переговори з українською стороною.
22 жовтня, за день до нинішнього обміну полоненими, відбулася окрема операція з репатріації тіл загиблих. Україна отримала 252 тіла, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям. За повідомленням російських представників, Україна передала 25 тіл загиблих російських військових. Ці цифри стосуються саме репатріації тіл, а не обміну живими полоненими.
Наступного дня, 23 жовтня, сторони провели обмін живими людьми.
Reuters повідомило, що це сталося після переговорних контактів за участю США. Водночас публічно не встановлено, яка саме домовленість стала безпосередньою підставою для обміну та чи була операція результатом зустрічей 20–21 жовтня.
Жовтневий обмін став третім етапом комбінованого процесу, який розпочався 19 серпня.
Від початку року Україна та росія провели низку обмінів, частина з яких відбувалася в кілька етапів. За офіційними повідомленнями Координаційного штабу, хронологія основних повернень така:
- 5 лютого — перший обмін 2026 року. З полону повернулися 157 українців: 150 військовослужбовців та семеро цивільних.
- 5 березня — у межах домовленостей, досягнутих на переговорах у Женеві, Україна повернула 200 військових.
- 6 березня — другий етап Женевських домовленостей: звільнено ще 300 військових та двох цивільних.
- 11 квітня — напередодні Великодня — повернулися 182 українці: 175 військовослужбовців та семеро цивільних. Серед звільнених було багато оборонців Маріуполя.
- 24 квітня — додому повернули ще 193 військовослужбовців. Цей обмін Координаційний штаб назвав продовженням великодніх домовленостей.
- 15 травня — розпочалася реалізація нової домовленості про масштабний обмін у форматі «1000 на 1000», досягнутої за посередництва США. Першими повернулися 205 українських захисників, переважно з полону, що тривав із 2022 року.
- 5 червня — наступний етап домовленостей «1000 на 1000». Звільнили 185 військовослужбовців та одного цивільного.
- 26 червня — третій етап великого обміну: вдалося повернути 160 українських військових, серед яких 116 оборонців Маріуполя та 58 офіцерів.
- 19 серпня — після перерви Україна повернула 103 військовослужбовців.
- 24 серпня — спеціальний етап повернення десяти українських військових, яких раніше вважали зниклими безвісти.
- 23 жовтня — до України повернулися 270 громадян, серед яких 261 військовослужбовець та дев’ятеро цивільних, за даними української влади.
Таким чином, протягом 2026 року обміни відбувалися як у межах масштабних домовленостей, так і в окремих гуманітарних форматах. Кількість людей, яких вдавалося повернути одночасно, суттєво різнилася — від десяти до кількох сотень.
