Поїздку вінницького міського голови Сергія Моргунова до Женеви підконтрольні владі місцеві медіа представили як міжнародний успіх Вінниці. Мовляв, завдяки її пропозиції Форум мерів ООН нарешті включив до підсумкового документа загрози збройних нападів на міста. Однак оприлюднена декларація виявилася значно стриманішою за повідомлення про неї. А найцікавіше те, що збройні конфлікти учасники цього самого форуму офіційно визнали загрозою для міст ще два роки тому.
13 жовтня Сергій Моргунов повідомив у соцмережах про результати своєї участі у VI Форумі мерів ООН у Женеві. За його словами, міжнародні підходи до розвитку міст досі переважно зосереджувалися на кліматичних змінах, природних катастрофах та екологічних ризиках. Вінниця ж запропонувала враховувати ще й небезпеки, пов’язані з війною.
«Саме цю логіку ми запропонували закріпити в підсумковому документі Форуму. І для цього майданчика це певний прогрес. Адже тут намагаються не концентруватись на війні в Україні», — пояснив Моргунов.
А далі повідомив про конкретний результат:
«Тепер у документі є пункт D.9 bis, запропонований Вінницею, який прямо передбачає врахування цивільного захисту та загроз збройних нападів».
Історію підхопили місцеві медіа. Зокрема, комунальний телеканал «ВІТА» розповів про вінницьку пропозицію щодо цивільного захисту та збройних нападів, а публікацію назвав «Єдиний український мер-спікер у Женеві: Сергій Моргунов розповів світу, як Вінниця живе під атаками».
Варто нагадати, що комунальний телеканал «ВІТА» утримується коштом платників податків Вінницької громади. Причому йдеться про чималі гроші: лише на 2026 рік із міського бюджету для нього передбачили дотації у понад мільйон доларів.
Отже, історію про міжнародний успіх Моргунова вінничанам розповідало, серед інших, медіа, яке вони самі й утримують. І з його повідомлення все справді виглядало як переконливий дипломатичний здобуток: міський голова виступив у Женеві, запропонував поправку, а міжнародний форум її підтримав.
Щоправда, красиву картину дещо псував сам ухвалений документ. Виявилося, що між гучним повідомленням про досягнення вінницького мера та реальним змістом декларації є суттєві розбіжності.
В ухваленій декларації Форуму мерів ООН відповідний пункт справді знайшовся. У фінальній редакції він має номер D.9 і стосується будівництва та модернізації безпечного житла.
Учасники форуму зобов’язалися сприяти врахуванню цивільного захисту в житловому будівництві. Зокрема, йдеться про доступні, належно обладнані й утримувані укриття або інші безпечні приміщення — там, де їх передбачають місцеві оцінки ризиків і національні стандарти.
Але збройні напади, на яких наголошував Моргунов, у цьому пункті прямо не згадуються.
Натомість використано значно ширше формулювання — «природні, технологічні та антропогенні загрози». Останнє поняття може охоплювати й небезпеки, пов’язані з війною, проте аж ніяк не є прямою згадкою збройних нападів.
Саме тут і виникає інформаційне перебільшення: обережне міжнародне формулювання у повідомленні міського голови перетворилося на конкретне рішення про врахування збройних атак.
Втім, ще показовішим є інший документ.
1 жовтня 2024 року, тобто за два роки до нинішньої поїздки Моргунова, IV Форум мерів ООН уже ухвалював декларацію, у якій був окремий розділ «Мир і безпека».
У пункті 18 учасники прямо визнали, що насильство та збройні конфлікти дедалі частіше відбуваються в міському середовищі. Вони закликали гуманітарні організації тісніше співпрацювати з місцевою владою для захисту постраждалого населення.
Тобто про збройні конфлікти форум говорив не просто раніше — у декларації 2024 року вони були названі прямо, без узагальнень про антропогенні загрози.
Звісно, новий пункт про укриття має власне значення. Попередня декларація стосувалася переважно гуманітарного захисту людей, нинішня конкретніше порушує питання безпеки житла. Але це вже не зовсім та історія про нове міжнародне усвідомлення воєнних небезпек, яка вимальовувалася з повідомлення вінницького міського голови.
До того ж, сама декларація не встановлює нових обов’язкових міжнародних будівельних норм. Вона фіксує спільні наміри та рекомендації учасників форуму. А необхідність облаштування укриттів прямо пов’язується з національними стандартами й місцевими ризиками.
Отже, реальний результат є: у підсумковому документі Форуму мерів ООН з’явилося положення про цивільний захист і безпечне житло. Але його зміст вужчий і водночас менш конкретний щодо воєнних нападів, ніж можна було зрозуміти з повідомлення Моргунова.
Чому міський голова зробив саме такі акценти — питання до нього. Документи не дають підстав судити про мотиви. Зате дозволяють побачити, як із міжнародної декларації народжується значно гучніша місцева новина. Особливо коли пресрелізи охоче передруковують, а першоджерела залишаються поза увагою.
