Перший заступник голови Верховної Ради та очільник президентської партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко 21 жовтня побував на Вінниччині. Аграріям розповів про полегшення бронювання працівників, керівникам громад — про поступове розблокування казначейських платежів, журналістам — про міжнародні мільярди та бюджет на 2027 рік. Утім, за цими повідомленнями є цікава передісторія. Вимоги до аграріїв раніше посилила саме центральна влада, громади продовжують скаржитися на заблоковані кошти, а проєкт нового бюджету, за оцінками Асоціації міст України, загрожує місцевому самоврядуванню фінансовими втратами й недофінансуванням на сотні мільярдів гривень.
Під час поїздки Корнієнко зустрівся з аграріями, головами територіальних громад та молоддю. У заходах брали участь начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна, голова облради В’ячеслав Соколовий, а також народні депутати, пов’язані з Вінниччиною: Ірина Борзова, обрана від «Слуги народу» в окрузі №14, Микола Кучер, обраний у 17-му окрузі як самовисуванець і нині член депутатської групи «Довіра», та Юлія Овчинникова, яка пройшла до парламенту за списком «Слуги народу» й пов’язана з Вінницею роботою в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса. Долучилися також представники районних адміністрацій та державних установ.
Мета таких поїздок зазвичай звучить однаково — почути проблеми регіону й допомогти вирішити їх на державному рівні. Щоправда, частину цих проблем породили самі рішення центральної влади. Тож столичним гостям є про що не лише розповідати, а й відповідати на запитання.
До речі, Корнієнко на Вінниччині далеко не вперше. Ще 31 серпня 2021 року він приїздив сюди як голова партії «Слуги народу»: зустрічався з представниками бізнесу, відвідував обласний онкоцентр та оглядав об’єкти президентської програми «Велике будівництво». А зовсім недавно, 2 вересня 2026 року, брав участь у Форумі стійкості Вінниччини «Люди. Рішення. Дії.», організованому з ініціативи народної депутатки Ірини Борзової.
Нинішній візит став ще однією нагодою почути від нього, як центральна влада збирається вирішувати проблеми регіонів. Тим паче, що цього разу мова знову зайшла про цілком конкретні речі: гроші громад, роботу аграріїв та рішення центральної влади.
Людина з верхівки президентської партії
Корнієнко — не просто парламентський посадовець. Це один із політиків, які стояли біля витоків президентської партії «Слуги народу».
У 2019 році він пройшов до парламенту сьомим номером у списку партії Зеленського. До великої політики працював бізнес-тренером і консультантом, займався громадськими та освітніми проєктами, а під час президентської кампанії Володимира Зеленського координував волонтерську «ЗеКоманду».
У 2019–2021 роках очолював «Слугу народу», у жовтні 2021-го став першим віцеспікером Верховної Ради, а 17 грудня 2025 року знову очолив президентську партію.
Тож питання до нього стосувалися не лише майбутніх обіцянок, а й попередніх рішень державної влади.
Спочатку ускладнили бронювання, тепер полегшують
Однією з головних новин, які Корнієнко привіз на Вінниччину, стало спрощення бронювання працівників сільськогосподарських підприємств.
Раніше, щоб господарство могло претендувати на статус критично важливого для економіки, воно мало обробляти щонайменше 1000 гектарів землі або мати річний дохід від 40 мільйонів гривень. Тепер ці вимоги знизили до 200 гектарів або 20 мільйонів гривень відповідно. Для невеликих господарств це суттєве полегшення.
Але є один нюанс. Попередні жорсткіші вимоги запровадила саме центральна влада.
Ще 22 грудня 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства своїм наказом збільшило необхідну площу землі з 500 до 1000 гектарів, а річний дохід — із 20 до 40 мільйонів гривень.
Не минуло й десяти місяців, як чиновники передумали. Іншим наказом від 2 вересня 2026 року вимоги знову пом’якшили. Нові правила набрали чинності 18 жовтня — за три дні до візиту Корнієнка.
Тобто, спочатку центральна влада вдвічі підвищила вимоги до аграріїв, а тепер знижує їх. Причому мінімальну площу землі встановили навіть меншою, ніж вона була до попереднього посилення.
Щоправда, це не означає, що тепер кожне господарство із 200 гектарами землі може автоматично забронювати своїх працівників. Підприємство має відповідати й іншим вимогам, отримати статус критично важливого та пройти встановлену процедуру бронювання.
Корнієнко назвав нові правила серйозним кроком назустріч аграріям. І для невеликих господарств це справді добра новина. От тільки залишається запитання: навіщо було настільки ускладнювати їм життя наприкінці минулого року, щоб менш ніж за рік знову змінювати правила?
Аграрії говорили про ціни, Корнієнко — про майбутні наради
До того ж, проблема бронювання — далеко не єдине, що турбує сільгоспвиробників Вінниччини.
Під час зустрічі аграрії порушили питання низьких закупівельних цін, складних умов співпраці з торговельними мережами, логістики та доступу до фінансування.
Для виробників це цілком практичні речі. Можна виростити врожай, але ще потрібно вигідно його продати, доставити покупцеві й отримати кошти, яких вистачить на наступний виробничий сезон.
У відповідь Корнієнко говорив про необхідність обговорення цих проблем із профільними міністерствами.
Тобто щодо бронювання посадовець уже мав конкретне нормативне рішення, яке можна показати аграріям. А ось стосовно закупівельних цін та умов роботи з торговельними мережами йшлося поки про подальші переговори.
Конкретних нових механізмів підтримки виробників за результатами цієї зустрічі не оголосили.
Гроші громад: обіцяють розблокувати те, що досі не можуть витратити
Під час зустрічі з головами громад Корнієнко повідомив про поступове розблокування казначейських платежів. Для місцевих бюджетів це болюче питання, особливо напередодні опалювального сезону.
Ще 2 жовтня Асоціація міст України звернулася до прем’єр-міністра України через обмеження, які, за її інформацією, почали діяти з 9 вересня. Громади мали гроші на рахунках, але не могли оплатити навіть частину необхідних видатків.
Йшлося про пальне для медичного транспорту та ліквідації наслідків обстрілів, обладнання для лікарень, шкіл і соціальних установ, підготовку до опалювального сезону.
12 жовтня Асоціація знову заявила про проблему. А 19 жовтня — лише за два дні до візиту Корнієнка — її правління звернулося вже до президента Зеленського.
Представники асоціації, що об’єднує 1094 органи місцевого самоврядування, знову наголосили на заблокованих коштах і неможливості проводити життєво необхідні платежі.
На цьому тлі слова про поступове розблокування потребують конкретики. Які саме платежі відновили? Скільки доручень виконали? Чи можуть громади Вінниччини повноцінно розраховуватися за послуги та закупівлі?
Без цих даних неможливо визначити, наскільки проблему вирішили. Адже повідомити про розблокування і справді відновити всі необхідні платежі — не одне й те саме.
Бюджет-2027: обіцяють ухвалити вчасно, але що залишиться громадам?
Корнієнко також говорив про необхідність своєчасного ухвалення державного бюджету на 2027 рік, аби місцеві ради встигли затвердити власні кошториси.
Уряд подав проєкт бюджету до парламенту 15 вересня. На 21 жовтня бюджетний комітет запланував розгляд його підготовки до першого читання.
Але громади непокоїть не лише календар.
17 вересня Асоціація міст України оприлюднила аналіз проєкту держбюджету. За її оцінкою, закладені рішення та нестача передбаченого фінансування створюють для місцевих бюджетів ризики на 224,5 мільярда гривень.
Зокрема, йдеться про можливе зменшення частки податку на доходи фізичних осіб, яка залишається громадам, із 64% до 60%. За розрахунками асоціації, це мінус 18,2 мільярда гривень. Ще 19,2 мільярда громади ризикують втратити через вилучення реверсної дотації.
Окремі претензії стосуються відсутності компенсації різниці в тарифах — 85 мільярдів гривень, недоотримання «військового» та «силового» ПДФО — 90 мільярдів, недостатнього фінансування шкільних укриттів, протипожежного захисту та харчування учнів.
Звісно, 224,5 мільярда — не сума, яку уряд уже безпосередньо забрав у громад. Це розрахунок Асоціації міст України, який охоплює прогнозовані втрати доходів, нестачу компенсацій та недофінансовані потреби.
Але масштаби претензій промовисті.
19 жовтня Асоціація окремо просила президента посприяти збереженню 64% ПДФО та реверсної дотації у місцевих бюджетах.
Тож громадам важливо не просто отримати вчасно ухвалений бюджет. Не менш важливо, скільки грошей у ньому залишать на їхні потреби. І це питання до парламенту та політичних сил, які ухвалюватимуть остаточні рішення.
Чотири з половиною мільярда євро: звідки гроші?
Під час вінницького брифінгу Корнієнко торкнувся й міжнародного фінансування.
За оприлюдненим переказом його виступу, минулого тижня парламент виконав пакет вимог Міжнародного валютного фонду, завдяки чому Україна очікує 4,5 мільярда євро. Ці гроші мають допомогти із соціальними виплатами, зокрема тими, що були призупинені на регіональному рівні.
Але тут бракує важливого уточнення: про яку саме програму йдеться?
За повідомленням МВФ від 20 липня 2026 року, після перегляду програми розширеного фінансування Україні відкрили доступ до приблизно 690 мільйонів доларів.
А 2 жовтня Мінфін повідомив про надходження майже 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility.
Це різні механізми фінансування, які не варто плутати.
У перевірених офіційних повідомленнях не знайшлося однозначного підтвердження, що саме виконання парламентом вимог МВФ у середині жовтня забезпечує надходження 4,5 мільярда євро.
Можливо, Корнієнко говорив про іншу програму міжнародної підтримки. Тому й пов’язувати очікувані мільярди з гарантованим відновленням конкретних соціальних виплат наразі передчасно.
Європейські гранти — хороша можливість, але не заміна бюджету
Ще одна тема візиту — міжнародні гранти для територіальних громад.
Корнієнко закликав активніше використовувати програми на кшталт Interreg, через які можна фінансувати водогони, освітлення та іншу інфраструктуру. Також повідомив про плани підготувати близько тисячі проєктних менеджерів, які допомагатимуть громадам залучати європейські кошти.
Для прикордонної з Молдовою Вінниччини такі можливості справді важливі.
Але грант — не готовий переказ грошей на рахунок сільської чи міської ради. Потрібно підготувати проєкт, пройти конкурсний відбір, а часто й знайти власні кошти для співфінансування.
До того ж під час візиту не оголосили конкретних сум нового грантового фінансування для громад Вінниччини. А план підготовки тисячі менеджерів ще потребує підтвердження затвердженою програмою.
Тож заклики активніше шукати гроші в Європі не знімають питання про те, скільки коштів залишать громадам.
Коли влада спочатку створює проблему, а потім обіцяє її вирішити
Після візиту Корнієнка аграрії та громади залишаться з тими самими повсякденними питаннями.
Правила бронювання справді стали м’якшими. Але перед цим посилила вимоги. Казначейські платежі обіцяють поступово розблокувати, хоча місцева влада ще напередодні скаржилася на неможливість використовувати власні гроші.
Бюджет на 2027 рік планують ухвалити вчасно, але Асоціація міст України вже попереджає про масштабні фінансові ризики. А походження обіцяних 4,5 мільярда євро потребує додаткових пояснень.
Звичайно, не всі ці рішення залежать особисто від Корнієнка. Але він очолює партію влади й обіймає одну з найвищих посад у Верховній Раді. Тому логічно очікувати від нього не лише повідомлень про позитивні зміни, а й пояснень, чому попередні рішення доводиться переглядати.
Бо одна справа — приїхати й розповісти, як центральна влада допомагає аграріям і громадам. І зовсім інша — пояснити, чому частину проблем, які тепер обіцяють вирішити, ця ж влада раніше сама і створила.
