У Вінниці з’явилася чергова незвична електронна петиція: знамениту Вежу Артинова пропонують позбавити музейної функції та знову перетворити на водонапірну башту. Автор ініціативи — місцевий активіст і журналіст Владислав Боднар, який уже неодноразово дивував містян своїми пропозиціями. Причому щоразу дедалі важче зрозуміти, кого саме він тролить — міську владу, вінничан чи, можливо, самого себе.
Петицію Владислав Боднар зареєстрував 20 жовтня. На його думку, використовувати історичну водонапірну башту як музей, коли місто має проблеми з водопостачанням, — недозволена розкіш.
«Але це не на часі, а на часі — вода», — пояснив автор.
Рішення він пропонує напрочуд просте: встановити всередині вежі резервуар, закачувати туди воду, а звідти подавати її у житлові будинки та комерційні приміщення. Гроші, мовляв, також є — міська влада передбачила 45 мільйонів гривень на реконструкцію споруди.
«Все дуже просто», — підсумовує Боднар.
І справді, якщо винести за дужки технічний стан 114-річної пам’ятки, сучасну систему водопостачання та елементарні закони фізики, складного начебто нічого.
Щодо грошей автор петиції не помиляється. У затвердженій міськрадою програмі збереження культурної спадщини на 2026–2028 роки на реставрацію та пристосування Вежі Артинова передбачено 44 656 318 гривень. Причому 15 мільйонів запланували вже на 2026 рік, решту — майже 29,7 мільйона — на 2028-й. Утім, програмні цифри ще не означають, що всі ці гроші реально виділені з бюджету, а тим паче витрачені.
Історично пропозиція також має підґрунтя. Вежу спорудили 1912 року за проєктом Григорія Артинова саме для міського водогону. Вона також слугувала пожежною каланчею. Згодом тут облаштували житло, а після реконструкції 1985 року — музей.
Але повернути воду до башти значно складніше, ніж повернути їй колишнє призначення на папері. Сто кубометрів води важать близько ста тонн. Чи витримають таке навантаження історичні конструкції, невідомо. До того ж споруда є пам’яткою архітектури, а підключення до сучасного водогону потребувало б окремого інженерного проєкту.
Справедливості заради, перебої з водою у Вінниці — не вигадка. У жовтні містян вже декілька разів попереджали про проблеми з водопостачанням через перебої в електроживленні на об’єктах водоканалу. Інша річ, що водонапірна башта сама воду не виробляє, а лише накопичує. І для її наповнення теж потрібні справні насоси.
Втім, якщо згадати попередню петиційну творчість Владислава Боднара, виникає підозра, що технічна реалізація — далеко не головне у цій історії.
«Ми Вінничани» вже розповідали про його ініціативи: безкоштовний громадський транспорт, перейменування Київського мосту, вулиця на честь пса Патрона, туристичні поїздки тролейбусами VinLine.
А у квітні 2026-го Боднар пропонував перетворити Вінницькі Хутори на своєрідний «новий Сеул», назвавши одну з вулиць на честь популярного південнокорейського гурту BTS. За задумом автора, це мало привабити туристів.
Серед інших його ідей — облаштування укриття під колишнім кінотеатром «Росія», перепис птахів і рослин острова Кемпа та перейменування зупинок громадського транспорту на слова на кшталт «борщ» і «шкарпетка».
Тепер настала черга Вежі Артинова.
Чи є всі ці ініціативи своєрідним тролінгом міської влади, спробою перевірити почуття гумору вінничан або ж цілком серйозними пропозиціями самого Боднара — достеменно невідомо. Принаймні сам автор у тексті нової петиції жодного натяку на жарт не залишив.
Станом на 21 жовтня, за наданими даними, петиція зібрала 5 підписів з необхідних 350.
Якщо потрібну кількість голосів таки назбирають, міській владі доведеться офіційно розглянути пропозицію повернути 114-річну музейну башту до системи водопостачання.
І тоді вже буде цікаво подивитися, хто кого тролить: автор петиції міськраду чи міськрада автора — своєю цілком серйозною відповіддю.
