Вінницький петиційний простір періодично продовжує тримати в тонусі міських чиновників, підкидаючи їм ідеї, від яких у кабінетах мерії може запаморочитися. Цього разу епіцентром креативу стали Вінницькі Хутори, де відомий у певних колах місцевий активіст та журналіст Владислав Боднар пропонує здійснити справжній культурно-економічний прорив.
Боднар зареєстрував петицію з пропозицією назвати одну з вулиць населеного пункту на честь південнокорейського бойз-бенду BTS. Логіка ініціатора проста й водночас «геніальна»: оскільки гурт має сотні мільйонів фанатів у світі та тисячі у Вінницькій громаді, поява такої назви автоматично перетворить Хутори на «туристичну родзинку».
У тексті звернення прямо зазначається, що такий крок призведе до шаленої популярності вулиці, а отже — принесе додаткові кошти в бюджет громади, що робить рішення, як мінімум, економічно вигідним.
Можна уявити собі ці натовпи іноземних туристів, які з фірмовими лайтстіками в руках летять через океан, щоб зробити селфі на Вінничині на фоні паркану на вулиці імені Чонґука чи Ві.
Для тих, хто далекий від світових чартів, нагадаємо, що BTS (або «Бантан Соньондан») — це справжня машина з виробництва хітів, заснована у 2013 році компанією BigHit Entertainment. До складу гурту входять семеро учасників: RM (Кім Намджун), Джін (Кім Сокджін), Шуґа (Мін Юнґі), Джей-Хоуп (Чон Хосок), Чімін (Пак Чімін), Ві (Кім Техьон) та Чонґук (Чон Чонґук). Починали хлопці з суворого хіп-хопу, але згодом розширили репертуар до такої міри, що тепер у їхніх піснях можна почути все — від попу до складних психологічних концепцій. Вони співають про ментальне здоров’я, труднощі молоді та шлях до прийняття себе, щедро приправляючи це посиланнями на літературні твори та праці видатних психологів. Більше того, гурт має власний альтернативний всесвіт, створений продюсерами. Мабуть, саме цей всесвіт пан Боднар і намагається інтегрувати в реалії Вінницьких Хуторів, сподіваючись, що філософія «Love Yourself» допоможе місцевим жителям полюбити стан навколишньої інфраструктури.
Варто також нагадати, що пан Боднар — постать у петиційному світі легендарна, і його нинішній порив цілком вписується в канву попередніх «стратегічних» ініціатив.
Саме він свого часу намагався перейменувати Київський міст у «Міст поцілунків», аби наблизити Вінницю до Парижа, та пропонував увічнити пса Патрона в назві вулиці на околиці, бо звичні «Садові» та «Квітучі» здавалися йому надто прозаїчними.
Були також ідеї зробити проїзд у тролейбусах абсолютно безкоштовним — мабуть, аби «Вінницька транспортна компанія» остаточно відчула смак фінансового краху.
Поки що вінничани реагують на подібні «родзинки» стримано, збираючи під ініціативами автора в середньому по півтора десятка підписів — що за рівнем ентузіазму нагадує кількість бажаючих купатися в Південному Бузі у лютому.
Проте, якщо армія фанатів корейської поп-музики виявиться активнішою за любителів безкоштовного проїзду, міськвиконкому таки доведеться вивчати біографію Кім Намджуна та інших учасників гурту.
