Вінничанин Дмитро Рогозюк, відомий за позивним «Рогозь», тимчасово виконує обов’язки командира Третього армійського корпусу ЗСУ. Його попередня посада — командир 60-ї окремої механізованої бригади. Тим часом Андрій Білецький очолив нове угруповання військ «Центр», у підпорядкуванні якого перебувають одразу три армійські корпуси. Це угруповання відповідає приблизно за чверть усієї лінії фронту.
Про кадрові зміни стало відомо 19 жовтня під час пресконференції, присвяченої підсумкам військової операції «Вівальді». Тоді Білецький представив Рогозюка як нового командира Третього армійського корпусу.
Втім, 20 жовтня пресслужба корпусу уточнила юридичний статус цих кадрових змін. Білецького відрядили командувати угрупованням військ «Центр», але зі штатної посади командира Третього корпусу його не перевели. На час відрядження обов’язки командира виконує Рогозюк.
Таким чином, йдеться не про остаточну заміну командира корпусу, а про перерозподіл управлінських обов’язків у межах реорганізації військового командування.
Що тепер очолює Білецький і хто йому підпорядковується
Нинішні зміни почалися не в жовтні. Ще 26 серпня президент Володимир Зеленський оголосив про створення двох оновлених угруповань військ для посилення українських позицій на Донеччині. Їх мали очолити командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та командир Першого корпусу Національної гвардії «Азов» Денис Прокопенко.
А 9 вересня стало відомо, що Білецькому доручили командування новим угрупованням військ «Центр». Як пояснював його заступник Родіон Кудряшов, йдеться про тимчасовий орган військового управління, покликаний посилити координацію підрозділів на значній частині Донеччини.
За своєю функцією це вищий рівень управління, ніж окремий армійський корпус. Якщо корпус об’єднує під своїм командуванням бригади та інші підрозділи, то угруповання «Центр» координує дії вже кількох корпусів на спільній ділянці фронту.
За словами Білецького, до угруповання нині входять три корпуси.
Третім армійським корпусом тимчасово командує Дмитро Рогозюк. 11-й армійський корпус очолив Еміль Ішкулов, який раніше був заступником командира 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ. А командиром 19-го армійського корпусу став бригадний генерал Валерій Скред — колишній начальник штабу того самого 7-го корпусу ДШВ.
Білецький розповів, що особисто пропонував кандидатуру Ішкулова, яку підтримали головнокомандувач ЗСУ та Генеральний штаб. Роботу Скреда він також оцінив позитивно.
Масштаби відповідальності нового угруповання значно більші, ніж у одного корпусу. Його смуга простягається від південних підступів до Куп’янська-Вузлового на Харківщині до Костянтинівки на Донеччині включно. У цій зоні розташовані Борова, Лиман, Слов’янськ, Краматорськ і Дружківка.
За оцінкою Білецького, на угруповання «Центр» припадає близько 26% усієї протяжності фронту — фактично кожен четвертий кілометр лінії бойового зіткнення.
Сам командувач визнає, що нова структура поки залишається позаштатною. Серед головних завдань він називає створення ефективної системи управління та планування на оперативному рівні, налагодження тилового забезпечення й підтримки бойових дій корпусів.
Від вінницької «Ниви» до командування корпусом
Дмитро Рогозюк добре відомий у Вінниці не лише завдяки військовій службі. До повномасштабного російського вторгнення він був одним із лідерів фанатського руху місцевої футбольної «Ниви».
У січні 2019 року Рогозюк став власником клубу, який тоді переживав фінансові труднощі. Згодом обіймав посаду директора «Ниви».
Його військова біографія почалася у грудні 2013 року. Спочатку Дмитро Рогозюк служив у бригаді транспортної авіації, а під час бойових дій на сході України займався переважно тиловим забезпеченням. У 2017 році завершив контракт і повернувся до цивільного життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Рогозюк знову став до війська. У складі полку «Азов — Київ» брав участь в обороні столиці. Згодом воював на Бахмутському напрямку у Третій окремій штурмовій бригаді, де командував ротою першого штурмового батальйону, а пізніше став заступником командира батальйону.
Надалі займався оперативним плануванням, а після створення Третього армійського корпусу обійняв посаду заступника начальника штабу.
У жовтні 2025 року Білецький доручив йому очолити 60-ту окрему механізовану Інгулецьку бригаду. На той час підрозділ переживав серйозні проблеми — від нестачі особового складу до значної кількості випадків самовільного залишення частини.
Як розповідало видання NV, після зміни командування до бригади перевели десятки досвідчених офіцерів і військовослужбовців Третьої штурмової. Було переглянуто організацію бойової роботи, посилено взаємодію артилерії та безпілотників, відновлено сержантський корпус, розвинуто використання наземних роботизованих комплексів.
За словами Рогозюка, завдяки цим змінам власні втрати вдалося скоротити втричі, а втрати противника збільшити вп’ятеро. Також зменшилася кількість СЗЧ. Незалежного підтвердження цих кількісних показників у відкритих джерелах немає.
Влітку 2026 року 60-та бригада стала одним із важливих учасників операції «Вівальді» на Лиманському напрямку.
Тепер Рогозюк тимчасово керуватиме вже не окремою бригадою, а цілим армійським корпусом. Андрій Білецький, зберігаючи штатну посаду командира Третього корпусу, фактично перейшов до управління значно більшим військовим угрупованням, у якому три корпуси мають діяти за єдиним оперативним задумом.
