Президент США Дональд Трамп стверджує, що завершення російсько-української війни, можливо, ближче, ніж будь-коли. Його спецпредставник Стів Віткофф називає кремлівського диктатора путіна «гуманістом», а Білий дім намагається прискорити мирні переговори. Тим часом росія дві ночі поспіль атакує Україну сотнями безпілотників і ракетами. Є загиблі та поранені, зруйновані житлові будинки й пошкоджені енергетичні об’єкти. І на цьому тлі дедалі більше запитань викликає позиція Вашингтона, який одночасно з дипломатичними зусиллями посилює тиск на Україну.
У ніч проти 22 жовтня російські війська здійснили чергову масовану комбіновану атаку, застосувавши ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон», «Онікс» та 210 безпілотників різних типів, із яких 110 були реактивними. Основним напрямком удару став Київ.
За даними Повітряних сил ЗСУ, станом на 09:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 дрон, зокрема 87 реактивних. Ще десять безпілотників залишалися в повітрі. Влучання російських засобів повітряного нападу зафіксували на 32 локаціях, падіння уламків — на восьми.
У столиці постраждали щонайменше 15 людей, серед них двоє підлітків. Пошкоджено житлові будинки, станцію швидкої допомоги, автомобілі медиків та інші цивільні об’єкти. Напередодні, у ніч проти 21 жовтня, росія застосувала ще 186 безпілотників та крилаті ракети. Тоді внаслідок влучання дрона у багатоповерхівку Києва загинули двоє людей. Ще двох убила російська атака на Харківщині.
Загалом лише за дві ночі росіяни застосували 396 безпілотників, серед яких 198 були реактивними. Під удари потрапили житлові будинки, підприємства, університет у Кременчуці, торговельний центр в Умані, енергетична та інша інфраструктура.
Не оминула загроза й Вінниччину. У ніч проти 22 жовтня реактивні безпілотники рухалися, зокрема, через південь області. А протягом 17–20 жовтня російські війська неодноразово атакували енергетичні об’єкти регіону, спричиняючи перебої з електро- та водопостачанням.
Саме на тлі цих обстрілів Дональд Трамп 21 жовтня заявив, що мирне врегулювання війни в Україні, можливо, ближче, ніж будь-коли раніше. Американський президент послався на нещодавню розмову з путіним та звільнення росією американського громадянина Стівена Габбарда, якого утримували понад чотири роки.
Ще промовистішою стала поведінка спеціального представника Трампа Стіва Віткоффа. Під час зустрічі з путіним у Санкт-Петербурзі 21 жовтня він назвав російського президента «гуманістом», подякувавши за звільнення американця. Ці слова пролунали в день, коли російські війська продовжували обстрілювати українські міста, а самого путіна, нагадаємо, розшукує Міжнародний кримінальний суд за підозрою у воєнних злочинах.
Після майже тригодинної зустрічі Кремль заявив про готовність відновити тристоронні переговори за участю України, США та росії. Однак територіальних вимог Москва не зняла, а повітряні удари не припинила.
Тим часом американський тиск дедалі виразніше спрямовується на Київ. За даними Axios, Трамп раніше закликав Україну змінити президента Володимира Зеленського на лідера, готового укласти угоду з росією. Це сталося після того, як Вашингтон погодився послабити санкційні обмеження на постачання російського дизельного пального.
Під час переговорів в Осло 20 жовтня зять Трампа Джаред Кушнер, за інформацією Axios, знову наполягав на припиненні українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Зеленський заявив про готовність до такого кроку, але лише за умови аналогічних дій росії.
Ще один скандал виник навколо супутникового зв’язку Starlink. Як повідомила The Wall Street Journal, Ілон Маск розпорядився обмежити швидкість роботи військової версії супутникового сервісу, яким користуються українські сили. Це ускладнило застосування безпілотників та окремі оборонні операції.
За інформацією видання, Маск обговорював ситуацію з Трампом. Водночас американський президент заперечує свою причетність до обмежень, а держсекретар Марко Рубіо стверджував, що рішення щодо доступу до Starlink ухвалює приватна компанія SpaceX. Отже, підтвердженого рішення Білого дому про відключення зв’язку немає, хоча самі обмеження та їхній вплив на українські військові операції стали предметом гострої дискусії у США.
За активністю Вашингтона стоїть і внутрішньоамериканський політичний календар. Уже 3 листопада у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, які проходять на тлі різкого падіння популярності Трампа.
За опитуванням Reuters/Ipsos, оприлюдненим 19 жовтня, діяльність президента США схвалювали лише 31% американців. На запитання про партійні уподобання на виборах до Конгресу 47% зареєстрованих виборців підтримали демократів і 35% — республіканців. Це свідчить про серйозні електоральні труднощі президентської партії, хоча результати опитувань не визначають наперед склад майбутнього Конгресу.
Американське видання The Atlantic, посилаючись на джерела, повідомляє, що Трамп прагне домогтися мирної угоди до кінця року, потенційно під час саміту G20 у грудні. За словами його радників, президент хотів би особисто бути присутнім під час підписання домовленостей путіним і Зеленським, навіть якщо заради цього доведеться чинити жорсткий тиск на Україну. На дипломатичний процес можуть вплинути й результати виборів до Конгресу.
У Києві тим часом побоюються, що майбутнє України можуть обговорювати без повноцінної участі української сторони. Один з українських посадовців у коментарі The Atlantic висловив занепокоєння, що ключові домовленості можуть укладатися фактично за спиною України.
Таким чином, нинішня дипломатична активність супроводжується дедалі помітнішою суперечністю. Вашингтон заявляє про наближення миру, послаблює окремі обмеження щодо росії та вимагає поступок від України. Москва зі свого боку погоджується говорити про переговори, але продовжує наполягати на територіальних вимогах і завдавати масованих ударів.
За дві ночі — 396 російських безпілотників і нові ракетні удари по українських містах. Саме такий вигляд наразі має війна, завершення якої Дональд Трамп називає близьким як ніколи.
