У Вінниці знайшли ще 166 підвалів, які можна перетворити на найпростіші укриття. Мерія готова оплатити більшу частину ремонту, але 30% вартості мають забезпечити мешканці. Поки що на таку пропозицію відгукнулися співвласники одного будинку. І це на п’ятому році повномасштабної війни, протягом якого місто вже не раз рахувало підвали, перевіряло їх, встановлювало автоматичні замки та витрачало сотні мільйонів гривень на захисні споруди.
Вінницька мерія повідомила про результати чергового обстеження підвалів: із понад 200 попередньо відібраних приміщень фахівці визначили 166, у яких технічно можливо облаштувати найпростіші укриття. Там достатня висота й площа, належний стан конструкцій, є запасний вихід або можливість його зробити.
Тепер міська влада пропонує оплатити до 70% вартості ремонту. Решту 30% мають зібрати співвласники будинку. За ці кошти можна забетонувати підлогу, оздобити стіни, полагодити освітлення, а за потреби — облаштувати вентиляцію.
Після виконання необхідних робіт приміщення має отримати офіційний статус найпростішого укриття.
Але є деталь, яка дещо охолоджує оптимізм щодо цифри 166.
За словами начальника відділу контролю апарату міськради та виконкому Артема Пасіченка, наразі співвласники лише одного будинку ухвалили рішення долучитися до програми. Там планують забетонувати підлогу й оздобити стіни за підтримки міського бюджету.
В інших будинках рішення ще попереду.
Загалом, за даними мерії, у житловому фонді громади нараховується 910 місць для тимчасового перебування населення під час повітряної тривоги. Але не кожне таке місце має офіційний статус найпростішого укриття.
Виходить, що навіть після чотирьох із половиною років великої війни у Вінниці залишається чимало підвалів, які люди можуть використовувати під час тривоги, але які ще потребують облаштування та відповідного оформлення.
Звісно, місто не сиділо, склавши руки. За цей час будували нові захисні споруди, ремонтували старі, встановлювали автоматичні замки, проводили численні перевірки. Проте історія вінницьких укриттів має й інший бік: зачинені двері, захаращені підвали, повторні обстеження та постійні нагадування власникам про їхні обов’язки.
Пригадаймо, як усе відбувалося.
2022 рік: понад дві тисячі підвалів перевірено… а далі почали перевіряти знову
У перші місяці повномасштабної війни міська влада взялася шукати місця, де вінничани могли б перечекати повітряну тривогу.
У липні 2022 року створили 70 робочих груп за участю представників мерії та ДСНС. За п’ять днів вони обстежили 2093 об’єкти — від підвалів багатоповерхівок до існуючих сховищ і комерційних приміщень.
У серпні затвердили перелік із 1339 місць для тимчасового перебування населення.
Здавалося б, масштабну роботу зроблено.
Але вже 5 вересня міськрада оголосила про повторне обстеження цих приміщень. Перевіряли, чи є електрика, вентиляція, водопостачання, чи прибрали сміття та виконали попередні рекомендації.
Тобто, включення підвалу до міського переліку ще не означало, що в ньому створили належні умови для людей.
Водночас мерія наголошувала: приводити такі приміщення до ладу повинні власники та балансоутримувачі.
І мешканці справді бралися за роботу.
У серпні 2022-го міськрада розповідала про будинок на вулиці Академіка Янгеля, 69. Там люди самотужки розчистили підвал, демонтували старі комірчини, а депутат міськради допоміг забетонувати підлогу.
Мешканці тоді посилалися на приклад сусіднього будинку на вулиці Стельмаха, де підвал облаштовували на умовах співфінансування.
Отже, ідея залучати гроші та працю самих вінничан до облаштування місць для захисту далеко не нова. Вона існувала вже в перший рік повномасштабного вторгнення, хоча нинішній механізм 70/30 затвердили значно пізніше.
2023 рік: укриття є, але чи можна до нього потрапити?
На другий рік повномасштабної війни на перший план вийшла інша проблема.
Після трагедії в Києві, де під час російської атаки люди загинули біля зачиненого укриття, у Вінниці провели нову масштабну перевірку.
З 1 до 8 червня 2023 року 60 робочих груп обстежили 1236 об’єктів. Серед них було 974 приміщення для тимчасового перебування населення.
Міська влада вирішила боротися із зачиненими дверима за допомогою технологій.
21 червня мерія оголосила про запровадження автоматичних систем відкриття укриттів. На той момент вони працювали у п’яти навчальних закладах, ще двадцять планували підключити.
Система мала відчиняти двері під час повітряної тривоги, щоб люди не залежали від того, чи прийде відповідальний із ключем.
Ідея цілком зрозуміла. Коли летить ракета, часу шукати ключника може просто не бути.
Того ж року місто взялося й за капітальніші рішення — запланувало будівництво 12 протирадіаційних укриттів для шкіл та дитсадків.
Отже, у Вінниці фактично розвивали два напрями: споруджували нові захисні об’єкти при комунальних закладах і намагалися зробити доступнішими вже наявні підвали житлових будинків.
2024 рік: автоматичний замок спрацював, а двері все одно зачинені
У 2024 році виявилося, що навіть сучасна система відкриття дверей не завжди розв’язує проблему.
3 вересня міська рада оприлюднила результати перевірки 111 приміщень, обладнаних дистанційними замками.
Результат виявився промовистим.
До 80 приміщень доступ отримали. До 31 — ні.
Тобто, 28% перевірених об’єктів на момент обстеження залишалися недоступними.
В одинадцяти випадках електронні замки працювали, але шлях людям перегороджували додаткові двері або металеві решітки зі звичайними механічними замками.
Ще приблизно за п’ятнадцятьма адресами перевіряльники виявили проблеми з мобільним зв’язком чи інтернетом.
Виходила доволі показова ситуація: місто витратило кошти на автоматизацію доступу, а частина підвалів усе одно залишалася зачиненою.
Це не означає, що система автоматичних замків була марною. Але перевірка показала її обмеження: жодна електроніка не допоможе, якщо перед нею поставили ще одну решітку з навісним замком.
І це вже питання не стільки технологій, скільки контролю за станом приміщень.
2025 рік: майже половина перевірених підвалів — без сміття, а решта?
У червні 2025 року мерія знову оприлюднила результати перевірок. Цього разу — приміщень у будинках з ОСББ.
Із 340 визначених місць для тимчасового перебування фахівці перевірили 261.
Без сміття та захаращення виявилося лише 121 приміщення.
Інакше кажучи, належний санітарний стан за цим критерієм мали менше ніж половина перевірених підвалів.
У 211 приміщеннях інженерні мережі перебували в задовільному стані. А до восьми підвалів перевіряльників узагалі не допустили.
Показово, що йшлося не про невідомі або випадково знайдені приміщення. Це були підвали, які вже перебували в міському обліку як місця для тимчасового перебування людей.
Тим часом капітальне будівництво тривало.
28 жовтня 2025 року міськрада відзвітувала про 56 збудованих, реконструйованих або капітально відремонтованих об’єктів цивільного захисту від початку великої війни. Ще одинадцять перебували в роботі.
Більшість завершених робіт припадала на заклади освіти: укриття ремонтували в дитсадках і ліцеях, будували нові протирадіаційні споруди.
Це важлива частина картини. Місто справді вкладало бюджетні кошти в захист людей. Але паралельно в житловому секторі роками залишалися проблеми, які не вирішувалися самим фактом включення підвалу до переліку або встановлення автоматичного замка.
2026 рік: майже 700 мільйонів витрат — і нова пропозиція для мешканців
У травні 2026 року регіональні ЗМІ Вінниччини оприлюднювали інформацію про бюджетні витрати на укриття, отриману від Вінницької міської ради.
За наведеними даними, із 2022 року до кінця квітня 2026-го на ремонт, реконструкцію та будівництво укриттів спрямували понад 697 мільйонів гривень.
Кошти йшли на різні об’єкти цивільного захисту, зокрема на капітальні ремонти та будівництво протирадіаційних укриттів. Тому цю суму не можна вважати витратами саме на житлові підвали.
За даними мерії, станом на 30 квітня у громаді обліковували 77 захисних споруд цивільного захисту, 205 найпростіших укриттів і 964 інші приміщення для тимчасового перебування людей.
І тут принциповий момент: підвал, де дозволено перечекати тривогу, і офіційно облаштоване найпростіше укриття — не одне й те саме.
У серпні 2026 року мерія затвердила новий механізм співфінансування ремонтів у житловому секторі. 28 серпня депутати підтримали відповідне рішення.
Місто було готове оплатити до 70% ремонтних робіт, а мешканці — забезпечити решту. Наприкінці вересня чиновники мерії розповідали про нові обстеження приміщень та закликали ОСББ долучатися до програми.
А 29 жовтня з’явилася нова цифра — 166 технічно придатних підвалів.
Тепер у центрі уваги не лише стан приміщень, а й готовність співвласників зібрати необхідну частину грошей.
Поки що мерія повідомила про рішення щодо одного будинку.
Чотири роки перевірок: що змінилося для мешканців?
Якщо зібрати повідомлення Вінницької міської ради за 2022–2026 роки, вимальовується доволі суперечлива картина.
Спочатку чиновники шукали підвали й наносили їх на карту. Потім перевіряли, чи можна ними користуватися. Далі встановлювали автоматичні замки, щоб люди могли потрапити всередину. Згодом з’ясовували, чому ці замки не завжди забезпечують доступ. Паралельно виявляли захаращені приміщення та вимагали від співвласників навести лад.
Одночасно місто будувало й ремонтувало захисні споруди за бюджетні кошти, передусім у комунальних закладах.
Тепер мерія пропонує мешканцям багатоповерхівок інший крок: спільно профінансувати ремонт підвалів, які досі використовувалися переважно як місця тимчасового перебування, щоб вони отримали статус найпростіших укриттів.
У такого підходу є правове та економічне пояснення. Підвали багатоквартирних будинків є спільним майном співвласників, і відповідальність за їхнє утримання не можна автоматично покладати лише на міський бюджет. До того ж місто бере на себе більшу частину запропонованих витрат.
Але залишається питання, яке чиновницькі звіти поки що не закривають.
Що робити мешканцям будинків, які не можуть зібрати необхідні 30%? Чи передбачено для них інше рішення? І скільки з 166 відібраних приміщень насправді вдасться довести до офіційного статусу найпростішого укриття?
Принаймні в останньому повідомленні мерії відповідей на ці питання немає.
