Справу чинного народного депутата IX скликання, чия політична кар’єра рясніє скандалами та проросійськими заявами, передано до суду. Хоча Офіс Генерального прокурора у своєму офіційному повідомленні не назвав прізвища обвинуваченого, усі обставини та деталі справи вказують на колишнього «слугу народу» Євгенія Шевченка. Йому інкримінують одразу три тяжкі статті Кримінального кодексу України — державну зраду, колабораційну діяльність і шахрайство в особливо великих розмірах. У разі доведення вини політику загрожує найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Офіційні звинувачення: пропаганда та фінансова афера
Згідно з повідомленням Офісу Генерального прокурора, досудове розслідування, яке проводило Державне бюро розслідувань за оперативного супроводу СБУ, завершено. Обвинувальний акт стверджує, що діяльність народного депутата мала два основні напрями.
- Інформаційно-підривна діяльність на користь ворога: Слідство встановило, що депутат систематично використовував соціальні мережі для поширення пропагандистських наративів Російської Федерації. Його публікації були спрямовані на дискредитацію органів державної влади України, Збройних Сил, міжнародних партнерів і процесів європейської інтеграції. Ці дії, на думку прокурорів, сприяли дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в країні, що є особливо небезпечним в умовах повномасштабної війни.
- Шахрайська схема на 14,5 мільйона гривень: Другий епізод стосується фінансових махінацій. За даними слідства, обвинувачений, використовуючи особисті контакти з вищим політичним керівництвом Республіки Білорусь, організував схему заволодіння коштами. Він сприяв укладенню контракту на постачання мінеральних добрив, після чого створив штучні перешкоди для його виконання. Нардеп повідомив постачальникам неправдиву інформацію про нібито відмову Білоруської залізниці здійснювати перевезення продукції. Після цього він запропонував “вирішити питання”, нав’язавши укладення фіктивного договору про надання юридичних послуг. Виконавцем за цим договором виступила фізична особа-підприємець — його син. У період з грудня 2021 по лютий 2022 року на рахунок сина було перераховано 14,5 мільйона гривень за послуги, які, за версією слідства, фактично не надавалися.
Наразі Євгеній Шевченко перебуває під вартою. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Примітно, що взяти його на поруки намагалися колишні члени парламентської фракції проросійської і нині забороненої партії «Опозиційна платформа – за життя» — Анатолій Бурміч та Володимир Мороз.
Від «Слуги народу» до агента під прикриттям, а може – навпаки
Політична біографія Євгенія Шевченка сповнена різких поворотів і скандалів. У 2019 році він був обраний до Верховної Ради від партії «Слуга народу» як мажоритарник по округу в Запоріжжі та навіть був довіреною особою кандидата в президенти Володимира Зеленського.
Однак його діяльність у парламенті швидко набула скандального забарвлення:
- Співпраця з російською пропагандою. Шевченко брав участь в ефірах російського телебачення, зокрема в одній програмі з ватажком «ДНР» Денисом Пушиліним, де закликав до «взаємного прощення».
- Відданість режиму Лукашенка. Він публічно вітав Олександра Лукашенка з перемогою на сфальсифікованих виборах, розвішував у Верховній Раді прапор Білорусі, а у 2021 році особисто зустрівся з ним у Мінську. Під час зустрічі Шевченко заявив, що нібито «36% українців хотіли б бачити Лукашенка своїм президентом».
- Скандальні заяви. В одному з інтерв’ю він назвав себе «антисемітом» і погрожував «зачистити Майдан за три секунди».
- Імітація військового. Після повномасштабного вторгнення він неодноразово з’являвся у парламенті у військовій формі, хоча не є військовослужбовцем, що викликало обурення колег.
Через таку поведінку у 2021 році його виключили з фракції «Слуга народу». Згодом він приєднався до депутатської групи «Відновлення України», створеної переважно з колишніх членів забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа – за життя».
Прогули та лобізм промосковської церкви
За даними Руху ЧЕСНО, як законодавець Шевченко був малоефективним. Він ініціював 63 законопроєкти, з яких лише 16 стали законами, і потрапив до списку головних прогульників, пропустивши 54% голосувань із початку 2022 року до травня 2023-го.
Водночас він був одним з найактивніших лобістів інтересів української православної церкви московського патріархату. Депутат подав понад 200 правок до законопроєкту про заборону діяльності цієї церкви — що було розцінено як «поправковий спам» із метою затягнути розгляд — і голосував проти його ухвалення.
За кілька днів до отримання підозри Шевченко у своєму Telegram-каналі закликав Президента України до переговорів із РФ, а після арешту іронічно написав, щоб інший підозрюваний у держзраді нардеп від «Слуги народу» Олександр Дубінський — за версією правоохоронців, агент російських спецслужб «Буратіно», який мав розгалужену сітку впливу, зокрема і на Вінниччині — «готувався зустрічати його в СІЗО».
Справа Євгенія Шевченка є прецедентною. Це показовий приклад того, як популіст, що прийшов до влади на хвилі суспільного запиту на зміни, може перетворитися на фігуранта кримінального провадження за звинуваченнями у співпраці з ворогом і корупційних махінаціях. Остаточне слово у цій резонансній історії скаже суд.
