Чергову «слугу народу» відправили за ґрати: скільки всього нардепів Зеленського під криміналом?

Боротьба з корупцією

Щонайменше шестеро народних депутатів, обраних до Верховної Ради від президентської партії Володимира Зеленського «Слуга народу», вже отримали обвинувальні вироки. Одних засудили до реального ув’язнення, інші відбулися штрафами або умовними термінами. Ще десятки парламентарів у різні роки фігурували у кримінальних провадженнях. Дехто досі під вартою, хтось — під заставою чи домашнім арештом.

Приводом знову згадати цю статистику стало «свіже» рішення Апеляційної палати ВАКС у справі Людмили Марченко. Їй залишили два роки ув’язнення за зловживання впливом і взяли під варту просто в залі суду. Натомість її помічниця Анастасія Колеснік, разом із якою Марченко отримала 11 300 доларів за обіцянки посприяти виїзду чоловіків за кордон, відбулася штрафом у 93 500 гривень.

Широкій публіці Марченко запам’яталася завдяки відео, поширеному після відкриття проти неї кримінальної справи в липні 2023 року. На записі вона намагалася позбутися доларів, перекидаючи пачки грошей через паркан власного будинку. Після скандалу її виключили з партії «Слуга народу», однак депутатський мандат вона зберегла.

Показово, що Марченко була не просто народною депутаткою. Вона обіймала посаду заступниці голови парламентського Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, а також очолювала підкомітет із питань законодавства про статус народного депутата України. Тобто належала до керівництва комітету, який опікувався, зокрема, питаннями депутатської етики та правилами діяльності парламентарів.

У липні 2023 року Марченко навіть не одразу обрали запобіжний захід. Депутатка, яка перебувала на восьмому місяці вагітності, лежала в лікарні. Лише у вересні суд визначив їй заставу в 53,6 тисячі гривень. У березні 2026 року ВАКС засудив Марченко до двох років позбавлення волі, а після апеляційного рішення вирок набрав законної сили. Відповідно до Конституції України, це стало підставою для дострокового припинення її депутатських повноважень.

Та Марченко — далеко не єдина представниця президентської партії, чия кримінальна справа дійшла до обвинувального вироку.

Хто вже отримав вироки

Андрій Одарченко — вісім років ув’язнення з конфіскацією майна. Особливої пікантності цій історії додає те, що депутат від «Слуги народу» працював у парламентському Комітеті з питань антикорупційної політики, де згодом очолив один із підкомітетів. У листопаді 2023 року його викрили на спробі підкупити керівника Державного агентства відновлення Мустафу Найєма. За сприяння у виділенні бюджетних коштів на ремонт університету Одарченко пропонував хабар у біткоїнах на суму, еквівалентну 50 тисячам доларів. Це був перший задокументований українськими антикорупційними органами випадок хабаря у криптовалюті.

Спочатку депутата взяли під варту з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень, яку за нього внесли. А у вересні 2024 року Одарченко втік за кордон, нелегально перетнувши кордон із Румунією поблизу Красноїльська на Буковині. Його оголосили в розшук, а заставу стягнули в дохід держави. У листопаді 2024-го ВАКС заочно засудив парламентаря до восьми років позбавлення волі. 10 жовтня 2025 року апеляція залишила вирок чинним. Того ж дня припинилися його депутатські повноваження.

Утім, цікаві подробиці з біографії Одарченка спливли ще до його обрання народним депутатом. У серпні 2019 року журналісти проєкту «Схеми» з’ясували, що у 2018 році майбутній «слуга народу» двічі перерахував загалом 198,5 тисячі гривень на рахунок партії «Наші», яку очолював проросійський екснардеп Євгеній Мураєв. У травні 2022 року Мураєв залишив Україну та виїхав за кордон. Сам Одарченко тоді заперечував, що фінансував політичну силу Мураєва.

Анатолій Гунько — чотири роки позбавлення волі. Іще один представник «Слуги народу», який опікувався законотворчістю як член парламентського Комітету з питань правової політики. Ба більше, він очолював тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка розслідувала корупцію на підприємствах Національної академії аграрних наук (НААН). У серпні 2023 року НАБУ і САП викрили Гунька на отриманні 85 тисяч доларів за обіцянку посприяти передачі в користування державних земель. У березні 2025 року ВАКС призначив йому сім років ув’язнення, але 9 лютого 2026-го апеляція перекваліфікувала його дії на зловживання впливом та скоротила строк до чотирьох років. Гунька взяли під варту просто в залі суду. Того ж дня він втратив депутатський мандат.

Утім, це не перша кримінальна історія Гунька. Ще у 2018 році його підозрювали у причетності до земельних махінацій навколо території Радіопередавального центру в Броварах. Ішлося про землі площею понад 94 гектари. Тоді його відпустили під заставу в 1,762 мільйона гривень. Однак у березні 2019-го провадження закрили через недостатність доказів. А згодом Гунько сам подав позов до держави за незаконне кримінальне переслідування. У грудні 2020 року Печерський райсуд присудив йому два мільйони гривень моральної компенсації. Щоправда, це рішення оскаржували, тож називати ці гроші фактично виплаченими не можна.

І на цьому кримінальні пригоди політика не закінчилися. За п’ять днів до апеляційного вироку, 4 лютого 2026 року, Гунько отримав нову підозру — цього разу у справі про заволодіння врожаєм державних господарств НААН. За версією слідства, у 2021–2022 роках учасники схеми вивозили соняшник і кукурудзу на приватні склади, завдавши державі майже 30 мільйонів гривень збитків. У червні 2026 року НАБУ повідомило про завершення розслідування. Винуватість Гунька в цьому окремому провадженні судом ще не встановлена.

Олександр Юрченко — дев’ять років ув’язнення з конфіскацією майна. Іронія в тому, що обраний від «Слуги народу» депутат очолював підкомітет із питань поводження з побутовими відходами. Саме навколо змін до законодавства про відходи й розгорнулася корупційна історія. За даними НАБУ, Юрченко вимагав 13 тисяч доларів за внесення поправок до законопроєкту та ще 200 тисяч — нібито для підкупу колег із профільних комітетів. На оприлюднених правоохоронцями записах йшлося навіть про 3% акцій майбутнього підприємства, яке планували створити інвестори.

У вересні 2020 року, після викриття його неофіційного помічника на отриманні грошей, Юрченка виключили з фракції «Слуга народу». Самому депутату повідомили про підозру, а суд відправив його під варту з можливістю внесення застави близько трьох мільйонів гривень. За кілька днів гроші внесли, і Юрченко вийшов із СІЗО. Згодом, у 2022 році, він приєднався до депутатської групи «Відновлення України», до якої увійшли й колишні представники нині забороненої проросійської ОПЗЖ.

11 вересня 2026 року ВАКС засудив Юрченка до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та трирічною забороною обіймати певні посади. За частиною обвинувачення суд перекваліфікував його дії на зловживання впливом і звільнив від покарання через сплив строків давності. Водночас дев’ятирічний строк за одержання неправомірної вигоди залишився. До набрання вироком законної сили Юрченко перебуває під заставою у три мільйони гривень із процесуальними обов’язками. Розгляд апеляцій призначено на 23 листопада 2026 року.

Є й ті, хто уникнув реального ув’язнення.

Ірина Кормишкіна — п’ять років умовно за незаконне збагачення та недостовірне декларування. Обрана від «Слуги народу» депутатка входила до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де очолювала підкомітет із питань тарифного та нетарифного регулювання. Але найбільшу увагу до неї привернули не законодавчі ініціативи, а мільйонні подарунки.

Ще у 2022 році Центр протидії корупції повідомив, що Кормишкіна, тоді ще Аллахвердієва, задекларувала подарунки на 14,4 та 5,3 мільйона гривень, а також швейцарський годинник Defy Midnight за 310 тисяч гривень, інкрустований 11 білими діамантами. Дарувальником значився її батько. Після звернення антикорупціонерів суд зобов’язав прокуратуру зареєструвати кримінальне провадження.

У жовтні 2024 року Кормишкіній повідомили про підозру в незаконному збагаченні на понад 20 мільйонів гривень. За версією слідства, вартість придбаних нею активів суттєво перевищувала законні доходи. Суд тоді відпустив депутатку на особисту поруку двох впливових політиків — голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії та керівника Миколаївської ОВА Віталія Кіма. У січні 2025-го вона отримала ще одну підозру — через недостовірні відомості в декларації, зокрема щодо будинку та земельних ділянок на Одещині.

21 лютого 2025 року Кормишкіна подала заяву про складання депутатських повноважень, а вже 25 лютого Верховна Рада підтримала її відставку 246 голосами.

21 березня 2025 року ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості Кормишкіної та її чоловіка Юрія. Обоє отримали по п’ять років позбавлення волі, але з дворічним іспитовим строком, тобто без реального ув’язнення. Кожному також призначили штраф у 68 тисяч гривень. Ексдепутатку зобов’язали перерахувати 20 мільйонів гривень до державного бюджету, а подружжя — ще два мільйони на потреби ЗСУ. Вирок набрав законної сили.

Олександр Трухін — 68 тисяч гривень штрафу за спробу підкупу поліцейських. Обраний від «Слуги народу» депутат був заступником голови парламентського Комітету з питань бюджету. Однак на всю країну він прославився не бюджетними ініціативами, а скандальною ДТП на Бориспільській трасі у серпні 2021 року, в якій постраждали шестеро людей, зокрема двоє дітей.

Справжній скандал вибухнув через пів року, коли «Українська правда» оприлюднила відео з нагрудної камери поліцейського. На записі Трухін пропонував правоохоронцю відпустити його з місця аварії, обіцяв поговорити з тодішнім міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським і натякав на винагороду в 150 тисяч. Саме тоді на всю країну пролунала його фраза: «Давай я тихенько зараз у ліс піду», яка швидко перетворилася на інтернет-мем.

Після оприлюднення відео, 2 лютого 2022 року, Трухіна виключили з партії «Слуга народу». А в лютому 2023-го він пішов на угоду з прокуратурою, визнавши провину в пропозиції неправомірної вигоди поліцейському. ВАКС затвердив угоду та призначив депутату штраф у 68 тисяч гривень. Крім того, Трухін зобов’язався перерахувати шість мільйонів гривень на потреби Збройних Сил України. Уже 23 лютого 2023 року він склав депутатський мандат.

При цьому вирок стосувався саме спроби підкупу поліцейських, а не встановлення винуватця ДТП. За саму аварію Трухіна цим рішенням не засудили.

Отже, щонайменше шість обвинувальних вироків. Але це не означає, що шестеро колишніх «слуг народу» сидять за ґратами. Одні отримали реальні строки, інші — штрафи чи умовне покарання. А дехто, як Андрій Одарченко, взагалі перебуває за кордоном.

Підозри, застави й домашні арешти

І це ще далеко не всі кримінальні справи.

За даними руху «ЧЕСНО», серед депутатів, обраних від «Слуги народу», чимало тих, кому в різні роки повідомляли про підозри. Частину справ закрили, інші дійшли до суду. Але є й такі, де фігуранти досі мають депутатські мандати та працюють у парламентських комітетах.

П’ять депутатів і гроші за голосування. Наприкінці грудня 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття групи парламентарів, які, за версією слідства, систематично отримували від двох до двадцяти тисяч доларів за потрібні голосування у Верховній Раді. Вказівки, як голосувати, нібито надходили через спеціальну групу у WhatsApp. Підозри отримали п’ятеро представників «Слуги народу».

Юрій Кісєль — голова Комітету з питань транспорту та інфраструктури, один із керівників фракції «Слуга народу». Суд визначив йому заставу в 40 мільйонів гривень. Навколо депутата виник і скандал із нерухомістю: журналісти досліджували майно його родини, зокрема будинок, який раніше належав Володимиру Зеленському.

Ігор Негулевський — голова підкомітету автомобільного та міського електротранспорту Комітету з питань транспорту та інфраструктури. У справі про голосування за гроші отримав заставу в 30 мільйонів гривень.

Євген Пивоваров очолює підкомітет із водопостачання та теплопостачання у Комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Йому призначили заставу у 20 мільйонів гривень.

Михайло Лаба — член бюджетного комітету, обраний до парламенту від Закарпаття. За рішенням суду — 20 мільйонів гривень застави.

Ольга Савченко — членкиня Комітету з питань правоохоронної діяльності та заступниця голови фракції «Слуга народу». Застава — 16,6 мільйона гривень. Показово, що депутатка, яка працює над правоохоронним законодавством, сама стала підозрюваною у корупційній справі.

Усі п’ятеро зберігають депутатські мандати. Після внесення застав вони вийшли з-під варти й уже в січні повернулися до парламентських засідань. А в жовтні 2026 року суд продовжив їхні процесуальні обов’язки до 9 грудня. Обвинувальних вироків у цій справі наразі немає.

Сергій Кузьміних — під цілодобовим домашнім арештом. Народний депутат від Житомирщини очолює підкомітет із питань фармації парламентського Комітету з питань здоров’я нації. У січні 2022 року правоохоронці викрили його під час отримання 558 тисяч гривень, які, за версією слідства, призначалися за сприяння в закупівлі медичного обладнання для лікарень.

Спочатку Кузьміних перебував під заставою, але через порушення процесуальних обов’язків у червні 2026 року суд змінив запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт і звернув заставу в дохід держави. 14 жовтня ВАКС продовжив домашній арешт з електронним браслетом до 14 грудня 2026 року. Депутатський мандат Кузьміних зберіг, хоча фактично обмежений у можливості відвідувати парламент. Обвинувального вироку ще немає.

Олександр Дубінський — зберігає депутатський мандат навіть, перебуваючи кілька років у СІЗО. Колишній представник «Слуги народу» залишається заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Його виключили з фракції ще у 2021 році, а в листопаді 2023-го затримали за підозрою в державній зраді. За версією слідства, він був учасником організації, створеної російською військовою розвідкою для інформаційно-підривної діяльності проти України. Також Дубінський фігурує у справі щодо організації незаконного виїзду за кордон.

Попри перебування під вартою, Дубінський досі народний депутат. Ба більше, 12 листопада 2026 року журналісти проєкту «Схеми» повідомили, що Верховна Рада відновила йому виплати: за липень–жовтень він отримав понад 3,4 мільйона гривень із бюджету. Обвинувального вироку у справі про державну зраду наразі немає.

Євгеній Шевченко — від зустрічі з Лукашенком до обвинувачень у державній зраді. Обраний від «Слуги народу» депутат очолює підкомітет із питань взаємодії з правоохоронними органами в парламентському Комітеті з питань економічного розвитку. Широкий резонанс викликав його візит до Олександра Лукашенка у 2021 році, після якого Шевченка виключили з фракції.

У листопаді 2024 року депутата затримали за підозрою в державній зраді та відправили до СІЗО. У червні 2025-го він отримав нову підозру в державній зраді, а в жовтні — ще одну, цього разу щодо легалізації понад дев’яти мільйонів гривень. Попри кримінальне переслідування та перебування під вартою у 2025 році, Шевченко зберігає депутатський мандат.

Скільки їх насправді?

У лютому 2026 року розслідувачі аналітичної системи YouControl дослідили кримінальні справи 35 народних депутатів, з яких 20 були або залишаються членами фракції «Слуга народу». Дослідження охоплювало рішення Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати за період із січня 2021 року до січня 2026 року. Але це не повна статистика депутатських підозр: справи про державну зраду, насильство та інші злочини можуть розглядатися в інших судах.

Обговорення

Думки читачів сайту та наших соцмереж — разом.

Додати коментар

або без входу

Пошта не публікується. Коментар без входу з’явиться після перевірки редакцією.

Коментарі читачівСпочатку новіші

Поки немає опублікованих коментарів. Долучайтеся до обговорення.