Обпечена війною, але не зламана: вінничанка Вікторія Головіна тала зіркою «1+1»

Війна Вінниця Україна

Вінничанка Вікторія Головіна, яка дивом вижила під час російського ракетного удару по Вінниці 14 липня 2022 року, стала героїнею рубрики «Тихі зірки» Костянтина Грубича у програмі «Сніданок з 1+1». Вона отримала опіки 45% тіла, пережила два місяці реанімації та дві пересадки шкіри. А згодом знайшла справу, яка допомогла їй повернутися до життя, — почала готувати японські солодощі моті. Тепер має власний бізнес і навчає інших.

«Вона вижила і навчилася жити по-новому. Через мочі», — наголосив Костянтин Грубич на своїй сторінці у соцмережах.

Моті, або мочі, — традиційні японські солодощі з рисового тіста. В українській мові вживаються обидва варіанти назви: «моті» — поширене написання за традиційною системою передавання японських слів, а «мочі» — варіант, ближчий до оригінальної вимови.

Вижила, коли горів одяг

За плечима Вікторії — 33 роки військової служби. Вона була санітарною інструкторкою, 25 років працювала старшою медсестрою, а згодом стала коменданткою вінницького Будинку офіцерів.

У лютому 2022-го збиралася на пенсію. Навіть мала призначену на 26 лютого відповідну комісію. Але почалося повномасштабне вторгнення, і Вікторія залишилася служити.

14 липня вона була на роботі. Під час повітряної тривоги вийшла у внутрішній двір Будинку офіцерів. Пролунав вибух. Коли отямилася, побачила, що її одяг горить.

Як розповідала Вікторія виданню «Суспільне», спочатку поливала опіки водою з пляшки, а коли та закінчилася — водою з калюж після дощу. Потім вибігла на дорогу, зупинила автомобіль і попросила водія відвезти її до лікарні.

Вона вижила, але отримала тяжкі опіки, контузію, травму ключиці та ушкодження слуху. Попереду були десятки перев’язок, операцій і болісного відновлення.

Того дня російські ракети забрали життя 29 людей.

Від лікарняної палати до власної справи

Після лікування Вікторії довелося заново вчитися рухатися й звикати до свого тіла. Обпечена шкіра вкрилася рубцями, які нестерпно свербіли. Щоб не розчісувати їх, лікар порадив чимось зайняти руки.

Якось невістка принесла їй японські рисові тістечка моті. Вікторії сподобався незвичний десерт, і вона вирішила спробувати приготувати його сама.

Перші спроби були невдалими. Вона шукала рецепти, підбирала борошно, купувала онлайн-уроки, експериментувала з начинками. І помітила: коли зосереджується на тісті, менше думає про біль і свербіж.

Захоплення поступово переросло у власну справу. Вікторія почала приймати замовлення, проводити майстер-класи, а згодом створила онлайн-школу.

У червні 2025 року вона розповідала виданню «ШОТАМ», що вже навчила готувати моті понад 800 людей із різних країн. А нині, за словами Грубича, має також книгу «Мочі — просто», надсилає солодощі по Україні та розвиває бізнес разом із чоловіком Федором Шевченком.

Шрами, які більше не потрібно ховати

Повернутися до звичного життя допомагали не лише солодощі. Вікторія взяла участь у фотопроєкті львівської фотографки Марти Сирко, яка створює художні портрети поранених українських військових і ветеранів. Вона наважилася показати свої шрами й поступово навчилася приймати зміни власного тіла.

Поруч були чоловік, рідні та вінничани, які підтримували її під час лікування. Сьогодні Вікторія — мама двох дорослих синів-ветеранів і бабуся чотирьох онуків.

Костянтин Грубич зізнався, що найбільше його вразило не саме виживання жінки після страшного удару, а те, як вона змогла знову радіти життю, творити й ділитися своїм талантом.

«Вікторія Головіна — ще одна зірка, яка засвітилася на моїй мапі «Тихих зірок». Хоча після знайомства з нею я б уже не назвав її тихою», — підсумував телеведучий.

Обговорення

Думки читачів сайту та наших соцмереж — разом.

Додати коментар

або без входу

Пошта не публікується. Коментар без входу з’явиться після перевірки редакцією.

Коментарі читачівСпочатку новіші

Поки немає опублікованих коментарів. Долучайтеся до обговорення.