Нещодавно Гайсинський районний суд поставив крапку в багаторічній кримінальній епопеї Михайла Сущика — чоловіка, чия діяльність ще напередодні повномасштабної війни перетворилася для громади на справжній хронічний терор. Хоча фінальний вирок оголосили лише у травні 2026 року, він став логічним завершенням подій, що розпочалися ще навесні 2019-го та згодом переросли у криваву трагедію.
Причиною того, що справу про «мінування» будинків у Гайсині розглядали майже сім років, стала велика кількість тяжких злочинів, скоєних обвинуваченим. Поки тривало слідство щодо «телефонного тероризму», Сущик встиг скоїти замах на вбивство та смертельно поранити неповнолітнього хлопця.
На шлях доморощеного терориста Михайло Сущик став у квітні 2019 року, коли вперше анонімно повідомив про «мінування» магазину «Каштан». Уже в серпні того ж року він повторив цей сценарій, погрожуючи підірвати шість приватних будинків на вулиці Кримській у Гайсині. В обох випадках правоохоронцям довелося евакуйовувати людей та залучати вибухотехніків, які щоразу переконувалися, що повідомлення були цинічним обманом.
Однак справжній «характер» чоловіка проявився пізніше — у ніч на 5 січня 2021 року, коли побутовий конфлікт на подвір’ї його будинку переріс у криваву різанину. Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, Сущик спочатку намагався вбити свого знайомого. Під час бійки він повалив чоловіка на землю, сів зверху та спробував кухонним ножем перерізати йому горло. Лише відчайдушний опір потерпілого, який голими руками схопився за лезо та отримав численні порізи пальців, завадив нападнику довести задумане до кінця.
Та на цьому кривава ніч не завершилася. За кілька хвилин після першого нападу Сущик вступив у конфлікт із 17-річним хлопцем. Під час сутички розлючений чоловік вдарив підлітка ножем у ліве стегно. Удар виявився смертельним: лезо пошкодило глибокі судини, що спричинило сильну кровотечу. Хлопець втратив від півтора до двох літрів крові ще до приїзду медиків і згодом помер у реанімації Гайсинської центральної районної лікарні від гіповолемічного шоку.
Саме ці події стали предметом першого великого судового процесу, який завершився 24 квітня 2025 року. Тоді Сущика засудили до 9 років позбавлення волі за сукупністю злочинів — замах на вбивство, завдання смертельного тілесного ушкодження та перший епізод із мінуванням магазину.
Необхідність детального розслідування вбивства та замаху на вбивство, проведення десятків складних медичних, психіатричних і фоноскопічних експертиз, а також тривалий судовий розгляд особливо тяжких злочинів і призвели до того, що справа про «мінування» житлових будинків дійшла до фіналу лише у 2026 році.
Під час заключного засідання у травні 2026 року суд остаточно підтвердив провину Сущика і у «телефонному тероризмі». Аналіз IMEI-кодів його телефонів та експертиза голосу не залишили сумнівів: саме він систематично залякував мешканців Гайсина фальшивими повідомленнями про вибухи.
Враховуючи вкрай негативну характеристику обвинуваченого, який неодноразово проявляв агресію та не ставав на шлях виправлення, суд призначив йому 5 років ув’язнення за останній епізод мінування. Однак, оскільки Сущик уже відбував покарання за вбивство підлітка, остаточний термін залишився незмінним — 9 років позбавлення волі.
Крім ув’язнення, Михайла Сущика зобов’язали виплатити 200 тисяч гривень моральної компенсації матері загиблого юнака, а також відшкодувати державі витрати на проведення численних експертиз.
