На Вінниччині до суду передали справу про привласнення понад 1,5 млн грн під час оплати теплопостачання виправної колонії. Спочатку прокуратура повідомила про це повністю знеособлено — без назви установи, підприємства та прізвищ обвинувачених. ДБР згодом уточнило, що йдеться про Літинську виправну колонію №123. За інформацією «Ми Вінничани», на лаві підсудних опинилися колишній багаторічний начальник колонії Микола Кліщук, його заступник Руслан Фіщук та Андрій Брошко, керівник та власник хмельницького ТОВ «ВОРМ». Саме ця фірма зі статутним капіталом 1000 гривень отримала від колонії п’ять замовлень на тепло загальною вартістю майже 14,9 млн грн.
Вінницька обласна прокуратура повідомила про скерування до суду обвинувального акта щодо керівників однієї з виправних установ області та директора приватного підприємства.
Повідомлення прокуратури було повністю знеособленим. У ньому не назвали ані виправну установу, ані підприємство, ані трьох обвинувачених.
За версією прокуратури, протягом опалювальних сезонів 2024–2025 та 2025–2026 років керівництво установи укладало договори з товариством, яке постачало тепло. При цьому, як стверджує слідство, і замовник, і постачальник знали, що підприємство не мало права здійснювати транспортування теплової енергії.
У прокуратурі заявили, що керівники установи нібито сприяли підприємцю в заволодінні бюджетними коштами, після чого той розпорядився отриманими грошима. Йдеться приблизно про 1,5 млн грн.
Директора підприємства обвинувачують за ч. 5 ст. 191 КК України, а керівника виправної установи та його заступника — у пособництві за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
ДБР назвало колонію
Більше подробиць оприлюднило Державне бюро розслідувань.
У Бюро вже прямо зазначили, що йдеться про Літинську виправну колонію №123, її начальника, заступника начальника та підприємця з Хмельницького. Прізвищ фігурантів і назви компанії ДБР також не повідомило.
Версія ДБР значно детальніша. Слідчі стверджували, що ще у січні 2024 року посадовці колонії створили умови для укладання договорів із заздалегідь визначеним підприємцем без відкритих торгів. Відсутність конкуренції пояснювали технічними причинами, фактично визначаючи його як єдиного постачальника.
Однак, за даними ДБР, підприємство мало документи лише на постачання тепла, але не мало необхідних дозвільних документів на його транспортування. Саме оплата цієї складової і стала ключовою у кримінальному провадженні.
ДБР також повідомило, що на майно фігурантів — дві квартири та десять земельних ділянок — наклали арешт, а керівнику колонії та підприємцю на стадії досудового розслідування обирали тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Кого саме судитимуть
За інформацією «Ми Вінничани», обвинувальний акт уже перебуває у Літинському районному суді. Обвинуваченими є Микола Кліщук, Руслан Фіщук та Андрій Брошко.
За даними аналітичної системи YouControl, Микола Кліщук багато років очолював державну установу «Літинська виправна колонія (№123)». На посаду начальника установи його призначили ще в січні 2018 року. У 2026 році керівництво колонії змінилося, тож нині Кліщук — колишній начальник установи..
Руслана Фіщука у березні 2022 року призначили заступником начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення — начальником відповідного господарського відділу. Саме ці дві посади фігурують у матеріалах слідства.
Третій обвинувачений — Андрій Брошко, нинішній директор, власник та кінцевий бенефіціар хмельницького ТОВ «ВОРМ».
Фірму створили у січні 2024 року
ТОВ «ВОРМ» зареєстрували 18 січня 2024 року. Статутний капітал компанії становить лише 1000 грн. Основний вид діяльності — постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. За даними YouControl, станом на кінець 2025 року у компанії було лише троє працівників.
При цьому історія управління фірмою виявилася цікавішою за актуальний запис у реєстрі.
У матеріалах кримінального провадження зазначено, що спочатку «ВОРМ» заснувала інша особа. Уже 24 січня 2024 року, через шість днів після державної реєстрації товариства, вона видала довіреність іншій особі на представництво інтересів фірми строком на сім років. Слідство стверджує, що разом із цим були передані факсиміле підпису, печатка товариства, банківські інструменти та електронні ключі.
Андрій Брошко офіційно став директором ТОВ «ВОРМ» 16 червня 2025 року. Нині він також є його стовідсотковим власником і кінцевим бенефіціаром.
П’ять договорів із колонією
За відкритими даними закупівель, за два опалювальні сезони ТОВ «ВОРМ» отримало від Літинської виправної колонії п’ять замовлень на теплопостачання загальною вартістю близько 14,88 млн грн. Перший договір уклали 25 листопада 2024 року приблизно на 729 тис. грн, у грудні того ж року — ще на 1,33 млн грн, у січні 2025-го — на 5,4 млн грн. Згодом співпраця продовжилася: у жовтні 2025 року з фірмою уклали договір майже на 2,96 млн грн, а в січні 2026-го — ще приблизно на 4,46 млн грн.
Усі ці п’ять договорів уже прямо перелічені в судових матеріалах кримінальної справи. За версією слідства, проблема полягала не в усій сумі закупівель, а в окремій складовій тарифу — вартості транспортування теплової енергії. Правоохоронці вважають, що ТОВ «ВОРМ» не мало права отримувати оплату за таку послугу, однак її вартість включали до рахунків колонії. Загалом за п’ятьма договорами слідство нарахувало таких платежів на суму 1 569 017 грн 70 коп. .
При цьому у судових документах можна побачити два різні номери кримінального провадження. Розслідування починалося ще 13 липня 2024 року та спочатку було значно ширшим. ДБР перевіряло закупівлі тепла не лише Літинської колонії, а й інших установ виконання покарань — Ладижинської, Райківецької та Замкової колоній, а в матеріалах фігурували кілька приватних компаній. У червні 2025 року слідство говорило про договори на понад 70 млн грн і проводило в межах цього провадження обшуки, зокрема, шукаючи документи щодо співпраці з ТОВ «ВОРМ».
Натомість обвинувальний акт щодо епізоду з Літинською колонією надійшов до суду вже в межах іншого кримінального провадження від 25 вересня 2026 року. Тобто, фактично, за кілька днів до передачі справи до суду конкретний епізод із п’ятьма договорами «ВОРМ», начальником колонії, його заступником та підприємцем отримав окремий номер.
Тариф із транспортуванням затвердили в Літині
Є у цій справі ще одна важлива деталь. 16 квітня 2025 року виконком Літинської селищної ради рішенням №126 встановив для ТОВ «ВОРМ» тариф на теплову енергію для Літинської виправної колонії №123.
Тариф становив 4010,11 грн за гігакалорію без ПДВ. Причому в його структурі окремо були передбачені 3138,55 грн за виробництво теплової енергії, 826,81 грн за її транспортування та 44,75 грн за постачання.
Тобто транспортна складова, навколо якої тепер фактично побудована кримінальна справа, була не прихованим платежем, а окремим пунктом тарифу, офіційно затвердженого виконавчим комітетом селищної ради.
Сам факт затвердження такого тарифу, однак, ще не означає, що ТОВ «ВОРМ» мало передбачене законодавством право надавати послугу з транспортування теплової енергії та отримувати за неї кошти. Як повідомило Державне бюро розслідувань, підприємство мало документи на постачання тепла, але, за версією слідства, не мало необхідних дозвільних документів на його транспортування. Саме оплату цієї складової правоохоронці й вважають предметом ймовірного заволодіння бюджетними коштами.
Контракти продовжували укладати
Ще одна деталь випливає з хронології закупівель. Розслідування діяльності установ виконання покарань та пов’язаних із ними закупівель тепла тривало щонайменше з 2024 року, а влітку 2025-го у матеріалах цього провадження вже з’являлося ТОВ «ВОРМ». Попри це, співпраця колонії з підприємством не припинилася.
31 жовтня 2025 року сторони уклали ще один договір майже на 2,96 млн грн, а 30 січня 2026-го — ще один приблизно на 4,46 млн грн.
Обидва ці контракти тепер також включені слідством до переліку договорів, за якими, за версією правоохоронців, оплачувалася транспортна складова.
Тепер справа у суді
Обвинувальний акт надійшов до Літинського районного суду 29 вересня 2026 року.
Андрію Брошку інкримінують ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.
Миколу Кліщука та Руслана Фіщука обвинувачують у пособництві — за ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 КК України.
У разі доведення вини санкція передбачає від семи до дванадцяти років позбавлення волі, заборону обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років та конфіскацію майна.
