Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) скерувала до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт щодо колишнього народного депутата VIII скликання Олександра Грановського. Хоча у повідомленнях САП і НАБУ офіційно не названо прізвища підозрюваного, обставини провадження чітко вказують саме на Грановського. За версією слідства, він організував масштабну корупційну схему на АТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ), унаслідок якої держава зазнала збитків на понад 94 мільйони гривень.
За даними слідства, у період із березня по грудень 2015 року Олександр Грановський організував схему продажу мінеральних добрив — аміаку та карбаміду — за заниженими цінами визначеній компанії-посереднику. Та, своєю чергою, перепродавала продукцію іноземним контрагентам уже за ринковою вартістю, тоді як Одеський припортовий завод сам забезпечував фактичне постачання товару. Різницю між ціною продажу та перепродажу, за версією слідства, учасники оборудки привласнювали.
Британська «прокладка» Newscope Estates Ltd
Центральну роль у схемі, за версією слідства, відігравала британська компанія Newscope Estates Ltd, яка виконувала функцію посередника. Саме з нею у 2015 році ОПЗ уклав низку угод на реалізацію продукції за значно заниженими цінами. Після перепродажу добрив кінцевим покупцям прибуток осідав на рахунках, контрольованих учасниками оборудки.
На той час АТ «Одеський припортовий завод» очолював Валерій Горбатко, який був директором підприємства до 2016 року. Завод є стратегічним державним активом: понад 99% його акцій належать Фонду державного майна України, а призначення керівництва здійснює Кабінет міністрів.
Інші фігуранти справи
Окрім Грановського, підозри отримали ще троє осіб, яких НАБУ вважає його спільниками:
- Ольга Ткаченко — колишня помічниця Грановського, член правління ОПЗ;
- Павло Чумак — власник компанії Newscope Estates Ltd;
- Степан Кімінчіджі — заступник директора та начальник одного з відділів заводу.
Оскільки місцеперебування Грановського, Ткаченко і Чумака не встановлено, досудове розслідування проводили у спеціальному порядку (in absentia). Усі троє перебувають у національному та міжнародному розшуку.
Головний фігурант
Киянин Олександр Грановський кар’єру розпочав у бізнесі: з 2001 до 2007 року був комерційним директором мережі ТРЦ «Караван», згодом — партнером в архітектурному бюро та головою ради директорів компанії Assofit Holdings Limited, що володіла ТРЦSky Mall. Його ім’я неодноразово згадувалося у контексті корпоративних конфліктів навколо великих комерційних об’єктів.
У політику Грановський прийшов у 2014 році — був обраний депутатом Київради від партії «УДАР», а згодом став народним депутатом VIII скликання від Блоку Петра Порошенка. Працював у комітеті з питань правової політики та правосуддя, де очолював підкомітет із питань цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
ЗМІ називали його одним із неофіційних «кураторів» судової та правоохоронної системи часів Порошенка. У 2019 році він покинув партію та безуспішно балотувався до Верховної Ради як самовисуванець від Харкова.
У розшуку
Після викриття схеми на Одеському припортовому заводі Грановському було повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. У жовтні 2022 року його оголосили в національний і міжнародний розшук. За даними журналістських розслідувань, ексдепутат залишив Україну наприкінці 2019 року. Справу проти нього Вищий антикорупційний суд розглядатиме заочно.
