У Вінниці, за словами обласного ТЦК та СП, стався доволі незвичний випадок: мобілізованого чоловіка зрештою відпустили додому, оскільки його не погодила для проходження служби жодна із запропонованих військових частин. Ця історія, яка на перший погляд виглядає курйозною, стала продовженням інциденту, що спричинив серйозні перебої у роботі громадського транспорту.
Як уже повідомляли «Ми Вінничани», 6 липня частина водіїв приватних маршрутних таксі не вийшла на рейси, протестуючи проти затримання свого 57-річного колеги, який працював на маршруті №3-Б. Його зупинили представники поліції та ТЦК. Попри значний суспільний резонанс, військове відомство досі утримується від будь-яких публічних заяв чи роз’яснень для широкого загалу. Свою версію подій у ТЦК озвучили лише виданню «Суспільне», яке звернулося до центру комплектування із відповідним інформаційним запитом, причому представлене пояснення викликає чимало запитань у стороннього спостерігача..
За словами керівниці групи комунікації Вінницького обласного ТЦК та СП Мирослави Ляшук, під час перевірки документів поліцейські виявили порушення правил військового обліку, після чого чоловіка доставили до територіального центру комплектування для уточнення даних. Згодом йому запропонували проходження служби у тилових військових частинах, однак жодна з них нібито не погодила його зарахування до особового складу. Саме тому, за офіційною версією, чоловіка відпустили додому.
Натомість перевізники описували події інакше. Голова асоціації приватних перевізників «Маршрут» Олександр Гота стверджував, що водій зачинився в автобусі, після чого на місце прибули близько п’ятнадцяти представників ТЦК у масках і балаклавах. За словами Готи, вони намагалися силою відчинити двері, пошкодили вікно автобуса, а коли водій спробував залишити салон через задні двері, його затримали та доправили на проходження військово-лікарської комісії.
Пояснення ТЦК про те, що чоловіка відпустили лише тому, що жодна військова частина не погодилася прийняти його на службу, викликає подив, особливо з огляду на кадровий дефіцит у Збройних Силах України.
Більш імовірним видається те, що така раптова «небажаність» мобілізованого для всіх тилових підрозділів стала зручним юридичним приводом для компромісу, який, на думку військових, дозволить швидко зняти напругу навколо протесту перевізників і повернути маршрутки на вулиці міста.
Водночас ця історія вкотре привернула увагу до ширшої проблеми — відсутності достатньо прозорих і зрозумілих процедур мобілізації та бронювання, що нерідко стає підґрунтям для суспільної недовіри й конфліктів.
