Поки в ефірах російських медіа тривають безкінечні теревені про «денацифікацію» України, українські суди послідовно виносять вироки тим, хто роками інформаційно обслуговував і виправдовував війну проти України. Днями Вінницький міський суд поставив крапку у справі Олексія Гудошнікова — одного з медійних облич російської пропагандистської машини, який роками транслював аудиторії тезу про «неіснуючу Україну». Вирок — 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Оскільки обвинувачений очікувано не з’являвся на виклики слідчих СБУ, провадження відбулося заочно, однак із дотриманням усіх процесуальних гарантій: від участі державного захисника до комплексних лінгвістичних експертиз.
Хто такий Гудошніков? Це не випадкова медійна постать, а типовий продукт російської державної пропагандистської системи. Народжений в Уральську (Казахстан), він розпочинав кар’єру як філолог в Оренбурзі, після чого поступово інтегрувався у московський медійний простір. Спершу працював на «Русской службе новостей» під керівництвом Сергія Доренка, згодом — на радіо «Говорит Москва», де закріпився як один із ведучих ефірного прайм-тайму. Найбільшу впізнаваність здобув як ведучий програм «Особая статья» та «Открытый эфир» на телеканалі «Звезда», що перебуває у структурі міністерства оборони рф. Фактично йдеться про штатного працівника медіа, яке є складовою військової пропагандистської інфраструктури держави-агресора.
Справу, яку розглядав суд у Вінниці, було побудовано на конкретних ефірах та публікаціях Гудошнікова у лютому 2022 року. Слідство задокументувало, як 22 лютого, після визнання путіним так званих «Л/ДНР», він у прямому ефірі вітав слухачів із «пробудженням в іншій країні», фактично знецінюючи суверенітет України. Уже 24 лютого риторика стала ще жорсткішою: ведучий публічно закликав українських військових скласти зброю, ретранслюючи ключові наративи кремлівської пропаганди про «хунту» та «неонацистів». Окремим епізодом у матеріалах справи фігурувала його участь у пропагандистському мітингу в Лужниках у березні 2022 року, де він публічно виправдовував окупацію Криму та повномасштабну агресію проти України.
Суд кваліфікував ці дії за двома статтями КК України: посягання на територіальну цілісність (ч. 2 ст. 110) та пропаганда війни (ст. 436). Ключовим доказом у справі стала лінгвістична експертиза, яка дійшла висновку, що висловлювання Гудошнікова не є «особистою думкою журналіста», а становлять цілеспрямовані публічні заклики до зміни державного кордону України силовим шляхом. Експерти також відзначили системне використання маніпулятивних прийомів, спрямованих на легітимізацію збройної агресії в очах аудиторії.
У матеріалах справи враховувалася й активність обвинуваченого в соціальних мережах, що додатково підтверджувало умисний характер його дій та усвідомлення можливих наслідків. Відтак суд дійшов висновку про наявність складу злочину та призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке може бути виявлене на території України або в юрисдикціях держав-партнерів.
Фактично вирок почне виконуватися з моменту затримання Гудошнікова. Поки ж він залишається в росії, продовжуючи роботу в пропагандистському ефірі, статус засудженого та перебування у міжнародному розшуку формують для нього цілком конкретні юридичні обмеження, які поступово звужують можливості пересування за межами рф.
