Останнім часом бізнес-карта Вінниці зазнала помітних змін. Американський агрогігант Bunge прицілився на Вінницький олійножировий комбінат, а інвестфонд екс-нардепа із Західної України — на торговельно-розважальний центр Sky Park. Водночас у тіні цих угод відбувався своєрідний «дзеркальний» процес, тихий і майже непомітний для ЗМІ: вінничани також ставали власниками підприємств у інших регіонах України. Йдеться, зокрема, про вінничанина, який досі залишається «сірим кардиналом» регіону — колишнього мера міста та експрем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Роками він ретельно уникав прямого зв’язку з бізнесом, позиціонуючи себе виключно як державний службовець та політик. Проте тепер його стратегія змінилася: Гройсман офіційно став кінцевим бенефіціаром нікому раніше невідомого за межами Білої Церкви ТОВ «Білоцерківводбуд», яке з приходом нового маститого власника переорієнтувалося на діяльність у сфері енергетики.
«Ми Вінничани» детально інформували про турбулентність у діловому житті Вінниці. Американський гігант Bunge, один зі світових лідерів агропромислового сектору, отримав дозвіл від Антимонопольного комітету України на купівлю Вінницького олійножирового комбінату. Угода, загальною вартістю 162 мільйони доларів, завершила епоху володіння підприємством підприємцями вінницького походження, пов’язаними з росією, братами Віктором та Олексієм Пономарчуками. Процес, що розпочався ще у 2024 році, фіналізувався у червні 2025-го, коли Bunge викупила контрольний пакет акцій «масложиру». Майже одночасно в центрі міста, навпроти мерії, вирішувалася доля торговельно-розважального центру Sky Park. Інвестиційний фонд Inzhur REIT, заснований колишнім народним депутатом Андрієм Журжієм, зажадав викупити його у компанії Dragon Capital медіамагната Томаша Фіали.
На тлі процесів, коли до вінницьких активів проявляли інтерес іноземці та інвестори з інших регіонів України, колишній очільник міста та уряду Володимир Гройсман тихцем встановлював контроль над підприємством на Київщині. Цей маневр порушив його давню негласну традицію: з моменту обрання мером Вінниці Гройсман ретельно дистанціювався від бізнесу, переписавши активи на дружину, дочок та довірених партнерів.
Проте у 2025 році стратегія очільника фамільної партії «Українська стратегія Гройсмана» зазнала суттєвих змін. Володимир Гройсман став кінцевим бенефіціаром ТОВ «Білоцерківводбуд» у Білій Церкві: протягом року контроль над компанією було встановлено через низку змін у структурі власності, ключова з яких відбулася 5 вересня 2025 року. Хоча офіційно Гройсман не входить до складу прямих засновників, за даними аналітичної системи YouControl він здійснює непрямий, але вирішальний вплив на діяльність компанії..
Нині ТОВ «Білоцерківводбуд» належить кільком учасникам: 70% статутного капіталу володіє ТОВ «Глостер-Єнерджі Солюшинз», 20% – фонд «Паскаль», а решта 10% поділена між вінничанами Наталею Медведєвою (6%) та Євгенієм Яблонським (4%). Ключовим елементом контролю є частка «Глостер-Єнерджі Солюшинз», де Володимир Гройсман має прямий вирішальний вплив. Через повний контроль над цією материнською компанією експрем’єр фактично забезпечив собі вирішальний вплив на «Білоцерківводбуд».
Додаткову увагу привертає міноритарний власник Євгеній Яблонський, який є сином Павла Яблонського – секретаря Вінницької міської ради та давнього соратника Володимира Гройсмана. Павло Яблонський обирався депутатом міськради, а пізніше став її секретарем як висуванець «стратегія Гройсмана». Цей родинний зв’язок підтверджує, що навіть у новій бізнес-структурі Гройсман покладається на перевірене коло представників вінницького клану.
Аналіз попередньої діяльності ТОВ «Білоцерківводбуд» показує, що компанія належала до нішевого малого бізнесу: невеликий статутний капітал, один співробітник за даними фінзвітності та низька надійність як малого підприємства. Навіщо таке «щастя» знадобилося вінницькій братві на чолі з цілим Гройсманом, не зовсім зрозуміло.
Можливо, відповідь криється у зміні профілю компанії після появи нових власників: тепер її основним видом діяльності є виробництво електроенергії. Це може приносити прибуток, особливо враховуючи, що російські обстріли на Київщині останнім часом зосереджені на енергетичній інфраструктурі.
У таких умовах бізнес, пов’язаний із виробництвом електроенергії, може розраховувати на суттєву підтримку західних партнерів і здатен забезпечувати стабільний дохід.
