У Вінниці вже більше місяця триває несамовита інформаційна кампанія навколо реконструкції очисних споруд у Сабарові.
І весь цей час проєкт раз у раз отримував новий «старт». 4 серпня міська влада Вінниці повідомила про «початок підготовки» до масштабної реконструкції. 11 серпня в обласній раді вже заговорили про «старт важливого проєкту». А підписання 8 вересня міським головою Вінниці Сергієм Моргуновим та головою обласної ради В’ячеславом Соколовим відповідного договору про співпрацю знову стало приводом для урочистих повідомлень про початок масштабної реконструкції — як від мера Вінниці, так і від очільника області.
Проблема лише в одному: якщо прибрати піарну оболонку і відкрити документи, то за цей місяць проєкт справді просунувся, але до початку самої реконструкції ще дуже далеко.
Під час першого «старту» у Вінницькій міській раді заявляли про практичний етап підготовки до масштабної модернізації очисних споруд. Однак рішення виконкому, про яке йшлося у повідомленні, фактично стосувалося підготовки проєкту договору про співпрацю та подальшого проходження його через міську й обласну ради. Тобто про початок будівельних робіт не йшлося взагалі.
Через два з половиною тижні, 21 серпня, обласна рада ухвалила рішення №1446. Але назва цього документа говорить сама за себе: «Про схвалення проекту договору про співпрацю з реалізації проекту». Депутати схвалили проєкт договору та уповноважили голову облради і керівника «Вінницяоблводоканалу» його підписати.
Ще за тиждень, 28 серпня, аналогічне рішення ухвалила Вінницька міська рада. Вона також затвердила проєкт договору та дала міському голові повноваження на його підписання.
І ось 8 вересня відбулося саме підписання. Сергій Моргунов та В’ячеслав Соколовий поставили підписи під договором про співпрацю.
На перший погляд — велика подія. Тим більше, що йдеться про проєкт орієнтовною вартістю майже 80 мільйонів євро. Але тут варто уважно прочитати сам договір, а не лише повідомлення про нього.
У затвердженому проєкті договору загальна вартість чотирьох складових становить 79,9 мільйона євро. 18,8 мільйона планують спрямувати на систему утилізації тепла стічних вод для централізованого теплопостачання, 40,1 мільйона — на реконструкцію очисних споруд, 20,4 мільйона — на станцію виробництва біогазу та когенераційні установки і ще 600 тисяч євро — на сонячну електростанцію.
Але майже 80 мільйонів євро у цьому документі — це не сума, яка вже лежить на рахунках для будівництва.
У документах прямо зазначено, що проєкт «планується реалізувати із залученням фінансування міжнародних фінансових організацій». Йдеться про кредитні та грантові кошти, співфінансування й інші можливі джерела. Тобто офіційні документи наразі говорять саме про план залучення фінансування, а не підтверджують, що весь проєкт уже профінансований.
Це важлива різниця, особливо з огляду на те, як масштаб проєкту подається публічно.
Міжнародні партнери справді брали участь у підготовці проєкту, зокрема у фінансуванні технічних досліджень та підготовчої документації. Але грант на підготовку проєкту і майже 80 мільйонів євро на його реалізацію — це не одне й те саме. Підстав говорити, що вся заявлена сума вже надана європейськими партнерами, офіційні документи не дають.
Не менш показовим є те, що сторони ще мають пройти низку процедур, прямо записаних у договорі.
Спочатку необхідно вирішити питання земельної ділянки площею 28,4949 га, укласти договір суперфіцію, зареєструвати відповідне право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримати необхідні дозволи на виконання будівельних робіт. І лише після цього договір передбачає реалізацію проєкту та введення об’єктів в експлуатацію.
Тобто, підписання угоди 8 вересня не є тотожним початку будівництва.
Це, до речі, фактично визнає і сама обласна рада. У своєму повідомленні про підписання угоди вона зазначила, що рішення сесії та підписання документа дають можливість «для початку виготовлення проєктно-кошторисної документації», а вже далі — рухатися до реалізації проєкту.
Ще цікавіша ситуація з фінансуванням з боку області.
Договором передбачено співфінансування з місцевих бюджетів міської та обласної рад у пропорції 50 на 50. Але внесення своєї частки областю прив’язане до припинення або скасування воєнного стану.
Простіше кажучи, область погоджується на 50% співфінансування, але за умовами договору її внесок відкладений до припинення чи скасування воєнного стану. Тому підстав говорити, що область уже вклала свою половину коштів або найближчим часом вкладатиме її в цей проєкт, немає.
Є в офіційних документах й інші деталі, які погано узгоджуються з медійною картинкою вже «запущеної» реконструкції. Наприклад, для сонячної електростанції замовника в договорі ще мають визначити додатково.
Сам по собі цей факт не означає, що договір незаконний чи недійсний. Але такі подробиці добре демонструють, що мова йде про оформлення механізму подальшої роботи, а не про завершений пакет документів для негайного будівництва.
Власне, у цьому й полягає головна особливість нинішньої історії. Влада не вигадала сам проєкт і не можна сказати, що за місяць нічого не зроблено. Місто та область справді погодили формат співпраці, визначили складові масштабного проєкту, закріпили майбутнє співфінансування і перейшли до наступної стадії підготовки.
Але інформаційна подача створює зовсім інше враження: наче великий проєкт уже стартував, а 80 мільйонів євро практично стоять у черзі на освоєння.
Насправді проєкт ще тільки перейшов від загальних намірів до більш оформленої підготовчої стадії, але будівництво ще потребує земельних, реєстраційних, дозвільних і фінансових рішень.
І якщо називати речі своїми іменами, то за останній місяць у Вінниці відбулося не кілька стартів реконструкції, а кілька етапів підготовки до неї — кожен із яких супроводжувався новим інформаційним приводом.
«Старт» триває вже більше місяця. А коли саме почнеться власне будівництво і яка частина із заявлених майже 80 мільйонів євро на той момент буде реально забезпечена фінансуванням — це вже питання не пресрелізів, а наступних документів.
«Ми Вінничани» вже розбирали, що стоїть за першими гучними заявами про реконструкцію очисних споруд у Сабарові.
