У Вінницькій області призначили нового начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури. Посаду офіційно обійняв депутат Вінницької обласної ради від партії «Слуга народу» Євгеній Шаповалов. Два його попередника є фігурантами кримінальних справ у статусі обвинувачених.
Призначення Шаповалова
Про своє призначення Шаповалов повідомив на особистій сторінці у соціальних мережах. За його словами, офіційне представлення колективу відбулося 6 липня за участі голови Державного агентства відновлення Сергія Сухомлина, першого заступника голови агентства Миколи Бойка та начальниці Вінницької обласної військової адміністрації Наталі Заболотної, яка також є діючою депутаткою Вінницької обласної ради від «Слуги народу».
.
Новопризначений керівник зазначив, що планує використати досвід, здобутий за останні півтора року роботи на посаді радника голови Державного агентства розвитку та відновлення інфраструктури України, якому підпорядковані регіональні служби відновлення та розвитку.
«Окрема подяка колективу служби. Сьогодні я сказав просту, але важливу для мене річ: окрім професіоналізму та фаховості, перше, що хочу принести в нашу команду, — людяність. Ми всі в одному човні, і лише разом зможемо досягти результату», — зазначив Шаповалов.
30-річний Євгеній Шаповалов народився у Вінниці. На місцевих виборах 2020 року він був обраний депутатом Вінницької обласної ради від партії «Слуга народу». Водночас у документах Центральної виборчої комісії місцем його фактичного проживання на той момент було зазначено Тернопіль.
До переходу на державну службу Шаповалов займався підприємницькою діяльністю. Також він працював із територіальними громадами як амбасадор Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація ОТГ».
Сфера інфраструктури для нового очільника не є новою. Згідно з його податковою декларацією, останнім часом, окрім роботи радником голови Державного агентства розвитку та відновлення інфраструктури України, він отримував заробітну плату у Службі відновлення та розвитку інфраструктури Київської області.
На новій посаді Євгеній Шаповалов відповідатиме за реалізацію інфраструктурних проєктів, експлуатацію, утримання та відновлення автомобільних доріг на території Вінницької області.
До призначення Шаповалова Службу відновлення та розвитку інфраструктури Вінниччини нетривалий час, із лютого 2026 року, очолював Олег Бабій, який раніше був заступником начальника служби Ігоря Жебелєва, призначеного на цю посаду у січні 2021 року. Своєю чергою, Жебелєв змінив на посаді Ігоря Алексєєва, який очолив службу у грудні 2019 року. Наразі і Жебелєв, і Алексєєв є обвинуваченими у кримінальних провадженнях, що перебувають на розгляді у судах.
Кримінальна справа Жебелєва
Обвинувальний акт щодо колишнього начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області Ігоря Жебелєва, ексначальника тендерно-договірного відділу установи Віталія Стрембіцького та директора ТОВ «Компанія Подільська Дорожня» Віталія Загіки перебуває на розгляді Вінницького міського суду.
.
Фігурантам справи інкримінують заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 КК України), вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК України), а також службове підроблення (ч. 1 ст. 366 КК України).Фігурантам інкримінують вчинення кримінальних правопорушень, передбачених:
Як раніше інформували «Ми Вінничани», за версією слідства, наприкінці 2022 року Служба автомобільних доріг у Вінницькій області провела тендер на експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення, зокрема на обслуговування об’єктів зовнішнього освітлення та світлофорів.
У січні 2023 року за підписом Ігоря Жебелєва з переможцем торгів — ТОВ «Компанія Подільська Дорожня» — уклали дворічний договір на суму 76,1 млн грн. Упродовж 2023–2024 років на підставі підписаних актів виконаних робіт підряднику виплатили 35,5 млн грн.
За версією слідства, під час виконання договору посадовці Служби разом із представниками підрядної організації систематично завищували вартість робіт. До щомісячних актів включали оплату електроенергії за базовими тарифами, визначеними кошторисом (4,05 грн за кВт·год постачання та 1,26 грн за кВт·год розподілу), але додатково безпідставно нараховували 6% загальновиробничих витрат, 4% адміністративних витрат та 10% прибутку підприємства.
У результаті таких дій вартість електроенергії для державного бюджету штучно зросла майже на 20%. Судово-економічна експертиза та перевірка Державної аудиторської служби підтвердили безпідставну виплату понад 1,6 млн грн. На початковому етапі розслідування правоохоронці оцінювали можливі збитки разом із ПДВ у 2,1 млн грн.
Крім того, слідство встановило, що ТОВ «Компанія Подільська Дорожня» не мало необхідних ліцензій і законних підстав для здійснення діяльності з постачання та розподілу електроенергії.
«Ми Вінничани» також розповідали, що ТОВ «Компанія Подільська Дорожня» та її директор Віталій Загіка були тісно пов’язані з Володимиром Кістіоном — одним з найближчих соратників очільника фамільної партії «Українська стратегія Гройсмана», колишнього міського голови Вінниці та експрем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Свого часу Кістіон був заступником Гройсмана у Вінницькій міській раді, а потім став віцепрем’єр-міністром в уряді Гройсмана. Нині Володимир Кістіон, як представник «стратегії Гройсмана», обіймає посаду першого заступника голови Вінницької обласної ради. Водночас Віталій Загіка працював радником Кістіона та був офіційним спонсором його виборчої кампанії.
ТОВ «Компанія Подільська Дорожня», яку очолює Віталій Загіка, фігурує і у більш «свіжому» кримінальному провадженні. Його розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) спільно зі співробітниками СБУ під процесуальним керівництвом Вінницької обласної прокуратури. Цього разу йдеться про можливу розтрату бюджетних коштів під час ремонту навчального закладу.
Як уже повідомляли «Ми Вінничани», у липні 2026 року правоохоронці оголосили про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України начальниці відділу освіти, культури, молоді та спорту Яришівської сільської ради Могилів-Подільського району Наталії Косарчук. Її підозрюють у розтраті майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.
За даними слідства, у 2023 році посадовиця затвердила проєктно-кошторисну документацію на виконання робіт з енергомодернізації Яришівського ліцею, яка передбачала заміну покрівлі та утеплення фасадів. При цьому, як стверджують правоохоронці, до кошторису були закладені завищені ціни на будівельні матеріали.
У квітні 2024 року на підставі цієї документації відділ освіти уклав із ТОВ «Компанія Подільська Дорожня» договір на виконання робіт вартістю понад 56,8 млн грн.
Слідство встановило, що ціни на будівельні матеріали, зазначені в актах виконаних робіт, у середньому на 168% перевищували ринкові. Зокрема, металочерепицю товщиною 0,5 мм закуповували за 741,57 грн за одиницю при середній ринковій ціні 255,83 грн, а теплоізоляційні плити з мінеральної вати (М75) — по 9 933,13 грн за одиницю замість близько 4 260 грн. Аналогічне завищення, за даними правоохоронців, виявили і щодо екструдованого пінополістиролу та інших будівельних матеріалів.
До моменту викриття за договором підряднику вже перерахували понад 34,1 млн грн. Судові експерти оцінили суму необґрунтованої переплати, яка завдала збитків територіальній громаді, у 3 893 526 грн, тобто майже 3,9 млн грн.
Кримінальна справа Алексєєва
Не менш резонансною, але водночас доволі дивною є історія іншого колишнього керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Ігоря Алексєєва. Кримінальне провадження щодо нього вже понад п’ять років перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС), а після тривалої перерви справа знову перейшла до активної фази.
,
Восени 2020 року детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про викриття Алексєєва на спробі надання неправомірної вигоди. За версією слідства, він запропонував тодішньому голові Вінницької обласної державної адміністрації Сергію Борзову хабар у розмірі 4,2 млн грн.
За даними слідства, ці кошти пропонувалися в обмін на сприяння у перерозподілі видатків обласного бюджету та виділенні фінансування на користь двох приватних компаній — ТОВ «Ілатанмед» і ПП «Донемед». Алексєєву інкримінували ч. 3 ст. 369 КК України — пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище. У жовтні 2020 року ВАКС навіть обирав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 3,93 млн грн.
Під час розгляду питання про запобіжний захід сторона захисту виклала іншу версію подій. Адвокати стверджували, що Алексєєва нібито систематично схиляли до вчинення протиправних дій. За їхньою версією, тодішній голова Вінницької ОДА Сергій Борзов вимагав від нього гроші на фінансування власної виборчої кампанії під час балотування на посаду міського голови Вінниці. Захист наполягав, що Алексєєв не діяв в інтересах компаній «Ілатанмед» чи «Донемед», а лише усвідомлював наміри керівника ОДА отримати кошти на вибори.
Втім, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС ці доводи не підтримала. Суд зазначив, що сторона захисту не надала жодних доказів на підтвердження тверджень про тиск або вимагання коштів з боку голови ОДА. Крім того, суд наголосив: якби такі дії справді мали місце, Алексєєв мав право і обов’язок звернутися із заявою до правоохоронних органів, однак цього не зробив.
У травні 2022 року ВАКС зупинив розгляд справи через мобілізацію обвинуваченого. Наприкінці лютого 2022 року, у перші дні повномасштабного вторгнення росії, капітана запасу Ігоря Алексєєва призвали до лав Збройних Сил України. Під час служби він обіймав посади начальника відділення автоматизованих систем управління батальйону зв’язку, а згодом — командира дорожнього взводу дорожньо-будівельної роти однієї з військових частин.
Через безпосередню участь у бойових завданнях та неможливість брати участь у судових засіданнях навіть у режимі відеоконференції в листопаді 2025 року ВАКС відмовив прокурору у поновленні провадження, залишивши справу призупиненою.
Ситуація змінилася на початку 2026 року. 15 січня до ВАКС надійшов лист від командира військової частини, у якому повідомлялося, що відповідно до наказу від 11 січня Ігоря Алексєєва звільнили з військової служби та виключили зі списків особового складу.
Після цього підстави для зупинення провадження відпали. Ухвалою від 19 січня 2026 року колегія суддів ВАКС поновила розгляд кримінального провадження щодо Ігоря Алексєєва. Таким чином, після майже чотирирічної процесуальної паузи суд знову перейшов до розгляду справи по суті.
