17 червня 2025 року Верховна Рада України 273 голосами призначила Руслана Кравченка новим Генеральним прокурором України. 35-річний Руслан Кравченко до цього призначення очолював Державну податкову службу України. Він став четвертим Генеральним прокурором за каденцію президента Володимира Зеленського.
Контекст призначення та шлях до посади
Призначенню Кравченка передувала тривала вакансія на посаді Генерального прокурора після відставки Андрія Костіна у жовтні 2024 року. Костін подав у відставку на тлі розслідування щодо можливого незаконного отримання інвалідності десятками прокурорів Хмельницької області. Верховна Рада підтримала звільнення Костіна 29 жовтня 2024 року, а 31 жовтня Зеленський підписав відповідний указ. Обов’язки генпрокурора тимчасово виконував перший заступник Костіна Олексій Хоменко.
Прізвище Кравченка називали серед імовірних кандидатів ще восени минулого року, але процес призначення затягнувся на понад пів року. Цікаво, що за цей час Руслан Кравченко встиг змінити роботу: наприкінці грудня 2024 року він залишив посаду голови Київської обласної військової адміністрації та очолив Державну податкову службу. На посаді головного податківця він пробув пів року.
Ключові етапи кар’єри
Руслан Кравченко народився 14 березня 1990 року в Сєвєродонецьку Луганської області. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна та Національний університет «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого» за спеціальністю «правознавство», отримавши звання лейтенанта юстиції.
Свою кар’єру в органах прокуратури розпочав у 2012 році, працюючи слідчим Севастопольської прокуратури. Після анексії Криму працював прокурором нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері на заході України.
У 2014-2015 роках брав участь в антитерористичній операції за контрактом на посаді прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону, працюючи, зокрема, в Дебальцевому та Бахмуті, та отримав статус учасника бойових дій. У 2020 році був звільнений з військової служби в запас.
. Широкій громадськості Максим Кравченко вперше став відомий за президентства Петра Порошенка — як головний обвинувач у справі проти Віктора Януковича. У 2015–2017 роках він обіймав посаду прокурора в Головній військовій прокуратурі. Саме Кравченко виступив ключовим прокурором у резонансній справі проти президента-втікача, підписавши обвинувальний акт за статтями про державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни проти України.
Крім того, Кравченко був залучений до міжнародного розслідування катастрофи малайзійського «Боїнга» рейсу MH17, який у 2014 році збили російські військові над Донбасом.
З 2020 по 2021 рік працював в Офісі Генерального прокурора начальником управління у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу. У 2021 році був призначений керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області, де займався фіксацією та розслідуванням воєнних злочинів росіян під час окупації у 2022 році.
У квітні 2023 року Зеленський призначив Руслана Кравченка головою Київської обласної військової адміністрації, що розглядалося як показник довіри з боку Офісу президента.
Питання доброчесності
Згідно з інформацією Центру протидії корупції (ЦПК), Руслана Кравченка раніше системно не допускали до високих посад на відкритих конкурсах. Наприклад, у 2023 році він не пройшов співбесіду на доброчесність під час конкурсу на директора НАБУ.
Одне з головних питань стосувалося приватизації службової квартири у 2018 році, яку він продав через 5 днів після приватизації за 816 тисяч гривень та інвестував у новобудову, хоча його дружина вже мала квартиру. У ЦПК зазначали, що ця історія також не дозволила йому у 2020 році пройти конкурс на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Кравченко пояснював, що квартира дружини є її приватною власністю, тому він продав службове житло, щоб придбати більше. Також під час співбесід порушувалися питання щодо можливої ангажованості через роботу дружини помічницею депутатів різних фракцій та зв’язків її батька. Кравченко заперечував ангажованість, нагадуючи про свою роль у справі Януковича.
Комісія з проведення конкурсу на керівні посади в НАБУ також висловлювала застереження щодо Кравченка, запідозривши його… в антисемітизмі.
«Це історія про мою особисту електронну пошту — max.noumann@gmail.com. Я створив цю адресу ще у студентські роки, для побутових потреб. Ім’я Макс мені просто подобається, а прізвище Нойман у перекладі з німецької означає “нова людина”. Комісія ж чомусь вирішила, що ця адреса співзвучна з іменем історичної постаті, яка у 1932 році підтримувала нацистів, згодом змінила свої погляди, була заарештована нацистами й померла у 1939-му. Тож за логікою комісії, я нібито симпатизую антисемітським ідеям лише через назву своєї електронної пошти», — прокоментував пізніше Кравченко.
Крім цього, у своїй конкурсній анкеті він згадав, що у 2014 році отримував пропозиції від представників рф перейти на їхній бік, а в 2017-му був заочно заарештований у росії.
Робота в податковій
Наприкінці грудня 2024 року Руслан Кравченко був призначений головою Державної податкової служби без конкурсу. Вважалося, що цим несподіваним призначенням Офіс президента радикально зменшує вплив на Податкову голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Нардеп давно розставив в ДПС своїх людей і фактично був тіньовим куратором відомства. Водночас, медіа відзначали відсутність у Кравченка значного досвіду у податковій сфері.
Під час роботи в ДПС Кравченко замінив 15 керівників обласних підрозділів, говорячи про необхідність відновлення довіри до органу. Однією з озвучених ним тем стало виявлення українців, які отримують доходи з платформи OnlyFans та не сплачують з них податки. За його даними, встановлено понад 5 тисяч осіб, які заробили близько 111 мільйонів доларів, з нарахуванням понад 250 мільйонів гривень податкових зобов’язань. Кравченко наголошував, що його завдання – збирати податки, незалежно від класифікації діяльності OnlyFans за Кримінальним кодексом.
Декларація та доходи
Згідно з декларацією за 2024 рік, Руслан Кравченко та його дружина Олена Шкробанець (яка працювала у представництві ООН в Україні) володіють квартирою в Києві площею 90,6 кв. м. Кравченко орендує ще одну квартиру в Києві (61,5 кв. м) та має недобудовану квартиру. Дружина також має два нежитлових приміщення у Чернівцях. Сім’я має один автомобіль – Mercedes-Benz C250, що належить дружині.
За 2024 рік Кравченко заробив майже 1,4 мільйона гривень у Київській ОВА, а його дружина – майже 1,5 мільйона гривень у представництві ООН. Кравченко задекларував 40 тис. доларів готівкою, а його дружина – 20 тис. доларів готівкою та близько 155 тисяч гривень на банківських рахунках.
Оцінки та очікування
Руслан Кравченко вважається лояльним до президента Зеленського, а особливо до керівника його адміністрації Андрія Єрмака. Деякі оглядачі та джерела пов’язують його кар’єрне зростання із заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим.
Виступаючи перед парламентом перед призначенням, Руслан Кравченко пообіцяв не мати політичних преференцій і не виконувати політичні замовлення. На запитання, чи готовий він бути неупередженим у справах, що можуть стосуватися президента, він відповів: «Якщо будуть докази, я поставлю свій підпис».
