Вінницю роками звикли називати зеленою і квітучою. Влітку старі крони давали тінь вулицям і дворам, а зелень була такою ж частиною міського образу, як фонтани чи центральна Соборна. Та щоразу, коли на місці старих дерев з’являється нова забудова, цього образу стає трохи менше. Історія, яка зараз розгортається на Стрілецькій, — саме про це.
За будівельним парканом тут залишилася частина старого Полкового парку, вікові дерева і величезна чорна тополя, якій, за оцінкою природоохоронців, понад 130 років. Поряд росте житловий комплекс «Зоря 2», а в офіційній петиції з посиланням на акт обстеження йдеться про 77 дерев, які мають видалити. Активісти б’ють на сполох: якщо зараз промовчати, ще один шматок старої зеленої Вінниці може залишитися лише на фотографіях.
Активісти кличуть вінничан стати на захист старого парку
Саме через це 28 серпня на 9:00 активістка Юлія Зелена закликає вінничан прийти до площі перед Вінницькою міською радою, вул. Соборна, 59 і підтримати збереження цієї території та старих дерев.
Останнім часом Юлія багато розповідає про це місце у соцмережах. Вона ходить уздовж непрозорого будівельного паркану, знімає територію зсередини, показує дерева, будівельні роботи, пошкодження на корі.
У відеоінтерв’ю активістка пояснює: мова не про те, щоб зупинити розвиток Вінниці чи заборонити будь-яке будівництво. Питання для неї значно простіше — чи обов’язково нові квадратні метри мають з’являтися ціною старих дерев і зеленої території навколо них?
Юлія наполягає на незалежному обстеженні насаджень та збереженні найцінніших дерев. Окремим із них, на її думку, варто надати статус ботанічних пам’яток природи.
За її словами, активісти також аналізували старі супутникові знімки і припускають, що до активної забудови на цій території могло рости від 650 до 850 дерев. Це саме оцінка активістів, а не дані офіційної інвентаризації.
А от далі починається частина історії, де до слів активістів додаються документи.
Дерева, які пам’ятають зовсім іншу Вінницю
У вересні 2025 року вінничанка Наталія Болховська зареєструвала на офіційній платформі місцевих петицій звернення з вимогою зберегти зелений масив на Стрілецькій.
У тексті авторка посилається на Акт обстеження стану зелених насаджень №21 від 3 лютого 2025 року. За наведеними в петиції даними, на цій території підлягають видаленню 77 дерев — серед них дуби, тополі, липи, ясени, каштани, клени, берези та ялини.
Там само цю територію називають залишком Полкового парку ХІХ століття і вказують, що тут збереглися дерева віком понад сто років. Петиція набрала 361 голос — більше необхідного мінімуму — і міська влада надала на неї офіційну відповідь.
Є важливий нюанс: самого акта №21 у відкритому доступі нам знайти не вдалося. Тому про 77 дерев коректно говорити саме так: ця цифра наведена в офіційно зареєстрованій петиції з посиланням на акт обстеження.
Велетень, який пережив не одне покоління
Серед десятків дерев одне вже стало символом цієї історії.
Чорна тополя.
У петиції зазначено, що обхват її стовбура сягає приблизно семи метрів.
Наприкінці 2025 року дерево потрапило до українського відбору міжнародного конкурсу «Європейське дерево року». ГО «Екосфера», яка проводила відбір, оцінювала вік вінницької тополі у понад 137 років і пов’язувала її появу з часом будівництва військового шпиталю у 1888 році.
До міжнародного етапу тополя зрештою не дійшла — український відбір виграла софора з Приморського парку Чорноморська. Але сама участь вінницького дерева у відборі показала, що мова йде не просто про ще одну тополю біля будмайданчика.
У своїх відео Юлія Зелена показує на старих деревах зарубки, пошкодження кори та отвори. Активістка побоюється, що таким чином дерева можуть пошкоджувати або готувати до видалення.
Поки що це саме побоювання активістів.
«Паркова зона» — так це місце називає і сам забудовник
Є в цій історії деталь, яка звучить майже символічно.
На власному сайті ПП «Особняк Центр» уже збудований ЖК «Зоря» на Стрілецькій, 23 описаний як комплекс, розташований у «чудовій парковій зоні».
Тепер поруч будується значно більший комплекс — «Зоря 2».
За інформацією самого забудовника, це п’ять черг дво- та трисекційних будинків висотою від восьми до десяти поверхів. Для мешканців проєктом передбачені зони відпочинку, спортивні майданчики, паркінг та комерційні приміщення.
І територія тут зовсім не маленька.
У державній будівельній системі земельна ділянка з кадастровим номером 0510136300:01:016:0005 має площу 7,1423 гектара та цільове призначення для іншої житлової забудови — будівництва групи житлових будинків та об’єктів громадського призначення.
У тій же ЄДЕССБ ПП «Особняк Центр» зазначене розробником проєктної документації, а за договором від 2017 року — генеральним підрядником будівництва.
Тобто суперечка точиться не навколо кількох дерев біля одного під’їзду. Йдеться про понад сім гектарів території.
Старі казарми раптом отримали зовсім іншу вагу
Є тут ще одна історія, яка довгий час залишалася в тіні дерев і новобудов.
На Стрілецькій збереглися старі військові казарми.
У червні 2025 року Консультативна рада при Вінницькій ОВА розглянула документацію щодо комплексу казарм 47-го піхотного Українського полку на Стрілецькій, 23, 25, 27 та 29. Рада підтримала пропозицію взяти ці будівлі під охорону.
А вже 13 квітня 2026 року Міністерство культури України внесло комплекс до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
Будівлі датують 1885–1890 та 1919–1920 роками. Комплекс отримав статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення й охоронний номер 4436-Вн.
Окремо Казарма №4 на Стрілецькій, 23 отримала статус пам’ятки архітектури та номер 4436/4-Вн. У первинному документі Мінкульту це зафіксовано наказом №482 від 13 квітня 2026 року.
Тобто сьогодні історична цінність цієї частини Стрілецької — вже не лише аргумент місцевих активістів чи краєзнавців.
Вона має офіційно визнаний державою статус.
Пам’ятка, яка змінює правила навколо себе
В інтерв’ю Юлія Зелена говорить і про 100 метрів навколо пам’ятки.
Ця цифра справді є в законодавстві — але тут важливо не спростити складну норму до одного речення.
Закон України «Про охорону культурної спадщини» передбачає: якщо для пам’ятки ще не визначені окремі зони охорони у встановленому порядку, у межах населеного пункту зона охорони становить 100 метрів від межі території пам’ятки. Земляні роботи в такій зоні також мають свої окремі вимоги.
Водночас сама цифра 100 метрів не означає автоматичної заборони абсолютно будь-якого будівництва в усьому цьому радіусі.
Що саме можна або не можна робити біля пам’ятки, залежить від її території, визначених зон охорони, режимів їх використання та конкретної проєктної документації.
Тому після появи нового охоронного статусу цілком логічним стає інше питання: як він впливає на подальшу забудову саме цієї території?
За вивіскою «Особняк Центр» — Сергій Коцага
ПП «Особняк Центр» працює у Вінниці вже два десятиліття — підприємство зареєстроване 30 березня 2006 року.
Його керівник — Сергій Олексійович Коцага.
За актуальними реєстровими даними він є також 100-відсотковим засновником та кінцевим бенефіціарним власником підприємства. Статутний капітал компанії — один мільйон гривень, юридична адреса — Вінниця, вулиця Стрілецька, 51.
Для Вінниці назва «Особняк Центр» давно знайома. На сайті компанії серед її об’єктів — ЖК «Зоря», «Зоря 2», «Будинок на Стрілецькій» та інші житлові проєкти.
Втім, останніми роками назва підприємства з’являлася не лише на будівельних банерах.
Цвинтар, який шукали вже після початку забудови
Один із найгучніших конфліктів довкола забудови на Стрілецькій вибухнув ще у 2020 році.
Тоді у Вінниці заговорили про старий військовий цвинтар, де під час епідемії тифу у 1919–1920 роках могли ховати тисячі українських військових.
Саме у цей час на землях Міноборони на Стрілецькій ПП «Особняк Центр» уже будувало три житлові будинки. Управління капітального будівництва Повітряних Сил тоді пояснювало, що компанія виграла відповідний конкурс, а частину квартир мали отримати сім’ї військовослужбовців.
У публічному просторі історія швидко перетворилася на гучну тезу: «будують на кладовищі».
Але подальші дослідження дали значно точнішу відповідь.
У вересні 2020 року пошуковці справді знайшли та локалізували великий військовий цвинтар 1919 року. За їхніми оцінками, там могли бути поховані від восьми до дев’яти тисяч вояків Української Галицької армії та Дієвої армії УНР, значна частина яких померла від тифу.
Але кладовище виявилося не під новобудовами.
АрміяInform повідомляло, що знайдене поховання розташоване за кількасот метрів від будівництва, а понад 90% його території, ймовірно, припадає на територію так званого «45-го заводу». Пошуковці тоді прямо зазначали: ані на будмайданчик, ані безпосередньо поруч із ним цвинтар не заходить.
Тобто історія про старий військовий цвинтар була не вигадкою — його справді знайшли.
Але звинувачення «Особняк Центр побудував будинки на могилах» не знайшло підтвердження.
Бюро економічної безпеки теж мало підозри
Ще один епізод став публічним у 2025 році.
У лютому детектив Територіального управління БЕБ у Вінницькій області попросив суд дозволити обшук у відділі продажу «Зоря 2» на Стрілецькій, 51.
Клопотання подавалося в межах кримінального провадження за ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України.
За версією досудового розслідування, службові особи ПП «Особняк Центр» упродовж 2020–2023 років могли ухилитися від сплати податків на 12,315 млн гривень. Саме така сума наведена в судовому документі з посиланням на аналітичні матеріали БЕБ.
Але друга половина цієї історії не менш важлива.
Суд обшук не дозволив.
Слідчий суддя зазначив, що клопотання не було належно наповнене доказовою базою, а наведені матеріали не підтверджували достовірність викладених обставин у достатньому обсязі для такого втручання. У задоволенні клопотання БЕБ відмовили.
Тому 12,315 млн гривень — це твердження органу досудового розслідування, а не встановлений судом факт ухилення від податків чи доведена вина підприємства.
Ще один будівельний спір дійшов до Верховного Суду
І це не єдина судова історія «Особняк Центру».
Окремий багаторічний спір стосується вже іншої земельної ділянки — земель оборони, де планувалося багатоповерхове житлове будівництво.
У серпні 2023 року заступник Генерального прокурора в інтересах Вінницької ОВА та Міністерства оборони звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір 2019 року між Подільським управлінням капітального будівництва Міноборони та ПП «Особняк Центр».
Ця справа виявилася довгою — вона вже двічі доходила до Верховного Суду.
Останній великий поворот стався 8 липня 2026 року. Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій та знову направив справу на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
У серпні справа вже знову перебувала в суді першої інстанції. Остаточної крапки у цьому спорі поки немає.
В центрі цієї історії залишаються люди і дерева
Судові справи можуть тривати роками. Будівельна документація займає сотні сторінок. У кадастрових номерах, охоронних зонах і номерах наказів легко загубитися.
А на Стрілецькій усе виглядає значно простіше.
Є великий шматок зеленої території.
Є дерева, частині з яких більше ста років.
Є величезна тополя, яка росла тут задовго до появи сучасних житлових комплексів.
Є старі військові будівлі, історичну цінність яких держава офіційно визнала лише кілька місяців тому.
І поруч продовжує рости новий житловий квартал.
Юлія Зелена говорить, що активісти не хочуть законсервувати Вінницю і перетворити її на музей. Вони хочуть іншого — щоб розвиток міста не означав автоматичного знищення всього, що росло і стояло тут до нового будівельного паркану.
Саме тому 28 серпня вона закликає вінничан прийти до місьвиконкому на дев’яту годину за адресою вул. Соборна, 59 і підтримати збереження цієї території.
Бо будинок можна звести за кілька років.
А дерево, яке росло понад століття, за кілька років уже не повернеш.
