У Вінниці загострився конфлікт навколо забудови території на вулиці Стрілецькій, де збереглися старі дерева, частина колишнього Полкового парку та історичні військові споруди. Мешканці й екоактивісти побоюються, що під час будівництва житлового комплексу може бути знищена частина вікових насаджень. Забудовник натомість заявляє, що працює у межах чинного законодавства, а чорній тополі, яка стала символом протесту, безпосередньо будівництво не загрожує.
Йдеться про територію, де реалізується проєкт житлового комплексу «Зоря 2». На офіційному сайті комплексу зазначено, що він складатиметься з п’яти черг, а будинки матимуть від восьми до десяти поверхів. Забудовником вказане приватне підприємство «Особняк Центр».
Водночас у державних будівельних документах замовником будівництва за цією адресою зазначена військова частина А3641, яка займається будівництвом, реконструкцією, закупівлями та вишукувальними роботами для потреб оборони та аеродромної інфраструктури Повітряних Сил ЗСУ.
Питання дерев виникло ще торік. У вересні 2025 року на офіційній платформі місцевих петицій з’явилося звернення із вимогою зберегти історичний сквер і не допустити вирубування 77 дерев. У переліку дерев, які опинилися під загрозою, були дуби, тополі, липи, ясени, каштани, клени, берези, ялини та інші породи. Підставою для занепокоєння авторка петиції назвала Акт обстеження стану зелених насаджень.
Найбільше уваги привернула чорна тополя. За даними, наведеними авторами петиції та активістами, обхват її стовбура становить близько семи метрів, а висота — близько 45 метрів. Громадські активісти називають її одним із найбільших дерев Вінниці та стверджують, що дерево перебуває у хорошому стані.
На петицію відповів виконавчий комітет Вінницької міської ради. У мерії зазначили, що збереження біорізноманіття та розширення мережі природно-заповідного фонду є одним із пріоритетів громади. Водночас, як пояснили у виконкомі, для надання віковим деревам статусу ботанічної пам’ятки природи місцевого значення необхідно провести відповідні дослідження із залученням науковців та підготувати наукове обґрунтування. Після цього до Вінницької обласної військової адміністрації можна звернутися з клопотанням про оголошення території пам’яткою природи. У разі його схвалення рішення має бути погоджене з власниками та первинними користувачами природних ресурсів на відповідній території.
Нове загострення сталося вже на початку вересня 2026 року. Мешканці та екоактивісти вийшли на мирний пікет під будівлю Вінницької міської ради, вимагаючи не допустити знищення зелених насаджень.
Про напружену ситуацію розповів навіть комунальний телеканал ВІТА у програмі «Один день».
Комунальні медійники зазначали, що після протесту за дорученням міського голови до ситуації долучилися представники міських департаментів відновлення, архітектури та архітектурно-будівельного контролю. Вони провели зустріч із забудовником та екоактивістами й перевірили документацію.
За інформацією ВІТА, під час перевірки виявилося, що на кресленнях забудовника нинішні зелені насадження не були відображені. Тому виникла необхідність звірити проєкт із фактичним розташуванням дерев на території.
За підсумками зустрічі чиновників мерії з екоактивістами будівельні роботи на майданчику призупинили на два тижні. За цей час забудовник має описати всі наявні дерева та нанести їх на проєкт, щоб було зрозуміло, як майбутня забудова співвідноситься з фактичним станом території.
Окремо захистили чорну тополю. Біля дерева помітили сліди заїзду важкої техніки, після чого стовбур і зону кореневої системи огородили дерев’яним каркасом. Представники забудовника зі свого боку заявили, що безпосередньої загрози тополі немає, оскільки вона розташована на відстані від майбутніх будинків.
Активісти, зокрема керівниця громадської організації «Зелена візія» Ольга Білоус, вважають, що тимчасового призупинення робіт недостатньо. Громадська організація «Голка», яка підтримала вінничан, назвала ситуацію загрозою для залишків історичного Полкового парку та закликала провести незалежне екологічне обстеження території. Серед пропозицій громадськості — надати найбільш цінним віковим деревам статус ботанічної пам’ятки природи та створити на цій території рекреаційний еко-сквер.
В той же час, представники забудовника наполягають, що будівництво відбувається на землях Міністерства оборони, а компанія має необхідні дозвільні документи. Якщо окремі дерева потраплять у зону забудови, роботи проводитимуть відповідно до вимог законодавства.
У захисті дерев «засвітився» і депутат Вінницької міської ради Віктор Перлов. Він наголошував, що столітні дерева неможливо швидко замінити молодими саджанцями, а догляд за віковими насадженнями має здійснюватися фахівцями. На його думку, особливої шкоди живим деревам може завдавати надмірне обрізання крон.
На екологічній цінності території наголошують і вінницькі екоактивісти. За їхніми словами, старі дерева формують міський мікроклімат та є середовищем існування для птахів, комах і дрібних тварин. Крім того, ця зелена зона пов’язана з історією колишнього військового містечка та Полкового парку, який, за даними громадськості, існував тут понад століття.
Окремої уваги заслуговують і старі військові споруди на Стрілецькій. Комплекс будівель за адресами Стрілецька, 23, 25, 27 та 29 у 2026 році внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення. Водночас сам факт наявності статусу пам’ятки не означає автоматичної заборони будівництва поруч — значення мають межі пам’ятки, охоронні зони та передбачений для них режим використання.
Таким чином, конфлікт на Стрілецькій має вже кілька складових: масштаб майбутньої забудови, збереження 77 дерев, захист окремих вікових насаджень та історичне значення самої території.
Водночас нинішня ситуація породжує запитання і до міської влади. Адже невідповідність у проєктній документації щодо зелених насаджень виявили вже після початку будівельних робіт та протестів мешканців. При цьому про конфлікт розповідає комунальний телеканал ВІТА, а одним із його публічних учасників став депутат міськради Віктор Перлов.
ВІТА — комунальне підприємство Вінницької міської ради, яке фінансується з бюджету громади та перебуває під контролем керівництва мерії. Перлов — депутат від правлячої у Вінниці партії «Української стратегії Гройсмана», а також він — працівник комунального підприємства «Агенція просторового розвитку». Сам по собі цей факт не свідчить про його причетність до ухвалення рішень щодо конкретного будівельного проєкту чи про незаконність дій забудовника. Втім, він робить ситуацію ще цікавішою для оцінки: чому проблему із захистом вікових дерев помітили лише після того, як будівництво вже розпочалося, а люди вийшли на протест?
Поки що відповіді на головне питання немає — чи вдасться поєднати реалізацію житлового проєкту зі збереженням найбільш цінних вікових дерев.
