Українці масово стикаються з ситуацією, коли правоохоронці відмовляються реєструвати повідомлення про можливі злочини. Хоча закон зобов’язує їх після кожної такої заяви внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і розпочати розслідування, на практиці цього часто не відбувається. Замість витягу з реєстру заявники отримують формальні відписки. Аби змусити правоохоронців виконати вимоги закону, людям нерідко доводиться звертатися до суду. Омбудсмен уже визнав цю проблему масовою та системною. «Ми Вінничани» надіслали запити поліції, прокуратурі, судам та іншим правоохоронним органам, проаналізували їхні відповіді й сотні сторінок офіційної звітності. У результаті вдалося знайти документальні підтвердження таких порушень. Водночас з’ясувалося, чому навіть за наявними офіційними даними неможливо встановити, скільки повідомлень про злочини правоохоронці незаконно залишили поза ЄРДР.
Заява про злочин, яка не стає кримінальним провадженням
Подати заяву про кримінальне правопорушення — ще не означає домогтися початку його розслідування. І це не просто претензії незадоволених заявників. На державному рівні проблему вже визнали системною.
У щорічній доповіді за 2024 рік Уповноважений Верховної Ради з прав людини прямо зазначив, що бездіяльність працівників поліції, Державного бюро розслідувань і прокурорів, пов’язана з невнесенням відомостей до ЄРДР, набула масового характеру. Порушення прав заявників Омбудсмен охарактеризував як системні.
Це доволі промовиста оцінка. Адже йдеться про право людини не просто повідомити державі про можливий злочин, а домогтися передбаченої законом процедури його розслідування.
Із проблемою добре знайомі й правозахисники.
ГО «Ліга Справедливості України», яка з 2021 року здійснює свою діяльність у Вінниці та є засновником медіа «Ми Вінничани», веде власний «Реєстр злочинів України» й накопичує матеріали щодо повідомлень про можливі кримінальні правопорушення.
За внутрішньою оцінкою представників «Ліги Справедливості», у їхній практиці приблизно одну з десяти заяв вносили до ЄРДР без втручання суду. Щодо більшості інших повідомлень правозахисникам доводилося подавати скарги слідчому судді. Цей підрахунок не проходив незалежного аудиту; точну кількість заяв, за якими його зроблено, організація для цієї публікації не надала.
За інформацією «Ліги Справедливості», аналогічні труднощі виникають не лише з поліцією, а й зі зверненнями до інших правоохоронних органів, зокрема НАБУ та ДБР.
Звісно, це досвід громадської організації, а не репрезентативна статистика у масштабах України. На його підставі не можна стверджувати, що правоохоронці по всій країні реєструють лише кожну десяту заяву.
Проте сам механізм, який описують правозахисники, давно вийшов за межі їхнього досвіду.
Згідно зі щорічною доповіддю Омбудсмена за 2025 рік, с. 328, українські слідчі судді протягом року розглянули 42 270 скарг на невнесення відомостей до ЄРДР. Із них 25 066 задовольнили.
Фактично майже шість із десяти розглянутих судом скарг цієї категорії були задоволені.
І це лише ті випадки, коли заявники не обмежилися відповіддю правоохоронців, а вирішили оскаржувати їхню бездіяльність.
Скільки людей після отримання відписки просто припиняють боротьбу за початок розслідування — державна судова статистика не показує.
За законом — 24 години. Чому ж заяви про злочини опиняються серед звичайних звернень?
Правило, встановлене статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України, на перший погляд досить просте.
Слідчий, дізнавач або прокурор зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення або самостійного виявлення відповідних обставин внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування. Після внесення відомостей заявнику мають надати витяг із реєстру.
Але є принципова юридична деталь.
Не кожен документ, який людина назвала «заявою про злочин», автоматично повинен стати підставою для кримінального провадження. У заяві мають бути викладені фактичні обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення.
Саме на цьому неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у справі №556/450/18.
Інша річ — перевірка достовірності повідомлених обставин. Якщо заява містить необхідні фактичні відомості про можливе кримінальне правопорушення, встановлення того, чи справді його було вчинено, є завданням досудового розслідування.
Саме тут проходить межа між законною первинною оцінкою повідомлення та можливим неправомірним невнесенням відомостей до ЄРДР.
На практиці між заявником і кримінальним провадженням є ще одна система — Єдиний облік поліції (ЄО). Порядок роботи з ним визначений, зокрема, наказом МВС №100.
До нього надходять повідомлення про кримінальні й адміністративні правопорушення та інші події. Далі матеріали можуть бути передані слідчим, долучені до вже наявного провадження, скеровані іншому органу або розглянуті за іншою процедурою.
Зокрема, за Законом України «Про звернення громадян».
Для людини різниця принципова. У випадку звичайного звернення вона може отримати лист із поясненнями. У випадку внесення відомостей до ЄРДР розпочинається кримінальне провадження з передбаченими КПК процесуальними механізмами.
Саме тому правозахисники звертають увагу на випадки, коли повідомлення, які, на їхню думку, містять достатні відомості про можливий злочин, замість кримінального процесу спрямовують у порядок розгляду звернень громадян.

До речі, такий шлях повідомлень уже потрапляв у поле зору вінницьких журналістів.
Видання «20 хвилин», посилаючись на інформацію ГУНП, повідомляло, що у 2024 році поліція Вінниччини отримала 2175 звернень щодо можливого незаконного позбавлення волі або викрадення громадян працівниками ТЦК та СП.
За оприлюдненими виданням даними, вісім фактів внесли до ЄРДР за статтею 146 Кримінального кодексу, 1932 звернення розглянули за Законом «Про звернення громадян», ще 235 передали за належністю.
Ці цифри не доводять, що всі невнесені повідомлення містили достатні підстави для початку кримінального провадження. Частина могла стосуватися повторних епізодів, іншої підслідності або не містити необхідних фактичних відомостей.
Але вони переконливо показують, наскільки різними можуть бути маршрути повідомлень, які громадяни подають правоохоронцям.
Ми перевірили, як заяви про злочини вносять до ЄРДР на Вінниччині
Щоб з’ясувати масштаб проблеми, редакція «Ми Вінничани» надіслала інформаційні запити та звернення по коментар до правоохоронних органів і установ судової системи.
Нас цікавили дані за 2019–2025 роки та окремо за дев’ять місяців 2026 року. Основна географія дослідження — Вінницька область, із особливою увагою до міста Вінниці.
Редакція хотіла отримати відповіді на кілька принципових запитань.
Скільки повідомлень про можливі кримінальні правопорушення надходить до поліції? Скільки з них стають підставою для внесення відомостей до ЄРДР? Скільки розглядають як звернення громадян? Чи фіксуються порушення 24-годинного строку? Як часто суди зобов’язують правоохоронців розпочати розслідування? І головне — чи виконують ці судові рішення?
Окремо ми запитували результати службових перевірок, документи прокурорського контролю, дисциплінарну статистику та відомості про можливе приховування повідомлень від реєстрації.
Відповіді отримали від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, центрального апарату Нацполіції, Офісу Генерального прокурора, Вінницької обласної прокуратури, Державної судової адміністрації та її територіального управління.
Також на запити відповіли територіальні органи ДБР і БЕБ, Національне антикорупційне бюро, Управління СБУ у Вінницькій області. Додаткові статистичні матеріали надали окремі суди.
Загалом у відповідях і додатках редакція отримала великий масив документів, серед яких — річні звіти поліції, судові статистичні форми, звітність прокуратури, нормативні документи та супровідні листи.
І найцікавіше не завжди виявлялося в текстах офіційних відповідей.
Частину найсуттєвіших фактів містили додані до них таблиці.
Поліція сама виявила: заяви списували, а відомості до ЄРДР не вносили
У відповіді на редакційний запит від 19 жовтня ГУНП у Вінницькій області повідомило про сім перевірок своїх підрозділів центральними комісіями Нацполіції, проведених із 2022 року. Серед типових порушень поліцейські назвали передчасне списання заяв і звернень, яке призводило до невнесення відомостей про можливі злочини до ЄРДР.
Документ завантажиться під час перегляду статті.
Масштаб PDF: утримуйте Ctrl і прокручуйте коліщатко мишки.Масштаб PDF змінюється кнопками + і −; «Вписати» повертає повну сторінку.
Перегляд недоступний. Відкрити PDF у новій вкладці.
Джерело: ГУНП у Вінницькій області, відповідь №273676-2026 від 26.10.2026.
У цьому самому листі поліція пояснила, що дані про порушення під час прийняття й розгляду повідомлень, необґрунтовані списання та дисциплінарні заходи відображаються у відомчій статистичній формі 1-ЄО (410).
Редакція отримала відповідні таблиці за досліджувані роки.
Їхній аналіз показав, що протягом 2019–2025 років поліція Вінниччини облікувала 1433 порушення законності під час реєстрації та розгляду заяв і повідомлень (джерело: ГУНП, лист №273676-2026 від 26.10.2026, додані форми F410 за 2019–2025 роки, розділ 2).
Серед них — 997 скасованих необґрунтованих рішень про списання матеріалів із подальшим внесенням відомостей до ЄРДР.
Окремо у відомчих формах зафіксовано 140 випадків перенесення відомостей із Єдиного обліку до ЄРДР пізніше ніж через 24 години.
Ще 52 випадки відображені у спеціальній відомчій категорії як приховування заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення від реєстрації (те саме джерело, окремий рядок форми).
Це різні облікові категорії, які не можна механічно додавати одна до одної. Проте кожна з них свідчить: сама поліція фіксувала порушення в роботі з повідомленнями.

Особливо показовою є статистика за 2025 рік.
У контрольному розділі форми 1-ЄО за цей рік зазначено 121 порушення, серед яких 80 випадків простроченого перенесення відомостей до ЄРДР, 30 скасованих необґрунтованих списань та чотири випадки приховування повідомлень від реєстрації (ГУНП, додаток F410_12_2025.xls до листа №273676-2026 від 26.10.2026).
У цьому ж звіті йдеться про 70 працівників поліції, притягнутих до дисциплінарної відповідальності за відповідні порушення. Це кількість працівників, а не додаткових випадків порушень.
Документ завантажиться під час перегляду статті.
Масштаб PDF: утримуйте Ctrl і прокручуйте коліщатко мишки.Масштаб PDF змінюється кнопками + і −; «Вписати» повертає повну сторінку.
Перегляд недоступний. Відкрити PDF у новій вкладці.
Джерело: ГУНП у Вінницькій області, форма F410 за 2025 рік.
Таким чином, мова не лише про скарги громадян, які ще потрібно перевіряти. У нас є відомча статистика, за якою самі поліцейські контрольні механізми виявляли проблеми з реєстрацією заяв.
Причому ці проблеми не завершилися у 2025 році.
За дев’ять місяців 2026 року у відповідній контрольній формі відображено 46 порушень. Серед них — 34 прострочені перенесення з ЄО до ЄРДР, сім скасованих необґрунтованих списань і п’ять випадків приховування від реєстрації (ГУНП, файл F410_09_2026.xls, розділ 2, наданий у пакеті до листа №273676-2026 від 26.10.2026). Це дані лише за січень–вересень, а не за весь 2026 рік.
Окремої уваги заслуговує ще один факт.
У іншій відповіді на інформаційний запит ГУНП повідомило, що серед зареєстрованих у Вінницькій області протягом 2019 року — дев’яти місяців 2026 року заяв і повідомлень визначеної в цій відповіді категорії відсутні такі, відомості за якими внесено до ЄРДР пізніше 24 годин.
Водночас контрольна форма поліції за 2025 рік містить 80 випадків простроченого перенесення відомостей із ЄО до ЄРДР.
На перший погляд, цифри не сходяться. В одному документі — нуль, в іншому — 80.
Однак вони можуть описувати різні сукупності повідомлень: одна форма — строки внесення в межах певної категорії первинного обліку, інша — порушення, встановлені під час контрольних заходів.
Пояснення, яке дозволило б редакції достовірно звести ці показники в одну систему, з отриманих матеріалів встановити не вдалося.
Тому робити висновок про свідоме подання неправдивої статистики підстав немає.
Але й назвати надані дані повним та узгодженим відображенням дотримання статті 214 КПК ми також не можемо.

Документ завантажиться під час перегляду статті.
Масштаб PDF: утримуйте Ctrl і прокручуйте коліщатко мишки.Масштаб PDF змінюється кнопками + і −; «Вписати» повертає повну сторінку.
Перегляд недоступний. Відкрити PDF у новій вкладці.
Джерело: ГУНП у Вінницькій області, відповідь №272787-2026 від 23.10.2026.
Майже 380 тисяч повідомлень. Чого не видно в поліцейській статистиці?
Інший розділ відомчої звітності поліції показує масштаб первинного обліку повідомлень.
У 2025 році ГУНП Вінниччини відобразило 379 672 повідомлення в Єдиному обліку. Із них 75 078 класифіковано як такі, що мають ознаки кримінального правопорушення (джерело: ГУНП, лист №271191-2026 від 22.10.2026 на запит №МВ-64/EDR, додаток із розділом 1 форми F410 за 2025 рік).
У тій самій формі 11 874 відображені у відповідній категорії повідомлень, за якими внесено відомості до ЄРДР. Але ці рядки звіту не є готовою таблицею «отримано заяв про злочини — внесено — незаконно відмовлено».
Що сталося з рештою?
Це саме те запитання, яке виникає під час першого знайомства з таблицею. І саме тут потрібно бути особливо уважними.
Різниця між двома числами не означає автоматично, що решта повідомлень незаконно залишилася поза ЄРДР.
Частину матеріалів могли долучити до раніше відкритих проваджень, передати іншим органам, облікувати як повторні повідомлення або розглянути за іншими законними процедурами.
Проблема полягає в іншому: надані редакції зведені дані не дозволили надійно простежити повний маршрут усіх повідомлень, які в первинному обліку мають ознаки кримінальних правопорушень.
Ми не отримали такого масиву, в якому можна було б для кожної відповідної категорії побачити подальший результат, правову підставу рішення та можливий зв’язок із конкретним записом ЄРДР.
Це не доводить незаконності кожного невнесення.
Проте не дозволяє й незалежно перевірити, наскільки обґрунтовано правоохоронці відокремлювали повідомлення, що потребували кримінального розслідування, від тих, які спрямовували за іншими процедурами.
Саме на цьому етапі спроба порахувати реальний відсоток неправомірного невнесення впирається в обмеження державної статистики.
Коли заявнику доводиться йти до суду, щоб домогтися внесення до ЄРДР
Якщо повідомлення не потрапило до ЄРДР, одним із основних механізмів захисту заявника є оскарження бездіяльності слідчому судді за статтею 303 КПК України.
І кількість таких звернень на Вінниччині вимірюється не десятками.
Редакція отримала річну звітність за формою №1-к від Державної судової адміністрації та її територіального управління у Вінницькій області (зокрема, лист ТУ ДСА №01-17/3164 від 22 жовтня 2026 року на наш запит №МВ-75/EDR).
За результатами зіставлення семи річних форм, у 2019–2025 роках до слідчих суддів Вінницької області надійшла 5421 скарга на невнесення відомостей до ЄРДР, а розглянули вони 5413. Надходження й розгляд — різні показники, тому їх не варто плутати.
Із них 2833 задовольнили.
Це приблизно 52,3% від кількості розглянутих скарг зазначеної категорії (джерело: ТУ ДСА, лист №01-17/3164 від 22.10.2026, форма №1-к за 2019–2025 роки, розділ 3, рядок 40).
Ось як виглядає статистика за роками:

Документ завантажиться під час перегляду статті.
Масштаб PDF: утримуйте Ctrl і прокручуйте коліщатко мишки.Масштаб PDF змінюється кнопками + і −; «Вписати» повертає повну сторінку.
Перегляд недоступний. Відкрити PDF у новій вкладці.
Джерело: ТУ ДСА у Вінницькій області, форма №1-к за 2025 рік; редакційний витяг з Excel.
Ці показники стосуються скарг на невнесення відомостей різними правоохоронними органами, а не виключно поліцією. Вони також не означають 2833 різних потерпілих чи 2833 доведені злочини.
Але статистика підтверджує інше: протягом семи років суди області неодноразово втручалися в ситуації, коли заявники не могли домогтися внесення відомостей до ЄРДР без оскарження.
А тепер порівняймо обласну статистику із загальноукраїнською.
За даними доповіді Омбудсмена за 2025 рік (с. 328), у 2022 році в Україні розглянули 20 480 скарг на невнесення відомостей до ЄРДР, у 2023-му — 30 047, у 2024-му — 36 334, а у 2025-му — вже 42 270.
За три роки кількість розглянутих скарг більш ніж подвоїлася.
Частка задоволених у 2025 році становила приблизно 59%.
Тож висновок Уповноваженого про системність проблеми спирається не лише на звернення громадян, а й на судову статистику.
Суд зобов’язав внести відомості. А що далі?
Задоволення скарги слідчим суддею ще не означає, що відомості фактично внесли до ЄРДР того самого дня.
Судове рішення потрібно виконати. А для того щоб перевірити своєчасність виконання, необхідно знати не лише дату ухвали, а й дату її отримання правоохоронним органом та дату фактичного внесення відомостей.
Саме ці показники редакція намагалася отримати окремими інформаційними запитами.
ГУНП Вінницької області у відповіді на наш запит №МВ-65/EDR (лист №272787-2026 від 23.10.2026) не надало зведеного журналу фактичного виконання ухвал з потрібними нам часовими показниками.
Офіс Генерального прокурора на запит «Ми Вінничани» підтвердив іншу важливу деталь: у самому ЄРДР передбачено спеціальну облікову ознаку, яка вказує, що розслідування розпочате на підставі судового рішення. Проте готового зведення для Вінниччини з усіма потрібними нам датами й обставинами ОГП не надав, пояснивши, що така вибірка потребує додаткової аналітичної обробки даних.
Документ завантажиться під час перегляду статті.
Масштаб PDF: утримуйте Ctrl і прокручуйте коліщатко мишки.Масштаб PDF змінюється кнопками + і −; «Вписати» повертає повну сторінку.
Перегляд недоступний. Відкрити PDF у новій вкладці.
Джерело: Офіс Генерального прокурора, відповідь №30/3-1542ВИХ-26 від 26.10.2026.
Вінницька обласна прокуратура на запит «Ми Вінничани» також зазначила, що не веде окремої статистики виконання таких ухвал із розподілом за органами досудового розслідування та їхніми територіальними підрозділами.
Водночас прокуратура пояснила, що документи реєструються в електронній системі документообігу із формуванням реєстраційно-моніторингових карток.
Документ завантажиться під час перегляду статті.
Масштаб PDF: утримуйте Ctrl і прокручуйте коліщатко мишки.Масштаб PDF змінюється кнопками + і −; «Вписати» повертає повну сторінку.
Перегляд недоступний. Відкрити PDF у новій вкладці.
Джерело: Вінницька обласна прокуратура, відповідь №27-538ВИХ-26 від 26.10.2026.
Отже, інформація про рух документів у системі документообігу існує, але готового зведення, яке дозволило б редакції визначити середні строки виконання ухвал та кількість невиконаних рішень, нам не надали.
І це вже окрема проблема прозорості контролю.
У доповіді за 2025 рік (с. 329) Омбудсмен також звернув увагу на недоліки контролю за виконанням ухвал слідчих суддів. У перевірених ним індивідуальних випадках після виконання ухвал слідчих суддів не повідомляли про це. Це висновок за конкретними зверненнями, а не доказ того, що жоден суд України не отримує таких повідомлень.
Таким чином, між судовим рішенням і фактичним початком розслідування може виникати ще один етап очікування, тривалість якого не відображена у доступній нам зведеній статистиці.
Хто має стежити за дотриманням 24-годинного строку внесення до ЄРДР?
Поліція повідомила редакції, що з 2022 року центральні комісії Національної поліції провели сім перевірок ГУНП Вінницької області та його підрозділів (ГУНП, лист №273676-2026 від 26.10.2026, запит №МВ-66/EDR; документ №1 вище).
У відповіді на запит №МВ-66/EDR серед характерних порушень згадано передчасне списання заяв і повідомлень, яке призводило до невнесення відомостей до ЄРДР.
Цю інформацію також відобразила у своїй відповіді центральна Національна поліція, до якої редакція звернулася окремим запитом №МВ-68/EDR (НПУ, лист №162674-2026 від 26.10.2026).
Варто зауважити: ці дві відповіді походять із однієї системи відомчого контролю. Тому розглядати їх як два повністю незалежні докази не можна.
Проте сам факт перевірок і встановлення відповідних типів порушень поліція підтвердила.
Редакція запитувала також акти перевірок, документи службових розслідувань і матеріали про результати реагування. Частина відповідних матеріалів не була надана з посиланням на режим службової інформації.
У результаті ми отримали кількісну статистику порушень і дисциплінарних заходів, але не повний документальний опис кожного встановленого епізоду.
Окреме питання — роль прокуратури.
Пункт 9.10 наказу Генерального прокурора №309 передбачає вивчення стану додержання вимог статті 214 КПК не рідше одного разу на квартал.
Тут є важливе розрізнення. У доповіді за 2025 рік (с. 327–328) Омбудсмен пояснив: процесуальний прокурорський нагляд за слідчими й дізнавачами здійснюється вже на стадії досудового розслідування, яка починається з внесення відомостей до ЄРДР. А невнесення відомостей заявник оскаржує слідчому судді. Тому квартальне вивчення стану дотримання статті 214 не варто плутати з процесуальним наглядом за кожною заявою до її внесення до реєстру.
Про цей обов’язок редакції нагадали як Вінницька обласна прокуратура, так і Офіс Генерального прокурора (зокрема, ОГП, лист №09/4-94ВИХ-26 від 09.11.2026, відповідь на №МВ-71/EDR).
Водночас обласна прокуратура повідомила, що окремих підрахунків випадків необґрунтованого невнесення відомостей до ЄРДР, порушень 24-годинного строку й підміни кримінального процесуального порядку розглядом за Законом «Про звернення громадян» не веде.
У відповіді №27-537ВИХ-26 від 26.10.2026 на запит №МВ-72/EDR обласна прокуратура також зазначила, що запитаних спеціальних узагальнень і відповідних документів прокурорського реагування у визначеному редакцією розрізі не надала.
Це не доводить, що прокурорський контроль узагалі не здійснювався. Але й не дозволяє встановити за наданими документами, скільки порушень було виявлено внаслідок передбаченого квартального вивчення та які конкретні заходи застосовано.
Певну статистику обласна прокуратура все ж надала.
За дев’ять місяців 2026 року прокурори області, згідно з відповіддю на звернення №МВ-74/EDR (Вінницька обласна прокуратура, лист №09/1-4145ВИХ-26 від 28.10.2026), брали участь у розгляді 133 скарг на невнесення відомостей до ЄРДР. Із них 24 скарги було задоволено.
Однак це лише справи, у розгляді яких брали участь прокурори. Порівнювати ці 133 скарги з усією судовою статистикою Вінницької області як однакові сукупності було б помилкою.
Отже, контрольні механізми існують. Порушення фіксуються. Дисциплінарні рішення ухвалюються.
Але повної картини того, наскільки ці механізми запобігають повторним порушенням і забезпечують своєчасну реєстрацію повідомлень, отримані документи не дають.
Не лише поліція: що відповіли НАБУ, ДБР, СБУ та БЕБ
Під час розслідування редакція звернулася не лише до поліції.
Ми намагалися з’ясувати, чи можливо простежити шлях повідомлень про кримінальні правопорушення і в інших органах досудового розслідування.
Офіс Генерального прокурора на запит №МВ-69/EDR надав статистичні звіти за формою №1 щодо кримінальних правопорушень, зареєстрованих в Україні та Вінницькій області за 2019–2025 роки й дев’ять місяців 2026-го (ОГП, лист №30/3-1541ВИХ-26 від 26.10.2026).
Проте ці звіти не показують, скільки первинних заяв правоохоронці отримали, але не внесли до ЄРДР.
На інший запит — №МВ-70/EDR — Офіс Генпрокурора пояснив, що форма №1 не містить окремого показника кримінальних проваджень, розпочатих на виконання ухвал слідчих суддів (лист №30/3-1542ВИХ-26 від 26.10.2026; документ №5 вище).
Водночас у відповіді підтверджено, що в самому ЄРДР існує спеціальна облікова ознака початку розслідування на підставі судового рішення.
Тобто відповідна характеристика провадження передбачена реєстром, але готового зведення для Вінницької області редакція не отримала.
До речі, загальноукраїнську статистику такого типу Офіс Генпрокурора надавав Омбудсмену.
За даними його доповіді за 2025 рік (с. 328–329), на підставі ухвал слідчих суддів протягом року розпочато 12 438 кримінальних проваджень. Офіс Генпрокурора повідомив цей загальноукраїнський показник Омбудсмену за оперативними даними ЄРДР.
Отже, відповідний загальноукраїнський показник існує в оперативній аналітиці. Але це не доводить, що на момент нашого запиту існував готовий регіональний звіт за всіма потрібними нам параметрами.
Важливо й інше: 25 066 задоволених скарг та 12 438 проваджень, розпочатих за судовими ухвалами, — це не дві послідовні ланки одного статистичного списку. Вони мають різні правила обліку. Віднімати друге число від першого й називати різницю кількістю невиконаних судових рішень було б помилкою.
У цій самій доповіді Омбудсмен звернув увагу і на перевантаження правоохоронців безпідставними, на його оцінку, заявами, зокрема, навів дані про подальше закриття частини проваджень. Цю позицію теж не можна ігнорувати. Водночас сам факт закриття провадження не доводить, що від самого початку не було підстав внести відомості до ЄРДР: це різні стадії кримінального процесу.

Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Вінницькій області повідомило, що у 2024 році зареєструвало 82 заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення, у 2025 році — 102, за дев’ять місяців 2026-го — 58 (ТУ БЕБ, відповідь на редакційний запит №МВ-78/EDR; у наданому PDF вихідний номер відповіді не заповнено).
Однак готових звітів про подальший рух цих повідомлень у запитаному вигляді ТУ БЕБ, за його відповіддю, не формує.
Територіальне управління ДБР, розташоване у Хмельницькому, зазначило, що не веде відповідної статистики заяв у розрізі областей і громад у запитаному форматі (відповідь на №МВ-77/EDR, документ «ЗМІ-825 від 21.10.2026»).
Національне антикорупційне бюро повідомило, що його нормативними та організаційними документами не передбачено формування спеціального обліку за визначеними редакцією ознаками (НАБУ, відповідь №62-289/34718 від 26.10.2026 на запит №МВ-79/EDR).
Управління СБУ у Вінницькій області також заявило, що запитувані статистичні відомості не створювалися в потрібному вигляді. Крім того, управління посилалося на обмеження доступу до частини відповідної інформації (відповідь на №МВ-80/EDR; точний вихідний номер не вдалося підтвердити зі збереженого PDF).
Таким чином, різні органи відповіли по-різному, але результат для нашого дослідження виявився подібним: порівнянної статистики, яка дозволяла б простежити весь шлях заяви від надходження до внесення в ЄРДР або обґрунтованого розгляду за іншою процедурою, редакція не отримала.
При цьому відсутність спеціального зведення не доводить ані відсутності самих повідомлень, ані того, що правоохоронці свідомо приховують готові дані.
Скільки заяв залишилося поза ЄРДР? Головне питання досі без відповіді
У результаті розслідування ми отримали чимало цифр.
Маємо статистику порушень, які виявляла поліція. Маємо сотні скасованих необґрунтованих списань. Маємо дані про прострочене внесення відомостей до ЄРДР.
Маємо тисячі судових скарг на Вінниччині та десятки тисяч таких скарг у масштабах України.
Є офіційний висновок Омбудсмена про масовий і системний характер проблеми.
Проте на найважливіше запитання — яка частка всіх повідомлень, що містили достатні відомості про можливі кримінальні правопорушення, була незаконно залишена поза ЄРДР — отримані документи не дозволили відповісти.
Для такого підрахунку потрібно знати зміст первинних повідомлень, їхню облікову класифікацію, подальший рух і правові підстави кожного рішення.
Поліційна статистика показує загальні потоки та окремі результати. Судова статистика охоплює лише тих заявників, які звернулися до суду. Звіти прокуратури відображають іншу систему обліку.
А людина, яка отримала відписку й не стала оскаржувати бездіяльність, у статистиці судових скарг узагалі не з’явиться.
Саме тому внутрішній досвід ГО «Ліга Справедливості України», за оцінкою представників якої більшість власних заяв доводилося просувати до ЄРДР через суд, не можна механічно перенести на всю країну.
Але так само не можна ігнорувати офіційні дані, які підтверджують повторювані порушення реєстраційної дисципліни та значну кількість задоволених судових скарг.
За сім років на Вінниччині суди задовольнили 2833 скарги на невнесення відомостей до ЄРДР.
За цей самий період у відомчих звітах поліції відображено 997 скасованих необґрунтованих списань із подальшим внесенням відомостей та 140 випадків простроченого перенесення повідомлень до ЄРДР.
Ці числа не можна підсумувати як кількість унікальних незаконно невнесених заяв. Вони характеризують різні процедури, які можуть перетинатися.
Та вони доводять, що проблема існує не лише на рівні розповідей громадян.
І тут виникає, мабуть, найважливіше питання всього розслідування.
Якщо державні органи самі фіксують порушення, суди роками задовольняють тисячі скарг, а Омбудсмен називає проблему масовою та системною, чому отримати зіставну й достатньо повну статистику причин невнесення заяв до ЄРДР виявляється настільки складно?
Можна перевірити кожну виявлену помилку. Можна скасувати неправомірне списання. Можна зобов’язати слідчого внести відомості за рішенням суду.
Але для людини, яка повідомила про можливе кримінальне правопорушення, головне питання значно простіше: чому для початку передбаченого законом розслідування їй спочатку доводиться доводити своє право на нього в суді?
І поки на це питання доводиться відповідати щоразу окремою ухвалою слідчого судді, стаття 214 КПК для частини заявників залишається не стільки гарантією початку розслідування протягом 24 годин, скільки приводом для тривалої боротьби за його початок.
Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю громадської організації «Ліга Справедливості України», яка є засновником медіа «Ми Вінничани», і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу



Обговорення
Думки читачів сайту та наших соцмереж — разом.
Поки немає опублікованих коментарів. Долучайтеся до обговорення.