«Козятинський зять» залишився у СІЗО, але шанси «відпетляти» від вироку не втратив

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила колишнього голову ДФС Романа Насірова під вартою, відхиливши клопотання захисту про зміну запобіжного заходу. Про це повідомили речники  Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зазначивши, що рішення є остаточним і не підлягає оскарженню. Водночас справа, яка вже стала символом української безкарності, наближається до критичної межі — часу на завершення апеляційного розгляду залишається обмаль.

Йдеться про так звану «газову справу» — одне з найгучніших антикорупційних проваджень останнього десятиліття. За оцінками антикорупційних експертів, якщо апеляційний розгляд не буде завершений до середини квітня 2026 року, існує ризик застосування строків давності, що може призвести до закриття провадження.

Апеляція, яка стартувала із запізненням

Як вже повідомляли «Ми Вінничани», вирок першої інстанції ВАКС оголосив наприкінці жовтня 2025 року — суд визнав Насірова винним за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою) та призначив 6 років позбавлення волі. Вирок не набрав законної сили через подану апеляцію.

Фактичний апеляційний розгляд розпочався лише 5 січня 2026 року — майже через два місяці після оголошення вироку. За інформацією Центру протидії корупції, захист скористався максимально допустимими процесуальними строками для подання апеляційних скарг, а також подавав документи з формальними недоліками, що потребували виправлення і призводили до додаткових затримок.

Під час засідання 5 січня розгляд по суті фактично не розпочався. Захист заявив серію відводів суддям, а також подавав доповнення до апеляційної скарги із запізненням. Представники ЦПК оцінюють ці дії як процесуальну тактику затягування, хоча офіційної юридичної оцінки таким діям суд не надавав.

Прокурорка САП клопотала про безперервний розгляд справи та обмеження регламенту виступів сторін. Суд погодився на безперервний формат, залишивши питання регламенту на власний розсуд.

Суддівський склад під пильною увагою

Апеляцію у справі Насірова розглядає колегія Апеляційної палати ВАКС у складі суддів Даниїли Чорненької (головуюча), Валерії Чорної та Ігоря Панаіда. Сам склад суду є предметом пильної уваги антикорупційної спільноти.

Зокрема, активісти нагадали, що саме під головуванням судді Чорненької у 2024 році Апеляційна палата скасувала заочний вирок екснардепу Олександру Онищенку — фігуранту суміжної «газової схеми».

«Газова справа»: шлях довжиною майже десять років

Провадження щодо Романа Насірова бере початок ще у 2015–2016 роках. За версією слідства, тодішній очільник ДФС незаконно надав розстрочки зі сплати податків компаніям, пов’язаним з Олександром Онищенком. Держава, за оцінками слідства, зазнала збитків на суму близько 2 мільярдів гривень.

У 2017 році затримання Насірова у лікарні «Феофанія» та його поява в суді під картатою ковдрою стали символом епохи «гучних, але безрезультатних» антикорупційних справ.

Розгляд у Шевченківському райсуді Києва фактично зайшов у глухий кут, після чого справу передали до ВАКС. Там вона слухалася майже шість років і налічувала понад 200 судових засідань.

Навесні 2025 року, напередодні завершення судових дебатів, Насіров заявив про мобілізацію до лав ЗСУ. Згодом наказ про його призов було скасовано як такий, що не відповідає вимогам законодавства, а судовий розгляд продовжився.

Інші провадження щодо «козятинського зятя»

Окрім «газової справи», Роман Насіров фігурує у ще одному кримінальному провадженні — щодо ймовірного отримання неправомірної вигоди у розмірі 722 млн грн за сприяння у відшкодуванні ПДВ структурам, пов’язаним з олігархом Олегом Бахматюком.

В окремому провадженні до суду направлено обвинувальний акт щодо тестя Насірова — бізнесмена родом з Козятина Олександра Глімбовського, якого обвинувачують у легалізації частини цих коштів. Саме через цей родинний зв’язок у медіа Насірова часто називають «найвідомішим козятинським зятем».

Фінальний відлік

Станом на січень 2026 року справа Насірова перебуває у точці, яка може стати визначальною не лише для конкретного обвинуваченого, а й для репутації всієї антикорупційної системи. Вирок першої інстанції є, запобіжний захід збережено, однак часові рамки апеляційного розгляду залишаються вкрай стислими.

Чи зможе Апеляційна палата ВАКС поставити юридичну крапку у справі, що тягнеться майже десятиліття, — питання відкрите. Відповідь на нього визначить, чи залишиться «справа Насірова» черговим прикладом системної безкарності, чи стане винятком, який доведе спроможність антикорупційного правосуддя доходити до фіналу.