Після кривавого удару по Києву нардепи з Вінниччини дружно кинулися полегшувати життя корупціонерам

Поки російські ракети й дрони знищують українські міста, народні обранці вносять «потрібні» правки до антикорупційного законодавства — під себе. Навіть у день масованого удару по Києву та Одесі, коли загинули мирні жителі й було зруйновано житлові будинки, Верховна Рада терміново ухвалювала закон, який відкриває нові шляхи для уникнення відповідальності корупціонерами. Особливо активно просували скандальний документ депутати з Вінниччини — один із них навіть став його співавтором.

17 червня 2025 року Україна знову була шокована черговим кривавим злочином рашистів. Росія завдала комбінованого ракетно-дронового удару по Києву, внаслідок чого загинули люди, а житлові будинки зазнали значних руйнувань. Під прицілом опинилася й Одеса — місто теж постраждало від обстрілів: є жертви та знищена інфраструктура. Про прифронтові території годі й казати — там щодня смерть і розруха.

Але навіть під час війни, що триває вже три з половиною роки й забрала десятки тисяч життів, у депутатів Верховної Ради — свої пріоритети. 17 червня, у пожежному режимі, вони приймали закон, котрий істотно полегшує життя корупціонерам. Документ нещодавно був був терміново зареєстрований і в один день ухвалений одразу в першому й другому читанні. Ба більше — народні обранці доручили Голові Верховної Ради невідкладно підписати щойно прийнятий закон.

Активну участь у цьому цинічному політичному шоу взяли народні депутати від Вінниччини. Один із них — представник «Слуги народу» Анатолій Драбовський — навіть став співавтором скандального законопроєкту.

Йдеться про законопроєкт №13271-1 — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення». Попри декларативну назву, документ фактично вносить суперечливі зміни до чинного антикорупційного законодавства.

Його ухвалення викликало потужну хвилю обурення серед громадських активістів, експертів і представників Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Вони застерігають: ухвалені норми не посилюють, а, навпаки, ускладнюють боротьбу з незаконним збагаченням і створюють корупціонерам нові можливості для уникнення відповідальності.

Ключові зміни та їхні наслідки:

Новий закон запроваджує низку змін, що обмежують контроль за статками посадовців та змінюють процедури притягнення до відповідальності:

• Моніторинг способу життя: Право НАЗК проводити моніторинг способу життя декларантів обмежується лише періодом перебування особи на посаді. Це, на думку експертів, унеможливлює оцінку законності активів, набутих до призначення або легалізованих після звільнення. Крім того, з-під такого моніторингу виводяться особи, що надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці тощо), але не є держслужбовцями.
• Декларування недостовірної інформації: Підвищено поріг для настання кримінальної відповідальності за внесення неправдивих відомостей у декларацію – з 1,51 млн. грн. (500 прожиткових мінімумів) до 2,27 млн. грн. (750 прожиткових мінімумів). Таким чином, декларування недостовірних даних на суму до 2,27 млн. грн. тепер кваліфікуватиметься як адміністративне правопорушення, а не кримінальний злочин.
• Розслідування корупційних справ: Змінено підслідність справ. НАБУ розслідуватиме випадки недостовірного декларування лише тоді, коли сума розбіжностей перевищує 2000 прожиткових мінімумів (близько 6 млн. грн.). Справи з меншими сумами проти високопосадовців передаються Державному бюро розслідувань (ДБР), а справи інших держслужбовців – Національній поліції. Для інших економічних злочинів, розслідуваних НАБУ (наприклад, розкрадання бюджетних коштів), поріг збитків підвищується до 15,14 млн. грн.
• Спецконфіскація активів: Позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави тепер може бути пред’явлений щодо майна вартістю від 750 прожиткових мінімумів, порівняно з попередньою нормою у 500. Це, за висновком Головного експертного управління парламенту, звужує можливості для конфіскації.
• Незаконне збагачення: Водночас, закон зменшує поріг для кримінальної відповідальності за незаконне збагачення: якщо раніше він становив 9,84 млн. грн., то тепер – 4,16 млн. грн.

Хвиля обурення та попередження експертів

Ухвалення законопроєкту викликало різку реакцію. Ще до голосування навіть Головне експертне управління Верховної Ради вказувало на значні корупційні ризики, зазначаючи, що запропоновані зміни “потенційно унеможливлять оцінку законності статків, набутих раніше, та нададуть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби”.

Центр протидії корупції (ЦПК) заявив, що закон дозволить посадовцям «уникнути покарання за корупцію та легалізувати накрадене після звільнення». Голова ЦПК Віталій Шабунін підкреслив, що заборона НАЗК перевіряти майно, набуте до призначення або після звільнення, фактично відкриває шлях для легалізації корупційних статків. За даними ЦПК, серед понад 90 авторів законопроєкту (переважно від фракції «Слуга народу», а також кілька представників колишньої ОПЗЖ) є чимало фігурантів антикорупційних розслідувань.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило однозначно негативний висновок, наголошуючи, що положення законопроєкту «негативно вплинуть на ефективність існуючих механізмів запобігання корупції». В Агентстві вважають абсолютно неприйнятним обмеження моніторингу способу життя періодом перебування на посаді, оскільки це «створює можливість легалізації корупційних активів». НАЗК також застерігало, що такі зміни суперечать міжнародним зобов’язанням України перед МВФ та ЄС, зокрема рекомендаціям Єврокомісії та домовленостям з МВФ щодо необхідності розширення моніторингу способу життя (п. 64 Меморандуму від 21 березня 2025 року). Зменшення інструментів протидії корупції, на думку НАЗК, призведе до відкату результатів, досягнутих Україною у цій сфері, що раніше позитивно оцінювалися ОЕСР.

Водночас, Transparency International Ukraine назвала документ «не ідеальним, але не шкідливим», закликавши доопрацювати його до другого читання, зокрема, відмовившись від зниження порогу для цивільної конфіскації та зберігши повноваження НАБУ. Однак закон було ухвалено в цілому.

У пояснювальній записці до законопроєкту №13271-1 його автори стверджували, що головна мета документа — «підвищити довіру громадян до антикорупційної політики держави», оновити критерії відповідальності та усунути прогалини в чинному законодавстві. Зокрема, підвищення порогів відповідальності за недостовірне декларування пояснювалося нібито знеціненням гривні.

Втім, зміст проголосованого законопроєкту свідчить про протилежне. Насправді йдеться про чергову спробу послабити наявні антикорупційні механізми та ускладнити притягнення до відповідальності за незаконне збагачення.

Ухвалення цього закону під час повномасштабної війни — всупереч численним застереженням антикорупційних органів, експертів і міжнародних партнерів — ставить під сумнів пріоритети українського парламенту та створює серйозні загрози для подальшої боротьби з корупцією й виконання Україною міжнародних зобов’язань.

Як за проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» (№13271-1) голосували депутати Верховної Ради від Вінниччини: