Президент Володимир Зеленський дав старт масштабній реформі професійної освіти, підписавши новий закон «Про професійну освіту». Як повідомляється на сайті парламенту, 9 вересня документ, ухвалений Верховною Радою 21 серпня голосами 285 нардепів, повернувся до парламенту з підписом глави держави. Декларується, що новий закон замінює застаріле законодавство 1998 року та має на меті адаптувати систему підготовки фахівців до сучасних вимог ринку праці й європейських стандартів. Його ухвалення також є виконанням одного з ключових зобов’язань України в межах програми фінансування Ukraine Facility.
Освіта впродовж життя
Однією з ключових новацій закону є закріплення права кожної людини на безоплатне здобуття професійної освіти впродовж усього життяза кошти державного або місцевого бюджету. Це право не залежатиме від наявності вищої чи фахової передвищої освіти.
Також держава гарантує фінансування здобуття професійної освіти для щонайменше 25% випускників шкіл. Частка поступово зростатиме: з 13% у 2026 році до запланованих 25% у 2030-му. Це має підвищити престиж робітничих професій серед молоді.
Від ПТУ до професійних коледжів
Закон передбачає поступову відмову від застарілих абревіатур на кшталт ПТУ. Базовим типом закладу стане професійний коледж. Поряд із ними функціонуватимуть військові коледжі та центри професійної досконалості. Учні цих закладів отримають статус студентів.
«Більше ніяких ПТУ чи «бурс». Відтепер — професійний коледж. Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами та новим управлінським підходом», —коментував нове законодавство голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
Зазначалось, що заклади освіти отримають значно більшу фінансову та кадрову автономію. Вони зможуть функціонувати як некомерційні товариства, самостійно розпоряджатися власними надходженнями, відходити від тарифної сітки й затверджувати штатний розпис. Це дозволить підвищувати зарплати найкращим співробітникам, передусім майстрам виробничого навчання.
Бізнес має стати ключовим партнером
Одним із головних акцентів реформи є посилення співпраці з роботодавцями. Закон запроваджує новий орган управління — наглядову раду, яка складатиметься переважно з представників бізнесу. Вона отримає реальний вплив на діяльність коледжів: від затвердження освітніх програм до проведення конкурсу на посаду директора.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий наголошував, що йдеться про «фундаментальні зміни у профтехосвіті»: «Для нас дуже важливо, щоб діти усвідомлювали: вони можуть обрати шлях робітничої професії, шлях до успіху. Що вони можуть побудувати кар’єру, починаючи з профтеху».
Закон також приділяє велику увагу дуальній освіті, де теоретичне навчання поєднується з практикою на виробництві. Для її підтримки вводяться державні гранти та поняття «студентського трудового договору».
Європейська інтеграція
Реформа професійної освіти також передбачає:
- Незалежне оцінювання знань: випускники підтверджуватимуть кваліфікацію у незалежних центрах, що підвищить якість підготовки.
- Спрощення бюрократії: ліцензування нових професій стане простішим, а атестація закладів скасовується.
- Гнучкі освітні програми: заклади спільно з бізнесом зможуть розробляти короткі та практично орієнтовані програми під потреби ринку.
Зазначалось, що ухвалення нового закону є важливим кроком на шляху європейської інтеграції України та відкриває доступ до понад 350 мільйонів євро фінансової підтримки від ЄС.
Критика
Водночас на етапі обговорення законопроєкт викликав критику. Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови (звілнений до 8 липня 2025 року) вказував на ризики звуження сфери застосування української мови. Зокрема, йшлося про норму, яка дозволяла створювати групи з навчанням мовою національних меншин за наявності восьми заяв. Критики наголошували, що це може призвести до штучного формування «мовних гетто». Утім, в остаточній редакції закону чітко визначено: основною мовою освітнього процесу є державна.
