Нещодавні парламентські вибори в Чехії викликали в українському інформаційному просторі хвилю занепокоєння. Перемога партії ANO на чолі з колишнім прем’єр-міністром Андреєм Бабішем та потенційне посилення євроскептичних сил змусили багатьох говорити про можливе послаблення підтримки України. Проте детальний аналіз результатів та політичного ландшафту країни малює значно складнішу і менш песимістичну картину.
Результати виборів: хто переміг і що це означає?
За підсумками парламентських виборів у Чехії до Палати депутатів пройшли шість політичних суб’єктів:
- · «ANO 2011»: Рух Андрея Бабіша здобув перемогу, отримавши 34,5% голосів та 80 місць у 200-місному парламенті. (Вважається популістською та прагматичною партією, орієнтованою на економічну стабільність, розвиток бізнесу та отримання дотацій ЄС; ідеологічно не чітко визначена).
- · Коаліція «SPOLU», чинна урядова коаліція (ODS, KDU-ČSL, TOP 09): посіла друге місце з 23,4% голосів та 52 місцями. (Проєвропейська та консервативна коаліція, орієнтована на ринкову економіку, демократичні інституції та європейську інтеграцію).
- · STAN («Старости та незалежні»): рух здобув 11,1% голосів та 20 місць. (Центристський та регіонально-орієнтований рух, акцентується на розвитку громад, децентралізації та ефективному управлінні на місцевому рівні).
- · «Piráti» («Піратська партія»): заручилася підтримкою 8,7% виборців та 16 місцями. (Позіцінується, якліберальна партія, фокусується на цифрових правах, прозорості влади, боротьбі з корупцією та захисті особистих свобод).
- · SPD («Свобода і пряма демократія»): ультраправа партія Томіо Окамури здобула 7,9% голосів та 10 місць. (Націоналістична та євроскептична партія, відома жорсткою антиміграційною риторикою та критикою ЄС).
- · «Motorists for Themselves» («Автомобілісти для себе»): нова партія, здобула 6,8% голосів та 6 місць. (Вважається популістською партією, що відстоює інтереси автомобілістів, транспортну політику та спрощення регуляцій у сфері руху та інфраструктури).
Коаліція «Stačilo!», до якої входили комуністи та інші ультраліві сили, що відкрито виступали за «мир з росією», не змогла подолати 5%-й бар’єр, набравши 4,3% голосів.
Ці результати свідчать про зміщення політичного спектра Чехії вправо, з посиленням позицій правих популістських та євроскептичних сил. Андрей Бабіш, лідер ANO, розпочав переговори щодо формування уряду, хоча його партія не здобула абсолютної більшості. Для цього він шукає підтримку серед менших правих партій, таких як SPD та «Автомобілісти для себе».
В той же час, великий друг України президент Чехії Петр Павел заявив, що не призначить новий уряд до листопада та наполягає на проєвропейському та демократичному курсі країни. Це може ускладнити процес формування уряду для Бабіша.
Чи є Бабіш «проросійським»?
Постать Андрея Бабіша є центральною у дискусіях про майбутній курс Чехії. Важливо розуміти, що ANO — це не класична ідеологічна партія. Бабіш, передусім, бізнесмен-прагматик, для якого ключовими є економічна стабільність та доступ до дотацій ЄС.
Його риторика часто спрямована на внутрішнього виборця і критикує обсяги допомоги Україні з економічної точки зору, а не з проросійських позицій. Порівняння його з Віктором Орбаном є перебільшенням: на відміну від угорського прем’єра, Бабіш не будує політику на антиєвропейській чи антиукраїнській ідеології. Його інтерес полягає у стабільності та економічній вигоді, де росія, особливо в нинішніх умовах, не є надійним партнером.
Загрози та запобіжники
Безумовно, потенційна коаліція ANO з євроскептичними силами, такими як «свободівці» та «автомобілісти», несе певні ризики. Ці партії відомі жорсткою антиміграційною риторикою та критикою ЄС, що може вплинути на єдність Євросоюзу в питаннях підтримки України.
Проте існує низка важливих запобіжників. Навіть у складі ANO, «автомобілістів» та «свободівців» коаліція не матиме конституційної більшості, що означає неможливість змінювати основний закон країни або обмежувати роботу незалежних медіа та судів, що гарантує збереження демократичного курсу.
Падіння підтримки радикалів також свідчить про стійкість чеського суспільства: ультраправа SPD, хоч і пройшла до парламенту, отримала значно менше місць, ніж на попередніх виборах, а провал коаліції «Stačilo!» підкреслює опір виборців радикальним проросійським ідеям.
Висока явка, що сягнула майже 70%, демонструє зрілість громадянського суспільства, яке через голосування активно висловлює свою позицію.
Крім того, перемога ANO не означає автоматичного формування уряду: Бабішу доведеться вести складні переговори, шукати компроміси та домовлятися навіть із тими, кого він раніше критикував, що є класичним елементом чеської політики та часто збалансовує радикальні настрої.
Без паніки, але з увагою
Чехія не здійснила «проросійського розвороту». Результати виборів відображають втому суспільства від економічних проблем та бажання зосередитися на внутрішніх справах. Це радше перемога прагматизму над ідеологією, а не зрада демократичних цінностей.
Для України це означає, що підтримка з боку Чехії може стати більш стриманою та прагматичною, особливо у фінансових питаннях. Повна відмова від допомоги Києву є малоймовірною. Чехія залишається зрілою демократією з сильними інституціями, де суспільство продемонструвало, що не піддається відвертій прокремлівській пропаганді.
Ситуація вимагає уважного спостереження за формуванням нового уряду, але не є приводом для панічних висновків.
Довідка:
Парламентські вибори в Чехії відбулися 3–4 жовтня 2025 року. Це були чергові вибори до Палати депутатів, нижньої палати парламенту, на яких обиралися всі 200 її членів. Вибори проводилися за пропорційною системою з 5% бар’єром для партій та коаліцій. Це були перші вибори, на яких дозволено голосування поштою для громадян, які перебувають або працюють за кордоном. Вибори тривали два дні, з п’ятниці по суботу, що є звичайною практикою для парламентських виборів у Чехії. У неділю, 5 жовтня, вже були оголошені попередні результати, і політичні партії розпочали переговори щодо формування уряду.
