Вітчизняні медіа замайоріли публікаціями про підвищення зарплат учителям. Усі посилаються на анонсований урядовцями проєкт Державного бюджету на 2026 рік, у якому передбачено суттєве зростання оплати праці педагогів. Згідно з презентацією Міністерства фінансів основних параметрів держбюджету-2026, на підвищення зарплат учителям планується спрямувати 41,8 мільярда гривень — додатково до базового фонду оплати праці. За даними Мінфіну, це підвищення охопить близько 470 тисяч ставок педагогічних працівників. Та чи стане це зростання справді відчутним для українських учителів — спробуємо розібратися на основі оприлюдненої інформації.
Як планують підвищити зарплати?
Згідно з урядовим планом, підвищення відбуватиметься у два етапи: з 1 січня 2026 року — зростання на 30%, а з 1 вересня 2026 року — ще на 20%. За прогнозами Мінфіну, середня зарплата вчителя може зрости з 16 737 гривень у 2025 році до 21 707 гривень з 1 січня 2026 року та 25 037 гривень з 1 вересня. Таке поетапне підвищення дає середньорічний приріст доходу близько 36–37%..
Наприклад, учитель, який у 2025 році отримував 15 тисяч гривень, з січня по серпень 2026 року матиме приблизно 19,5 тисячі, а з вересня по грудень — близько 22,5 тисячі. Таким чином, його річний дохід зросте з приблизно 180 тисяч до 246 тисяч гривень.
Міністерство освіти і науки має розробити остаточну формулу та механізм нарахувань до кінця грудня 2025 року.
Чи залишаться місцеві доплати?
Найбільше занепокоєння експертів викликає можливе скасування місцевих надбавок і премій. Частина громад може скоротити ці виплати, аргументуючи це збільшенням державного фінансування.
Рівень таких доплат суттєво відрізняється залежно від регіону — від 10% до 30% від основної зарплати. У Києві надбавка сягає 30%, у великих обласних центрах — 20–25%, а в менш спроможних громадах може бути мінімальною або взагалі відсутньою.
Якщо місцева влада вирішить скоротити ці доплати, то державне підвищення лише компенсує втрати, і реального зростання доходів учителі не відчують. Саме тому освітні профспілки наполягають на ухваленні урядом окремої постанови про заборону скорочення місцевих стимулюючих виплат у 2026 році.
Чому 50% — не завжди 50%
Формально зарплати зростуть на 50%, але фактично підвищення розраховується від низького базового окладу, визначеного Єдиною тарифною сіткою (ЄТС).
Згідно з прогнозом Мінекономіки та профспілок, у 2026 році посадовий оклад за 1-м тарифним розрядом становитиме 3 470 гривень, 11-й тарифний розряд (учитель-спеціаліст) — 6 836 гривень, а 14-й тарифний розряд (учитель вищої категорії) — 8 397 гривень.
Після підвищення на 30% ці ставки становитимуть 8 887 та 10 916 гривень відповідно — лише трохи більше за прогнозовану мінімальну зарплату 8 647 гривень.
З урахуванням надбавок (за вислугу, престижність, класне керівництво) і податків, реальне зростання «на руки» може скласти лише 2–3 тисячі гривень. Тому освітні експерти застерігають: реальний ефект підвищення може бути відчутно нижчим за заявлені 50%.
Джерела фінансування та політичний контекст
За інформацією Міністерства фінансів, кошти на підвищення зарплат учителям планують залучати за рахунок детінізації економіки, збільшення доходів митниці та легального грального бізнесу, а також завдяки підтримці МВФ і партнерів України.
Уряд наголошує, що підвищення зарплат педагогам — це елемент довгострокової стратегії з утримання кваліфікованих кадрів в освіті, адже середня зарплата в галузі нині залишається однією з найнижчих серед усіх секторів — близько 16,7 тисяч гривень.
Паралельно у Верховній Раді обговорюється альтернативний законопроєкт, який передбачає підвищення зарплат усім освітянам — від вихователів дитсадків до викладачів вишів — у 1,5 рази вже з 1 вересня 2025 року. Документ підтримують кілька депутатських груп, зокрема профільний комітет Ради з питань освіти, науки та інновацій.
Висновок
Підвищення зарплат учителів у 2026 році — це справді вагомий крок у напрямі визнання важливості педагогічної праці. Однак успіх цієї ініціативи залежатиме від двох ключових чинників: справедливої формули нарахувань і недопущення “з’їдання” підвищення місцевими бюджетами, а також реального забезпечення фінансування, а не формального перерозподілу коштів. Без вирішення цих питань підвищення ризикує залишитися радше політичним гаслом, ніж відчутною зміною для більшості українських учителів.
