У Тульчині депутат місцевої ради та військовослужбовець ЗСУ взяли правосуддя у свої руки, намагаючись «провчити» чоловіка, якого підозрювали у торгівлі наркотиками. Наслідком стала пожежа на подвір’ї, пошкоджене майно та… вирок суду для самих «месників». Правда, обидва отримали умовні терміни. Іронія долі полягає в тому, що їхня «жертва» напередодні був засуджений за збут наркотиків, але також уникнув реального ув’язнення.
Акт «народної помсти» стався вночі 23 липня 2025 року. Депутат Тульчинської міської ради 8-го скликання від партії «Опозиційна платформа – за життя» Денис Крупник та військовослужбовець Денис Грінзіцький, який перебував у відпустці, вирішили «провчити» місцевого жителя Бориса Марковського, який, на їхню думку, не припинив торгівлю наркотиками навіть після судового вироку.
Близько першої години ночі «месники» під’їхали на BMW X7 до місцевої АЗС, де придбали дві скляні пляшки «Боржомі» та пальне. Грінзіцький швидко зробив із пляшок два «коктейлі Молотова». О 02:35 спільники вже були біля будинку Марковського. Підпаливши саморобні запалювальні пристрої, вони кинули їх на подвір’я. Пляшки розбилися об тротуарну плитку, спричинивши невелику пожежу, яка пошкодила номерний знак припаркованоої у дворі автівки ВАЗ 2106, перш ніж власник встиг її загасити.
У суді обидва підпалювача повністю визнали свою провину та щиро розкаялися. Грінзіцький пояснив свій вчинок бажанням зупинити можливу злочинну діяльність Марковського.
Суд визнав обох винними у замаху на умисне пошкодження майна шляхом підпалу. Кожному призначили три роки позбавлення волі, проте відразу ж звільнили від відбування покарання, встановивши іспитовий строк на один рік.
При винесенні вироку суд врахував низку пом’якшуючих обставин: активне сприяння слідству, відшкодування завданих збитків та позитивні характеристики обвинувачених.
Для військового Грінзіцького додатковими аргументами стали служба в армії та державні нагороди, а для депутата Крупника – довідки про його волонтерську діяльність і внесок у зміцнення обороноздатності країни.
Щодо Бориса Марковського, то він кількома місяцями раніше дійсно опинився на лаві підсудних. У лютому 2025 року Тульчинський суд визнав його винним у зберіганні та збуті психотропних речовин. Слідство довело, що у травні 2023 року він передав амфетамін особі в рамках оперативної закупки, а під час обшуку в його будинку знайшли канабіс та амфетамін.
Марковський визнав провину, розкаявся і отримав п’ять років позбавлення волі, але також уникнув реального ув’язнення, отримавши іспитовий строк на три роки.
Таким чином, історія про нічний самосуд у Тульчині завершилася трьома умовними термінами. Вона знову підняла питання: де межа між законом і особистою справедливістю, коли офіційне правосуддя здається недостатньо переконливим?
