Пономарчук продає вінницький «масложир»

Антимонопольний комітет України (АМКУ) 2 жовтня 2025 року надав дозвіл нідерландській компанії Koninklijke Bunge B.V. (частина транснаціональної групи Bunge) на придбання контролю над активом, який володіє ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат». Згідно з угодою, Bunge отримає контроль над кіпрською компанією Eltorne Limited, яка через ТОВ «Актив-ОЖК» є власником 100% акцій вінницького підприємства, відомого серед містян як «масложир».

Комбінат

Будівництво олійножирового комбінату у Вінниці розпочалося ще 1951 року. Уже в липні 1955-го завод випустив першу продукцію — соняшникову олію. У 1961 році асортимент розширився саломасом і маргаринами.

Сьогодні «Вінницький ОЖК», який формально ще входить до промислової групи ViOil, залишається одним із найбільших переробників олійних культур в Україні. Підприємство спеціалізується на виробництві соняшникової, ріпакової та соєвої олії, а також шротів.

До складу комбінату входять два сучасні олійноекстракційні заводи.

• Перший має добову потужність переробки: 1 000 тонн насіння соняшнику, 600 тонн ріпаку, 550 тонн соєвих бобів або 300 тонн льону.
• Другий здатний щодня переробляти: 1 840 тонн соняшнику, 1 350 тонн ріпаку, 900 тонн сої або 1 000 тонн льону.

Окрім цього, на комбінаті діє виробництво:

• рафінованої дезодорованої олії — 80 тонн/добу;
• фасованої олії у полімерні пляшки та каністри — 50 тонн/добу.

У структурі підприємства також працюють:

• дільниця гранулювання лушпиння — 300 тонн/добу;
• елеватор для насіння соняшнику місткістю 24 000 тонн;
• додатковий силос обсягом 2 500 м³;
• елеватор для шроту на 4 000 тонн;
• резервуари для зберігання олії загальною місткістю 12 505 м³.

Потужності комбінату дозволяють здійснювати відвантаження продукції:

• у залізничні цистерни — до 3 000 тонн/добу;
• у флексі-контейнери — до 1 145 тонн/добу;
• автотранспортом — до 250 тонн/добу.

Крім основної продукції, «Вінницький ОЖК» випускає пелети з лушпиння соняшнику, фосфатидний концентрат, а також використовує альтернативне джерело тепла — власну котельню, що працює на спалюванні лушпиння.

За даними аналітичної платформи YouControl, у 2024 році фінансові показники підприємства суттєво погіршилися: виручка скоротилася у 2,4 раза — до 759,5 мільйона гривень, тоді як чистий результат змінився з прибутку у 101,3 мільйона гривень до збитку у 97,7 мільйона гривень. У першому півріччі 2025 року негативна тенденція збереглася: виручка знизилася у 1,7 раза — до 275,6 мільйона гривень, а чистий збиток склав 64,2 мільйона гривень проти прибутку у 9,9 мільйона гривень за аналогічний період 2024 року.

Нині на підприємстві працює близько 900 осіб, що робить його одним із найбільших роботодавців Вінниці. Формально керівником «Вінницького ОЖК» залишається депутат Вінницької обласної ради від партії «Українська стратегія Гройсмана» Дмитро Чаленко. Водночас, за інформацією «Ми Вінничани», жодне важливе управлінське чи фінансове рішення на комбінаті вже не ухвалюється без погодження з менеджерами Bunge, які приїхали у Вінницю і фактично здійснюють контроль над діяльністю підприємства.

Продавці

Беніфіціаром «Вінницького олійножирового комбінату» наразі поки що формально залишається Олексій Пономарчук. У квітні 2023 року його брат, фактичний власник підприємства Віктор Пономарчук, передав йому свої частки у Вінницькому та Чернівецькому олійножирових комбінатах.

Брати Пономарчуки родом із Вінниці, що неодноразово підкреслювалося у публічних комунікаціях їхніх бізнес-структур. Віктор закінчив Вінницький політехнічний інститут, але дисертацію захищав у Москві. Саме в росії у 1990-х він розпочав бізнес-кар’єру на товарній біржі, а згодом придбав прибуткові активи в Україні та заснував власну промислову групу. У 2015–2018 роках він неодноразово потрапляв до рейтингу топ-100 найбагатших аграріїв України.

Обидва брати були співзасновниками спільного російсько-українського підприємства «КМТ», причому, Віктор представляв російську сторону, а Олексій — українську. За даними журналістів-розслідувачів, Віктор раніше мав російське громадянство, яке згодом змінив на кіпрське. Навіть після 2014 року він фактично жив «на три міста»: сім’я — у Москві, головний офіс бізнесу — у Києві, ключовий завод — у Вінниці.

З 2018 року в медіа регулярно з’являлася інформація про кримінальне провадження щодо групи компаній Віктора Пономарчука за підозрою в ухилянні від сплати податків та операціях, які могли кваліфікуватися як фінансування російського тероризму.

Ситуація змінилася з початком повномасштабної війни 2022 року та ухваленням закону про націоналізацію російських активів. У квітні 2022 року Державне бюро розслідувань (ДБР), та Головне слідче управління Національної поліції дійсно відкрили кримінальні справи, у яких фігурували компанії Пономарчука. Під арешт потрапили активи: ТОВ «Вінницький олійножировий комбінат», ТОВ «Чернівецький олійножировий комбінат» та ТОВ «Вінницька промислова компанія». Інкримінувались злочини за ч. 3 ст. 212 КК України (ухиляння від сплати податків) та ч. 3 ст. 258-5 КК України (фінансування тероризму злочинною групою у великих розмірах або дії, що спричинили тяжкі наслідки).

Проте вже у липні–серпні 2022 року Печерський районний суд трьома постановами зняв арешт із майна цих компаній. Приблизно тоді стало відомо, що Віктор Пономарчук змінив російське громадянство на кіпрське, а на сайті його промислової групи стали вказувати адресу головного офісу у Лімассолі (Кіпр). Пізніше він «переписав» вінницький «масложир» на братау.

Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація про подальший розвиток кримінальної справи.

Покупці

Bunge Ltd., заснована у 1818 році, є одним із найбільших світових трейдерів зерна та переробників олійних культур. Компанія представлена у понад 50 країнах по всьому світу, зосереджуючись на торгівлі зерном і олійними культурами, переробці, виробництві харчових олій, кормів для тварин, ідентичних інгредієнтах та продуктах харчування. Вона працює в Україні понад 20 років.

В Україні Bunge присутня з 2002 року (після придбання Cereol). Серед її активів:

• олійноекстракційний завод у Дніпрі;
• портовий термінал та завод у Миколаєві;
• три елеватори у різних регіонах;
• завод «Дакса Бунге Україна» у Вінницькій області (переробка кукурудзи).

Придбання «Вінницького ОЖК» дозволить компанії істотно посилити свої позиції на українському ринку.