Різдвяні дива від Гройсмана: чому експрем’єр ностальгує за часами, коли не було Порошенків та Вацаків?

Колишній очільник уряду та ексмер Вінниці Володимир Гройсман, про існування якого за межами Вінниччини усі давно вже забули, не полишає спроб відновити увагу до своєї персони. Його інструментарій нагадує методи, що межують із соціальною інженерією: Гройсман намагається «зламати» емоційний захист українців так само, як шахраї виманюють дані банківських карток у своїх жертв.

На Різдво експрем’єр вирішив зайти з козирів — гастрономічної ностальгії. У своєму дописі він побідкався, що сучасні смаколики — від Roshen та «Вацак» до вишуканих виробів модних крафтових пекарень — не йдуть у жодне порівняння із його спогадами про 80-ті та 90-ти роки минулого століття.

За словами Гройсмана, скромний побут тих часів у двокімнатній квартирі на вулиці Київській у Вінниці, де «нас було шестеро – батько, мати, я, брат, бабуся й дідусь», компенсувався сімейним затишком. «Делікатесами тоді були «корзинка» і томатний сік за 10 копійок у кафетерії гастронома», а центром всесвіту — був мамин шоколадний торт.

«Так, зараз у пекарнях і магазинах вибір кондитерських виробів величезний, але такого, як пекла мама, не знайти», — бідкався експрем’єр.

Продовжуючи солодкі спогади, Гройсман перейшов до своєї біди і звернувся до «колективного розуму» аудиторії по допомогу. Мовляв, він ніяк не може згадати назву того шоколадного торта, який пекла його мама. «Якщо згадаєте, які тоді пекли торти вдома, пишіть. Може, я знайду «свій», — звернувся Гройсман до користувачів соцмереж.

І технологія соціальної інженерії спрацювала бездоганно: завсідники Facebook не лише засипали стрічку численними коментарями, а й допомогли віднайти об’єкт ностальгії.

Звісно, як у справжній дитячій казці, на Різдво мало статися диво — і воно не забарилось. Вже в наступному дописі Гройсман тріумфально відзвітував про успіх інтерактиву: «Я його знайшов. А точніше — ВИ його знайшли! … І так, торт знайшовся завдяки добрим людям — це «День і ніч»…».

Коли ж назву торту було розгадано, колишній вінницький градоначальник оголосив новий етап квесту: «Тепер шукатиму той самий рецепт». Тобто, як кажуть, наша пісня без кінця — починай спочатку.

Варто зазначити, що ім’я Гройсмана та його «фамільну» партію соціологи й досі іноді включають у опитування, але поточні рейтинги лідера «стратегів» і його політсили майже не відрізняються від статистичної похибки. Чи зможе тема торта змінити цю ситуацію?

До речі, торт — це не перша спроба експрем’єра апелювати до образу «простої людини з народу». Раніше він уже намагався привернути увагу соцмереж історіями про свій трудовий шлях, розповідаючи, що у 14 років мав власну трудову книжку та працював слюсарем на батьківському підприємстві.

Звісно, Гройсман щосили намагається відхреститися від свого реального бекграунду: багаторічного чиновника, який на державних посадах «заробив» статус мультимільярдера і на якого у «загашниках» правоохоронних органів припадають пилом кілька кримінальних справ, пов’язаних із «специфікою» такого збагачення.

Натомість Гройсман розраховує на те, що пам’ять людей, притуплена кривавою війною та поневіряннями, зіграє йому на руку. Він прагне постати перед електоратом як «простий хлопець» — то з рашпілем у руках, то на кухні у фартусі в крупний червоний горошок, збиваючи крем для торта з яєць, куплених на розпродажі в мережі магазинів «АТБ». Але чомусь здається, що ностальгічні історії навряд чи змінять його політичний рейтинг.