Наближається 1 вересня, а разом із ним — новий навчальний рік, який принесе чимало змін для українських учнів та їхніх батьків. Сільські школи готуються до закриття або реорганізації, у вишах стартує обов’язкова базова військова підготовка, а родини вже підраховують витрати на форму, підручники та гуртки. Орієнтовно зібрати одного школяра у 2025 році коштує близько 11 500 гривень, а залежно від рівня комплекту витрати можуть сягати від 5 500 до 22 000 гривень. Що ще чекає школярів і студентів — читайте далі.
Закриття шкіл та військова підготовка студентів
З вересня 2025 року українську освіту очікує низка змін, які стосуватимуться як шкіл, так і вищих навчальних закладів. Продовжиться процес закриття сільських шкіл, де кількість учнів не відповідає мінімальним нормам, а у вишах запровадять обов’язкову базову загальновійськову підготовку для студентів. Інформацію про всі нововведення зібрав Центр громадського моніторингу та контролю.
Школи, де навчається менше 45 учнів 5–11 класів, з нового навчального року не отримуватимуть державного фінансування на оплату праці вчителів. Молодша школа поки що не зачіпається. Водночас відсутність державних грошей не означає автоматичного закриття — громада може самостійно фінансувати заклад. За оцінками порталу Education.ua, щонайменше 400 сільських шкіл можуть очікувати реорганізацію або закриття. Найбільше скорочень прогнозують у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Учнів із закритих шкіл перевозитимуть до опорних закладів, а частину педагогів переводитимуть за наявності вакансій. У Міністерстві освіти пояснюють, що нові правила покликані оптимізувати мережу шкіл, скоротити витрати та підвищити ефективність навчання. Так, навчання одного сільського учня обходиться в середньому 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких громадах витрати перевищують 51 тисячу гривень. Результати сільських випускників на Національному мультипредметному тесті 2024 року були нижчими за міських, а за останні роки кількість шкіл у селах скоротилася на 20%. Наступного року держава припинить фінансування закладів, де навчається менше 60 учнів.
З нового навчального року школи можуть працювати очно, у змішаному форматі або дистанційно. Для дистанційного класу достатньо п’яти учнів, а такі класи можна відкривати навіть у школах із очним навчанням. Формат визначає керівник закладу або обласна військова адміністрація. Для очних занять потрібне укриття або доступ до нього на відстані не більше 500 метрів. У змішаному форматі можливе чергування днів або тижнів очного та дистанційного навчання. Перехід на дистанційку можливий упродовж року за необхідності. На прифронтових територіях очні заняття дозволяються лише за рішенням ради оборони та батьківських і педагогічних рад, а учні тимчасово окупованих територій можуть навчатися дистанційно, на екстернаті, у сімейній формі або під педагогічним патронажем, який передбачає індивідуальний план. Учні за кордоном можуть поєднувати місцеву освіту з дистанційним українознавчим компонентом або навчатися повністю дистанційно в українській школі, обираючи також екстернат чи сімейну освіту.
У вишах з вересня запроваджується обов’язкова базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів. Програма складається з 300 академічних годин: 90 годин теоретичного курсу у вишах для всіх студентів та 210 годин практичного курсу у навчальних центрах ЗСУ. Практичну підготовку обов’язково проходять чоловіки, придатні за станом здоров’я; жінки можуть брати участь добровільно, зареєструвавшись на військовий облік. Після завершення курсу студенти складають присягу, отримують сертифікат і військово-облікову спеціальність, що звільняє чоловіків від обов’язкової служби (18–25 років). Відмова від БЗВП може стати підставою для відрахування, а успішне проходження стане необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування та прокуратуру.
Де на Вінниччині буде 12-річна освіта
Реформа «Нова українська школа», започаткована у 2017 році, продовжує змінювати освітній простір України. Одним із ключових етапів стане поділ середньої освіти на дві ланки:
- гімназії — навчання триватиме з 1-го по 9-й клас;
- академічні ліцеї — освіта з 10-го по 12-й клас із можливістю для учнів самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення.
Запровадження нової моделі розпочнеться з 1 вересня 2027 року. При цьому академічні ліцеї будуть створені не у всіх громадах, а лише там, де є достатня кількість старшокласників.
У 2024–2025 навчальному році у Вінницькій області працювало 606 шкіл, а у 2025–2026 — вже 560. У обласній раді підготували проєкт рішення щодо оновленого переліку закладів, які з 2027 року забезпечуватимуть здобуття повної середньої освіти. Це проект пропонувався до розгляду на сесії 22 серпня 2025 року, але до порядку денного його не включили.
Згідно з документом, у регіоні діятимутье 92 академічні ліцеї.
Ліцеї обласного підпорядкування
- «Подільський науковий ліцей»
- «Тиврівський науковий ліцей»
- «Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Повітряних сил»
- «Брацлавський спортивний ліцей»
- «Мурованокуриловецький спортивний ліцей»
- «Барський гуманітарно-педагогічний коледж ім. М. Грушевського»
- «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж»
Ліцеї за районами
- Вінницький район — Агрономічненський ліцей, Вінницький гуманітарний ліцей №1 ім. М. Пирогова, Вінницький технічний ліцей, ліцеї №7, №13, №17, №23, №30 ім. Т. Шевченка, №31, №35, ліцеї у Вороновиці, Гнівані, Іллінцях, Липівці, Літині, Немирові, Оратові, Погребищі, Стрижавці, Сутисках, Тиврові, Турбові, Якушинцях.
- Гайсинський район — ліцеї у Бершаді, Гайсині, Дашеві, Джулині, Ладижині, Ситківцях, Теплику, Тростянці, Чечельнику.
- Жмеринський район — Барський ліцей №2, Джуринський ліцей, Жмеринський ліцей, Копайгородський ліцей, ліцеї у Мурафі, Клекотині, Пенькові, Северинівці, Станіславчику, Шаргороді.
- Могилів-Подільський район — ліцеї у Вендичанах, Могилеві-Подільському (№1, №3, №4), Мурованих Курилівцях, Чернівцях, Ямполі.
- Тульчинський район — ліцеї у Брацлаві, Городківці, Крижополі, Піщанці, Томашполі, Тульчині, Шпикові, Рахнівсько-Лісовому.
- Хмільницький район — ліцеї у Війтівцях, Іванові, Калинівці, Козятині, Махнівці, Самгородку, Уланові, Хмільнику.
Ще у листопаді 2024 року у Вінниці відбулися громадські обговорення за участі міністра освіти і науки України Оксена Лісового, його заступниці Надії Кузьмичової та експертів швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Тоді було представлено попередній варіант мережі у 105 ліцеїв, проте експерти наполягали на скороченні їхньої кількості до 92 у 15 громадах.
Скільки коштує зібрати дитину до школи?
З початком нового навчального року батьки традиційно стикаються з непростим завданням — зібрати школяра до школи. У 2025 році ціни на одяг та взуття помітно зросли, тоді як вартість зошитів і більшості канцелярських товарів залишилася майже незмінною. Видання «Факти» підрахувало, скільки орієнтовно коштує підготувати дитину до навчання.
Витрати на одяг і взуття варіюються залежно від місця купівлі. Так, у Mamamarket костюм для хлопців коштує 2240 гривень, для дівчат — від 1350 до 2330 гривень. На Kasta.ua елементи форми можна знайти від 150 гривень, брючний костюм для хлопця — близько 1050 гривень, форма для дівчат — 720–1100 гривень, вишиванки — від 400 гривень. На Rozetka комплекти для дівчат обійдуться у 719–1300 гривень, для хлопців — 450–840 гривень; кросівки чи кеди — 979–1899 гривень, туфлі — 750–1690 гривень. На Prom.ua костюми для хлопців коштують 920–2500 гривень, комплекти для дівчат — 845–1200 гривень, вишиванки — 1350–1550 гривень; кросівки — 320–2490 гривень, туфлі чи лофери — 475–1599 гривень. У спеціалізованих магазинах форма для дівчат коштує 3300–3500 гривень, для хлопців — 3100–3400 гривень. На ринках середня ціна — від 2400 до 3700 гривень залежно від міста.
Вартість канцтоварів у 2025 році залишилася відносно стабільною: один зошит коштує близько 30 гривень. Мінімальний набір для учнів 1–4 класів обійдеться у 550–650 гривень, середній для 5–9 класів — у 900–1500 гривень. Преміум-комплектація з брендовими матеріалами зазвичай купується у спеціалізованих магазинах. Зекономити можна на ринках, під час серпневих акцій у супермаркетах або в інтернет-магазинах.
Пенали коштують від 100 гривень, оптимальні варіанти — від 350 гривень. Рюкзаки стартують від 500 гривень, але якісні моделі обійдуться щонайменше у 1500 гривень. Популярні бренди: Herlitz, New Balance, Kite, Tiger Family, Yes, Dakine.
Школи забезпечують дітей базовими підручниками, проте часто потрібні додаткові матеріали: робочі зошити — від 150 гривень (українські) і від 250 гривень (іноземні), атласи — від 120 гривень, контурні карти — від 60 гривень, зошити для лабораторних робіт з фізики чи хімії — від 80 гривень, словники-зошити з іноземної мови — від 70 гривень.
Окрему статтю витрат становлять репетитори. За даними платформи BUKI, у 2025 році середня вартість заняття складає близько 300 гривень на годину. Зокрема, урок англійської коштує 326 гривень, німецької — 383 гривні, математики — 283 гривні, української — 274 гривні, хімії — 305 гривень, фізики — 320 гривень. Гуртки та секції також можуть бути витратними: курси з програмування обійдуться у 3500–5500 гривень на місяць, хоча при школах та державних центрах дитячої творчості працюють безкоштовні гуртки.
Таким чином, орієнтовний бюджет у 2025 році виглядає так: економ-варіант — від 5500 гривень (форма, спорткомплект, базова канцелярія, дві пари взуття, рюкзак), середній рівень — від 8500 до 16 000 гривень (якісний одяг, підручники, гуртки чи репетитори), максимальний — від 22 000 гривень (приватна школа, преміум-приладдя, додаткові заняття). У середньому зібрати одного школяра коштує близько 11 500 гривень.
Водночас Кабінет Міністрів дозволив витрачати кошти, отримані за програмою «Пакунок школяра», на придбання книг. Про це повідомила в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна. «Ми працюємо над цим питанням — воно в технічній реалізації через застосунок «Дія»», — зазначила вона. Раніше Українська видавнича асоціація звернулася до прем’єр-міністерки Юлії Свириденко із закликом дозволити витрачати кошти програми на книги. Як відомо, уряд із 18 серпня запустив програму «Пакунок школяра» — одноразову виплату у 5000 гривень для підготовки дитини до 1 класу. Оформити її можна через застосунок «Дія», а використати кошти дозволено на канцелярію, дитячий одяг і взуття.
